Його учасники вшанували пам'ять загиблих земляків та усіх українців, які зі зброєю в руках до останнього подиху боронили рідну землю від ворога-супостата.
«Жоден захід у громаді нині не відбувається без ушанування пам’яті наших загиблих Героїв, без переживання за тих, хто на передовій захищає Україну, – відзначив у своєму виступі голова селищної ради Анатолій Лущак. – І,
мабуть, немає такої української сім’ї, родини, де би не знали твори Кобзаря. Його слова є пророчими й актуальними, бо Тарас Григорович ніби писав про сьогоднішній і завтрашній день України».
Анатолій Лущак подякував волонтерам із Польщі – Павелу Мареку, Ярославу Єдинаку та Галині Дзюньці з міста Колобжег, які не вперше привозять у Лисець гуманітарну допомогу. «Поляки є вашими друзями, які хочуть, щоб Україна перемогла у війні, була сильною та багатою, – зазначив Павел Марек. – Аби учнівська молодь, яка присутня на цьому віче, завтра не йшла воювати на фронт, а вчилася, працювала, жила в процвітаючій країні».
Звертаючись до присутніх на урочистостях, отець Василь Скурчанський зауважив, що «Кобзар» є другою Біблією для українців, а його автор найбільше цінував свободу, хотів бути вільним. І сьогодні українські воїни в черговий раз відстоюють цю свободу від московського рабства.
На урочистому віче учень Старолисецького ліцею Максим Шевчук прочитав уривок з поеми «Кавказ», а учениця Лисецького ліцею Анна Андрусишин декламувала поезію «Мені однаково». У виконанні колективу «Стебничанка» прозвучали – «Садок вишневий коло хати» і «Стоїть тополя».
Тарас Шевченко... Такий великий, що бути більшим уже не можна. Як Україна. Як світ. Він безсмертний, як саме життя, тому став нашою долею і заповітом…
Відео можна переглянути на YouTube-каналі Лисецької громади за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=XmHc_vOHi5U&t=353s.