БОГОРОДЧАНСЬКИЙ ВІДДІЛ ДУ “ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР КОНТРОЛЮ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ МОЗ”

25.01.2023 р.

Карієс у дитини

Звідки з’являються в дитини карієсогенні бактерії? Звичайно, їх джерелом є дорослі або діти з найближчого оточення дитини.

На жаль, в Україні рівень стоматологічного здоров’я дітей досить низький. Так, серед дітей віком 12 років поширеність карієсу зубів становить 72,3% .

Велике занепокоєння викликає також поширеність карієсу зубів у дітей перших трьох років життя. Так, у дітей віком 1 рік вона становить 10-15%, 2 роки – 45-55%, 3 роки – 75-87%,отже діти у 3 роки мають уже 5-6 уражених зубів.

Важливу роль у формуванні карієсу зубів відіграють бактерії, переважно стрептококи: Streptococcus mutans, S. sanguis, S. salivarius, S. milleri, Lactobacillus, Actinomyces viscosus, S. sobrinus, S. mitis; деякі види Lactobacillus; гриби роду Candida. При цьому тяжкість каріозного процесу залежить від активності мікрофлори. Дослідження показують : якщо рівень Streptococcus mutans у слині матері становить 100 тис. КУО/мл, то в слині дитини він становитиме 1000 КУО/мл.

S. mutans має домінуюче значення у формуванні карієсу. Цей мікроорганізм найкраще метаболізує сахарозу, внаслідок чого швидко підвищується рівень молочної кислоти, середовище стає кислим, тим самим погіршуються умови для розвитку інших бактерій. Крім того, S. mutans виробляє адгезини, тому є найбільш активним у створенні зубної біоплівки.

Результати низки досліджень показують, що деякі мікроорганізми створюють власну «компанію» з іншими бактеріями, в якій комфортно проживають. Так, S. mutans співіснує з грибами роду Candida (збудник кандидозу), Porphyromonas gingivalis (збудник швидкопрогресуючого пародонтиту дорослих) та іншими, з якими утворює небезпечну та агресивну асоціацію. Якщо в пацієнта виявляється один з перерахованих вище мікроорганізмів, найімовірніше, наявна і решта сусідів.

Інфікування дитини карієсогенною флорою є:

- проблемою перших трьох років життя дитини,

- наслідком низької особистої та недостатньої професійної (стоматологічної) гігієни батьків;

- наслідком порушень правил гігієни посуду та харчування дитини, які легко виправити.

Отже, метою первинної профілактики є запобігання інфікуванню дитини. Необхідно привчати дитину змалечку чистити зуби. Вибирайте правильну щіточку. Дуже м'яка щетина призначена для дітей віком до 5 років, м'які щітки підходять для дітей віком від 5 до 12 років.

Профілактику карієсу потрібно починати не в 3 роки, коли дитина вже має зуби і вперше потрапляє до стоматолога, а значно раніше.

Методами вторинної профілактики стоматологічних захворювань є:

- ефективна гігієна посуду та ретельний вибір продуктів харчування,

- щоденна гігієна порожнини рота всієї родини ,

- регулярна стоматологічна професійна гігієна.

Це ті базові методи, які дозволяють запобігти інфікуванню дитини.

Наявність стоматологічних захворювань у людини створює резервуар умовно-патогенної мікрофлори, яка здатна зумовити серйозні соматичні захворювання. Тобто соматичне здоров’я дитини безпосередньо пов’язане зі стоматологічним.

Бактеріолог мікробіологічної

лабораторії Богородчанського

відділу ДУ « Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ»

Леся СКРИПНИК-ПЕТРУНИШИН



20.01.2023 р.

Краса чи небезпека


Усім відома фраза – «зустрічають по вигляду». Кожна людина повинна звертати увагу на свою зовнішність. Тому практично ніхто не обходиться без послуг перукаря. Але ці послуги повинні бути не тільки якісні, але і безпечні для здоров’я, бо прирівнюються до медичних маніпуляцій.

Як захистити себе від небажаних захворювань при відвідуванні перукарень ( салонів краси)? Такі заклади є потенційно небезпечними щодо ризику зараження стафілококовими, стрептококовими, грибковими інфекціями, гепатитами В,С, ВІЛ та іншими захворювання.

Стафілокок, стрептокок – найпоширеніші інфекції. Якщо на шкірі голови, обличчя є мікротравми, заразитися можна у перукарні, після розчісування інфікованим гребінцем, гоління.

Бородавки не так небезпечні, але вносять у життя незручності. Бородавки – це вірусне захворювання. Вірус може проникати через ранки і подряпини.

Грибкові захворювання можна підхопити, в тому числі, і в манікюрному чи педікюрному кабінетах.

Педикульозом та коростою можна заразитися через предмети загального користування (рушники або гребінці). І, мабуть, найнебезпечніше, що через травми (подряпини, рани) шкіри в організм можуть проникнути збудники таких інфекцій, як гепатит B і C, ВІЛ.

Майстру також необхідно обов’язково пам’ятати, що і клієнти можуть бути безсимптомними носіями збудників різних інфекцій.

При підозрі на інфекційні шкірні захворювання волосся, нігтів у відвідувачів (висипання, плями, злущування шкіри та ін.), майстер має право обслуговувати клієнта після подання документа з відповідної лікувальної медичної установи щодо незаразності захворювання.

Тому, щоб не заразити когось і не заразитись самому, при виконанні клієнтам процедур необхідно суворо дотримуватися запобіжних заходів:

- перед початком роботи з кожним відвідувачем майстер повинен вимити руки з милом;

- покрити клієнта чистим пеньюаром, підкласти підкомірець, який змінюється після кожного клієнта (одноразовий);

- персонал закладу повинен мати не менше 2-х комплектів інструментів для почергового їхнього знезаражування з дотриманням терміну експозиції та стерилізації. Для цього перукарня повинна бути забезпечена стерилізатором, або засобами, призначеними для стерилізації інструментів, що мають сертифікат відповідності і дозволені до застосування Міністерством охорони здоров'я України. Стерилізація проводиться згідно з інструкцією із використання, затвердженою МОЗ України.

- перед проведенням хімічної завивки і фарбуванням волосся майстер зобов’язаний з’ясувати у клієнта наявність алергічних реакцій на хімічні препарати. У тому випадку, якщо вони у нього відмічалися раніше, а також якщо клієнту виконують такі процедури вперше, майстер зобов’язаний зробити клієнту біологічну пробу на чутливість, змастивши невелику ділянку шкіри за вухом або на ліктьовому згині відповідним хімічним розчином. Виникнення почервоніння за 5-10 хвилин вказує на те, що проводити завивку або забарвлення волосся цією речовиною даному клієнту не можна.

- кушетки для масажу перед обслуговуванням наступного клієнта повинні накриватися чистим простирадлом, що не використовувалося.

Також кожен майстер повинен регулярно проходити періодичні медичні огляди та гігієнічне навчання.

Наявність у перукарні комах та гризунів не допускається.

Всім, хто користується перукарськими послугами, необхідно звертати увагу на якість та безпеку обслуговування. Гарантування щоденної безпеки майстра і клієнта - це відповідальність. І таке відповідальне ставлення може бути своєрідною «візитною карткою» вашого закладу.

При відвідуванні перукарень та салонів не будьте байдужими до свого здоров’я.

Завідувач мікробіологічної лабораторії

Богородчанського відділу

ДУ « Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Лілія ЛАПКО



20.01.2023 р.

Кава. Задоволення чи ризик для здоровя.

Еспресо, лате, арабіка – ці слова відомі практично кожній людині. Історія кави як напою налічує тисячі років. За статистикою, у світі щодня випивають 2,5 мільярда чашок кави. І майже стільки ж років люди сперечаються про її користь, шкоду і корисну дозу. Вчені стверджують, що користь кави однозначно перевищує шкоду – якщо, звичайно, не пити її літрами. Кава містить чимало корисних речовин: калій, магній, кальцій, фосфор, вітаміни, органічні кислоти і кофеїн.

Кава має чимало інших корисних властивостей:

  • знижує ризик розвитку цукрового діабету 2 типу при частому вживанні, нормалізує рівень цукру в крові;

  • на короткий час покращує пам'ять і уважність, підвищує настрій;

  • знижує ризик розвитку хвороб Альцгеймера і Паркінсона, деменції, раку молочної залози, цирозу печінки;

  • полегшує головний біль, ефективна при мігрені;

  • покращує спортивні результати.

Кава є запорукою бадьорості зранку.

Чи можна пити її натщесерце без шкоди для здоров'я?

Думки різні, але підтвердження про шкідливість ранкової кави нема. Кава дійсно стимулює виділення шлункового соку. Проте кислотність напою - ph 5, а шлункового соку - 1-2. Чим менше число - тим кисліше середовище.

Тому кава натщесерце не шкідливо.

Існують міфи про шкідливість кави, які варто спростувати:

Спричиняє безсоння

Побутує думка, що кава, яку ви споживаєте до обіду, здатна викликати безсоння. Так, цей напій містить сильний стимулятор - кофеїн, але він виводиться з організму протягом 4-7 годин. Тому, якщо вип'єте кави о 15-тій, вона не позбавить вас сну вночі.

Зневоднює організм

Кофеїн справді має сечогінні властивості. Але ж каву готують на воді, відповідно вона поповнює водний баланс організму й нейтралізує дію кофеїну. Тому хвилюватися стосовно зневоднення не потрібно.

Викликає захворювання серця

Якщо випиваєте до трьох філіжанок кави на добу - будьте спокійні, вона суттєво не нашкодить здоров'ю. Проте може на деякий час підвищити тиск, але не стати причиною збільшення рівня холестерину чи серцево-судинних хвороб.

Сприяє схудненню

Кава притуплює апетит і може трохи прискорити метаболізм. Але нема доказів того, що вона сприяє схудненню.

Шкодить зубам і яснам

Вчені дослідили, що кава не лише не несе шкоди для зубів, а й навпаки зміцнює їх, перешкоджаючи виникненню тріщин у зубах.

Кава без кофеїну. Шкода чи користь?

Немає жодних доказів того, що вживання кави без кофеїну шкідливе для здоров'я, і вона може навіть мати деякі переваги. Наводимо висновки деяких досліджень:

  • Виявлено зв'язок між вживанням кави без кофеїну і зниженням ризику смерті від серцево-судинних захворювань.

  • Антиоксиданти, що містяться в звичайній каві та каві без кофеїну, дуже ефективні в нейтралізації вільних радикалів, що знижує окисний стрес і допоможе запобігти захворюванням серця, раку і діабету 2-го типу.

  • Крім антиоксидантів, кава без кофеїну також містить певну кількість поживних речовин. Одна чашка звареної кави без кофеїну забезпечує 2,4% рекомендованої добової норми магнію, 4,8% – калію і 2,5% – ніацину, або вітаміну B3 (РР).

Кому краще пити каву без кофеїну?

Кава без кофеїну може бути хорошою альтернативою звичайній каві для людей, чутливих до кофеїну. Вагітні жінки, підлітки і люди, які вживають певні ліки, також мають віддавати перевагу каві без кофеїну.

Однак, деякі з корисних ефектів звичайної кави безпосередньо пов'язані з кофеїном, тому кава без кофеїну тут поступається. Серед них такі:

  • Поліпшення настрою, реакції, пам'яті та розумових функцій.

  • Підвищена швидкість обміну речовин.

  • Зниження ризику легкої депресії у жінок.

Як правильно готувати каву?

У результаті досліджень вчені помітили зв'язок між способом заварювання кави, серцевими нападами та тривалістю життя.

Найшкідливішою є нефільтрована кава та кава, заварена просто в чашці. У такій міститься багато речовин, що підвищують холестерин. Їх там у 30 разів більше, ніж у фільтрованій.

А найкорисніша - кава, приготовлена способом одноразового протоку гарячої води через шар меленої кави, що є на фільтрі. Помірне вживання такого напою зменшує ризик смерті від серцево-судинних хвороб.

Найшкідливішою кава стає тоді, коли гуща надовго залишається в гарячій воді. Тому не варто захоплюватися кавою- еспресо, капучино, по-турецьки та кавою, завареною у френч-пресі.

Також вчені наголошують на тому, що кофеїн збуджує нервову систему. Тому надмірне споживання кави може викликати тривогу, тремор, підвищення тиску, прискорене серцебиття.

Кава з вершками. Чи корисна така кава?

Більшість звичайних вершків для кави виготовляються з довгого списку інгредієнтів, включаючи воду, цукор, олію, стабілізатори та ароматизатори. Молоко або вершки часто додають у такий продукт у невеликих кількостях, а кремоподібний смак в основному створюється за рахунок олії.

Якщо ви часто готуєте каву вдома, крапля вершків навіть допоможе здоровій дієті. Крім того, вершки для кави, що містять деяку кількість корисного жиру, можуть допомогти уповільнити всмоктування кофеїну. Це полегшує роботу надниркових залоз і призводить до більш збалансованої енергії, - вважають фахівці в галузі функціональної медицини.

Кава має кілька суворих протипоказів.

Не можна пити напій при:

  • виразці шлунка;

  • захворюваннях нирок і дванадцятипалої кишки;

  • аритмії;

  • діареї;

  • циститі;

  • вагітності (кофеїн збільшує ризик передчасних пологів і народження дітей з відхиленнями).

Скільки чашок кави можна пити в день

Дорослій людині рекомендується вживати не більше 400 мг кофеїну в день. Кава середньої міцності без молока містить приблизно 100 мг кофеїну. Тому денною нормою вважається 3-5 чашок напою в залежності від міцності. Розчинна і необсмажена кава вважаються менш міцними.

Смакуйте кавою на здоров’я!

Начальник відділу Валентина ЛЕВИЦЬКА



17.01.2023 р.

Пліснява та грибок на стінах – загроза для здоров’я людини

Пліснява та грибки на стінах, стелі, підвіконнях у виробничих, санітарно-побутових та інших допоміжних приміщеннях на підприємствах, установах, організаціях – не тільки неприємне явище, але і пряма загроза для здоров’я працівників. Тому, плісняву та грибок необхідно видалити як можна скоріше.

Найбільш розповсюдженими причинами появи плісняви та грибків є:

  • Промерзання зовнішніх стін.Причиною промерзання стін може бути порушення технологічного процесу при будівництві або утепленні стін. Тріщини та щілини також призводять до промерзання стін, утворення конденсату, і як наслідок, підвищеної вологості.

  • Погана вентиляція. Щільні пластикові вікна, відсутність системи кондиціонування, нерегулярне провітрювання – і в результаті по кутах стін розповзається грибок.

  • Ґрунтова вогкість.Через неправильне влаштування горизонтальної гідроізоляції цвіль може спостерігатися на стиках між підлогою та стінами.

  • Неполадки у водопроводі. При підтікаючих трубах цвіль дуже швидко поширюється.

  • Протікання даху.У суху погоду цей чинник може і не проявлятися, але при першому серйозному дощі з’являться широкі патьоки, які з часом стануть чорними. У зимову пору подібний витік в даху призведе ще до того, що замерзла вода залишиться в штукатурці.

  • Відсутнє або недостатнє опалення.Приміщення, яке не опалюється, відволожується і покривається пліснявою.

Всі зазначені чинники призводять до підвищеної вологості, яка створює сприятливе середовище для появи плісняви та грибків на стелі, стінах.

Грибок та пліснява виділяють в повітря десятки та сотні спор. Саме вони є причиною розвитку цілого ряду захворювань:

  • алергія різних видів (в тому числі дерматози, які важко піддаються лікуванню;

  • астма;

  • хронічні захворювання дихальних шляхів;

  • головний біль, втома;

  • зниження імунітету

З грибком необхідно боротися. Перш за все потрібно позбавити його основного компоненту для життя – води. Треба осушити приміщення спеціальними приладами чи обігрівачами, а також забезпечити доступ свіжого повітря, наприклад, полагодити вентиляцію. Далі слід знищити ці мікроорганізми. Складність процесу залежить від типу поверхні – чим гладкіша, тим легше очистити її від грибка. Грибкова колонія може утворитися навіть з однієї спори. За ідеальних для цвілі умовах цикл розмноження від однієї спори до потомства займає не більше 2-х діб.

Народні методи боротьби з цвіллю використовують:

  1. Аміак (нашатирний спирт) – допомагає позбутися від грибка, який оселився на непористих поверхнях – плитці, склі, пластикових виробах. Аміак змішують з водою в пропорції 1: 1, наносять на уражену поверхню за допомогою пульверизатора, а через 1-2 години видаляють розчин вологою губкою.

  2. Перекис водню – потужний антигрибковий і антибактеріальний засіб, не токсичний і не володіє неприємним запахом. Перекис наносять на уражені пліснявою поверхні в нерозбавленому вигляді, а після змивають вологою ганчіркою.

  3. Лимонна кислота – засіб, ефективний проти будь-якого типу цвілі. Необхідно розвести 1 ст.л. кислоти в 200 мл води (1 склянка), нанести розчин на поверхню розпилювачем або губкою і залишити на 15-30 хвилин. Після цього змити.

Більш швидких і ефективних результатів в боротьбі з цвіллю на різних типах поверхонь можна домогтися, користуючись спеціальними засобами побутової хімії.

Завідувач мікробіологічної лабораторії, Богородчанського відділу 

ДУ « Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» 

Лілія ЛАПКО



16.01.2023 р.

Як уникнути падінь та травм під час ожеледиці.

Коли дороги перетворюються на ковзанку, притрушену снігом, травматологи мають “найгарячішу” пору на роботі. Невдале падіння загрожує забоями кінцівок, розтягненнями зв’язок, переломами та серйознішими травмами.

Тож під час ожеледиці варто бути надзвичайно обережними та уважними, щоб зберегти своє здоров’я. Ось декілька порад , як захистити себе від травм та падінь взимку.

Як уникнути травмування під час ожеледиці:

  1. Обирай стійке та неслизьке взуття — з гумовою чи рельєфною підошвою. Відмовся від високих підборів. Якщо все ж маєш слизьку підошву, то придбай спеціальні насадки — льодоходи. Також тимчасово покращити ситуацію може пластир, наклеєний на підошву хрест-навхрест або ж драбинкою.

  2. На слизькому рухайся, наче лижник — не підіймай високо ноги, наступай на всю підошву, роби невеликі плавні кроки. Уникай нерівних місць. Якщо все-таки треба йти льодом, то довжина твого кроку має дорівнювати довжині стопи.

  3. Не тримай руки в кишенях — повір, тобі не вистачить часу витягнути їх у разі падіння.

  4. Літнім людям краще ходити з палицею з гумовим наконечником.

  5. Тримайся за поручні на вході та виході з громадського транспорту.

  6. Не гуляй надворі в нетверезому стані. Адже алкоголь знижує чутливість до болю й людина не одразу розуміє, що отримала травму.

Як правильно падати?

Якщо падіння не уникнути, то принаймні можна зменшити силу удару:

  • під час падіння намагайся присісти та зменшити висоту. Щоб м’язи рефлективно запам’ятали цей рух, регулярно присідай вдома;

  • займи позицію ембріона — втягни голову в плечі, притисни підборіддя до грудей, а лікті — до тулуба, закрий голову руками, а ноги зігни в колінах;

  • напруж м’язи, адже так вони захистять кістки від перелому;

  • падай на бік, щоб вберегти від пошкоджень хребет, руки та кістки. Однак людям похилого віку не можна так робити, бо є ризик отримати перелом шийки стегна — небезпечну травму, що іноді може загрожувати життю;

  • під час падіння не виставляй руки чи ноги, намагаючись втримати рівновагу. Адже так можна приземлитись на кінцівки всією своєю вагою та спричинити тяжкі травми.

Бережіть себе та будьте здорові!

Завідувач відділення

епіднагляду (спостереження)

за неінфекційними захворюваннями Лілія Концур



16.01.2023 р.

Педикульоз – це не тільки там, де брудно

Педикульоз (від латинського Pediculus – воша) – вошивість. Воші людини (платтяні, головні, лобкові) – специфічні паразити, які проводять все життя на людині, живляться тільки її кров’ю.

Платтяні і головні воші є переносниками збудників висипного і зворотного тифів. Найбільшу епідемічну загрозу несуть платтяні воші. Воші, насмоктавшись крові, яка заражена збудниками висипного або зворотного тифів, здатні передавати збудників від хворої до здорової людини через 4-5 днів після зараження.

Лобкова воша практично не має епідеміологічного значення, але так само, як і платтяні та головні воші, спричиняє людині неспокій, викликаючи свербіж. При сильних розчухуваннях можливі різні гнійничкові захворювання шкіри.

Наявність вошей на людині, її білизні, одязі, і інших речах вказує на поганий санітарно – гігієнічний стан в родині чи колективі. Хоча є інформація про наявність педикульозу і серед людей, які дбають про гігієну.

Головна воша зазвичай живе у волоссі голови, але при великій кількості може зустрічатися як на тілі людини, так і на білизні, одязі та верхньому одязі. Лобкова воша живе у волоссі на лобку, бровах та інших волосистих частинах тіла, міцно тримаючись на шкірі, у зв’язку з чим малорухома. Без господаря може жити не більше 12 годин.

З метою попередження виникнення вошей та їх розповсюдження в сім’ї і колективі проводять гігієнічні заходи, які включають :

-регулярне миття тіла не рідше 1 разу в 7-10 днів;

-зміну натільної і постільної білизни в ці ж терміни або по мірі забруднення з наступним пранням;

-регулярну стрижку і щоденне розчісування волосся голови;

-систематичну чистку верхнього одягу, одягу, постільної білизни і охайне їх зберігання;

-регулярне прибирання приміщень, утримання в чистоті предметів оточення.

При виявленні вошей на будь-якій стадії розвитку (яйця, личинки, дорослої особини) необхідно негайно звернутися в медичний заклад (або до медичного працівника).

Дезінсекційні заходи по боротьбі з вошами включають механічний, фізичний та хімічний методи боротьби і направлені на одночасне знищення вошей безпосередньо як на тілі людини, так і на її білизні, одязі та інших речах і предметах. При головному і лобковому педикульозі проводять обробку волосся голови і волосистих частин тіла інсектицидами (педикулоцидами) з подальшим миттям оброблених місць гарячою водою з використанням будь-якого миючого засобу. Механічний метод звільнення від вошей та їх яєць проводиться шляхом вичісування густим гребенем, обстригання або гоління. Волосся збирається на папір і спалюється.

Перед вичісуванням волосся промивається теплим 5-10% розчином столового оцту, голова зав’язується хусткою або рушником на 30-60 хвилин. Після цього полегшується процес вичісування яєць вошей.

При хімічному методі боротьби використовуються аптечні протипедикульозні засоби.

Воші на білизні, одязі, інших речах ліквідують негайно по мірі виявлення особин. Завошивлену білизну кип’ятять в 2% розчині кальцинованої соди протягом 15 хвилин, потім прасують праскою з обидвох сторін, особливо звертають увагу на шви, складки, пояси.

Лікар-епідеміолог Богородчанського відділу ДУ «ІФ ОЦКПХ МОЗ» 

Світлана Гаврилко



13.01.2023 р.

Здорова мікрофлора кишечника – відмінний імунітет

Здоров’я шлунково-кишкового тракту багато в чому визначає стан імунної системи людини. Чим гірше життєво важливим бактеріям, мікроорганізмам в кишечнику, то нижчий імунітет і більше болячок.

Приблизно 70% клітин-імуномодуляторів живуть саме в ШКТ.

Симптоми проблем з кишечником – метеоризм, запори і постійні застуди. Також на збої в шлунково-кишковому тракті вказують прищі, вугрі, від яких нічого не допомагає, патології суглобів, хронічна молочниця, герпес, алергії, екзема. Крім «класичних» ознак у вигляді здуття, болю, запору чи діареї, існують і вельми незвичайні, наприклад такі, як сильне чхання або підвищена тривожність. Тому , якщо хворієте давно, але полегшення все немає, пошукайте проблему глибше.

Хто і що знищує мікрофлору кишечника?

Виділимо перелік головних ворогів здорової кишкової флори:

Антибіотики – вони дієві від широкого спектру патологій, але, крім шкідливих бактерій, знищують і корисні. Отримуємо антибіотики ми не тільки у вигляді аптечних формул – відповідні речовини містяться в м’ясі, овочах, деяких інших продуктів.

Вода з крана – вона багата на фтор і хлор, і в буквальному сенсі здатна випалювати корисну флору. Причому пити таку воду, щоб отримати повний набір вражень, необов’язково – можна просто залити її у зволожувач повітря, результат буде не кращий.

Вихлопні гази, погана екологія – це ті чинники, на які жителі великих міст вплинути не можуть.

Постійні стреси – депресії, неврози, безсоння вкрай негативно позначаються на стані шлунково-кишкового тракту, можуть викликати порушення флори, зниження імунітету.

Алкоголь і неправильне харчування – ті щоденні звички, які «доможуть» зіпсувати те, що закладено організмом.

Повернемося до незвичних симптомів, які вказують на проблеми з кишечником.

Чихання.

Підвищене газоутворення може бути наслідком того, що в кишечнику починають домінувати патогенні бактерії. Це виникає, коли людина їсть надто багато цукру та штучних підсолоджувачів, наприклад, коли щодня п’є газовану воду.

Слабкі нігті.

Поганий стан нігтів (як і волосся) може бути ознакою того, що організм не засвоює з раціону поживні речовини, необхідні для здоров’я. Для здорового засвоєння їжі потрібно насамперед її достатньо пережовувати, а також мати достатню кількість шлункової кислоти для правильного розщеплення їжі та багато ферментів.

Почуття занепокоєння та пригніченість.

Коли кишковий мікробіом виходить із рівноваги, це може негативно впливати на наш психоемоційний стан. Існує нерв, що з’єднує кишечник з головним мозком, і нервові сигнали між двома органами безперервно проходять в обох напрямках. Поганий настрій, депресивні стани, емоційна пригніченість, зневіра, а також почуття підвищеного занепокоєння та тривожності – всі ці негативні психічні зміни можуть бути результатом бактеріального дисбалансу в кишечнику, зростання кількості патогенних мікроорганізмів.

Вживання в їжу великої кількості рослин щодня – овочів, трав та деяких фруктів – може допомогти повернути психічну рівновагу, оскільки волокна та пігменти в них живлять корисні бактерії в кишечнику та створюють різноманітний мікробіом. Ферментовані продукти, такі як кефір, вирощують корисні бактерії в кишечнику і допомагають відновлювати кишкову флору.

Якщо підозрюєте порушення флори кишечника, краще, що ви можете зробити – це підселити нові бактерії. Продукти вам потрібні наступні – йогурти без добавок, кефіри, квашена капуста.

Ви напевно чули про пробіотики - корисні бактерії, які живуть у нашому кишечнику. Їх дійсно легко додати до свого раціону, просто вживаючи пробіотичні йогурти, спеціально приготовлене молоко або таблетки з пробіотичними добавками. Найкраще приймати ці добавки з холодним напоєм або холодною їжею.

Пребіотики — добриво для пробіотиківВони містяться у таких продуктах, як цибуля-порей, цибуля, часник, цикорій, боби та картопля. Тому намагайтеся включати деякі з цих продуктів до свого раціону щодня.

Джерела натуральних пребіотиків – це яблука, банани, часник, малина, спаржа, полуниця, чорна смородина, морква, томати. Як бачите, продукти прості і всім доступні. Сезонні ягоди можна морозити на зиму про запас. Для досягнення оптимальних результатів пребіотики і пробіотики слід приймати спільно.

Перший крок до здоров’я кишківника — споживання великої кількості клітковини. Вона гальмує гниття продуктів в кишечнику (хрін, цибуля, редис, редька, пр.). Це підтримує здоров’я кишкових клітин і гарантує, що травна система здатна правильно очищати відходи.

Пийте достатньо води

Вода підтримує нашу травну систему, забезпечує правильне засвоєння мінералів і поживних речовин в організмі. Почніть день зі склянки води, щоб розбудити своє тіло, та пийте воду протягом дня — в ідеалі до двох літрів.

Начальник Богородчанського відділу Валентина ЛЕВИЦЬКА



12.01.2023 р.

Закликаємо використовувати антибіотики обдумано

Військові дії збільшили ризики зростання рівня розповсюдженості інфекційних хвороб, в тому числі спричинених збудниками, стійкими до антибіотиків (з антимікробною резистентністю — АМР).

Для військових це вкрай небезпечно, адже їм просто не зможуть надати медичної допомоги! Військові-пацієнти з супербактеріями також не зможуть лікуватися за кордоном, а перебуватимуть в ізоляційних боксах і втрачатимуть час одужання!

Цього можна уникнути — перестати вживати антибіотики без потреби. І на це ми можемо вплинути.

Серед основних факторів, які сприяють підвищенню розповсюдженню мікроорганізмів з АМР в період військових дій:

  • Обмеженість доступу до медичної допомоги створює передумови до самолікування антибіотиками.

  • Самолікування може бути невиправданим — наприклад, при вірусних інфекційних хворобах.  Нецільовим — використання антибіотиків широкого спектра дії або групи резерву для лікування неускладнених бактеріальних інфекційних хвороб та без дотримання тривалості приймання.

  • Відсутність умов для дотримання правил загальної гігієни, гігієни рук, респіраторної гігієни та етикету кашлю.

  • Зменшення доступу медичних працівників до проведення діагностичних досліджень, зокрема з метою визначення збудника інфекційної хвороби та чутливості до антибактеріальних лікарських засобів.

До закінчення бойових дій неможливо повністю усунути вищезазначені фактори, однак вже сьогодні ми здатні щонайменше призупинити розповсюдження мікроорганізмів з резистентністю.

Антибіотики — критично важливі лікарські засоби, якими повинно бути забезпечено населення у фронтових і прифронтових зонах, а також наші герої - військовослужбовці.

Однак, далеко не всі антибіотики потрібні в зоні бойових дій. Згідно з класифікацією, антибіотики поділяються на антибіотики «доступу», «спостереження» та «резерву».

Антибіотики «доступу» лікують найбільш поширені 35 бактеріальних хвороб людини, серед яких запалення верхніх і нижніх дихальних шляхів: отити, бронхіти, пневмонії, кишкові інфекції, інфекції шкіри та підшкірної клітковини, сечостатеві інфекції та інші.

Слід зазначити, що до групи антибіотиків «доступу» входять антибіотики, які слід використовувати для профілактики інфекційних ускладнень при вогнепальних, мінно-вибухових та інших ураженнях воєнного часу: цефазолін, амоксицилін+ клавуланова кислота, кліндаміцин, метронідозол) .

Антибактеріальні препарати групи «спостереження», окрім того, що несуть ризики розвитку резистентності при нераціональному використанні, є препаратами вибору для лікування пацієнтів у стаціонарі. Споживання антибіотиків цієї групи на догоспітальному етапі скоріше не допомагає пацієнту, а спричиняє ризики у випадку необхідності продовження лікування у стаціонарних умовах — змушує лікарів призначати антибіотики групи «резерву».

Антибактеріальні препарати групи «резерву» або антибіотики «останньої надії» — це останній шанс пацієнта, що має тяжку бактеріальну інфекцію на виліковування, а іноді й життя. Використання їх поза межами закладу охорони здоров’я — це, без перебільшення, загроза національній безпеці!

Таке недбале застосування даної групи антибіотиків може призвести до появи так званих «супербактерій», що не чутливі до будь-яких лікарських засобів, а, отже, здатних спричинити надзвичайні події в сфері громадського здоров’я, призвести до величезної кількості смертей серед населення і військовослужбовців.

Центр громадського здоровʼя України висловлює свою подяку усім волонтерським організаціям і звертається  з проханням доставляти  населенню та військовим виключно антибіотики із групи «доступу».

Звертаємось до організацій, які проводять навчання з тактичної медицини, з проханням рекомендувати слухачам використовувати з метою профілактики бактеріальних ускладнень антибіотики групи «доступу»: 

Цефазолін, амоксицилін + клавуланова кислота, кліндаміцин ( при алергії на пеніциліни), метронідазол ( при ураженні черевної порожнини). 

 За матеріалами Центру громадського здоров'я



04.01.2023 р.

«Прихований голод» або проблема йододефіциту.

Йодний дефіцит – проблема, знайома практично всім країнам світу. Для відновлення йоду в організмі й запобігання викликаних ним захворювань, впроваджуються постійно діючі програми на державному рівні: обов’язкове йодування солі й використання її не тільки в домашніх умовах, але й у харчовій промисловості. Крім цього, обов’язковим є проведення регулярних обстежень щитоподібної залози, для якої йод є основою синтезу гормонів, у свою чергу, без яких неможливе нормальне функціонування організму.

Україна входить до переліку країн із недостатнім споживанням йоду. А він необхідний людині протягом усього життя. Нестача йоду призводить до порушення функцій чи не найголовнішого органу у нашому організмі – щитоподібної залози.

Наслідки нестачі йоду в організмі:

  • відчуття постійної втоми, слабкість, депресія;

  • збільшення щитовидної залози (зоб);

  • затримка росту у дітей;

  • затримка інтелектуального розвитку у дітей;

  • зниження розумової активності у дорослих;

  • порушення обмінних процесів;

  • загроза переривання вагітності (навіть незначний дефіцит йоду у жінок під час вагітності спричиняє освітні та когнітивні порушення у дітей в майбутньому);

  • неонатальний гіпотиреоз;

  • рак щитовидної залози;

  • погіршення пам’яті, слуху;

  • підвищення холестерину;

  • сухість шкіри, втрата її еластичності;

  • порушення роботи кишківника;

  • відчуття холоду;

  • різке зниження чи підвищення маси тіла;

  • набряки;

  • випадіння волосся тощо.

Йод є головним елементом для синтезу гормонів щитоподібної залози.

Потреба в мікроелементі залежить від віку, особливостей біологічного стану, обміну речовин, періоду життя, статі, фізичної активності, наявності хронічних хвороб й інших факторів. У наш час, добова потреба йоду враховує вік людини i має такий вигляд:

  • діти до 12 місяців – 100 мкг, від 2 до 12 років – 120 мкг,

  • підлітки i дорослі –150 мкг,

  • вагітні жінки і матери, які годують дитину груддю, – 200 мкг,

  • люди похилого віку – 100 мкг на добу.

Більшість мешканців України щодня споживає лише 40–80 мкг йоду на добу!

У зоні найбільшого ризику — Західна Україна та Чернігівська область, де споживання йоду найменше. У південних та східних областях нашої країни дефіцит йоду виражений не так сильно.

Експерти ВООЗ вважають безпечною дозу йоду в 1000 мкг (1 мг) на добу.

До 90% цього мікроелемента людина отримує з їжею і лише незначну кількість – з водою та повітрям. Нині цілком доведено зв’язок між вмістом йоду у ґрунті, воді, продуктах харчування та ступенем зобної ендемії. У населення, що проживає в йододефіцитних районах, найчастішим видимим проявом дефіциту йоду є ендемічний зоб (дифузний, вузлуватий/ багатовузлуватий, змішаний), що має різні розміри.

Особливо небезпечною недостатність йоду для вагітних жінок є через те, що це веде до збільшення частоти викиднів, мертвонародження, підвищення перинатальної та дитячої смертності, ризику народження дітей з аномаліями розвитку.

Щоб уникнути йододефіциту, до щоденного раціону слід включити такі продукти:

  • морепродукти (мідії, кальмари, креветки, ікру);

  • білу рибу (минтай, хек, тріску та ін.);

  • морську капусту (ламінарію);

  • овочі (картоплю, редиску, часник, буряк, томати, баклажани, спаржу, зелену цибулю, щавель, шпинат);

  • фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси, хурму, фейхоа);

  • яйця; молоко; яловичину; волоські горіхи.

Чому йодний дефіцит називають прихованим голодом?

У регіонах, де продукти харчування й вода бідні на йод, частіше зустрічаються безплідні подружні пари, жінкам складніше виносити дитину, діти відстають у розумовому й фізичному розвитку, порушується статевий розвиток хлопчиків і дівчаток. Список можна було б продовжити. Але захворювання, пов’язані з дефіцитом йоду, розвиваються поступово, тривалий час, залишаючись непоміченими. Недарма йодний дефіцит називають прихованим голодом. Тому навіть якщо в даний момент у людини немає клінічних проявів йододефіцитних захворювань, але вона мешкає в йододефіцитному регіоні, необхідна профілактика - щоб уникнути негативних наслідків у майбутньому.

Індивідуальна профілактика передбачає призначення препаратів калій йодиду конкретним людям за показами. Це, до прикладу, можуть бути вагітні жінки, жінки, які годують груддю, хворі з патологією щитоподібної залози.

Найефективнішим та найдешевшим способом профілактики дефіциту йоду в організмі є споживання йодованої солі. У більше, ніж 140 країн така норма навіть прописана в законодавстві.

За даними Інституту медицини США, дорослі чоловіки та жінки для профілактики дефіциту мають вживати 150 мкг йоду на добу. Для прикладу, в одній чайній ложці йодованої солі 250 мкг йоду. Тому тримайте на кухні цей цінний продукт і додавайте до страв.

Начальник Богородчанського відділу Валентина ЛЕВИЦЬКА



29.12.202р.

Чим небезпечна вітрянка для вагітних

Вітряна віспа (вітрянка) — це гостре вірусне захворювання, що переважно вражає дітей. Характеризується помірною загальною інтоксикацією і специфічним висипом на шкірі та слизових оболонках.

Вітряна віспа — одна із найпоширеніших інфекцій у світі.

Збудником є вірус вітряної віспи та оперізуючого герпесу. Цей ДНК-вірус нестійкий поза організмом людини, швидко гине від дезінфекційних засобів, а також під дією температури понад 60 °С.

Основним джерелом інфекції є хворий на вітряну віспу. Передається вірус від людини до людини – повітряно - крапельним шляхом.

Хвора людина стає небезпечною для інших в останні 1-2 дні інкубаційного періоду і до п‘ятої доби з моменту появи останніх елементів висипки. Додатковим джерелом може бути хворий на оперізуючий герпес.

Сприйнятливість населення до вітряної віспи становить 90–95%.

Інкубаційний період при вітряній віспі триває 11-21 дня, найчастіше близько 14 днів. Спочатку виникають симптоми загальної інтоксикації (нездужання, втрата апетиту, субфебрильна температура тіла тощо.). На такому фоні, або без будь-яких передвісників, на шкірі з‘являються висипання, що часто супроводжується підвищенням температури тіла.

Для вітрянки характерні ускладнення: енцефаліт, міокардит, нефрит, артрит, гепатит.

Вітряна віспа – типова дитяча інфекція. Новонароджені перших двох місяців життя мають пасивний материнський імунітет. Дошкільнята становлять біля 80% захворілих.

Захворюваність вітряною віспою серед дорослих росте з кожним роком. У дорослих вітрянка протікає набагато важче, можливий навіть летальний результат.

Особливу небезпеку хвороба становить для вагітних жінок, оскільки плід може бути уражений герпетичною інфекцією. Це стосується тих жінок, у яких в крові не визначаються антитіла до цієї інфекції. Кількість таких вагітних є приблизно 5%. Якщо в дитинстві жінка хворіла цією інфекцією, то антитіла в організмі утворюються і формується довічний імунітет, який захищає як її, так і дитину (внутрішньоутробно і в перші 3-6 місяців життя).

Загалом наслідки вітрянки під час вагітності залежать від терміну, коли відбулося інфікування. Якщо це сталося до 20 тижнів, то висока ймовірність:

  • розвитку синдрому вродженої вітряної віспи;

  • самовільних викиднів;

  • вагітності, що не розвивається;

  • вроджених вад розвитку, які можуть торкатися будь-якої системи плоду.

Інфікування в останні 10 днів до пологів здатне призводити до дисемінованої інфекції, яка досить часто закінчується внутрішньоутробною загибеллю плоду. Але наголошуємо, що всі ці наслідки характерні для жінок, у яких в крові відсутні специфічні антитіла. А вони утворюються після перенесеної хвороби, або після вакцинації.

Під час вагітності слід дотримуватися деяких правил безпеки. Уникайте контактів з хворими на грип та ГРЗ, оперізуючий лишай. Не варто близько спілкуватися і з тим, хто менше трьох тижнів тому контактував з хворим вітрянкою. Якщо він заразився, то може інфікувати і вас.

В Україні зареєстрована вакцина від вітряної віспи. Щеплення відносяться до рекомендованих та таких, які проводяться за епідемічними показами. Підлягають щепленню здорові діти, які досягли 12-місячного віку і не хворіли на вітряну віспу; діти при вступі до дитячого дошкільного закладу та школи, які раніше не хворіли на вітряну віспу; працівники охорони здоров'я, які мають високий ризик інфікування і не хворіли на вітряну віспу.

Завідувач відділення епіднагляду та

профілактики інфекційних хвороб

Богородчанського відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Надія ГЛУШКО



26.12.202р.

Небезпека чадного газу: як уберегтися від отруєння.

Цьогоріч опалювальний сезон в Україні — найскладніший за всі часи незалежності. Треба бути готовими до того, що в оселі буде прохолодніше, ніж завжди. Тому, українці змушені задуматися над тим як опалювати своє житло. Водночас потрібно пам’ятати про небезпеки альтернативних способів опалення.

Найбільшу небезпеку несуть дрібні порушення на кшталт недбалого ставлення до контролю за димовими та вентиляційними каналами. Запобігти надзвичайним ситуаціям дуже просто: потрібно пам’ятати про необхідність суворого дотримання правил безпеки під час користування газовими приладами та своєчасне й систематичне обслуговування димових та вентиляційних каналів. Саме ці порушення найчастіше призводять до сумних наслідків, пов’язаних з отруєнням чадним газом.

Чадний газ не має кольору, запаху чи смаку, але він може бути смертельним для людини.

У кровоносній системі чадний газ з’єднується з гемоглобіном. Кров втрачає здатність переносити кисень до тканин, організм швидко відчуває його нестачу.

Хочу нагадати симптоми отруєння чадним газом :

  • головний біль

  • нудота

  • прискорене дихання

  • слабкість, відчутт втоми

  • запаморочення

  • сплутана свідомість.

Кількість випадків отруєнь чадним газом в Україні зростає. Статистика є дуже сумною. В листопаді отруїлися чадним газом 368 чоловік, понад 20 загинули, а в грудні отруїлося вже більше 100 людей, з них 14 померли. Найбільше випадків зафіксовано в Львівській (з початку року отруїлося 174 людини), Київській, Дніпропетровській областях.

Значна частина отруєнь виникла через використання пічного опалення.

Як правильно користуватися пічним опаленням:

  • перед початком, а також протягом усього опалювального сезону слід очищати димоходи та печі від сажі, щоб не сталось її займання. Очищати опалювальні печі періодичної дії на твердому та рідкому паливі від сажі та різноманітного бруду необхідно не рідше одного разу на три місяці;

  • біля кожної печі перед топковим отвором на горючій підлозі слід прибити металевий лист розміром не менше 0,5 х 0,7 м;

  • усі димові труби та стіни на горищі, через які прокладено димові канали, повинні бути заштукатурені й побілені;

  • золу і шлак, що їх видаляють із топки, необхідно заливати водою та виносити в спеціально відведені місця. Не дозволяється висипати золу і шлак поблизу будівель.

Під час використання пічного опалення не допускається:

  • залишати печі, які топляться, без нагляду або доручати нагляд за ними малолітнім дітям;

  • користуватися печами, які мають тріщини;

  • розміщувати паливо, інші горючі речовини та матеріали безпосередньо перед топковим отвором;

  • зберігати незагашені вуглини та попіл у металевому посуді, встановленому на дерев’яній підлозі або горючій підставці;

  • сушити і складати на печах одяг, дрова, інші горючі предмети та матеріали;

  • застосовувати для розпалювання печей легкозаймисті та горючі рідини;

  • використовувати для топлення дрова, довжина яких перевищує розміри топки;

  • здійснювати топлення печей із відкритими дверцятами топки;

  • закріплювати на димових трубах антени телевізорів, радіоприймачів тощо;

  • зберігати в приміщенні запас палива, який перевищує добову потребу.

Основні правила безпечної поведінки, дотримуючись яких можна уникнути трагічних випадків отруєння чадним газом:

  • під час користування газовими приладами встановлюйте вікно на провітрювання;

  • у жодному разі не використовуйте опалювальні прилади за відсутності тяги в димарі;

  • під час установки газової колонки, котла передбачте окремий димар для відведення продуктів горіння;

  • якщо ви використовуєте тверде паливо, не зачиняйте витяжку, до моменту повного згорання палива;

  • не користуйтеся газовими приладами при сильних поривах вітру, адже може утворитися зворотна тяга. Слідкуйте за кольором полум’я на пальниках: він має бути синім або фіолетовим. Жовте полум’я — це ознака неповного згорання газу, тож необхідно відрегулювати подачу повітря в пальник;

  • не користуйтеся газовими приладами не за призначенням! Наприклад, не використовуйте газову плиту для обігріву приміщення;

  • експлуатуйте тільки справні газові прилади.

Вкотре звертаємо Вашу увагу на те, що необхідно вкрай обачливо ставитися до експлуатації виробів, які за сьогоднішніх обставин (агресії рф) стали незамінимими в нашому побуті.

Пам’ятаймо, що тільки ми самі відповідальні за своє здоров’я і здоров’я наших близьких!

Завідувач відділення епідеміологічного нагляду (спостереження) 

за неінфекційними захворюваннями 

Лілія КОНЦУР



26.12.202р.

КІР: охоплення вакцинацією знизилось

Від початку пандемії COVID-19 рівні охоплення вакцинацією проти кору неухильно знижувалися. У спільній публікації Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) і Центру США з контролю і профілактики захворювань (ЦКПЗ) повідомляється, що у 2021 році рекордно велика кількість дітей у світі (майже 40 мільйонів) пропустили вакцинацію проти кору: 25 мільйонів дітей пропустили першу дозу, і ще 14,7 мільйона — другу дозу. Це означає, що мільйони дітей залишаються вразливими до інфекції. Кір становить безпосередню загрозу в усьому світі.

Цифри і факти. Кір — одна з головних причин дитячої смертності у світі. Кір має тяжкий перебіг і часто потребує госпіталізації. Може призвести до пневмонії, вушної інфекції, запалення мозку, інших серйозних ускладнень, а також до інвалідності та смерті.

Вірус кору — надзвичайно заразний. Він швидко передається від інфікованої людини до здорової під час вдихання найдрібніших крапель слизу, які потрапили в повітря при чханні, кашлі або розмові хворого.

На 4–5 день інфікування з’являється червоний висип, який починається зі шкіри голови й обличчя, а згодом розповсюджується на все тіло. На 6–12 день з’являються висока температура, нежить, кашель, іноді блювання і пронос. Хвороба із симптомами триває до 4 тижнів і більше.

За оцінками вчених, у 2021 році у світі сталося близько 9 мільйонів випадків захворювання на кір і 128 000 випадків смерті від нього. У 22-х країнах сталися великомасштабні та руйнівні спалахи хвороби.

Для забезпечення популяційного імунітету від кору необхідно забезпечити охоплення двома дозами вакцини на рівні 95% або більше. У світі цей показник значно нижчий: першу дозу вакцини проти кору отримують тільки 81% дітей, а другу дозу — тільки 71% дітей. З 2008 року це найнижчі показники охоплення першою дозою вакцини проти кору у світі, хоча рівні охоплення в різних країнах неоднакові.

За 6 місяців 2022 року в Україні лише 39,7% дітей в 12 місяців отримали свої дози щеплення проти кору, паротиту та краснухи. В 6 років охоплення щепленнями має показник — 40,7%. Цього недостатньо для безпеки громадського здоров’я.

Спалахи цього захворювання мають циклічний характер і відбуваються в Україні кожних чотири-п’ять років. Попередній спалах був зафіксований 2017–2019-го. Згідно з епідпрогнозом та враховуючи періодичність, у 2023-2024 роках є ризик спалаху захворюваності на кір.

Вакцинація – єдиний ефективний захист. В Україні вакцинація від кору передбачена Національним календарем щеплень і її можна зробити безоплатно. Для цього використовують комплексну вакцину від кору, паротиту і краснухи (КПК). Вона безпечна і ефективна. Дитина повинна отримати дві дози КПК вакцини (у 12 місяців і 6 років життя).

У листопаді в регіони України доставлено вакцину КПК, яка захищає від кору, паротиту та краснухи. Йдеться про 196 тисяч доз вакцини, отриманих у рамках гуманітарної допомоги від MSD. Загалом 23 українські регіони отримали вказану вакцину відповідно до потреби.

Батьки дітей, які пропустили щеплення, можуть просто звернутися до свого педіатра або сімейного лікаря та спланувати візит. Для внутрішньо переміщених осіб не потрібно укладати нову декларацію з лікарем — достатньо просто прийти до медичного закладу.

Завідувач відділення епіднагляду та

профілактики інфекційних хвороб

Богородчанського відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Надія ГЛУШКО



26.12.202р.

Профілактика  пневмонії

У військовий час люди змушені перебувати в умовах порушення повітряно-теплового режиму приміщень, тому частіше виникають простудні захворювання, які нерідко призводять до ускладнень. Серед них – пневмонія.

Пневмонія (запалення легень) — це гостре інфекційне захворювання, яке може бути небезпечним та мати навіть летальні наслідки. За даними ВООЗ, пневмонія є причиною близько 15% смертей дітей віком до п’яти років, але хвороба є однією з найбільш піддатливих до профілактики хвороб.

Розвитку пневмонії дуже часто передує потрапляння в організм грамнегативної й умовно-патогенної мікрофлори, цитомегаловірусу і грибів (зокрема, аспергілла). У виникненні позалікарняних пневмоній провідну роль відіграють пневмококи, стрептококи, стафілококи, гемофільна паличка. Атиповими збудниками є мікоплазми, легіонели, хламідії.

Велику роль в патогенезі запалення легень грає зниження імунітету первинної й вторинної форми. До цієї категорії належать пацієнти з різного роду новоутвореннями, з аутоімунними патологіями, хворі, які отримують променеву і/ або хіміотерапію, імуносупресивну терапію.

У розвитку пневмонії велику роль відіграють фактори ризику:

  • хронічна обструктивна хвороба легень;

  • захворювання серця і кровоносної системи;

  • порушення функції травного тракту;

  • зловживання снодійними;

  • епілепсія; травми мозку;

  • алкогольна інтоксикація; куріння;

У всіх перерахованих випадках може статися аспірація вмісту ротоглотки й травного тракту, в якому міститься велика кількість різної мікрофлори.

Підвищують ймовірність розвитку захворювання різке похолодання в теплу пору, холодні сезони року, похилий вік, післяопераційний період. Часто запалення легень розвивається у пацієнтів, які перебувають на штучній вентиляції легень більше 24 годин.

У розвитку запалення легень значну роль відіграють вірусні інфекції. Пневмонія розвивається на тлі відсутності належного лікування при зараженні парагрипом, грипом А, В, С, аденовірусами, коронавірусами та ін.

Симптоматика пневмонії багато в чому залежить від характеру збудника та стану організму пацієнта на момент зараження. Пневмонія характеризується різним поєднанням бронхолегеневих і позалегеневих симптомів.

Симптоми пневмонії:

  • кашель; утруднене дихання і задишка;

  • біль у грудях;

  • знижений тиск; тахікардія;

  • загальна слабкість;

  • м'язовий біль; лихоманка;

  • сплутаність свідомості;

  • відходження мокротиння (слизової, слизисто-гнійної, рідко - кров'яної консистенції)

  • можливі симптоми менінгіту.


Хворий на пневмонію потребує якнайшвидшої діагностики та стаціонарного лікування.

Лікувати пневмонію самостійно вкрай небезпечно. Якщо у вас з’явилися симптоми або підозра на пневмонію, негайно зверніться до лікаря! Лише фахівець може підтвердити або спростувати ваші побоювання, поставити діагноз та призначити відповідне лікування.

Ускладнення

Несприятливі наслідки пневмонії спостерігаються не тільки в ураженні дихальної системи й пошкодженні легеневої тканини, але і в ураженні інших органів і систем.

Часто розвиваються такі ускладнення як:

  • Рубці на легенях

  • Парапневмонічний та гнійний плеврит

  • Абсцес легені

  • Гнійний розпад паренхіми легень

  • Гостра дихальна недостатність

  • Набряк легень

  • Септичний шок

  • Поліорганна недостатність

  • Менінгіт

  • Абсцеси головного мозку і печінки

  • Патології серця та нирок

Профілактика і вакцинація

Найбільш ефективна профілактика пневмонії – пневмококова та грипозна вакцинація. Педіатри рекомендують вакцинувати дітей від пневмококової інфекції, починаючи з 6-тижневого віку. Сучасні препарати розраховані й для щеплення дорослих пацієнтів.

Пневмококові вакцини бельгійського, французького та американського виробництва легко переносяться і не викликають ускладнень.

Щеплення від пневмококової інфекції бажане людям із хронічними хворобами легень та курцям. Дотримуватися планової вакцинації дуже важливо!

Важливими профілактичними заходами також є:

  • зміцнення імунітету;

  • ведення активного, здорового способу життя;

  • фізична активність;

  • раціональне і повноцінне харчування;

  • адекватне лікування вірусних захворювань і бактеріальних інфекцій;

  • якісне прибирання житла;

  • покиньте шкідливі звички, особливо куріння.


Памятайте! Хворобу легше попередити, ніж лікувати.


Начальник  Богородчанського відділу Валентина ЛЕВИЦЬКА



23.12.202р.

Як правильно кашляти?

Відповідь на це питання може здаватися елементарною. Але, на жаль, мало людей дотримуються усіх рекомендацій щодо правильного кашлю.

Існує навіть таке поняття, як етикет кашлю — це правила поведінки людини із кашлем, що запобігають розповсюдженню інфекцій повітряним і крапельним шляхом.

Все дуже просто!

Дотримуйтесь таких рекомендацій:

 Під час кашлю та чхання затуляйте рот і ніс одноразовам носовичком або серветками. Не торкайтеся руками обличчя (очей, носа, губ). Після використання носовичок чи серветки викиньте в урну для сміття.

 Кашляйте і чхайте у згин ліктя за відсутності серветки чи носовичка. Прикривання рота і носа долонею призводить до поширення інфекції через руки і побутові предмети. Якщо вже так сталося — слід потім помити руки з милом. За відсутності такої можливості — користуйтеся антисептиками з вмістом не менше 70% спирту.

 Залишайтеся вдома, якщо почуваєтеся зле. Не забувайте, що COVID-19, грип і ГРВІ нікуди не зникли, тож за можливості дотримуйтесь фізичної достанції та носіть маски в громадських місцях.

Бережіть не тільки себе, а й оточуючих !

Дотримуйтесь елементарних правил взаємоповаги !

 За матеріалами Центру громадського здоров'я



21.12.202р.

Якщо розбився ртутний термометр ?

В такому випадку не піддавайтесь паніці, але знайте: ртуть - речовина 1-го класу небезпеки. Особливо шкідливі випари ртуті. У стандартному градуснику міститься до 5 г ртуті. Якщо термометр розбився в житловій кімнаті площею 12-18 кв.м., концентрація випарів ртуті через кілька годин перевищує гранично допустимі концентрації в 50-100 разів.

Перші ознаки отруєння ртуттю: головний біль, слабкість, апатія, запаморочення, починають тремтіти пальці рук, тремтять повіки і губи, з'являється металевий присмак у роті, набряклість та кровоточивість ясен, змінюється колір сечі, починається нудота і блювання, діарея, сльозяться очі.

Отже, якщо ви розбили градусник місяць-два тому і належним чином не прибрали приміщення, при виникненні таких симптомів негайно звертайтесь до лікаря!

Щоб попередити отруєння небезпечною речовиною, вжийте заходів для прибирання ртуті:

- виведіть з приміщення людей, в першу чергу дітей. Обмежте доступ сторонніх осіб в приміщення (закрийте двері), зніміть взуття при виході із забрудненого приміщення, щоб не розносити ртуть по суміжних кімнатах;

- вимкніть всі нагрівальні прилади (чим нижча температура, тим повільніше випаровується ртуть);

- для захисту органів дихання одягніть вологу марлеву пов’язку.

Захистивши руки гумовими рукавичками, обережно зметіть щіточкою дрібні кульки на лист паперу і помістіть у скляну банку з розчином (2 г перманганату калію на 1 л води) або з водою. Щоб зібрати всю ртуть, яка потрапила в щілини меблів чи підлоги, скористайтеся підручними засобами: медична груша з тонким наконечником, шприц, скотч;

- провітріть приміщення після того, як зібрана ртуть ( не створюйте протяг, він може рознести ртуть, яка осяде на всіх предметах і одязі);

- ні в якому разі не збирайте ртуть пилососом і не викидайте в контейнер зі сміттям або каналізацію.

Тепер, аби знешкодити всі, аж до найменшої частинки ртуті, потрібно здійснити хімічне очищення. Для цього використовуємо перманганат калію (марганцівку) або «Білизну» та мильно-содовий розчин. Готуємо 0,2% водний розчин марганцівки (2 г на літру води) або (1л «Білизни» на 8л води) і ним за допомогою щітки обробляємо забруднену поверхню. Через 1 годину змити продукти реакції мильно-содовим розчином (40 г мила +50 г соди на 1 літру води ). Промийте марганцівкою або «Білизною» і мильно-содовим розчином рукавички та взуття.

Зібравши всі відходи від термометра в герметичну тару, стійку до механічного, хімічного та термічного впливу, повідомте про це територіальний відділ управління ДСНС України в області (тел. 101).

За кваліфікованою допомогою щодо демеркуризації (видалення ртуті, очищення забрудненої площі) також потрібно звертатись до територіального відділу управління ДСНС України в області.

Провести заміри наявності ртуті в повітрі приміщення можуть спеціалісти Богородчанського відділу ДУ «Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» (тел. 2-17-30).

При виявленні ртуті в повітрі – заміри знову проводяться через 7 днів після повторної демеркуризації.

Лікар з загальної гігієни

Богородчанського відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ » Орест ГЛУШКО



20.12.202р.

Небезпека чадного газу та як вберегтися від отруєння ?

Через терористичні дії російської федерації страждає енергетична сфера України, тож українці обладнують будинки генераторами, пічками та іншими нагрівальними приладами. Але, купуючи таке обладнання, важливо розуміти ризики його використання.

Чадний газ можуть виділяти дров’яні, газові, вугільні печі та каміни, двигуни внутрішнього згорання, бензинові або дизельні генератори.

Отруєння чадним газом частіше трапляються взимку. Він впливає на кровоносну систему організму - кров втрачає здатність переносити кисень, а організм швидко починає відчувати його нестачу. Якщо органіка згорає повністю, то формуються вода Н2О і двоокис вуглецю з формулою СО2. У разі, якщо горіння відбувається в умовах дефіциту кисню – в процесі неповного окислення утворюється чадний газ.

  • Чадний газ (або оксид вуглецю) – це токсичний газ. Як він впливає на організм людини ?

У кровоносній системі чадний газ з'єднується з гемоглобіном. Утворюється зовсім нова речовина – карбоксигемоглобін. Кров втрачає здатність переносити кисень до тканин. Тому дуже швидко розвивається киснева недостатність.

  • Найголовніша небезпека – чадний газ невидимий і ніяк не відчутний, він не має ні запаху, ні кольору. Тобто причина нездужання неочевидна, її не вдається виявити відразу. Монооксид вуглецю неможливо ніяк відчути, саме тому його називають – «тихий вбивця».

Ступінь отруєння залежить від концентрації чадного газу і часу, протягом якого людина його вдихала.

Симптоми отруєння чадним газом

Серед основних симптомів: головний біль, слабкість, відчуття втоми, нудота, прискорене дихання, запаморочення, сплутана свідомість, ціаноз шкіри.

Розрізняють три ступені тяжкості отруєння.

При легкому ступені постраждалий відчуває шум у вухах; запаморочення; порушення зору – мерехтіння, крапки перед очима; сухий кашель; нестача повітря, задишка; сльозотеча; нудота; гіперемія (почервоніння) шкірних покривів та слизових оболонок; тахікардія; підвищення артеріального тиску.

При середньому ступені тяжкості до попередньої стадії додаються: сплутаність свідомості, можлива втрата свідомості на короткий час; блювання; галюцинації, як зорові, так і слухові; нескоординовані рухи; біль у грудях стискаючого характеру.

Тяжкий ступінь отруєння характеризується такими симптомами:

  • параліч;

  • довготривала втрата свідомості, кома;

  • судоми;

  • розширення зіниць;

  • почастішання пульсу до 130 ударів на хвилину, але при цьому – він слабкого наповнення;

  • ціаноз (посиніння) шкірних покривів та слизових оболонок;

  • порушення дихання – воно стає поверхневим та уривчастим.

Перша допомога постраждалим:

Дуже важливо надавати першу допомогу оперативно, оскільки незворотні наслідки настають дуже швидко.

По – перше, необхідно якнайшвидше вивести або винести потерпілого на свіже повітря.

По – друге, потрібно полегшити дихання – очистити дихальні шляхи, якщо це необхідно, розстебнути одяг, укласти потерпілого на бік для того, щоб запобігти можливому западанню язика. Під голову можна покласти подушку або згорнуту ковдру.

По – третє, необхідно стимулювати дихання. Піднести нашатир, розтерти груди, зігріти кінцівки.

І найголовніше – треба викликати швидку допомогу. Навіть, якщо людина на перший погляд перебуває в задовільному стані, необхідно, щоб її оглянув лікар, тому що не завжди справжній ступінь отруєння можливо визначити лише за симптомами.

Як вберегтися від отруєння чадним газом?

  • Не залишайте ввімкнені газові прилади, а також каміни і буржуйки, без нагляду.

  • Для обігріву помешкання використовуйте лише призначені для цього прилади.

  • Не використовуйте газову плиту для обігріву приміщення.

  • Регулярно перевіряйте газове обладнання, вентиляційні канали та димоходи на справність.

  • У помешканні з пічним опалення завжди відчиняйте заслінку в пічці чи комині.

  • Часто провітрюйте приміщення, в якому є газові прилади.

  • При можливості встановіть прилад для визначення концентрації чадного газу.

  • Не спалюйте нічого в пічці чи каміні, якщо до них не під'єднана вентиляція.

  • Візьміть за правило – при виникненні симптомів, за якими можна запідозрити отруєння чадним газом, якнайшвидше забезпечте приплив свіжого повітря, відкривши вікна, а краще – залиште приміщення. Не лягайте, відчувши запаморочення, нудоту, слабкість.

  • Пам'ятайте – чадний газ підступний, він діє швидко і непомітно, тому життя та здоров'я залежать від швидкості вжитих заходів.

  • При найменших підозрах на отруєння чадним газом необхідно вимкнути усі прилади, які можуть його виділяти.

  • Викличте аварійну газову службу 104 або рятувальників за номером 101.

Бережіть себе та своїх близьких!

Біолог санітарно-гігієнічної лабораторії

Богородчанського відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ»

Галина ВАСИЛИК



15.12.202р.

Мобільний телефон – фактор передачі  інфекції

88% людей беруть смартфон із собою в туалет, а потім несуть на кухню, де користуються ним, поки готують сніданок, обід чи вечерю.

Поверхня мобільного телефону в середньому містить 17 тис. часточок бактерій, що в рази більше, ніж на сидінні унітаза.

Що ж робити?

  • Дотримуватись правил особистої гігієни;

  • Чистити та дезінфікувати ваші гаджети.

Слід запам’ятати, що заливати в отвори телефону нічого не можна.

Також забороняється: чистити екрани смартфонів жорсткими тканинами та абразивними пастами, чистим спиртом та мийними засобами із хлором.

Перед чищенням слід вимкнути пристрій та зняти чохол.

Для чищення підійде серветка з мікрофібри або м’яка тканина без ворсинок, які слід змочити дистильованою водою або 70% спиртовим розчином.

Протріть акуратно гаджет спереду та ззаду, але не тисніть.

Мобільний телефон в руках у медика також потребує особливої уваги.

Науковці дослідили бактеріальне забруднення мобільних телефонів медичних працівників, чутливість до антимікробних препаратів та пов'язані з цим фактори.

З’ясувалося, що мобільні телефони медиків можуть містити мікроби, які спричиняють внутрішньолікарняні інфекції серед пацієнтів, членів родини та небезпечні для суспільства в цілому.

Загальна поширеність мікробного забруднення мобільних телефонів однією або кількома бактеріями склала 94,2%. Коагулазонегативні стафілококи (CoNS; 58,8%), Staphylococcusaureus (14,4%) та види Klebsiella (6,9%) були найбільш переважаючими бактеріальними ізолятами. Загальна поширеність бактерій із множинною лікарською стійкістю склала 69,9%. Близько половини грампозитивних і грамнегативних бактерій були стійкі до ампіциліну та триметоприму-сульфаметоксазолу.

Існує високий рівень мікробного забруднення мобільних телефонів медичних працівників внутрішньо лікарняними збудниками.

Телефон, планшет, ноутбук можуть стати фактором передачі внутрішньо лікарняної інфекції стійких до ліків патогенів через руки, інвентар і т.п., тому медичним працівникам особливо важливо дотримуватися стандартів миття рук та обробки обладнання, інвентаря, в т.ч. мобільних телефонів.

Бактеріолог мікробіологічної

лабораторії Богородчанського відділу

ДУ « Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Оксана ПИЛИПІВ



14.12.202р.

Найкраща профілактика — вакцинація

В осінньо-зимовий період багато факторів сприяють поширенню гострих респіраторних інфекцій (зниження температури повітря, висока вологість), також має значення дотримання температурного режиму в приміщеннях закладів, установ, а також в житлових приміщеннях.

Найефективніше протистояти грипу, як і COVID-19, можна за допомогою вакцинації. Відмінність в тому, що проти грипу рекомендують вакцинувати дітей з 6 місячного віку.

Щеплення можна робити впродовж усього епідсезону. Бо ризик захворіти на грип і мати тяжкі ускладнення є досить високим, особливо для людей із груп ризику.

Нагадуємо, що до груп ризику належать:

  • люди віком 60 років і старше;
  • діти від 6 міс;
  • вагітні жінки;
  • люди з хронічними захворюваннями;
  • люди з професійних груп ризику (лікарі, вчителі, військові, продавці тощо).

До того ж ризик одночасного інфікування грипом і COVID-19 є дуже високим —в разі поєднання цих інфекцій ризик смертності у 6 разів вищий.

Згідно з останніми рекомендаціями Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики (НТЕГІ) — щеплення проти цих недуг дозволено робити в один день або з мінімальним інтервалом. Так ви збережете час і фінанси, які витрачаються на лікування.

В Україну завезені такі вакцини проти грипу: ВаксігрипТетра (виробник Франція); ДжісіФлюКвадривалент (Південна Корея). Вакцину можна придбати в аптеках за власнікошти і зробитищеплення у закладі охорони здоров’я.

Аби уникнути зараження грипом, також важливо дотримуватись певних правил:

Дотримуватися соціальної дистанції, часто проводити вологе прибирання, провітрювати приміщення, часто мити руки з милом, або обробляти антисептиком на спиртовій основі, використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання та дотримуватися респіраторного етикету.

Статистика захворюваності ГРВІ, в т.ч. СOVID-19, в територіальних громадах.

За даними центрів первинної медичної допомоги в територіальних громадах, спостерігаємо на минулому тижні (49 тиждень року) зростання захворюваності на ГРВІ (гострі респіраторні вірусні інфекції) серед населення на території обслуговування відділу:

Богородчанська ТГ – на 81% (256 випадків проти 141 вип. за попередній тиждень). У жовтні-грудні всього захворіло на ГРВІ 1160 жителів громади ( в т.ч. 100 на COVID-19), серед них 614 дітей (52,9%).

Дзвиняцька ТГ – на 29,7% (48 вип. проти 37). За 40-49 тижні всього захворіло на ГРВІ 197 жителів громади ( в т.ч. 12 на COVID-19), серед них 125 дітей (63,5%).

Солотвинська ТГ – на 37,9 % (160 випадків проти 116). Від початку епідсезону всього захворіло на ГРВІ 893 жителі громади ( в т.ч. 74 на COVID-19), серед них 551 дитина (61,7%).

Старобогородчанська ТГ – на 7,7% (14 вип. проти 13). У жовтні-грудні всього захворіло на ГРВІ 114 жителів громади ( в т.ч. 33 на COVID-19), серед них 80 дітей (70,1%).

Лисецька ТГ – на 116 % (119 вип. проти 55). Впродовж 2,5 місяців всього захворіло на ГРВІ 709 жителів громади ( в т.ч. 20 на COVID-19), серед них 431 дитина (60,8%).

Ямницька ТГ – на 61,3% (50 вип. проти 31). Від початку епідсезону всього захворіло на ГРВІ 401 житель громади ( в т.ч. 49 на COVID-19), серед них 223 дитини (55,6 ).

У жовтні-грудні всього захворіло на ГРВІ(в т.ч. СОVID-19)жителів громад: Єзупільської – 434з них дітей 232Тисменицької - 458з них дітей 303Угринівської - 94з них дітей 55Загвіздянської - 143з них дітей 65. В цих територіальних громадах на 49 тижнів у порівнянні з попереднім зменшилась кількість звернень за медичною допомогою з приводу ГРВІ.

Завідувач відділення епіднагляду та

профілактики інфекційних хвороб

Богородчанського відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Надія ГЛУШКО



13.12.202р.

Наші очі страждають через відсутність світла.

Чому печуть очі за ноутбуком чи телефоном під час відключень світла і як врятувати зір?

Пояснюємо, чому освітлення важливе для здоров'я очей та як його зберегти в умовах відключення світла. Після масових обстрілів України 10 жовтня міста та села живуть в режимі відключень електроенергії. Однак роботу та навчання ніхто не скасовував.

Чому світло важливе для очей

Людина бачить предмет завдяки тому, що око сприймає промені сонячного світла, які відбиваються від нього. Увечері роль сонячних променів виконує штучнео світлення – лампи, ліхтарі, нічники. Комп’ютер, смартфон, планшет – також джерела випромінювання. Його часто демонізують та називають причиною поганого зору, але це хибна думка.
Випромінювання сучасних гаджетів нешкідливе. Проблема в іншому: людині фізіологічно непритаманно дивитися на екран, який яскраво світиться. Це виснажує пігментний епітелій сітківки. Результат – зорова втома, зниження концентрації, відповідно – ефективність роботи дорівнює нулю.

Особливо це шкідливо для людей, які мають астигматизм, короткозорість, далекозорість. Під час тривалої роботи за комп’ютером у темному приміщенні ці проблеми загострюються. Обов’язково слід звернутися до лікаря за корекцією зору – окулярами або контактними лінзами. Інакше доведеться прикладати вдвічі більше зусиль, щоб сфокусуватися на екраннихзображеннях.

У довгостроковій перспективі це може призвести до:

  • погіршення гостроти зору;

  • зниження працездатності;

  • головного болю.

Саме тому лікарі радять працювати за комп’ютером в освітленому приміщенні. Так світловий потік розподіляється рівномірніше сітківкою, а зоровий м’яз не надто напружується. Відвівши погляд від екрана, ви будете чітко бачити предмети навколо, а не розфокусовано.

Чому часто печуть очі?

На передній поверхні ока є слізна плівка. Вона захищає око від впливу зовнішнього середовища (наприклад, сухого або забрудненого повітря). Працюючи зосереджено за комп’ютером, ми перестаємо достатньо кліпати, тому слізна плівка не відновлюється і швидше пошкоджується – за менше ніж 10 сек. Без неї поверхня ока оголюється та стає вразливою до несприятливих чинників зовнішнього середовища.

Після робочого дня люди, які рідше кліпають, можуть відчути печіння очей. А вітер, ймовірно, викликатиме сльози. У перспективі це може призвести до хвороби сухого ока, яка частіше виникає під впливом гормональних вікових змін або через перебування в місяцях з поганою екологією.

Щоб позбутися дискомфорту, пов’язаного з сухістю, рекомендують зволожувати повітря в приміщеннях. Проте в умовах економії електроенергії та її відсутності це проблематично.

Альтернатива – використання зволожувальних крапель для очей, які абсолютно нешкідливі.

Як допомогти очам, коли нема світла?

І дорослим, і дітям лікарі радять:

За можливості, будуйте графік так, щоб робота та навчання були в умовах денного освітлення. Краще раніше вставати і зробити домашнє завдання, ніж виснажувати себе та зір, сидячи за ним під ліхтариком чи свічкою.

Зверніться до офтальмолога за консультацією. За необхідності лікар може призначити вам лікування або корекцію.

Виконуйте вправи для очей, наприклад, переміщаючи погляд з близького предмету на дальній. Це покращує кровопостачання органу зору та дає змогу перепочити. 5 хвилин таких вправ що 40-60 хв – достатньо.

Тримайте екран в середньому на відстані 60-80 см від обличчя. Бажання наблизитись чи збільшити шрифт – ознаки потреби у корекції зору.

Дотримуйтесь правил гігієни, якщо використовуєте лінзи.

Мийте руки перед контактом з ними. Інакше можна інфікувати поверхню ока й отримати серйозні запальні процеси.

Харчуйтесь збалансовано. Особливо зверніть увагу на вітаміни (овочі, фрукти, ягоди) та омега-3 поліненасичені жирні кислоти (олію, рибу, горіхи, насіння). На противагу трансжири (маргарин, плавлені сирки, фастфуд, напівфабрикати) слід виключити з раціону.

Не читайте в темноті (з ліхтариком чи на телефоні/електронній книзі). Це одні з факторів, які можуть призвести до розвитку зорової втоми та короткозорості.

Придбайте додаткове джерело освітлення. Наприклад, лампу, яка працює на батарейках. Це покращить комфорт та здоров’я очей.

Дбайте про свій зір та бережіть здоров’я!

Разом до перемоги!

Бактеріолог мікробіологічної

лабораторії Богородчанського

відділу ДУ « Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ»

Леся СКРИПНИК-ПЕТРУНИШИН



12.12.202р.

Що таке дисбактеріоз і як він проявляється


Дисбактеріоз зазвичай не самостійна хвороба, а прояв інших захворювань і розбалансування в організмі. При впливі зовнішніх факторів склад мікроорганізмів може змінитися: корисних бактерій стає менше, а шкідливих більше. Такий стан і називається дисбактеріоз. Цей стан може супроводжувати гастрит, панкреатит та інші хвороби органів травлення.

Найбільш частою причиною дисбактеріозу є необґрунтоване лікування або зловживання антибактеріальними препаратами (антибіотики, сульфаніламіди і т.д).

Як проявляється дисбактеріоз у дитини?

Порушення роботи кишківника може виникнути ще до появи добре виражених клінічних симптомів. Це можуть бути короткочасні коліки у животі, метеоризм, гурчання, закрепи чи навпаки рідкі випорожнення тощо. Все це вказує на негативні зміни в організмі дитини, і як наслідок, зниження імунобіологічного захисту організму. Хронічна інтоксикація, яка може виникати при дисбактеріозі, робить дитячий організм ослабленим перед різними інфекційними захворюваннями, сприяє розвитку ускладнень. Саме тому, дуже важливо, щоб діти вживали кисломолочні продукти в якості профілактики розладу мікрофлори, оскільки вони мають пробіотичні властивості .

Дисбактеріоз у дітей до року характеризується такими клінічними проявами, як зригування або блювота, може бути неприємний запах з ротової порожнини, уповільнення темпів збільшення ваги або взагалі її зниження, порушення сну, малюк стає плаксивим та нервовим. Випорожнення стають сильними, рідкими, можуть бути з піною, білими грудочками чи зеленуватого кольору, можуть мати різкий неприємний запах кислоти чи гнилі.

У дітей старшого віку дисбактеріоз може проявлятися закрепами чи рідкими й частими випорожненнями, може бути чередування цих станів. Коліки та болі в шлунку, зниження апетиту, нудота, відрижка та гіркота у роті, біль внизу живота, що зменшується при відходженні газів – можливі скарги дітей .

Як відновити мікрофлору кишечника у дитини?

Дати відповідь на це питання намагаються багато спеціалістів, оскільки важливість впливу мікрофлори на функціонування організму в цілому важко переоцінити. Можна виділити комплекс заходів, спрямованих на коригування складу мікрофлори та її нормалізації:

  • Дієтотерапія – дотримання умов дієтичного харчування залежно від показання лікаря

  • Лікування патологій шлунково-кишкового тракту (в разі їх наявності)

  • Усунення факторів ризику розвитку дисбактеріозу у дітей в залежності від вікової категорії

  • Ентеросорбція і ентеропротекція

  • Призначення препаратів для зміцнення імунітету

  • Призначення бактеріотерапії – пробіотики, пребіотики, симбіотики .

На сьогоднішній день, існує багато пробіотиків, що містять у своєму складі корисні бактерії. Необхідно враховувати те, що ці препарати можуть відрізнятися складом, дозуванням, наявністю додаткових речовин. Однак, пробіотики обов’язково повинні відповідати чітким вимогам:

  • Повинні містити живі бактерії, які відповідають здоровій мікрофлорі

  • Бактерії не повинні бути патогенними

  • Бути антибіотикостійкими

  • Антагонізм по відношенню до патогенних мікроорганізмів

  • Бути стійкими до агресивних факторів внутрішнього середовища (шлункового соку, жовчних кислот)

  • Бути безпечними

Дітям потрібно призначати лише ті пробіотики, які відповідають цим вимогам та довели свою клінічну ефективність .

Найважливіше - своєчасно звернути увагу на збої в організмі дитини та запобігти ускладненню, провівши необхідні обстеження, лікування чи профілактичні заходи. Якнайшвидше звернутися за медичною допомогою до сімейного лікаря або педіатра, ні в якому разі не займатися самолікуванням.
Так Ви уникнете небажаних ускладнень і в короткі терміни будете здорові!

Перед будь яким лікуванням чи профілактичними заходами необхідно провести обстеження дитини на дисбактеріоз.

На базі мікробіологічної лабораторії нашої установи можна провести бактеріологічне дослідження на дисбактеріоз (383грн 08коп.)

за адресою смт.Богородчани вул.Петраша,8 Богородчанського відділ

ДУ « Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб»

кон.тел. (067)7082601- Лапко Лілія Ярославівна

Завідувач мікробіологічної лабораторії

Богородчанського відділу

ДУ « Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ»

Лілія ЛАПКО



09.12.202р. 

Менінгококова інфекція: як захистити себе від захворювання?

В сезон, коли переважає захворюваність на ГРВІ, в т.ч. на СОVID-19, втрачається пильність щодо інших хвороб. Проте інфекційні захворювання досі є серед нас і слід знати, які їх прояви та як захистити себе.

Однією з таких, є менінгококова інфекція (МІ) – інфекційне захворювання, що передається повітряно-краплинним шляхом і має різні клінічні прояви: від безсимптомного носійства аж до важких генералізованих форм із високою летальністю. Це типова «дитяча» інфекція, діти до 5 років становлять більше 70% усіх хворих.

Щороку в світі реєструють до 500 000 випадків менінгококової інфекції, 10% - летальні випадки. В Україні статистика ще гірша – летальність від МІ – від 14% - 17%.

Джерелом інфекції є люди – носії збудника¸ які виділяють менінгококи і не мають жодних запальних змін у носоглотці або ж хворі на гострий назофарингіт чи генералізовані форми МІ.

Інкубаційний період триває 1-10 днів і в середньому становить 4-5 днів. Основними клінічними ознаками генералізованих форм МІ є менінгіт і сепсис.

Важливо знати, менінгококова інфекція дуже часто починається раптово, з підйому температури тіла до 39-40ºС і вище. Характерним є головний біль, нездужання, млявість, анорексія, можлива блювота. Основний симптом менінгококцемії – геморагічний висип багряно-червоного кольору із синюшним відтінком, який з'являється (залежно від віку дитини та форми захворювання) через кілька годин, рідше – на 2-й день хвороби. 10% усіх випадків менінгококової інфекції класифікуються як блискавичні, які у переважній більшості випадків закінчуються летально.

Вчасна і адекватна терапія дає змогу врятувати життя пацієнта і визначає сприятливий прогноз. Основним профілактичним заходом є раннє виявлення та ізоляція хворих, санація виявлених бактеріальних носіїв, дотримання правил особистої гігієни, санітарно-освітня робота серед населення. У період сезонного підвищення захворюваності слід обмежити відвідування місць із великим скупченням людей.

Медики наполегливо рекомендують використовувати вакцинаціюяк єдиний надійний захист проти небезпечної менінгококової інфекції.

В Україні щеплення від менінгококової інфекції належить до рекомендованих. Вакцинацію дорослих і дітей з метою профілактики, а також за епідемічними показаннями здійснюють відповідно до наказу МОЗ України від 11.08.2014 № 551 «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні». Для імунізації використовують однократну дозу 0,5 мл відновленої вакцини. Протягом двох тижнів в організмі виробляється стійкий імунітет.

Завідувач відділення епіднагляду та профілактики інфекційних хвороб

Богородчанського відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ»

Надія ГЛУШКО



09.12.202р.

НАГАДУЄМО ЯК ПРАВИЛЬНО, САМОСТІЙНО ВІДІБРАТИ ПИТНУ ВОДУ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ В ЛАБОРАТОРІЇ!!!


Всі ми постійно п’ємо воду і готуємо на ній їжу, і всі ми знаємо, що її якість впливає на наше здоров’я. Надлишок нітратів, нітритів і інших хімічних елементів може спровокувати найрізноманітніші захворювання. Тому не дивно, що перш, ніж вживати воду з колодязів або свердловин виникає бажання, а нерідко і необхідність зробити аналіз її якості. Крім того, такі дослідження можуть знадобитися для правильного підбору фільтрів для очищення води. Тому оптимальний варіант – звернутися за допомогою в спеціалізовані акредитовані лабораторії.

Як правильно відібрати пробу води самостійно? Для відбору проби води за санітарно-хімічними показниками використовується скляна або пластикова тара (обов’язково чиста!). Її обсяг залежить від кількості показників, які Ви хочете отримати (оптимальний варіант – 3 літри). Для отримання найбільш достовірного і точного результату аналізу слід дотримуватися таких правил: ємність слід добре промити водою, з якої береться проба (без застосування миючих засобів!). Щоб уникнути попадання в пробу застояної води при наборі з водопроводу її слід попередньо злити протягом 10-15 хвилин, а якщо з свердловини – відкачати. Щоб запобігти зайвій хімічній реакції воду слід набирати по стінці тари тонкою цівкою, що допоможе уникнути її насичення киснем. Вода повинна заповнювати ємність повністю, під саму пробку / кришку, для того щоб не було повітря, яке може призвести до спотворення результату. Для досягнення максимально точного результату час між відбором проби та початком проведення аналізу повинен бути мінімальним (бажано до 2-х годин), якщо це з якихось причин неможливо, то пробу зберігають в холодильнику.

Для проведення мікробіологічного дослідження проба води відбирається в скляну стерильну тару, яку можна взяти в лабораторії ємністю не менше 0,5 літри. Перед відбором проби води руки потрібно продезинфікувати. Металевий кран необхідно спочатку обпалити за допомогою запальнички, а потім обробити ватою змоченою в спирті. Якщо носик пробовідбірника пластиковий, перед відбором води його потрібно обробити спиртом. Відкрити кран, дати воді стекти не менше 5 хвилин. Скляну стерильну тару відкрити безпосередньо перед набором води. Не торкатися пальцями внутрішньої частини стінок і кришки посуду. Ємність потрібно закрити герметично, не наповнюючи до самого верху щоб вода не торкалася кришки. Обполіскувати простерилізовану тару неможна. Для відбору проби води із колодязя або свердловини, якщо вони не обладнані насосом воду відбираємо з допомогою відра, ковша і переливаємо в підготовлену тару. При транспортуванні в лабораторію потрібно уникати попадання прямих сонячних променів на відібрані зразки. Проби відібраної води обов’язково повинні бути підписані. Після проведеного аналізу Вашої проби, фахівці установи нададуть висновки та відповідні рекомендації щодо якості питної води. Існують державні стандарти і санітарні норми, в яких передбачені обмеження на вміст у воді тих чи інших речовин. Якщо в отриманому аналізі певні показники перевищують гранично допустимі концентрації певних речовин, то таку воду вживати не можна. Необхідно вжити відповідних заходів: відкачати воду з колодязя, провести дезінфекцію, встановити фільтри для очищення води.

Спеціалісти Богородчанського відділу ДУ "Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ" проводять дослідження зразків питної води на платній основі. Вартість досліджень за санітарно–хімічними показниками становить – 752,6 грн., на мікробіологічні показники - 405,8грн.

Варіантів яку воду пити - безліч, а вибір – за Вами!

Біолог сан.-гіг. лабораторії Богородчанського відділу 

ДУ "Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ"   Світлана МАКСИМІВ



08.12.202р.

Популярно про громадське здоровя

 Нещодавно в Україні прийнято Закон «Про систему громадського здоровя» , підписаний  Президентом України В.Зеленським  (6 вересня 2022 року № 2573-IX ).

Цей Закон визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади функціонування системи громадського здоров’я в Україні з метою зміцнення здоров’я населення, запобігання хворобам, покращення якості та збільшення тривалості життя.

Цим законом визначена велика кількість термінів, які пояснюють значення основних понять, що стосуються здоров’я громадян, інфекційної хвороби, неінфекційних хвороб, небезпечних факторів, надзвичайної ситуації, епідемії, карантину і т.п., які так чи інакше впливають на якість життя та благополуччя населення.

За словами міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка, який прокоментував ухвалення закону, реалізація документа "більше інтегрує нас у європейський простір, а його виконання всіма нами дасть змогу збільшити нашу тривалість років активного життя та наблизити цей показник до європейського".

Закон уперше вводить в обіг принцип "єдиного здоров'я", який дає змогу дивитися далеко за межі звичного поняття "охорона здоров'я" або "медична допомога".

"Це постійна співпраця та взаємодія в галузі медицини, ветеринарії, безпечності харчових продуктів і питної води, захисту довкілля. У системі громадського здоров'я, що працює за принципом "єдиного здоров'я", є місце і роль для кожного, і кожен робить свій внесок у збереження здоров'я та безпеку навколишнього середовища. Основне завдання закону – встановити цей ключовий принцип і визначити функції та розподіл відповідальності для основних гравців", - написав Ляшко.

Отож, система громадського здоров’я - комплекс інструментів та заходів, що здійснюються суб’єктами системи громадського здоров’я та спрямовані на захист і зміцнення здоров’я населення, запобігання хворобам, покращення якості та збільшення тривалості життя, забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення.

Основні завдання та оперативні функції системи громадського здоров’я вказані у статті 4.

 Оперативними функціями системи громадського здоров’я є:

- епідеміологічний нагляд, а також оцінка, спостереження та контроль за показниками і чинниками, що впливають на здоров’я населення;

- моніторинг, готовність і своєчасність реагування на небезпечні чинники, події та надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров’я;

- захист здоров’я населення;

- зміцнення здоров’я населення;

- використання правових та управлінських інструментів для профілактики хвороб і покращення стану здоров’я населення;

- ефективне запобігання виникненню хвороб та мінімізація їх випадків;

- інформаційно-роз’яснювальна робота, комунікація та соціальна мобілізація в інтересах здоров’я та благополуччя населення;

- підтримка реалізації ініціатив, що позитивно впливають на здоров’я населення, на місцевому рівні.

Стаття 6. Суб’єкти відносин у сфері громадського здоров’я

1) Кабінет Міністрів України;

2) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;

3) головна експертна установа у сфері громадського здоров’я;

4) органи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог санітарного законодавства у відповідній сфері;

5) інші органи державної влади;

6) центри контролю та профілактики хвороб, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я (центри контролю та профілактики хвороб).

З метою реалізації оперативних функцій громадського здоров’я центри контролю та профілактики хвороб, органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть залучати інших суб’єктів відносин у сфері громадського здоров’я до надання послуг у сфері громадського здоров’я.

Стаття 13. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері громадського здоров’я

Органи місцевого самоврядування у сфері громадського здоров’я:

1) забезпечують проведення медико-санітарних заходів на територіях населених пунктів, у місцях масового відпочинку населення та рекреаційних зонах, здійснюють діяльність, спрямовану на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб, локалізацію і ліквідацію їх спалахів та епідемій, у тому числі щодо вирішення питань фінансового та матеріально-технічного забезпечення таких заходів;

Стаття 15. Права та обов’язки фізичних осіб у сфері громадського здоров’я

1. Кожен має право на:

1) безпечні для здоров’я і життя харчові продукти, питну воду, умови праці, навчання, виховання, побуту, дозвілля, відпочинку та навколишнє природне середовище;

2) участь у розробленні, обговоренні та громадській експертизі проектів програм і планів розвитку системи громадського здоров’я та забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення, внесення пропозицій з цих питань до відповідних органів;

3) відшкодування шкоди, завданої його здоров’ю внаслідок порушення вимог санітарного законодавства фізичними або юридичними особами, посадовими особами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування;

4) достовірну і своєчасну інформацію про стан свого здоров’я, а також про наявні та можливі фактори ризику для здоров’я та їх ступінь.

2. Фізичні особи зобов’язані:

1) піклуватися про своє здоров’я та здоров’я і гігієнічне виховання своїх дітей, не шкодити здоров’ю інших осіб;

2) брати участь у проведенні медико-санітарних заходів;

3) виконувати розпорядження та вказівки посадових осіб органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування під час здійснення ними медико-санітарних заходів.

3. Особи, які хворіють на інфекційні хвороби чи є носіями збудника інфекційної хвороби, зобов’язані:

1) виконувати вимоги медичних працівників та актів законодавства для запобігання поширенню інфекційних хвороб;

Стаття 16Епідеміологічний нагляд та інформаційний фонд громадського здоров’я

Епідеміологічний нагляд здійснюється за такими напрямами:

1) народжуваність та смертність населення;

2) інфекційні хвороби;

3) неінфекційні хвороби;

4) соціальне та психічне здоров’я;

5) здоров’я матері та дитини, репродуктивне здоров’я;

6) вплив стану навколишнього природного середовища на здоров’я населення;

7) професійні хвороби та охорона праці;

8) травматизм і насильство;

9) інфекційні хвороби, пов’язані з наданням медичної допомоги;

10) антимікробна резистентність;

11) імунопрофілактика;

12) робота з особами, віднесеними до груп ризику та інше.

Стаття 20. Порядок епідеміологічного розслідування епідемій і спалахів інфекційних та масових неінфекційних хвороб

1. Усі епідемії і спалахи інфекційних та масових неінфекційних хвороб підлягають епідеміологічному розслідуванню з метою встановлення причин їх виникнення, факторів передачі інфекції, радіаційної чи хімічної речовини, визначення меж осередків інфекційних та масових неінфекційних хвороб, масштабу поширення епідемії чи спалаху інфекційної хвороби, вжиття заходів щодо їх локалізації та ліквідації, а також виявлення осіб, винних у виникненні епідемії чи спалаху інфекційної або масової неінфекційної хвороби.

Стаття 21. Карантин

1. Карантин встановлюється, продовжується та скасовується Кабінетом Міністрів України.

Карантин встановлюється на строк, необхідний для локалізації та ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби, який не може перевищувати два місяці. У разі неблагополучної епідемічної ситуації Кабінет Міністрів України приймає рішення про продовження встановленого карантину.

2. Рішення про встановлення, продовження, скасування карантину негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

Стаття 22. Обмежувальні протиепідемічні заходи

1. Обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням головного державного санітарного лікаря відповідної області, міста Києва чи Севастополя, Автономної Республіки Крим, якщо в населеному пункті, у закладі освіти, закладі оздоровлення та відпочинку виник спалах інфекційної хвороби або склалася неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенням інфекційної хвороби. Обмежувальні протиепідемічні заходи застосовуються до суб’єктів господарювання, що здійснюють види господарської та іншої діяльності, які можуть призвести до поширення інфекційної хвороби.

Стаття 41. Засади профілактики хвороб

1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах компетенції забезпечують планомірну науково обґрунтовану реалізацію функції профілактики хвороб з метою запобігання виникненню і поширенню інфекційних та неінфекційних хвороб, а також їх наслідків та ускладнень.

2. Профілактика інфекційних та неінфекційних хвороб є одним із пріоритетних напрямів діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Стаття 45. Обов’язкові медичні огляди

Працівники суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність, пов’язану з обслуговуванням населення .., а також працівники, зайняті на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, повинні проходити обов’язкові попередні (до прийняття на роботу) і періодичні медичні огляди. Періодичні медичні огляди проводяться за рахунок роботодавця.

Працівники, які без поважних причин не пройшли у встановлений термін обов’язковий медичний огляд у повному обсязі, відсторонюються від роботи і можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

Стаття 52. Фінансове забезпечення системи громадського здоров’я

Джерелами фінансування системи громадського здоров’я є:

1) кошти державного бюджету;

2) кошти місцевих бюджетів;

3) благодійні внески;

4) кошти міжнародних організацій;

5) кошти з інших джерел, не заборонених законодавством.


На завершення варто додати, що нещодавно в Україні відзначено ювілей Основ законодавства України про охорону здоров’я: 30 років з дня прийняття (19.11.1992). Роль і значення Закону важко переоцінити, адже його по праву називають «медичною конституцією», сьогодні Основи є малим медичним кодексом, документом, що є одним із ключових регуляторів правовідносин у сфері охорони здоров’я.

Запобігання розвитку хвороб і контроль над ними передбачені Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами. Крім того, Україна як член Організації Об’єднаних Націй приєдналася до реалізації Цілей сталого розвитку, що також передбачає формування відповідних програм громадського здоров’я.

Начальник Богородчанського відділу Валентина ЛЕВИЦЬКА



07.12.202р.

Як вберегтися від переохолодження.


  • Зима 2022- 2023 року обіцяє бути особливо складною на тлі війни. Тому, температура в оселях може бути значно нижчою за оптимальну. При низьких температурах наше тіло втрачає тепло швидше, ніж виробляє.

  • Найчастіше переохолодження загрожує:

  • маленьким дітям,

  • людям похилого віку,

  • особам, що мають проблеми зі здоров'ям,

  • особам з захворюваннями серця або у яких може виникати порушення кровообігу,

  • особам , що колись перебували у стані гіпотермії.

  • Для того, щоб вберегтися від переохолодження та почувати себе комфортно, потрібно заздалегідь подбати про відповідний одяг.

  • Одяг при низьких температурах повинен забезпечувати людину теплом, бути зручним та безпечним. Перевагу варто віддавати натуральним матеріалам – бавовна, вовна, які краще зберігають тепло.

  • Для оптимальної терморегуляції важлива багатошаровість одягу. Завдяки повітряному прошарку між одежею тепло краще зберігається. Як правило, одяг повинен бути тришаровим:

  • нижній шар (спідня білизна, шкарпетки. термобілизна) має відводити вологу, адже мокре тіло втрачає більше тепла.

  • Середній шар (светри, кофти, тощо) утримує тепло.

  • Верхній шар захищає від зовнішніх чинників (дощу, снігу, вітру), тому він має бути з щільних матеріалів, що відштовхують воду.

  • Що більше шарів одягу, то тепліше. Одяг має бути з м'яких тканин і не сковувати рухи.

  • Не залишайте без утеплення кінцівки та голову, через них втрачається чимало тепла. Особливо потрібно подбати про ноги. Взуття повинно бути м»яким і теплим, відповідного розміру. Шкарпетки також мають бути вільними і без тугих гумок, які можуть здавлювати судини і порушувати кровообіг. Не можна допускати потіння ніг, волога охолоджує ноги ще швидше, тому шкарпетки і взуття повинні бути завжди сухими. Для додаткового підігріву можна придбати термохімічні устилки – грілки (зберігають тепло до 4-х годин).

  • Вдома варто мати декілька ковдр, бажано пухових. Не зайвим буде також ковдра чи простирадло з електропідігрівом, чи спальний мішок.

  • Щоб уникнути переохолодження – вживайте більше теплої рідини, що сприяє кращій терморегуляції організму. Уникайте вживання напоїв, які містять алкоголь (алкогольне сп'яніння сприяє високій втраті тепла, одночасно викликаючи ілюзію тепла). Додатковим негативним фактором , який сприяє переохолодженню – є паління, яке зменшує периферійну циркуляцію крові і робить кінцівки більш уразливими до дії холоду.

  • Проте не забувайте, що навіть правильно підібраний теплий одяг лише частково може врятувати від перехолодження. Важливо підтримувати достатню фізичну активність, раціонально та правильно харчуватися. Потрібно їсти ситну, висококалорійну їжу, бо на холоді організм потребує багато енергії.


Біолог санітарно-гігієнічної

лабораторії Богородчанського

відділу ДУ « ІФОЦКПХ МОЗ» Галина ВАСИЛИК



05.12.202р.

Профілактика ботулізму

Через військову агресію росії багато українців опинилися в умовах, коли доступ до питної води та якісної їжі обмежений або зовсім відсутній. За таких обставин виникає загроза здоров’ю та навіть життю людини через харчові отруєння, викликані вживанням неякісних, зіпсованих або брудних продуктів.

Особливу небезпеку становить гостре токсико-інфекційне захворювання — ботулізм. Це харчове отруєння, яке може призвести до тяжких наслідків. Водночас у більшості випадків його можна уникнути, дотримуючись простих харчових правил.

З початку року в області зареєстровано чотири випадки ботулізму, з них один – летальний.

Основною причиною ботулізму є вживання в їжу неякісно приготовлених продуктів, що були забруднені бактеріями ботулізму.

Найчастіше причиною ботулізму стають: зіпсовані домашні консерви з м'яса та риби, рідше — овочів; консервовані продукти, які були погано вимиті, неправильно/недостатньо термічно оброблені; в'ялені/копчені продукти домашнього приготування. Проте реєструються випадки хвороби і після вживання продуктів вироблених у промислових умовах.

Рекомендації:

  • Не вживайте їжу з ємностей, які можуть нести ризик ботулізму: роздуті бляшанки; банки зі здутими кришками; банки, з яких щось витікає; банки, з яких відчувається дивний або неприємний запах.

  • Не вживайте консервовані в домашніх умовах продукти, які зберігаються понад рік, або термін зберігання яких сплив.

  • Уникайте споживання в’яленої, копченої, солоної та консервованої риби. Не купуйте консерви та інші продукти домашнього виготовлення з рук на вулицях та стихійних ринках.

  • Не вживайте продукти, якщо сумніваєтесь у їхній якості або не впевнені, що їх виготовляли, зберігали та/або транспортували належним чином.

  • Перед споживанням м’ясних та рибних консервів домашнього приготування піддавайте їх термічній обробці, адже токсин ботулізму за температури 80°С руйнується через 5–25 хвилин, в залежності від продукту, а за температури 100°С — у перші хвилини.

Перші симптоми захворювання найчастіше виникають через 12–24 години після споживання зараженої їжі. Але можуть виникнути і раніше (уже за дві години).

Негайно зверніться до лікаря, якщо:

  • відчуваєте порушення близького зору, або у вас сильно виражена сухість у роті; вам важко говорити (голос стає тихим, гугнявим або пропадає); у вас підвищена стомлюваність, м’язова слабкість чи запаморочення;

  • є короткочасні ознаки ураження шлунково-кишкової системи (нудота, блювання, послаблення випорожнень), а потім — стадія парезу кишківника (здуття живота, закреп), ураження м’язів шиї та кінцівок.

Успіх в одужанні залежить від ранньої діагностики, правильного лікування, у більшості випадків — введення ботулінічного антитоксину (сироватки, імуноглобуліну). Тому в разі виявлення характерних для ботулізму симптомів необхідно  НЕГАЙНО звертатися за медичною допомогою.

Профілактикою захворювання є ретельне дотримання технологій домашнього консервування та виконання санітарно-гігієнічних вимог.

Бережіть себе та будьте уважні до свого раціону!

Завідувач відділення

епідеміологічного нагляду (спостереження)

та профілактики неінфекційних захворювань Лілія КОНЦУР



01.12.202р.

Охолоджені, або заморожені продукти можуть бути небезпечними для вживання у разі вимкнення електроенергії.

В умовах аварійного або вимушеного відключення світла, коли електроенергія може бути відсутньою протягом тривалого часу, виникає питання зберігання продуктів. Адже, при відсутності електроенергії – не працюють холодильники, морозильні та охолоджуючі торгівельні камери – харчова продукція може зіпсуватися і стати небезпечною для вживання.

Ось поради, які допоможуть зберегти вашу їжу безпечною до вживання:

  • Подбайте про безпечну температуру в холодильнику та морозильній камері . У холодильнику має бути температура 4°С або нижче. У морозильній камері - 0°С або нижче.

  • Підготуйтеся до надзвичайної ситуації. Заморозьте контейнери з водою, щоб мати змогу зберегти температуру вашої їжі за температури 4°С або нижче, якщо вам доведеться виймати продукти з холодильника. За можливості придбайте сухий лід, або блоковий лід.

  • Коли вже електроенергію відключили, тримайте дверцята холодильника та морозильної камери закритими. Якщо дверцята залишаються закритими, продукти залишаються безпечними до 4 годин у холодильнику, 48 годин у повній морозилці. Якщо електроенергія відключена більше 4 годин, помістіть лід до продуктів у холодильник.

  • Якщо ви заздалегідь знаєте, що відключення електрики триватиме понад 4 години, можна згрупувати продукти разом у морозильній камері, за умов дотримання товарного сусідства. Це допомагає продуктам залишатися холодними довше.

  • Ніколи не пробуйте їжу на смак, щоби перевірити ї безпечність. Якщо маєте сумніви, викиньте її. Викидайте з холодильника продукти, що швидко псуються. (м»ясо, рибу, нарізані фрукти та овочі, яйця, молочні продукти та їх залишки) через 4 години без електроенергії або джерела холоду. Викидайте будь – яку їжу з незвичним запахом, кольором, чи текстурою.

  • Ви можете безпечно повторно заморозити або приготувати заморожені продукти, які все ще містять льодові кристали або мають температуру 4°С або нижче.

  • Для приготування страв краще використовувати олію, а не вершкове масло. Самі страви потрібно робити якомога простішими, з мінімальною кількістю інгредієнтів.

  • Найкраще зберігаються добре виварені або протушковані крупи і м’ясо.

  • Крім того, продукти харчування також можна зберігати у термосумці, у погребі чи підвалі та на балконі, якщо за вікном мінусова температура.

Біолог санітарно-гігієнічної

лабораторії Богородчанського

відділу ДУ «ІФ ОЦКПХ МОЗ» Галина ВАСИЛИК



29.11.202р.

1 грудня –Всесвітній день боротьби зі СНІДом

Одна з останніх епідемій нашої сучасності була названа чумою 20-го століття - синдром набутого імунного дефіциту, скорочено - СНІД. Не дивлячись на досягнення нашої прогресивної науки, вона ще далеко не закінчена. Її масштаб, цинічність і підступність досі не може залишити байдужим жодної людини. Символ боротьби зі СНІДом - червона стрічка.

У січні 2022 року в Україні офіційно зареєстровано 987 нових випадків ВІЛ-інфекції, у 295 пацієнтів діагностовано СНІД, а 126 людей померли від СНІДу.

Шляхи інфікування ВІЛ в Україні у січні 2022 року: гетеросексуальний — 653; гомосексуальний — 26; парентеральний — 303; вертикальний — 107; невідомий — 2.

ВІЛ-інфекція – антропонозне вірусне захворювання, в основі патогенезу якого лежить прогресуючий імунодефіцит і розвиток внаслідок цього вторинних опортуністичних інфекцій і пухлинних процесів.

Природна сприйнятливість людей - висока.

Середня тривалість життя інфікованих ВІЛ становить 11-12 років. Однак поява ефективних хіміопрепаратів дозволила значно продовжити життя ВІЛ-інфікованих.

Джерелом ВІЛ - інфекції є ВІЛ - інфікована людина як з клінічними проявами так і без клінічних ознак інфекції.

У великій кількості вірус міститься в біологічних рідинах організму.  Встановлено три основні шляхи інфікування ВІЛ, а саме:

1.Статевий шлях

2.Парентеральний –через кров (переливання інфікованої цільної крові або її компонентів, при використанні забруднених шприців, інструментарію; при пересадці інфікованих органів)

3.Вертикальний шлях (внутрішньоутробно через плаценту від ВІЛ - інфікованої матері до дитини);

ВІЛ - інфекція не передається : побутовим шляхом, при дотиках, обіймах, рукостисканнях; через поцілунки; при спільному проживанні в одній квартирі; через посуд, столові прибори; через їжу; фекально - оральним шляхом; через постільну білизну, предмети побуту, іграшки; повітряно - крапельним шляхом (у тому числі при чханні і кашлі); при купанні у воді; через ручки дверей і кранів, унітази; через гроші; через спортивні снаряди; при укусах комах або тварин.

Вірус ВІЛ надзвичайно чутливий до зовнішніх впливів, гине під дією всіх відомих дезінфектантів. Нагрівання до 56 °С різко знижує інфекційність вірусу, при нагріванні до 70-80 ° С він інактивується через 10 хв. Віріони чутливі до дії 70% етилового спирту (інактивуються через 1 хв), 0,5% розчину гіпохлориду натрію. Стійкий при ліофільному сушінні, дії ультрафіолетових променів і іонізуючої радіації.

В Україні домінує статевий шлях інфікування.

При даному захворюванні п р о ф і л а к т и ч н і заходи відіграють вирішальну роль: це недопущення парентерального шляху інфікування (дотримання вимог щодо безпеки лікувально-діагностичного процесу в лікувально-профілактичних закладах шляхом забезпечення для кожного пацієнта індивідуального стерильного набору мед інструментарію як при огляді пацієнта, так і здійсненні будь-якої медичної маніпуляції) та захищені випадкові статеві контакти.

Потрібно усвідомлювати, що наявність однократного вживання наркотичних речовин шляхом парентерального введення може привести до інфікування. Існує ще небезпека – це випадково травмуватися голкою шприца одноразового використання, які зі слідами крові наркомани залишають будь-де.

Необхідно бути обережним, відвідуючи салони перукарських та косметичних послуг, де неякісно продезінфікований інструментарій становить ризик.

Уважно ставтесь до власного здоров'я, пам'ятайте про ризик і будьте здорові!

Лікар-епідеміолог

Богородчанського відділу

ДУ «ІФ ОЦКПХ МОЗ» Світлана Гаврилко



22.11.202р.

Вчимося перемагати шкідливі звички 

Основна функція травного тракту — розщеплення складних компонентів харчування. Деякі звички після прийому їжі перешкоджають цьому процесу, інші — викликають дискомфорт, а треті — блокують засвоєння важливих елементів. Крім того, деякі дії становлять загрозу не тільки для органів травлення, але і для здоров’я в цілому. Із якими справами краще почекати після їжі?

Чистити зуби

Чистити зуби після їжі закликають багато трактатів про здоровий спосіб життя. Однак є в цій звичайній дії «ложка дьогтю». Якщо ви вживаєте кислі продукти, любите фрукти, вино та соки, слід почекати не менше пів години. Це треба, щоб виділилося достатню кількість слини для нейтралізації кислотності їжі.

«Чищення зубів відразу після трапези проштовхує кислоту в структуру зубного покриття, тим самим, прискорюючи процес розкладання емалі та псування зубів», — пояснює доктор Говард Гембл, президент американської Академії загальної стоматології. Якщо вам важливо освіжити дихання, краще скористайтеся ополіскувачем. Від здоров’я зубів багато в чому залежить здоров’я органів травлення.

Пити дуже багато води

Для відмінного самопочуття та профілактики зневоднення людина повинна випивати близько восьми склянок води на добу. Робити це можна в будь-який час, крім безпосередньо моменту поглинання їжі та протягом години після цього.

Будь-яка рідина, яка надходить в організм разом із їжею, знижує ефективність шлункової секреції. Пиття холодної води зовсім уповільнює травлення та може викликати спазми у чутливих людей.

Чашка чаю або кави після їжі — теж погана звичка! Учені виявили в цих напоях поліфеноли та дубильні речовини, які перешкоджають засвоєнню заліза з їжі.

Подавати фрукти на десерт

Свіжі фрукти необхідні для здоров’я, молодості та краси людини. Адже це багате джерело антиоксидантів, мінеральних речовин, вітамінів і клітковини. Проте, якщо вживати їх на завершення «банкету», це може призвести до розладу шлунку. Фруктові кислоти викликають підвищене газоутворення та бродіння в шлунку. Отже, їжа буде перетравлюватися довше, а ви можете відчувати дискомфорт.

«Важкі» продукти на вечерю

Вечеря має бути поживною та легкою, тому з вечірнього прийому їжі потрібно виключити “важкі” продукти. Насамперед, варто відмовитися від напівфабрикатів, жирної їжі та фастфуду. Також з вечірнього прийому їжі слід виключити свинину, баранину та яловичину, тому що таке м’ясо перетравлюється близько 5 год. Така їжа вважається важкою для шлунка, вона не дасть можливості організму відпочити за ніч, тому що його енергія витрачається на її перетравлення. Не варто вечеряти картоплею, макаронами та продуктами, що містять багато калорій та мало клітковини.

Також необхідно виключити випічку та солодощі, краще віддати перевагу фруктам. Щоб уранці не виникло набряків, з вечірнього раціону потрібно виключити різні соління – вони стимулюють апетит та затримують рідину в організмі. Варто віддати перевагу нежирним сортам сиру, рослинній їжі, а також курячому м’ясу.

Приймати гарячу ванну

Гаряча ванна після рясної трапези потенційно небезпечна для загального самопочуття та здоров’я в цілому. Гаряча вода збільшує температуру тіла, що в свою чергу, впливає на кровообіг. Завдяки тому, що кров активно надходить у поверхню тіла, вона зменшується в межах шлунку, а це, як було вже зазначено, перешкоджає нормальному засвоєнню їжі.

Курити

Україну відносять до країн з високою розповсюдженістю паління. В наш час палять більше 50-ти відсотків чоловіків працездатного віку в міській і більше 60-ти відсотків - в сільській місцевості. Якщо в усьому світі на кожну людину припадає в середньому 870 випалюваних за рік сигарет, то в Україні - 1500-1800 або біля 4,5 сигарети в день, тобто приблизно в 2 рази більше, ніж в середньому на земній кулі.

Пристрасть до нікотину загрожує порушеннями нормальної гуморальної та нервової регуляції шлунка та кишківника. Проте на цьому вплив звички не закінчується! За рахунок того, що після їжі посилюється кровообіг, хімічні компоненти диму від сигарет активніше поглинаються організмом і пошкоджують життєво важливі органи — печінку, мозок і кровоносні судини.

Сідати за кермо

Після щільного обіду до травного тракту надходить більше крові, адже все з’їдене потрібно засвоїти. Організм відчуває переважний вплив парасимпатичної нервової системи. Щоб захистити організм від можливого стресу і тим самим попередити активізацію симпатичної нервової системи (яка не сприяє травленню) мозок нам дарує відчуття розслаблення, а разом із ним і сонливість. Сідати в такому стані за кермо небезпечно. Якщо на дорозі виникне стресова ситуація, нормальний процес травлення буде порушений.

Займатися фітнесом

Активні фізичні навантаження відразу після їжі завжди даються складніше, але це ніщо у порівнянні з тим впливом, який вони здійснюють на організм! Нудота, гикавка, поява кислотного рефлюксу і відчуття тяжкості та інші «капризи» травної системи, здатні зіпсувати тренування та звести нанівець користь від заняття.

Якщо ж регулярно тренуватися, не вичікуючи хоча б годину після рясної трапези, можна сповільнити обмін речовин і тим самим запустити процес накопичення зайвих кілограмів.

Вирушати в спортзал спалювати калорії найкраще через 2-3 години після їди, а ось виходити гуляти можна вже через 30-40 хвилин. У цьому випадку прогулянка буде сприяти нормальному травленню та засвоєнню цінних речовин із їжі.

Начальник відділу Валентина ЛЕВИЦЬКА



15.11.202р.

12- 18 листопада 2022 року - Всесвітній тиждень правильного використання антибіотиків

Початок ери антибіотиків почався у 1945 році, коли трьом науковцям Флемінгу, Чейну і Флорі за відкриття пеніциліну було присуджено Нобелівську премію. Це було найвидатніше відкриття в медицині XX століття. Однак поява резистентності до антибіотиків загрожує поверненням у доантибіотикову еру.

Стійкість до антибіотиків зростає до загрозливо високих рівнів у всьому світі. За даними Європейського співтовариства щорічно реєструється близько 400 тисяч інфекцій із множинною стійкістю до антибіотиків, що призвело до смерті 25 тисяч людей.

В основі цього звикання лежить природний відбір. Бактерії, що володіють чутливістю до антибіотиків, гинуть, а ті, що виявилися малосприйнятливими до цих ліків, виживають. Саме ці бактерії починають нестримно розмножуватися - так з’являється резистентний штам, який потім важко подолати поширеними антибактеріальними препаратами.

Кожного року в листопаді проводиться Всесвітній тиждень правильного використання антибіотиків, метою якого є підвищення обізнаності громадськості в усьому світі щодо проблеми стійкості до протимікробних препаратів. Антибіотики – це ліки, що використовуються для профілактики та лікування бактеріальних інфекцій, проти вірусів вони не діють.

Важливо пам’ятати, що саме бактерії, а не людина або тварина стають стійкими до антибіотиків. Резистентність до антибіотиків є однією з найбільших загроз у сфері охорони здоров’я в усьому світі, оскільки призводить до збільшення медичних витрат, тривалої госпіталізації та збільшення смертності. За прогнозами ВООЗ якщо не вжити термінових заходів, до 2050 року на нашій планеті кожні три секунди хтось вмиратиме від хвороб, викликаних стійкими до антибіотиків бактеріями.

Стійкість до антибіотиків може попередити кожен із нас.

Ось прості правила:

  • Не займайтесь самолікуванням

  • Приймайте лише ті антибіотики, які призначив лікар.

  • Не продовжуйте курс лікування без відома лікаря.

  • Не переривайте лікування. Завжди завершуйте курс антибіотиків, навіть якщо вам стало краще.

  • Ніколи не використовуйте антибіотики, які залишилися після курсу прийому.

  • Не консультуйте друзів, родичів, знайомих та не призначайте їм лікування

  • Ніколи не діліться антибіотиками з іншими.

  • Попереджуйте інфекції. Регулярно мийте руки, уникайте контакту із хворими людьми і вчасно робіть щеплення.

Пам’ятайте, найкраща профілактика хвороб – це збалансоване харчування, заняття спортом, повноцінний сон, вакцинація та регулярні візити до вашого сімейного лікаря. Дбайте про власне здоров’я!

Мікробіологічна лабораторія Богородчанського відділу ДУ «Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб» проводить комплекс досліджень, серед яких визначення чутливості до антибіотиків:

Бакпосів виділень з зіву, носа, вух, очей на мікрофлору, гриби + антибіотикограма;

Дослідження слизу із зіва та носа на носійство патогенного стафілокока з профілактичною метою + антибіотикограма;

Бактеріологічне дослідження сечі на стерильність + антибіотикограма;

Бакпосів виділень ран, випотів та пунктатів + антибіотикограма;

Бакпосів крові на стерильність (аеробні мікроорганізми) + антибіотикограма;

Бакпосів грудного молока на мікрофлору + антибіотикограма;

Бакпосів випорожнень на кишковий дисбактеріоз + антибіотикограма;

*антибіотикограма – визначення чутливості виділених збудників до антибіотиків;

  • Дослідження слід проводити до початку лікування антимікробними, протигрибковими, імунобіологічними препаратами або не раніше ніж через 7 днів після закінчення прийому препаратів.

  • Якщо пацієнт вже приймає антибіотики або антимікотики і припинити прийом препаратів неможливо, то матеріал відбирається безпосередньо перед черговим введенням або прийомом лікарського засобу.

Біоматеріал слід доставити в лабораторію не пізніше 2 годин після забору.

Вартість дослідження залежить від виділеного збудника (від 200 до 350 грн.).

За консультацією можна звернутися за адресою:

смт.Богородчани вул.Петраша,8 кон.тел. (067)7082601

Завідувач мікробіологічної лабораторії

Богородчанського

відділу ДУ « Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ»

Лілія ЛАПКО


15.11.202р.

17 листопада - Міжнародний день відмови від паління.

Міжнародний день відмови від паління своїми витоками сягає Американської землі - континенту, з якого і почалося це тотальне горе - звички тютюнопаління. Цей день у 1977 році встановило Онкологічне Співтовариство Сполучених Штатів Америки. Було запропоновано відзначати його щорічно в кожен третій четвер листопада. А в 1988 році, за пропозицією ВООЗ, з’явився молодший брат цього Міжнародного дня - Всесвітній день без тютюну, який зараз відзначається 31 травня.

Статистика ВООЗ дуже сумна. Близько 63% всіх смертей на землі відбувається через неінфекційні захворювання. Тютюнопаління в цій страшній статистиці займає стійку позицію лідера.

Епідемія тютюнопаління в 20 столітті забрала з життя понад 100 мільйонів людей. Серед хворих на рак в різній формі – 95% курців; серед померлих від хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) не менше 75% курців; смертність від раку легенів серед тих, хто палить, вища у 20 разів. Щороку внаслідок куріння помирає 7 мільйонів людей у всьому світі. Понад 6 мільйонів із них – це курці або колишні курці, а 890 тисяч – люди, які є пасивними курцями, з них 120 тис. українців. Очікується, що до 2030 року ця цифра зросте до 8 мільйонів смертей.

Україна – одна з перших за кількістю викурених цигарок на людину. Це говорить про те, що в нашій країні ця проблема сягнула розмірів епідемії. В Україні палять 40% громадян старших за 15 років і близько 17% школярів. Це близько 19 млн. осіб. Із них 34% – завзяті курці. Приблизно третина населення у віці від 18 до 25 років — є постійними курцями, 53% старшокласників. Більш, як половина всіх курців свою першу сигарету викурили у віці до 12 років.

Не всі усвідомлюють тяжкі наслідки від вживання тютюну для свого здоров’я і здоров’я оточуючих, насамперед - молодь. У більшості випадків це є результатом відсутності переконливої інформації з даної теми, а також наслідком інформаційної протидії з боку тютюнових компаній.

Чому важливо  кинути курити?

В абсолютно чистій атмосфері організм людини, що палить, зазнає такого токсичного впливу, ніби знаходиться в умовах, де забруднення в тисячі разів перевищує будь-які норми. Вдихати тютюновий дим у чотири рази шкідливіше, ніж вихлопні гази автомобіля безпосередньо з вихлопної труби.

Паління тютюну закупорює артерії і викликає серцеві напади та інсульт.

Паління - основний фактор ризику захворювань органів дихання: хронічного обструктивного захворювання легень (хронічний бронхіт та емфізема), пневмонія. До речі, 17 листопада також відзначається Всесвітній день боротьби проти хронічного обструктивного захворювання легень ( ХОЗЛ).

Куріння може стати причиною онкологічних захворювань. Пухлини, що з’являються внаслідок куріння, найчастіше уражають ротову порожнину, гортань, стравохід, трахею, бронхи, легені, шлунок, підшлункову залозу, нирки, товсту кишку, сечовий міхур, шийку матки та спинний мозок.

Внаслідок куріння також може розвинутись остеопороз, катаракта та сліпота, парадонтози.

Активне куріння часто стає причиною безпліддя та імпотенції.

Тютюнопаління завдає шкоди не лише фізичному, але і психічному здоров’ю. Курці нервово виснажені більше, ніж інші. Вони розхитують свою нервову систему, живучи від сигарети до сигарети, і спалахують з незначного приводу. Внаслідок порушення правильного перебігу нервових процесів людина стає дратівливою, конфліктує, погано харчується, у неї розвивається, як кажуть, «важкий характер».

Тому чим раніше ви відмовитесь від куріння, то краще.

Фізичний організм людини генетично запрограмований на життя. Коли виникають загрози - він працює з ними, щоб нівелювати їх небезпеку для свого подальшого успішного функціонування. На жаль, ми самі здатні обманювати життя і рідко дозволяємо собі відмовлятися від негативних звичок.

Метою Дня відмови від паління є активні дії по сприянню у зниженні поширення шкідливої тютюнової залежності. Це включає в себе боротьбу проти тютюнопаління в усіх прошарках суспільства і в першу чергу в середовищі лікарів і медичного персоналу. Широке інформування суспільства про шкідливий і згубний вплив тютюну на здоров’я курця і оточуючих його людей здатне позитивно вплинути на самосвідомість безлічі курців.

У зв’язку з цим ВООЗ та ряд міжнародних громадських та медичних організацій, пропонують урядам країн, що приєднуються до цієї боротьби захищати політику своєї суспільної охорони здоров’я від будь-яких інтересів тютюнової промисловості, прийняття податкових і цінових заходів по скороченню попиту на тютюнові вироби, законодавчий захист своїх співгромадян від впливу тютюнового диму. Це включає в себе:

  • Заходи з регулювання маркування та упаковки тютюнових виробів.

  • Заборона стимулювання продажів і реклами, а також можливості спонсорства тютюнових компаній.

  • Повсюдне надання кваліфікованої допомоги тим, хто вирішив позбутися від цієї шкідливої звички.

В багатьох розвинутих країнах світу зараз майже не курять освічені люди, які працюють на добре оплачуваних роботах. І це не лише регулюється державою і законодавством – це також повага людей один до одного.

Тому Міжнародний день відмови від паління - привід ще раз задуматись, що для кожного з нас важливіше - здоров’я чи сумнівне задоволення.

Начальник Богородчанського відділу Валентина ЛЕВИЦЬКА



11.11.202р.

НЕБЕЗПЕЧНИЙ СКАЗ

Щорічно у світі від сказу гине понад 55 тисяч людей і понад 1 мільйон тварин.

Сказ – дуже небезпечне вірусне захворювання всіх теплокровних тварин і людини. Сказ входить у п’ятірку інфекційних захворювань, спільних для людей і тварин, які завдають найбільших соціальних та економічних збитків. Дане захворювання характеризується гострим перебігом, ураженням нервової системи і закінчується летально.

Зараження сказом відбувається при попаданні слини хворих тварин на пошкоджену шкіру, слизові при покусах, подряпинах.

Головними ознаками захворювання диких тварин є неадекватна їх поведінка. Хворі на сказ тварини ведуть себе агрессивно чи, навпаки, спокійно, не реагуючи на наближення людини. У них невпевнена хода чи біг, інтенсивно виділяється слина, нетиповий погляд, блискучі очі, утруднене ковтання, настовбурчена шерсть.

Ознаками захворювання домашніх (собак, котів) та с/г тварин є – безпричинна агресія, вони можуть без будь-якої причини нападати на людей, інших тварин. Також проявляється сказ у тварин слинотечею, незвичайною поведінкою, водобоязню, парезом та паралічем щелеп і кінцівок.

Це захворювання не виліковується, але попередити і не допустити його розповсюдження при виникненні можливо і необхідно.

Система профілактичних заходів включає суворе виконання комплексу ветеринарно-санітарних та технологічних норм для утримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах, дотримання норм щільності популяції червоної лисиці.

Щоб не заразитися сказом, слід виконувати наступні правила:
– утримуватись від контактів з дикими та безпритульними тваринами;
– виконувати правила утримання домашніх тварин та норм поводження з ними;

– не вбивати здорових на вигляд тварин, які нанесли укуси та інші пошкодження, а терміново викликати ветеринарного лікаря;

– не знімати шкіру з трупів диких тварин при їх знаходженні;

– в разі укусу домашньою твариною, слід з’ясувати ім’я господаря та адресу, щоб фахівці ветеринарної медицини мали змогу спостерігати за твариною;

– доставляти фахівцям ветеринарної медицини хворих тварин або їх трупи на дослідження, якщо тварина загинула.

04.11.22 р. в с. Майдан (Ямницька ТГ) зареєстровано сказ кота в приватному господарстві. Відомо, що кіт захворів, а потім загинув (напередодні прийшов додому поранений, зі слідами крові на тілі). Встановлено четверо контактних осіб, всі приймають антирабічне лікування згідно схеми. Територію с. Майдан оголошено неблагополучною щодо сказу, а с. Павлівка-загрозливим. Станом на 11.11.22 р. в КНП «Лисецька лікарня» в наявності 28 доз антирабічної вакцини.

Фахівці ветеринарної служби проводять профілактичну вакцинацію тварин проти сказу в сс. Майдан і Павлівка. Карантинні обмеження щодо сказу встановлені в населених пунктах на 2 місяці.

Тільки виконання всіх профілактичних заходів в комплексі дасть змогу зупинити поширення вірусу сказу серед тварин, а це значить, що і людина буде в безпеці.

Лікар-епідеміолог

Богородчанського відділу

ДУ «ІФ ОЦКПХ МОЗ» Світлана ГАВРИЛКО



11.11.202р.

Рутинні щеплення в умовах війни

У воєнний час підвищується ризик розвитку і поширення інфекційних хвороб. Особливо вразливі до них діти і дорослі, які мають прогалини у графіку щеплень або не імунізовані взагалі.

За підсумками 2021 року рівень охоплення щепленнями в Україні залишається нижчим за рекомендований Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Водночас вакцинація є однією з головних складових громадського здоров’я.

Щороку щеплення рятують 2–3 мільйони дитячих життів у всьому світі. Нещеплені ж діти ризикують інфікуватися, тяжко хворіти, а деколи й померти від наслідків захворювань. Тож важливо дотримуватися національного Календаря профілактичних щеплень. Особливо під час війни, адже медична система зараз долає нові виклики, і важливо не перевантажувати її додатково.

Тому радимо подбати про себе і своїх дітей та захиститися від інфекційних хвороб, щойно ви перебуватимете у безпечному місці в Україні або за кордоном. Для цього зверніться до найближчої амбулаторії/лікарні.

Відповідно до Календаря профілактичних щеплень, дитина має отримати вакцини від таких захворювань, як туберкульоз, гепатит В, кір, епідемічний паротит (свинка), краснуха, дифтерія, правець, кашлюк, поліомієліт та хіб-інфекція.

Коли і від чого вакцинуватися?

Гепатит В: протягом першої доба життя, у 2 та 6 місяців.

Туберкульоз: 3–5 доба життя.

Кір, паротит, краснуха (у складі комбінованої вакцини): у 12 місяців та 6 років.

Дифтерія, правець (у складі комбінованої вакцини): у 2, 4, 6, 18 місяців, 6 та 16 років.

Кашлюк (у складі комбінованої вакцини): у 2, 4, 6, 18 місяців.

Поліомієліт: інактивована вакцина (ІПВ) – у 2 та 4 місяці, оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ) – у 6 та 18 місяців, а також 6 та 14 років.

Хіб-інфекція: у 2, 4 та 12 місяців.

Дорослі, щеплені за календарем, потребують ревакцинації від дифтерії і правця кожні 10 років: у 26, 36, 46 і так далі років.

Перевірте, чи має ваша дитина всі необхідні щеплення відповідно до віку і чи отримали ви ревакцинацію упродовж останніх 10 років.

Підтвердити щеплення можна у два способи:

- довідка або довідки, записи в амбулаторній картці, картка профілактичних щеплень (форма 063/о), паперові сертифікати або будь-яке фото цих документів;

- дані, внесені в електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ), витяг з якого можливо запросити у сімейного лікаря, якщо подальші щеплення проводитимуться за кордоном.

Якщо ви не встигли взяти з собою медичну картку, спробуйте сконтактувати з вашим сімейним лікарем або педіатром, із закладом охорони здоров'я, де проводилась вакцинація. Також, ви можете звернутися до лікаря з проханням перевірити внесення записів про щеплення до ЕСОЗ. У разі, якщо ви не можете вийти на зв’язок із лікарем або не маєте підтверджених записів про проведені щеплення, курс вакцинації буде вважатися таким, що відсутній. Тож щеплення доведеться робити наново.

Що робитиякщо ви пропустили якусь із доз щеплення?

Якщо якась із доз щеплення була пропущена, не варто панікувати. Пропуск вакцинації не означає, що треба розпочинати серію щеплень спочатку. Проте вкрай важливо надолужити пропущені дози якомога швидше незалежно від того, скільки минуло часу.

Як вакцинуватисяякщо ви маєте порушення Календаря щеплень?

Якщо ви маєте порушення Календаря щеплень, вакцинація здійснюється з дотриманням мінімальних інтервалів (Наказ МОЗ України № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів). Введення чергової дози вакцини/анатоксину з меншим, ніж мінімальний, інтервалом не зараховується. Під час вибору схеми вакцинації необхідно керуватися інструкцією виробника про застосування вакцини/анатоксину.

Не відмовляйтеся від рутинних щеплень, якщо вам їх запропонують. Від цього залежить здоров’я, а іноді і життя дитини чи дорослої людини.

Лікар-епідеміолог

Богородчанськоговідділу

ДУ «ІФ ОЦКПХ МОЗ» Світлана ГАВРИЛКО



10.11.202р.

14 листопада – Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом

14 листопада відзначається Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом, затверджений Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) у 1991 році. Дата обрана не випадково – 14 листопада день народження Фредеріка Бантінга, канадського фізіолога, котрий відкрив (спільно з Джоном Маклеодом) гормон інсуліну, за що отримав у 1923 році Нобелівську премію з фізіології та медицини.

Цукровий діабет характеризується стійким підвищенням рівня глюкози у крові, може виникнути у будь-якому віці і продовжуватися протягом всього життя. Чітко прослідковується спадкова схильність, однак реалізація цього ризику залежить від дії багатьох факторів, серед яких лідирують ожиріння, надмірне споживання цукру та гіподинамія.

Цукровий діабет настільки швидко поширюється на нашій планеті, що визнаний ВООЗ неінфекційною епідемією. За даними ВООЗ, сьогодні на цукровий діабет хворіють близько 400 мільйонів людей. За попередніми підрахунками до 2030 р. у світі ця цифра подвоїться.

Класифікація цукрового діабету

Діабет І типу (інсулінозалежний) – характеризується недостатнім виробленням інсуліну.

Діабет ІІ типу (інсулінонезалежний) – виникає через неефективне використання інсуліну організмом. Більшість випадків діабету цього типу пов’язані з надлишком ваги та браком фізичної активності.

Найбільш поширений цукровий діабет 2 типу, яким страждають дорослі, а цукровий діабет 1 типу притаманний для дітей і осіб молодого віку, який супроводжується абсолютним дефіцитом інсуліну, тому потребує постійного введення інсуліну.

При цукровому діабеті порушуються всі види обміну речовин, уражаються більшість органів та систем, що веде до розвитку ускладнень, які є основною причиною ранньої інвалідизації та смертності.

Клінічні симптоми цукрового діабету:

постійна спрага, збільшення виведення сечі (або поява енурезу у дітей), постійне відчуття голоду, втрата ваги, підвищена втома, сонливість, запах ацетону у видихуваному повітрі, сухість та свербіж шкіри , погіршення зору.

ПРОФІЛАКТИКА ДІАБЕТУ

Профілактика діабету ІІ типу полягає у простих заходах із підтримання здорового способу життя. Щоб вберегтися від діабету ІІ типу, вам необхідно:

• досягнути нормальної ваги тіла та підтримувати її;

• бути фізично активним;

• дотримуватись здорового харчування та зменшувати кількість цукру та насичених жирів;

• утримуватись від тютюнокуріння.

Слід пам’ятати, що спровокувати розвиток цукрового діабету у дітей (зі спадковою схильністю) можуть фізичні та емоційні стреси, перенесені вірусні інфекції (кір, вітряна віспа, краснуха, Коксакі та ін.), токсичні речовини.

Профілактика хронічних та гострих ускладнень цукрового діабету - це перш за все підтримування нормального рівня цукру у крові. Вживання цукру викликає швидке підвищення глюкози в крові, стимулюючи викиди великої кількості інсуліну. Якщо подібні скачки відбуваються досить часто, то клітини втрачають чутливість до інсуліну. Як наслідок, рівень глюкози в крові залишається підвищеним. Надалі гіперглікемія може стати причиною розвитку цукрового діабету другого типу. Тому краще максимально скоротити споживання цукру.

Варто дотримуватись таких простих правил:

  • менше 50 г цукру в раціоні на добу.

  • Режим харчування: снідайте протягом першої години після підйому, не пропускайте обід і вечеряйте за три години до сну. Влаштовуйте собі один-два перекуси.

Дуже важливою є загальнонаціональна освіта українців стосовно проблематики та серйозності цукрового діабету. З цього приводу проводяться різноманітні заходи (школа цукрового діабету для батьків та дітей, страждаючих на цукровий діабет, конференції, лекції, «День Цукрового діабету») для підвищення рівня освіти з цукрового діабету.

Важливо не забувати, що це війна, в якій щорічно помирає близько 5 млн людей в усьому світі внаслідок цукрового діабету.

Завжди необхідно пам'ятати, що при найменших симптомах захворювання необхідно звернутися до лікаря 

Тільки своєчасно розпочате лікування може врятувати здоров'я і життя хворому!

Завідувач мікробіологічної лабораторії

Богородчанського відділу

ДУ « Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Лілія ЛАПКО



08.11.202р.

ВТОМА: ЩО ВАРТО ЗНАТИ І ЯК УБЕРЕГТИСЯ

Наразі ми переживаємо найважчі дні у році: все живе навколо пригальмовує свій ритм або впадає у зимову сплячку, світловий день коротший, а температура низька. А ще постійні стресові ситуації ,пов’язані з війною, призводять до підвищеного фізичного та психологічного навантаження.

Наш організм зазвичай реагує на такі умови втомою, млявістю, роздратуванням.

Чому ми втомлюємося

Причини втоми можуть бути психологічні, фізіологічні, пов’язані зі способом життєдіяльності, медичні.

Втома може бути симптомом багатьох недуг, таких як діабет, серцево-судинні хвороби, артрит, анемія, захворювання щитоподібної залози, апное або ж синдром хронічної втоми.

До основних психологічних причин утоми, зокрема, належать монотонність праці, несприятливий соціально-психологічний клімат у колективі, значні інтенсивність і тривалість праці, її напруженість через підвищені виробничий ризик та небезпеку, стреси, депресивні й тривожні стани.

Як розпізнати втому

Найпоширеніші ознаки втоми:

  • відчуття знесилення — коли людина відчуває, що не спроможна виконувати звичайні функції належним чином;

  • неуважність та погіршення концентрації;

  • погіршення пам’яті;

  • уповільнення процесів мислення, зменшення глибини та критичності мислення;

  • зниження цікавості до роботи;

  • підвищена дратівливість;

  • перманентна сонливість;

  • реакція серцево-судинної системи — підвищення рівня артеріального тиску та частоти пульсу.

Усі ці симптоми сповіщають, що саме час зупинитися, відпочити та відновити втрачені сили.

Інакше ви ризикуєте отримати перевтому — сукупність стійких, несприятливих для здоров’я функціональних зрушень в організмі, після яких украй важко повернутися до норми.

Крім того, внаслідок перевтоми виникає хронічна гіпоксія (киснева недостатність) і порушення нервової діяльності.

Ознаки перевтоми:

  • головний біль;

  • підвищена втомлюваність;

  • хронічна дратівливість;

  • нервозність;

  • порушення сну;

  • загострення хронічних захворювань;

  • можливе виникнення артеріальної гіпертензії, виразкової хвороби, ішемічної хвороби серця.

Як подолати втому

У здорових людей втома виникає через фізичне та/або психічне навантаження. У цьому випадку взагалі не йдеться про якусь особливу проблему — втому «лікують» відпочинком.

Важливо вчасно зрозуміти, що ви втомилися, і дозволити собі перепочинок.

Дієві засоби від утоми

1. Повноцінний сон

Дорослим у віці 18–60 років рекомендовано спати не менше 7 год на добу, дітям 6–12 років — 9–12 год, а у віці 13–18 років — 8–10 год.

Перед сном намагайтеся знизити рівень емоційного навантаження: не дивіться «гострих» телевізійних передач або фільмів, не заходьте в соціальні мережі. Кращою альтернативою стане приємне спілкування з близькими або читання улюбленої книжки.

2. Правильно організований режим харчування відповідно до вікових потреб та енергозатрат

Здоров’я, працездатність, активне розумове та фізичне довголіття значною мірою залежать від правильного та повноцінного харчування. Саме через їжу людина поповнює свої енергетичні запаси, а організм одержує різноманітні речовини, необхідні для нормального функціонування органів та систем.

3. Регулярне фізичне навантаження

Будь-яка фізична активність — біг, плавання, катання на велосипеді, ковзанах чи лижах — принесе заряд бадьорості й позитивних емоцій. Головне, щоб такі заняття були регулярними.

4. Відмова від шкідливих звичок

Куріння та алкоголь, які люди часто застосовують, щоби розслабитися, насправді виснажують організм, посилюють утому та надзвичайно шкідливі для здоров’я.

5. Зміна діяльності

Намагайтеся раціонально розподіляти час роботи й відпочинку. Переключайтеся з фізичної праці на розумову та навпаки.

6. Розподіл завдань за пріоритетністю

За великої завантаженості не соромтеся звернутись по допомогу до колег. На роботі організуйте нетривалі, бажано активні, паузи, в обідню перерву вийдіть на свіже повітря та прогуляйтеся пішки 20-30 хв.

7. Оптимізм та почуття гумору

Неабияк впливають на здоров’я негативні емоції та душевні переживання. Намагайтеся вибудовувати взаємини між членами колективу або родини в атмосфері доброзичливості, порядності, інтелігентності, толерантності та співчуття.

8. Оберіть хобі для душі

Улюблені та цікаві захоплення наповнять день радістю і сенсом. Проте не перетворюйтесь на перфекціоніста — не прагніть бути досконалим і найкращим у всьому.

Поки немає ніякого спеціального медикаментозного лікування втоми, проте зміна поведінки неодмінно допоможе її подолати.

Однак, якщо старання були марними і ваш стан здоров’я не поліпшився, зверніться по допомогу до фахівця. Можливо, причини поганого самопочуття криються глибше, а правильно та своєчасно поставлений діагноз сприятиме швидкому одужанню.

Будьте здорові!

Завідувач відділення епіднагляду та профілактики

неінфекційних захворювань Лілія КОНЦУР



07.11.202р.

Покращуємо імунітет

З настанням холодної пори року у багатьох людей слабшає імунітет, тому виникає нагальна потреба у його підтримці під тиском вірусів.

Найпростіший спосіб покращення імунітету - споживання яблук.

У питаннях швидкого, корисного та поживного перекусу їм немає рівних. Яблука багаті вітамінами, мінералами, клітковиною та антиоксидантами — усіма поживними речовинами, які потрібні вашому організму, щоб боротися з вірусами та іншими інфекціями й хворобами, особливо у холодну пору року.

Яку користь для вашого імунітету приносить регулярне вживання цього фрукту?

  • Яблука багаті на пектин, специфічний тип харчових волокон, які впливають на метаболізм жирів. Пектин вважається хорошим джерелом їжі для корисних бактерій в кишківнику людини.

  • Яблука - є джерелом вітамінів A, С, В1, В2, РР і Е, а також магнію, фосфору, йоду, заліза, калію, кальцію, цинку.

  • Яблука можуть знизити ризик розвитку діабету II типу, адже містять поліфенольні антиоксиданти – кверцетин та флоридин. Перший міститься в шкірці фрукта й допомагає при резистентності до інсуліну, яка є основним фактором розвитку діабету. Він відомий своїми антиоксидантними та протизапальними ефектами, які допомагають регулювати імунну відповідь. А флоридин - зменшує всмоктування цукру в кишківнику і тим самим знижує його рівень у крові.

Вільні радикали не тільки пошкоджують ваші клітини, але й активують гени, які викликають посилення запальної реакції. Хронічне запалення пов’язане з багатьма серйозними захворюваннями та проблемами зі здоров’ям, але, на щастя, дослідження показали, що кверцетин може знизити маркери запалення. Багато цього флавоноїду міститься зокрема у червоних яблуках. Важливо не очищати ці фрукти від шкірки, адже кверцетин локалізується виключно там.

Левова частка вашого імунітету походить зі шлунково-кишкового тракту. Це означає, що підтримка здорового і збалансованого мікробіому є ключовою для того, щоб ваше тіло ефективно боролося з інфекціями. Яблука допомагають підтримати здоров’я кишечника, оскільки вони забезпечують певний тип розчинної клітковини, який називається пектином. Отож, покращити свій імунітет можна звичайними яблуками, якими обдарувала нас осінь.

Якщо ви з'їдатимете щоденно по два яблука, то зможете знизити рівень холестерину, ризики серцевого нападу та інсульту.

Яблука допомагають здоров‘ю мозку. Сік яблук запобігає віковому зниженню розумової активності та кількості нейромедіатору ацетилхоліну (відповідає за навчання, мислення та пам’ять). Низький рівень ацетилхоліну пов’язаний з хворобою Альцгеймера.

Однак, попри корисні властивості, слід обмежити вживання яблук, якщо у вас:

виразка шлунку;

гастрит;

підвищена кислотність;

людям, які мають проблеми із зубами, слід відмовитися від вживання таких сортів яблук, як груша, антонівка та аніс, оскільки вони становлять небезпеку для зубної емалі. Якщо ж ви все ж таки з’їли фрукт, то обов’язково почистіть зуби та прополощіть рот.

людям, які страждають на цукровий діабет, не слід їсти солодкі яблука (білий налив, золота китайка і медунка).

Щодо кісточок яблук, то вони містять таку небезпечну речовину – глікозид амигдалина (речовина, яка потрапляючи у шлунок розщеплюється в синильну кислоту (сильна отрута – ціанід). Звичайно ж, якщо ви вживатимете в невеликих кількостях кісточки, то вони не зашкодять, але з великою кількістю ціаніду ваш організм може не впоратися.

Їжте яблука щодня і забудьте про візити до лікаря! Насолоджуйтесь смаком та корисними властивостями!

Начальник Богородчанського відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦ КПХМОЗ» Валентина ЛЕВИЦЬКА



03.11.202р.

Ієрсиніоз Будьте обережні!

Ієрсиніоз - захворювання інфекційного типу, що вражає, передусім травний канал. Інтерес до проблеми кишкового ієрсиніозу зростає з кожним роком. Він обумовлений не тільки широким розповсюдженням цього захворювання, але і великим екологічним значенням їх збудників. Підйом захворюваності відмічається в холодну пору року (навесні, восени) з піком у листопаді місяці.

Єрсиніо́з кишко́вий — гостре інфекційне захворювання, яке характеризується фекально-оральним механізмом передачі, симптомами інтоксикації, ураженням шлунково-кишкового тракту, печінки, суглобів, інших органів та систем. До хвороб, які спричинюють інші види єрсиній, відносять чуму і псевдотуберкульоз.

Встановлено, що збудники кишкового ієрсиніозу не тільки зберігаються при температурі 4-6 градусів, актуальною для холодильника, але й не втрачають можливості до розмноження. Ці дані пояснили причину виникнення спалахів захворювання після вживання в їжу продуктів, які довгий час зберігалися в холодильниках або овочесховищах. Враховуючи цю особливість, ієрсиніоз часто визначають ще й як «хвороба холодильників».

Кишковий єрсиніоз передається фекально-оральним механізмом, шляхи передачі: харчовий, водний і побутовий. Зазвичай людина інфікується при вживанні продуктів тваринництва, які контаміновані Y. еnterocolitica: молоко та продукти з нього, м'ясо як тваринне, так й пташине, яйця, овочі та фрукти. Водний шлях зараження при кишковому єрсиніозі зустрічається рідше, спостерігається при вживанні забрудненої води колодязів, відкритих водоймищ, природних джерел, в окремих випадках — водопровідної води.

Найбільш всіяні ієрсиніями є овочі, особливо ті, що закладаються на зберігання. Попадання збудника в харчові продукти можливо в місцях, доступних для гризунів – овочесховищах, підвалах, на полях, в зоні природних вогнищ, де земля може бути інфікована гризунами. При цьому створюються сприятливі умови для розмноження збудника (низька температура, вологість, наявність поживного субстрату). В кінці зими і навесні частота виявлення іерсиній в овочах досягає 10-20%.

Резервуаром і джерелом ієрсиніозів є переважно тварини: різні гризуни, домашня худоба, собаки. Люди можуть поширювати інфекцію, але зараження від людини відбувається досить рідко. У містах інфекцію в основному розносять гризуни, саме їх скупчення формують епідемічні вогнища інфекції в періоди спалахів.

Клінічна діагностика ієрсиніозів надзвичайно важка через різноманіття проявів, які маскують це захворювання під інші інфекційні та неінфекційні нозологічні форми. Тому нерідко вони маскуються під різними діагнозами: ентероколіт, харчова токсикоінфекція, скарлатина, краснуха, гепатит, апендицит, ревматизм, гостре респіраторне захворювання. Ієрсиніози становлять значну частку так званих кишкових інфекцій нез'ясованої етіології, і лише лабораторне дослідження дозволяє поставити достовірний діагноз, без якого неможливі цілеспрямовані протиепідемічні заходи.

Заходи профілактики ієрсиніозу практично такі ж, як і при будь-яких

кишкових інфекціях, але особливу увагу варто звернути на дотримання правил особистої гігієни, на умови зберігання та реалізації продуктів:

- ретельне миття рук, фруктів, овочів;

- для тривалого зберігання овочів і фруктів необхідно підготувати приміщення (склади, овочесховища, в приватних господарствах – підвали, льохи), звільнити сховище від залишків зимових овочів і сміття, обробити дезінфікуючими засобами, просушити стелажі і тару;

- не слід купувати фрукти і овочі з ознаками псування, перед вживанням необхідно ретельно мити проточною водою і обливати кип'яченою водою;

- готові до вживання продукти і страви зберігати окремо від сирих продуктів;

- молоко, куплене у приватних осіб, необхідно вживати після кип’ятіння;

- проводити боротьбу з переносниками інфекції - гризунами (дератизацію) в населених пунктах і сільськогосподарських угіддях.

Завдяки виконанню таких заходів можна значно знизити ризик зараження, а також обмежити поширення інфекції!!!

Лікар-епідеміолог

Богородчанського відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Світлана ГАВРИЛКО



02.11.202р.

 Домашні тварини і людина.


Ми живемо з домашніми тваринами протягом багатьох століть. Домашні тварини допомагають побороти самотність, покращити настрій. Вони стали повноправними членами сім’ї у багатьох родинах.

Але тварини теж хворіють і можуть стати джерелом хвороби для людей. Кішки і собаки є найпоширенішими переносниками зоонозів - хвороб, що передаються людині від тварин. Інфікування найчастіше відбувається, коли тварина дряпає або кусає людину.

Феліноз -хвороба котячої подряпини. Це гостре інфекційне захворювання, збудником якого є мікроорганізм Bartonellahenselae. Резервуаром для інфекції є коти, особливо сіамські, адже збудник хвороби є представником нормальної мікрофлори порожнини рота у котів. На місці укусу чи подряпини виникає утворення, зовні схоже на укус комах. Можуть збільшуватися найближчі до місця подряпини лімфовузли, підвищуватися температура. Навіть найдрібніші подряпини слід обробляти і слідкувати за їх загоюванням. Особливо це стосується дітей.

Сальмонельоз – характеризується ураженням органів травлення з розвитком синдрому інтоксикації. Хворобу викликає велика група бактерій сальмонел, які стійкі у зовнішньому середовищі. Одне з джерел зараження людини – контакт з фекаліями тварин, хворих на сальмонельоз. Симптоми захворювання: підвищена температура, головний біль, слабкість, нездужання, біль у животі, нудота, блювання, діарея. Сальмонельоз може спричинити серйозне ураження нирок у маленьких дітей.

 Гельмінтоз. ТоксокарозЦе паразитарне захворювання, зумовлене глистами, які паразитують у кишківнику собак або котів. Найчастіше хвороба передається дітям через контакт із домашніми тваринами. Симптомами токсокарозу є характерні висипання на тілі, набряк обличчя, лихоманка, збільшення лімфатичних вузлів. У частини хворих токсокароз викликає біль у животі, блювання, метеоризм, проноси тощо.

Ехінококоз. Це паразитарне захворювання, яке характеризується утворенням у печінці, а також у легенях та інших органах паразитарних кістозних утворень. Основним джерелом захворювання є інфіковані дозрілими ехінококами собаки, які виділяють у навколишнє середовище із випорожненнями яйця гельмінта. Зараження людини відбувається під час контакту з хворою собакою, або внаслідок вживання овочів, води, забруднених яйцями ехінокока. Клінічні прояви ехінококозу зумовлені локалізацією паразита та його розмірами. Гельмінти широко розповсюджені. Цьому, зокрема, сприяє велика кількість бездомних тварин, які є резервуаром паразитів.

Сказ. Це гостре небезпечне вірусне захворювання, спричинене нейротропним вірусом сказу. Характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким ушкодженням центральної нервової системи. Джерелом та резервуаром збудника сказу є дикі та свійські тварини. Людина може заразитися сказом від інфікованих тварин через укус, подряпини та мікроушкодження шкіри, потрапляння зараженої слини на слизові оболонки.

У контактний спосіб людей найчастіше інфікують коти та собаки. Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, зокрема собаки. Скажених тварин характеризують певні клінічні симптоми та поведінкові зміни, які важливо візуально визнати: втрата природного страху перед небезпекою (хвора дика тварина може «розгулювати» у населеному пункті), агресивність. При цьому з’являється слиновиділення, водобоязнь. Тварини, які покусали людей або інших тварин, підлягають негайній доставці до найближчого ветеринарного закладу для огляду та карантину під наглядом фахівців протягом 10 днів. Якщо за цей період не з’явилися ознаки сказу, тварина вважається здоровою, а потерпіла людина- не заражена сказом.

В разі укусу тварини необхідно ретельно промити поверхню рани (протягом 15 хвилин) струменем води з господарським милом (в найкращому випадку). Далі слід обробити краї рани 5% настоянкою йоду, накласти стерильну пов’язку і негайно звернутися до медичного закладу.

Лікар паразитолог В. Федорів



01.11.202р.

ЯК МАГНІТНІ БУРІ МОЖУТЬ ВПЛИВАТИ НА НАШЕ ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ'Я ТА САМОПОЧУТТЯ.

Сьогодні ми все частіше можемо спостерігати нестабільність магнітного поля Землі. Магнітні бурі та їх тривалість можуть впливати на самопочуття багатьох людей, що реагують на зміни погоди. Погоду визначає безліч чинників: атмосферний тиск, температура, вологість, вміст у повітрі озону і кисню, радіоактивність, магнітні бурі. Кожен з них здатний впливати на самопочуття і здоров’я людини.

Магнітні бурі значно впливають на організм людини. Метеозалежні люди можуть відчувати біль в серці, головні болі, слабкість, перепади настрою. Магнітні бурі, насамперед, впливають на стан нервової системи, зумовлюючи посилення емоційних реакцій. Зокрема: розвиток тривожних станів, підвищення агресивності, посилення страху та панічних проявів тощо. Тому у дні підвищеної сонячної активності варто зменшити фізичні та розумові навантаження. На чутливість до погоди найбільш впливають такі чинники: стать, вік, спадковість і загальний стан здоров’я. Так, жінки більш схильні до зміни погоди, ніж чоловіки.

Найсильніше погодні аномалії діють на людей, що мають хронічні недуги: бронхіальну астму, артрит, ревматизм, серцеві захворювання, тиск. Метеозалежність часто розвивається і у тих, хто переніс струс мозку, страждає вегето-судинною дистонією або атеросклерозом. У людей, які сильно залежні від погодних умов може навіть розвинутися метеофобія – важкий психічний стан, коли людина перебуває в стані підвищеного стресу через потенційні загрози природних катаклізмів та з великою тривогою очікує кожну метеозміну. Така гіпертрофована боязнь поганої погоди є приводом звернутися до фахівця за допомогою.

Нещодавно вчені з’ясували одну цікаву закономірність – швидкість, з якою людина реагує на зміну погоди, залежить від її психологічних особливостей. Тобто коли людина знаходиться у стані психологічної рівноваги реакція слабшає. Цей факт пояснює, чому кількість людей із важким ступенем метеочутливості збільшується, адже сучасна людина перебуває у постійному стресі та нервовому напруженні. Саме тому перший крок в боротьбі із метеочутливістю – це повернення собі душевної рівноваги. Передусім варто відмовитися від шкідливих звичок (зловживання алкоголем, кофеїном, тютюнопаління, надмірне споживання солодкого). Дотримуйтеся режиму дня. Контролюйте свої емоції та рівень психологічного напруження протягом дня. Якщо фізичний стан дозволяє – займіться фізичною активністю. Все це допоможе знизити рівень психологічної напруженості.

Остаточно позбутися метеочутливості, нажаль, неможливо. Проте знизити прояви її симптомів цілком реально. Так, медики рекомендують щодня перебувати на свіжому повітрі не менше 30 хвилин, регулярно займатися спортом та загартовувати організм, більше відпочивати і вести здоровий спосіб життя. Крім того, позбутися від симптомів метеозалежності можна, дотримуючись дієти. Слід відмовитися від важкої їжі, краще харчуватися частіше, але невеликими порціями, віддаючи перевагу рослинним та молочним продуктам. З приємних процедур метеозалежним людям показані масаж, ароматерапія і лікувальні душі.

Також є певні рекомендації, яких потрібно дотримуватися у дні, коли змінюються погодні умови та посилюється метеочутливість:

1. Намагайтеся скасувати справи, які вимагають підвищеної уваги, витрат сил і енергії.

2. Якщо самопочуття погіршилося, за наявності такої можливості, перенесіть важливі зустрічі або ж візьміть вихідний.

3. Пізніше коли тіло адаптується до погодних умов, ви зможете зробити все необхідне в гарному самопочутті та настрої.

4. Намагайтеся їсти більше овочів, зробіть раціон легшим, пийте більше води (спостерігайте за тиском: якщо він підвищується, то споживання води, навпаки, зменшуйте), відмовтеся від жирного, гострого, кави і алкоголю.

5. Додайте в дієту продукти з підвищеним вмістом калію, вони допоможуть роботі серця (горіхи, сухофрукти, сир, риба, банани та інші).

Дбайте про своє фізичне та психічне самопочуття, ведіть здоровий спосіб життя і нехай зміна погоди впливає на вас найменшим чином!.

Лікар з загальної гігієни

Богородчанського відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ » Орест ГЛУШКО



31.10.202р.

Про користь і норми споживання питної води.

Понад 60% ваги тіла людини становить вода. Згідно з дослідженнями, мозок і серце містить 73% води, легені – 83%, навіть наші кістки складаються з води на 31%. Кожна клітина, тканина чи орган у живому організмі повсякчас потребують води, щоби повноцінно працювати.

Отже, корисність води для людини:

  • потрібна для травлення та засвоєння поживних речовин організмом;

  • виводить з організму «відходи» через сечу, піт, кал;

  • використовується мозком, аби синтезувати необхідні нейрогормони та медіатори, які регулюють роботу організму на різних рівнях;

  • допомагає доставити кисень до клітин (у складі крові);

  • підтримує температуру тіла в нормі (через піт та під час дихання);

  • захищає делікатні органи як «буфер», наприклад, головний і спинний мозок;

  • зволожує слизові оболонки;

  • надає тонус шкірі, зволожує її;

  • «змащує» й амортизує суглоби.

Недостатність води призводить до зневоднення організму. Зневоднення (дегідратація) може виникнути через замалу кількість води, що надходить із питтям чи їжею, або при надмірній втраті води, наприклад, під час високої температури, інтенсивної фізичної роботи. Навіть помірна дегідратація може значно порушити функцію клітин, знижувати енергію, проявитися втомою. Ось чому важливо пити воду в достатній кількості щодня.

Вікові норми вживання води:

  • діти від 1 до 4 років мають пити 2-4 склянки рідини;

  • діти від 4 до 8 років мають пити 5 склянок рідини;

  • діти від 9 до 13 років мають пити 7-8 склянок рідини;

  • особи старші 14 років мають пити від 8 до 11 склянок рідини;

  • загальна добова потреба води для чоловіків становить 3,7 літра;

  • загальна добова потреба води для жінок становить 2,7 літра.

Отож:

  • Вода – дуже важливий компонент здорового харчування.

  • Сформуйте корисну звичку тримати біля себе свою пляшку з водою.

  • Пийте чисту воду без барвників та підсолоджувачів.

  • Мінеральну воду з лікувальною метою варто вживати тільки за призначенням лікаря.

  • Зверніться за порадою до лікаря, якщо ви маєте схильність до набряків.

Будьте здорові!

Біолог санітарно-гігієнічної

лабораторії Богородчанського

відділу ДУ « ІФОЦКПХ МОЗ» Ольга ОСТАПИШИН



26.10.202р.  

Пневмококова  інфекція 

Осінь – пора фарингітів та тонзилітів. Найчастіше причиною є вірус, але можуть бути і бактерії.

Найчастіше бактеріями – збудниками є:

S. pneumoniae , S.aureus, H.influenzae, M.catarrhalis, Streptococcus (A, B, G),

Corynebacterium diphteriae, Candida albicans.

Поговоримо про пневмококи!

Streptococcus pneumoniae або просто «пневмокок» — важливий патоген людини, в XIX столітті визнаний як головна причина пневмонії, об'єкт багатьох досліджень гуморального імунітету. Здатен спричинити також ще багато хвороб, які об'єднують у поняття "пневмококова інфекція". Виявлено принаймні 90 різних капсульних типів S. pneumoniae, але більшість (більше 90 %) інвазивних захворювань спричинюють 23 серовари.

Джерелом інфекції є хворі та бактеріоносії. Носійство поширене як серед дітей дошкільного віку (20 — 50 %), так і серед дорослих (20 — 50 %). Основний механізм передачі інфекції — повітряно-крапельний, в період епідемії можливий і контактно-побутовий шлях. Пік захворювання припадає на холодний сезон року.

Ризики захворіти найвищі саме в перші роки життя дитини . Згодом ризик знижується завдяки набуттю природного імунітету, і знову підвищується в старшому віці через «імунне старіння» і вищу сприйнятливість до пневмококів через супутні патологічні стани.

Для діагностики пневмококів потрібен посів із носоглотки,зіва. Бактеріолог точно виділить збудника і до якого антибіотика є чутливість .

Не забуваймо,що пневмококи можуть викликати такі ускладнення :

бактеріальна пневмонія, менінгіт, сепсис, повзуча виразка рогівки, отит,

ендокардит, перитоніт та інші.

Для специфічної профілактики пневмококової інфекції використовують вакцини.

В Україні зареєстровано пневмококову вакцину виробників Великої Британії та Бельгії.

Адекватне ставлення до власного здоров‘я, турбота про себе та свій імунітет-це найкраща профілактика! Потурбуйтесь про здоров’я своє та своїх рідних!

Бактеріолог

 мікробіологічної лабораторії

Богородчанського відділу

 ДУ « Івано -Франківський ОЦКПХ МОЗ»

Леся СКРИПНИК -ПЕТРУНИШИН



24.10.202р.

Як впливає переведення годинника на здоров’я громадян

Як уже згадувалося раніше, щорічно Україна переходить на зимовий час в останню неділю жовтня. Цього року нам треба буде перевести годинник у ніч із суботи, 29 жовтня, на неділю, 30 жовтня. Робиться це зазвичай о 4-й годині ранку. Стрілку годинника потрібно буде перевести на одну годину назад.

Що відомо про переведення годинників в Україні

Переведення годинників на зимовий і літній час відбувається через те, що взимку світає пізніше, а сутінки настають раніше, ніж влітку. Тобто завдяки цьому світловий день здаватиметься хоча б трішки довшим.

В Україні вже неодноразово підіймалося питання щодо скасування переходу на зимовий і літній час, як це практикують у Європі. Однак остаточне рішення про відмову від цього процесу поки що ухвалено не було, тому ми й надалі переводимо стрілки годинників у жовтні та березні.

Як підготуватися до переходу на зимовий час

Щорічне переведення годинників, яке ще й відбувається двічі на рік, досить негативно впливає на організми людей. Найчастіше після переведення стрілок годинника в них відбувається порушення ритму біологічного годинника, і на його відновлення потрібно від декількох днів до декількох тижнів.

І хоча частина вчених стверджують, що безпосередній негативний вплив на здоров'я людей переведення годинника не чинить, все-таки дослідження показують, що в момент переходу на зимовий/літній час збільшується кількість інсультів і звернень до «швидкої допомоги», зростає кількість ДТП.

Спеціалісти визначили чотири основні групи захворювань, які залежать від переведення годинників:

Зазвичай у період переведення годинника у 10% людей, які належать до цих груп, відбувається погіршення стану.

Щоб підготувати свій організм до переведення годинника, необхідно:

  • за кілька тижнів до дати переведення годинника на зимовий час почати прокидатися та йти до сну пізніше на 20 — 30 хвилин;

  • провітрювати приміщення та більше гуляти на свіжому повітрі, щоб наситити мозок киснем;

  • проводити вранці розминку для м'язів;

  • щодня споживати ситний сніданок, що дасть змогу запустити необхідні процеси в організмі.

Бережіть себе і своє здоров’я!

Т.в.о начальника Богородчанського відділу

Лілія КОНЦУР



21.10.202р.

Що робити у разі відсутності водопостачання?


Через активні обстріли ворога багато міст України під загрозою відключення централізованого водопостачання або вже стикнулися з цією проблемою.

☝Закликаємо громадян завчасно створити запас питної та технічної води. Зберігати воду питну потрібно в закритих ємностях. За потреби зробіть позначення «Вода для пиття» та «Вода для господарських потреб». Як правило, роблять 2–3-добовий запас.

У разі відключення централізованого водопостачання, органи місцевої влади мають працювати над забезпеченням населення привізною питною водою. Про місця та графік підвезення питної води вони мають інформувати населення.

Також можна використовувати питну воду з бюветів, колодязів, шахтних криниць.

Для пиття та приготування їжі воду потрібно кип’ятити не менше 10 хвилин від моменту закипання. Це ефективний метод знезаражування води.

☝Воду з відкритих водойм можна використовувати тільки для технічних цілей.

Пам’ятайте, за умови використання для пиття води з неперевірених джерел є ризик спалахів інфекційних хвороб.

Якщо з’являються ознаки інфекційних захворювань — підвищення температури тіла, лихоманка, запамарочення, головний біль, болі в животі, нудота, пронос, нежить, кашель, пожовтіння шкіри, склер очей, висипи на тілі, поява гнійників тощо — негайно зверніться по медичну допомогу, не допускайте самолікування, бо перебіг багатьох інфекційних хвороб змінний і може бути незвичним.

Бережіть своє здоров’я та здоров’я близьких вам людей!

Пам’ятайте, що особливо в цей тяжкий для вас час зберегти здоров’я вам і вашим рідним допоможуть дуже прості правила гігієни!

Біолог санітарно-гігієнічної

лабораторії Богородчанського

відділу ДУ « ІФОЦКПХ МОЗ» Ольга ОСТАПИШИН


20.10.202р.

УВАГА-СИБІРКА!

В Київській області в фермерському господарстві виявлено випадок сибірки. Захворіла одна з кіз даного господарства. Цей випадок повинен підвищити насторогу до даного захворювання, оскільки сибірка в людини має тяжкий перебіг і часто закінчується смертю.

У зв’язку з утворенням збудником сибірки спор та довготривалим зберіганням в ґрунті, спалахи сибірки в Україні можуть виникнути де завгодно. Спори бактерій сибірки можуть залишатися в латентному стані в ґрунті тривалий час і активізуватися, коли поверхня ґрунту порушується, наприклад, у результаті повені, зливи, зсувів або механічного впливу.

Сибірка – гостре небезпечне інфекційне захворювання всіх видів сільськогосподарських, домашніх і диких тварин, а також людей, яке спричиняється Bacillus anthracis.

Джерелом і факторами передачі палички сибірки є переважно свійські тварини, а також шкіра, шерсть, роги, копита і продукти харчування тваринного походження (м'ясо, молоко і ін.). Зараження частіше відбувається під час забою худоби, зняття шкіри з тварин, розрізування м'яса худоби, яка хворіла на сибірку. Найчастіше захворювання спостерігається теплої пори року.

Залежно від шляхів проникнення в організм спор можуть бути різні клінічні форми сибірки: легенева (виникає у разі вдихання мікробів), кишкова (у разі харчування зараженим м'ясом, молоком), шкірна (через пошкоджену шкіру), яка проявляється утворенням специфічної виразки –карбункулом. Карбункульозна форма спостерігається найчастіше (99,1 %).

Інкубаційний період при сибірці відносно короткий — від кількох годин до кількох діб.

Для профілактики інфікування сибіркою потрібно неухильно дотримуватись наступних заходів:

-купувати м’ясо та м’ясопродукти лише в місцях, де якість продуктів контролюють;

-люди, які переробляють та реалізують м’ясо, м’ясопродукти чи будь-яку тваринницьку сировину, зобов’язані дотримуватися гігієнічних норм, щоб убезпечити себе та інших;

-важливий контроль захворюваності тварин;

-забій домашньої худоби повинен відбуватися лише з дозволу ветпрацівників;

-потрібно дбати про упорядковане захоронення трупів тварин, а заражені трупи тварин – знищувати;

-необхідний ветконтроль хутряної та шкіряної сировини;

-не нехтувати щепленнями тварин проти сибірки;

-особи, які мали контакт із хворими тваринами або сировиною від хворих тварин, мають отримати екстрену профілактику антибіотиками. Для імунізації людей проти сибірки використовують живу суху вакцину. У разі прямого контакту людей з матеріалом, який містив сибіркові палички або спори, їх участі у забої і розбиранні туш тварин, які виявилися хворими на сибірку, особам, які доглядають за хворими тваринами і брали участь у їх захороненні, вживали в їжу м'ясо хворої тварини, показана екстрена профілактика, її проводять лише в ранні строки після зараження (не пізніше ніж 5 діб). Для екстреної профілактики застосовують антибіотики і протисибірковий γ-глобулін (20—25 мл).

В Івано-Франківській області налічується 175 стаціонарно неблагополучних населених пунктів щодо сибірки, де були у свій час зареєстровані спалахи захворювання.

Крім того, в області є 108 відомих місць захоронень трупів тварин, що загинули від сибірки.

Останній спалах захворювання на Івано-Франківщині було зафіксовано ще в 2007 році (с.Старуня Богородчанського району, особисте селянське господарство).

Спеціалістами Богородчанського відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» щороку проводиться відбір проб грунту зі скотомогильників, де відбулись захоронення тварин, що загинули від сибірки для лабораторного контролю на базі лабораторії особливо небезпечних інфекцій.

Лікар-епідеміолог

Богородчанського відділу ДУ «ІФ ОЦКПХ МОЗ» Світлана ГАВРИЛКО


18.10.202р.

Від кого залежить біобезпека населення України?

Біобезпека — одна з найголовніших складових національної безпеки будь-якої країни. Це добре розуміють у сучасному світі, де набирає обертів біотероризм, де наука чи не щодня дарує нові технології, які можна застосувати як з добрими, так і з лихими намірами. Як уникнути пандемій, епідемій, інших небажаних «сюрпризів» від природи і діяльності ?

Чи варто сподіватися, що медицина — головний щит від біозагроз? І чи можна почуватися в безпеці там, де охорона здоров’я сама подає сигнали «SOS»?

Біобезпека – одна з найголовніших складових національної безпеки будь-якої країни. Це добре розуміють у сучасному світі, де набирає обертів біотероризм, де наука чи не щодня дарує нові технології, які можна застосувати як з добрими, так і з лихими намірами. Не меншими «терористами» сучасної цивілізації залишаються свого часу забуті й нові інфекційні хвороби, віруси — відомі і ще не розгадані людством. Як уникнути пандемій, епідемій, інших небажаних «сюрпризів» від природи і діяльності людини?

Не можна відкидати жодної з існуючих у світі біозагроз. Здавалося б, людство вже не так страждає від чуми, холери, сибірки — спалахи цих хвороб обмежено, але вони постійно мають місце. Натомість нам загрожує поширення не таких загрозливих, але соціально й економічно небезпечних інфекцій: ВІЛ/СНІДу, туберкульозу, грипу,COVID-19. Пригадаймо події 10-річної давнини, коли велика кількість людей загинула від SARS-інфекції. Чи спалахи пташиного грипу H5N1, що поширився з Китаю у 2005 році, летальність якого досягала 60%! Добре, що цей вірус не передавався від людини до людини, інакше його наслідки навіть важко було б уявити. Зрештою, біозагрозу для біорозмаїття можуть нести ГМО, якщо вони створені з порушенням технологій та умов інтродукції. До джерел біозагроз належать неякісна їжа і питна вода, неякісні ліки — це також питання державної ваги.

Хоча ніхто не закликає припиняти подальші наукові дослідження. Навпаки, успіхи сучасних біологічних наук – це запорука й основа сучасної та особливо майбутньої медицини – винайдення нових ефективних ліків від хвороб, які нині погано або зовсім не лікуються, розвитку персоналізованої медицини. В той же час людство, кожна країна повинні бути готовим до боротьби з будь-якими біозагрозами – мінімізувати ризики їхньої появи, а при виникненні – ефективно їх ліквідовувати. Існує загальноприйнята у світі теза: «Готовність країни до боротьби зі спалахами інфекційних захворювань – це свідчення її готовності до боротьби з можливими біозагрозами». Найкращий шлях – це попередження розвитку інфекційних захворювань, і вакцинація залишається найефективнішим профілактичним заходом у цьому напрямку. У разі ж виникнення інфекцій потрібно вміти їх вчасно виявити. Сучасне устаткування дозволяє зробити це за лічені години, як і виявити чутливість цих інфекцій до існуючих ліків та подолати. Але робота з небезпечними та особливо небезпечними інфекціями потребує дотримання третього та четвертого рівнів біобезпеки.

Кожні 8-9 місяців на Землі виникає нова інфекція, часто повертаються і ті, які вважали зниклими. Чорне і, особливо, Азовське море є сприятливими для розмноження холерного вібріону. Теплішає клімат, і в Україні можуть виникнути нові умови розвитку інфекцій. У разі використання біологічних агентів затверджено детальний перелік заходів, що потрібно робити на всіх рівнях місцевій владі, правоохоронним органам, службібезпеки.

На випадок біозагрози розроблено порядок організації та проведення аварійно-рятувальних робіт у зоні біологічного зараження які передбачають створення координаційного органу (надзвичайного штабу), визначення і створення зон карантину, пунктів збору, встановлення кордонів, виявлення можливих джерел зараження, визначення порядку евакуації з вогнища зараження. Кабмін вводить карантин на відповідній території. Карантин передбачає повну ізоляцію осередку інфекційної хвороби, заборону виходу людей, санітарну обробку населення дезінфекцію, дезінсекцію та дератизацію. Коли інфекційна хвороба не відноситься до групи особливо небезпечних, запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи – режим обсервації. Громадяни, які виявили бажання покинути територію карантину, повинні пройти обстеження та медичний нагляд у спеціалізованому закладі охорони здоров’я-обсерваторі.
Війна не зупиняє біозагрози !

Завідувач мікробіологічної

лабораторії, лікар-бактеріолог Богородчанського

відділу ДУ « Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ»

Лілія ЛАПКО


17.10.202р.

Чому мити руки важливо? Як правильно це робити.

Щороку, а саме 15 жовтня відзначають Всесвітній день миття рук. Головна мета цього дня показати як просте миття рук водою з милом допоможе ефективно боротися з безліччю інфекційних захворювань. "Брудні руки" є однією з головних причин високої дитячої смертності в Азії та Африці. За даними експертів ООН та ВООЗ, миття рук рятує тисячі дитячих життів щодня.

Через немиті руки в організм людини потрапляють збудники холери, вірусної пневмонії, гепатиту, грипу, короновірусу та гострих респіраторних захворювань, глистових інвазій. Потрібно пам´ятати самим та привчати дітей змалечку систематично мити руки. Запобігти інфікуванню можна завдяки дотриманню простих правил коли мити руки:

- перед приготуванням та прийомом їжі

- після відвідування вбиральні

- після винесення сміття

- до і після догляду за хворими

- після контакту з тваринами

- після кашляння, чхання

- після контакту з різними забрудненими поверхнями( ручки дверей, кнопки ліфта, кошики для покупок, тримання грошей у руках)

- після контакту із будь якими біологічними рідинами (кров, слина, сеча)

- після відвідування місць масового скупчення людей, громадського транспорту та прогулянок на вулиці.

Під час миття рук дотримуйтесь правильної техніки. Не забувайте про критичні ділянки на руках: зона між пальцями, тильна сторона долоні, великий палець та кінчики пальців. Тертя рук з милом має займати не менше 20-30 секунд. Для сушіння рук обирайте одноразові паперові рушники. Використання багаторазових рушників може бути додатковим фактором передачі збудників інфекційних хвороб. Потрібно пам´ятати, що вологі серветки, навіть антибактеріальні, не можуть замінити миття рук з милом. Не зловживайте антибактеріальними миючими засобами, найкращий вибір – мило без додавання триклозаму.

Як мити руки правильно:

  • намочити руки проточною водою

  • нанести достатню кількість мила на мокрі руки

  • протерти всі поверхні рук включно з тильною стороною, між пальцями та під нігтями протягом

  • ретельно промити руки проточною водою

  • витерти руки чистим рушником

Дотримуйтесь цих простих порад, не лінуйтесь зайвий раз помити руки – це може зберегти ваше здоров´я та життя!

Біолог сан. –гіг. лабораторії

Богородчанського відділу

ДУ "Івано-Франківський ОЦКПХМОЗ" Світлана МАКСИМІВ



11.10.202р.

Йодна профілактика у разі радіаційної аварії.

  • У разі аварії на ядерних установках атомної станції може відбутися викид радіоізотопів йоду, цезію, стронцію та інших радіонуклідів. В результаті викиду може утворитися радіаційна хмара, яка може забруднювати грунт, воду, їжу. Крім того, опади з хмари можуть осідати на шкірі та одязі людини. Так виникає зовнішнє опромінення, а при вживанні забруднених харчових продуктів, води, вдиханні забрудненого повітря – внутрішнє.

  • Значна частина викидів містить радіоактивний йод, або так звані радіактивні ізотопи йоду («поганий йод».) Якщо не вживати заходів захисту, то в такому разі радіактивний йод дуже легко і швидко поглинається щитоподібною залозою (особливо у дітей) і може призвести до її захворювань.

  • Значний ризик для здоров»я має внутрішнє опромінення – коли радіоізотопи потрапляють в організм людини через вдихання повітря, споживання забруднених харчових продуктів.

  • Щоб зменшити негативний вплив радіоактивного йоду на щитоподібну залозу – використовують калію йодид. Такий захід називається йодною профілактикою. Після прийому препарату відбувається блокування щитоподібної залози, що перешкоджає накопиченню в ній радіоізотопів йоду.

  • Допоки немає сповіщення від офіційних органів влади про евакуацію чи йодну профілактику, приймати пігулки «для профілактики» не можна, бо будуть ускладнення у вигляді різних хвороб щитоподібної залози. А коли настане час екстреної йодопрофілактики, вона вже не матиме ефекту. Ефективне прийняття препарату за 6 годин до можливого враження радіоактивним йодом та 8 годин після його враження.Через 14 годин після зараження радіоактивним йодом ефективність йодної профілактики зменшується до 50%. Через 24 години йодна профілактика неефективна і навпаки шкодить.

  • Профілактика калієм йодиду дає результат тільки проти радіоактивного йоду. Інші чинники радіоактивного забруднення, такі як наприклад – стронцій – вливають більше на кісткову систему.

  • Дози пігулок йодиду калію, які необхідно приймати:

  • Діти від 1 місяця до трьох років – 32 мг,

  • Діти 3-12 років – 62,5 мг,

  • Підлітки 12-13 років та дорослі до 40 років – 125 мг.

  • Людям віком понад 40 років – за винятком вагітних жінок, або тих, які продовжують грудне вигодовування – приймати йодид калію не потрібно: в такому віці щитоподібна залоза не накопичує радіоактивний йод, а прийом йодиду калію – може привести до порушень функції щитоподібної залози, зокрема гіпотиреозу.

  • Йодид калію продається в аптеці без рецепту. Альтернатив цьому препарату немає – ані спиртова настоянка 5% йоду, ані розчин «Люголя», ані «Йодомарин» чи інші препарати, що містять йод – не замінять ці ліки.

  • У МОЗ наполягають: скуповувати препарат йодиду калію в аптеках не потрібно. Якщо станеться надзвичайна ситуація , всі жителі України зможуть отримати пігулки у відповідних пунктах видачі. Препаратом для екстреної йодопрофілактики держава забезпечена. Нещодавно Ураїна від ЄС додатково отримала 5,5 мільйона пігулок.

Біолог санітарно-гігієнічної

лабораторії Богородчанського

відділу ДУ « ІФОЦКПХ МОЗ» Галина ВАСИЛИК



07.10.202р.

  Обережно ГРИП !!!

Грип — це високозаразне вірусне захворювання з можливістю тяжких ускладнень та ризиком смерті. Грип має симптоми, подібні до ознак інших гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ), але набагато небезпечніший. За перших симптомів звертайтеся до лікаря. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

Клінічні ознаки грипу: раптовий початок; головний біль; ломота у м’язах і суглобах; біль у горлі; підвищення температури тіла до 38 °С і більше; кашель; в окремих випадках — блювота і пронос.

Вірус грипу передається повітряно-краплинним, повітряно-пиловим шляхом (вірусні частки переносяться повітрям від хворої людини до здорової під час розмови, кашлю, чхання), внаслідок тісного контакту (перебування на відстані близько 2 м).

Хвора людина, навіть із легкою формою грипу, становить небезпеку для інших протягом усього періоду прояву симптомів — це, в середньому, сім днів.

Ускладненням грипу найчастіше є пневмонія, що інколи може за 4-5 днів призвести до смерті хворого. Також нерідко розвивається серцева недостатність.

Як попередити зараження грипом:

  • уникайте контакту з особами, що мають прояви грипозної інфекції;

  • обмежте відвідування місць великого скупчення людей;

  • часто провітрюйте приміщення;

  • часто мийте руки з милом;

  • не торкайтеся очей, носа, рота немитими руками;

  • уникайте обіймів, поцілунків і рукостискань;

  • прикривайте ніс і рот під час чхання або кашлю одноразовою серветкою, яку зразу ж після використання потрібно викинути;

  • якщо у людини є симптоми грипу, то необхідно триматися від неї на відстані не менше двох метрів.

Як батьки можуть попередити зараження дітей грипом:

  • навчіть дітей регулярно мити руки з милом щонайменше 20 секунд;

  • батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей;

  • навчіть дітей кашляти і чхати в серветку або руку (згин ліктя);

  • навчіть дітей не підходити до хворих ближче, ніж на півтора-два метри;

  • хворі діти мають залишатися вдома (не відвідувати дошкільні установи й школи);

  • дітям і батькам слід утримуватися від відвідування місць скупчення людей.

Щорічна вакцинація від грипу — це найкращий спосіб профілактики грипу:

  • зменшити ризик захворіти на грип;

  • зменшити ризик серйозних ускладнень, госпіталізації та смерті.

Вакцина захищає від усіх актуальних штамів грипу, є безпечною і ефективною.

Найкращий час для щеплення — напередодні грипозного сезону (у вересні). Якщо такої можливості не було, то вакцинуватися можна і впродовж усього сезону. Всупереч поширеному міфу, це не ослаблює, а посилює здатність організму протистояти грипу.

Особливо важливою вакцинація є для представників груп ризику, оскільки вона значно збільшує шанси цих людей запобігти смертельним наслідкам хвороби.

Основні групи ризику

1. Медичні працівники, які мають більший ризик захворіти на грип через особливості професії. Ми закликаємо їх захистити себе і своїх пацієнтів та зробити щеплення від грипу.

2. Вагітні, яким варто пам’ятати, що грип може мати серйозні наслідки під час вагітності. Натомість вакцинація проти сезонного грипу безпечна на всіх етапах вагітності.

3. Літні люди — імунітет із віком послаблюється і стає менш ефективним у боротьбі із грипом, який може мати серйозні наслідки, коли вам за 65.

4. Люди із хронічними захворюваннями, яким слід пам’ятати, що за наявності хронічних недуг ризик ускладнень грипу значно підвищується, тому важливо захистити себе від них.

Вакцинація проти грипу належить до рекомендованих щеплень та відсутня у національному календарі щеплень, тому вакцину можуть закуповувати за гроші місцевих бюджетів, підприємств або власним коштом громадян.

Лікар-епідеміолог Богородчанського

відділу ДУ «ІФ ОЦКПХ МОЗ» Світлана ГАВРИЛКО



05.10.202р.

УВАГА! ІНФОРМАЦІЯ!

ЗАПОБІГАННЯ БЕЗКОНТРОЛЬНОМУ ПРИЙОМУ АНТИБІОТИКІВ ТА САМОЛІКУВАННЮ

Протимікробні препарати (антибіотики, противірусні, протигрибкові й протипаразитарні препарати) представляють собою лікарські засоби, що застосовуються для профілактики та лікування інфекцій у людей.

Стійкість до протимікробних препаратів виникає в результаті поступової мутації бактерій, вірусів, грибків і паразитів таким чином, що вони можуть протистояти лікам, які використовували для боротьби з ними. Що значно ускладнює лікування поширених інфекцій, а також підвищує ризик тяжкого перебігу й летального наслідку хвороб.

Стійкі бактерії виживають і розмножуються й здатні поширюватися дуже швидко.

Розвиток стійкості до протимікробних препаратів є природним процесом. Проте стрімке зростання впродовж останніх років антимікробної резистентності значною мірою зумовлене діяльністю людини.

Особливо тривожною тенденцією є швидке поширення бактерій з множинною або тотальною стійкістю («супербактерії»), що викликають інфекції, які не піддаються лікуванню протимікробними препаратами, які існують на сьогодні.

Зростання антимікробної резистентності спричиняє й неналежне та надмірне використання протимікробних препаратів у медицині, неправильне їх призначення, недотримання режиму лікування пацієнтами, незадовільна діяльність щодо профілактики інфекцій, низький рівень обізнаності щодо застосування протимікробних препаратів, високий рівень самолікування, а також відсутність контролю за дотриманням законодавства (безрецептурний відпуск рецептурних ліків). Новий наказ МОЗ України № 1971 зобов’язує лікарів з 1 квітня 2022 року виписувати лише електронні рецепти на лікарські засоби, які згідно з інструкцією підлягають відпуску за рецептом. Відтак кожне призначення вашого сімейного лікаря чи педіатра буде зваженим та контрольованим, а шкідливій практиці самолікування буде покладено край.

Неконтрольоване та безвідповідальне споживання антибіотиків в умовах продовження тенденції до підвищення захворюваності на COVID-19 та пневмонію може мати негативні наслідки. У період пандемії коронавірусу Європейський офіс ВООЗ наголошує, що антибіотики не лікують такі хвороби, викликані вірусами, як грип або COVID-19.

У разі якщо інфекційні захворювання більше не піддаються лікуванню препаратами першої лінії, застосовуються більш дороговартісні лікарські засоби, а одужання займає більше часу. Це призводить до підвищення витрат на лікування та зростання економічного тягаря.

Стійкість до протимікробних препаратів ставить під загрозу певні досягнення медицини останнього часу, а відсутність ефективних варіантів профілактики та лікування інфекцій призводить до підвищення ризику ускладнень під час проведення хірургічних операцій, трансплантації органів, хіміотерапії.

Що кожен громадянин може зробити для запобігання поширенню стійкості до антибіотиків?

 ‽ Приймати антибіотики тільки за призначенням кваліфікованого працівника охорони здоров’я.

Ніколи не вимагати призначити антибіотики, якщо, за словами лікаря, в них немає необхідності.

‽  Завжди дотримуватися рекомендацій професіонала охорони здоров’я щодо застосування антибіотиків. Перед призначенням пройти обстеження на чутливість до антибіотиків.

На базі мікробіологічної лабораторії нашої установи за адресою смт.Богородчани вул.Петраша,8 Богородчанського відділ ДУ « Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб» кон.тел. (067)7082601- Лапко Лілія Ярославівна.

можна провести:

Бакпосів виділень з зіву, носа, вух, очей на мікрофлору, гриби + антибіотикограма;

Дослідження слизу із зіва та носу на носійство патогенного стафілококу з профілактичною метою + антибіотикограма;

Бактеріологічне дослідження сечі на стерильність + антибіотикограма;

Бакпосів виділень ран, випотів та пунктатів + антибіотикограма;

Бакпосів крові на стерильність (аеробні мікроорганізми) + антибіотикограма;

Бакпосів грудного молока на мікрофлору + антибіотикограма;

Бакпосів слизу із зіву та носу з профілактичною та діагностичною метою;

Бакпосів випорожнень з діагностичною та профілактичною метою на шигели, сальмонели, патогенні ешеріхії;

Бакпосів випорожнень на кишковий дисбактеріоз + антибіотикограма;

*антибіотикограма – визначення чутливості виділених збудників до антибіотиків;

Тягар антимікробної резистентності має дуже широкий вплив — на систему охорони здоров’я та економіку в цілому. Інфекції, викликані резистентними штамами мікроорганізмів, зазвичай характеризуються більш тяжким перебігом, частіше вимагають госпіталізації хворого, збільшують тривалість перебування його в стаціонарі, зумовлюють застосування більш дорогих препаратів. Усе це призводить до збільшення витрат на лікування, погіршує прогноз терапії, а також створює умови для виникнення епідемій.

Завідувач мікробіологічної

лабораторії, лікар-бактеріолог Богородчанського

відділу ДУ « Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ»

Лілія ЛАПКО



Бездимне законодавство на сторожі здоров’я українців


Три місяці, як життя в Україні стало безпечнішим для тих, хто не вживає тютюн. 11 липня 2022 року набули чинності норми антитютюнового Закону 1978–IX, який підсилив уже наявні обмеження в бездимному законодавстві. Зокрема, Закон розширив перелік місць, де не можна курити, а також визначив, що відтепер там заборонено вживати не лише кальяни, тютюнові вироби та електронні сигарети, а й сигарети для нагрівання (ТВЕНи) разом із пристроями для нагрівання тютюну.

Як виявило опитування, українське суспільство очікувало на такі законодавчі зміни. Так, 86% опитаних підтримують розширення переліку громадських місць, вільних від куріння, а 80% — схвалюють заборону використання ТВЕНів у громадських місцях.

Проте головне — зміни відбулися не лише в нормативних документах, а й у свідомості молоді та дітей. Вживання тютюну вже не толерується суспільством так, як раніше, і юний українець, спостерігаючи все менше курців у громадських місцях, відповідно, має меншу спокусу спробувати сигарету або ТВЕН.
Як саме діють нові «бездимні» заборони?

Закон 1978–IX врегулював роботу суб’єктів господарювання практично всіх форм власності. Нині заборона на куріння тютюнових виробів, кальянів, електронних сигарет та ТВЕНів разом із пристроями для нагрівання тютюну діє в приміщеннях та на території закладів ресторанного господарства, навчальних закладів, спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, закладів охорони здоров’я, підприємств, установ та організацій, на станціях і вокзалах, у громадському транспорті тощо. У разі порушення Закону суб’єкти господарювання мають сплатити штраф у розмірі 1 000 грн, а в разі повторного протягом року порушення — 10 000 грн. Також місця та заклади, охоплені законодавчими обмеженнями, зобов’язані розмістити графічний знак і текст про заборону куріння на своїй території, інакше отримають штраф у розмірі 1 000 грн.

Дещо розширеними є норми Закону щодо закладів ресторанного господарства. Адміністрація зобов’язана проінформувати персонал про нові правила, а також прибрати попільнички та кальяни як рекламні атрибути для заохочення до куріння. Відповідальність за порушення норм Закону — штраф у розмірі 3 000 гривень та 15 000 гривень у разі повторного порушення протягом року.

Якщо відвідувач закладу чи установи відчуває, що його обкурюють, варто не соромитися та звернутися із зауваженням до адміністрації. А в разі відсутності реакції — звернутися до поліції за номером 102 або скласти скаргу до Держпродспоживслужби на заклад, що порушує норми бездимного законодавства.

Для фіксації порушень антитютюнового закону та подання скарг Центр громадського здоров’я розробив:

- онлайн платформу для подання скарг громадянами та з інформацією про контроль над тютюном — nosmoking.phc.org.ua;

- мобільний застосунок;

- чат-боти в месенджерах Telegram i Viber.

Ці онлайн інструменти допоможуть стимулювати та спростити процес подання скарг громадянами, а це, зі свого боку, призведе до покращення дотримання вимог про заборону куріння в громадських місцях.

Дотримуємося антитютюнового законодавства — піклуємося про своє здоров’я під час війни

Сьогодні в Україні війна, тож наше завдання — ще ретельніше дбати про своє здоров’я та берегти сили для подальшої відбудови держави. На щастя, це зрозуміло дуже багато українців, які схвально зустріли оновлене законодавство.

Закликаємо всіх до свідомого ставлення до себе й одне до одного. Турбота про здоров’я — і своє, і людей навколо — внесок у перемогу, який доступний для кожного з нас!

Т. в. о начальника Богородчанського відділу

Лілія КОНЦУР



28.09.202р.

Що необхідно знати про дифтерію.

Дифтерія — інфекція, збудником якої є бактерія Corynebacterium diphtheriae, яка викидає токсини. Проникає в організм переважно через ніс і ротоглотку, де викликає запалення і набряк слизових оболонок з подальшим утворенням нальоту — дифтерійних плівок. Захворювання є небезпечним через можливі ускладнення, включаючи задуху. До повсюдної вакцинації дана інфекція була однією з найпоширеніших причин дитячої смертності. Для дифтерії визначена традиційна для багатьох захворювань осінньо-зимова сезонність

 Як відбувається зараження дифтерією 

При потраплянні в зовнішнє середовище дифтерійна паличка довго зберігає життєздатність. Збудник відноситься до дуже стійких бактерій, виживає у зовнішньому середовищі, в тому числі на предметах побуту і різних поверхнях, де мікроорганізми можуть існувати до 2 тижнів. Найчастіше інфікування відбувається при контакті з хворою людиною або носієм. Окремі категорії пацієнтів можуть не мати симптомів хвороби, але бути її переносниками. Передача збудника дифтерії в даному випадку відбувається повітряно-крапельним шляхом. Також можливе зараження контактно-побутовим шляхом. Ризик однаковий для всіх вікових категорій, але підвищується в міру ослаблення набутого імунітету.

 Форми дифтерії і симптоми захворювання 

Характерні ознаки інфекції залежать від місця проникнення бактерій в організм, а також від форми захворювання, яке може бути локалізованим або поширеним. У 95% випадків фіксують дифтерію ротоглотки, коли хвороба вражає мигдалини і слизову оболонку рота. До локалізованих форм відноситься дифтерія гортані — зустрічається в 1,3% випадків і провокує розвиток крупу з можливою задухою. Рідко зустрічається вид інфекції, що вражає очі, ніс, статеві органи (не більше 0,5% випадків), а також шкіру. Крім того, дифтерія може мати поширену форму і виходити за межі гортані, зачіпаючи одночасно кілька органів. Хворобі передує інкубаційний період, який займає від 2 до 14 днів. У цей проміжок часу ознаки інфекції відсутні або спостерігається легке загальне нездужання. Розвиток захворювання може бути стрімким, що вимагає негайного введення ПДС дифтерійного антитоксину, і лікування в умовах стаціонару.

Симптоми дифтерії:

  • виражена слабкість, сонливість;

  • біль в м'язах;

  • помітна блідість шкіри;

  • підвищення температури тіла до 40 ° С;

  • хворобливість в області шиї;

  • утруднене ковтання через біль у горлі;

  • набряк і почервоніння слизової глотки;

  • утруднене носове дихання, сукровичні виділення (при дифтерії носа);

  • поява на піднебінні, мигдалинах, в області гортані брудно-білих плівок, щільно з'єднаних з тканинами;

  • сухий кашель, зміна голосу, наростаюча задишка;

  • збільшення лімфатичних вузлів, набряк шиї.

При важкій формі інфекційного захворювання спостерігаються великі щільні нальоти, що покривають слизові, гіпертермія, судоми, наростаюча дихальна недостатність. Хворий перебуває в несвідомому стані. Без введення протидифтерійної сироватки в 50% випадків настає летальний результат.

 Діагностика дифтерії 

При захворюванні, що протікає в легкій формі, слід виключити ангіну і ларингіт, які мають схожі симптоми. Відмінні риси дифтерії плівка має чіткі межі і може покривати як всю мигдалину, так і її частину, а також піднебіння. На відміну від нальоту дифтерійні плівки важко видаляються, а в разі пошкодження викликають кровоточивість слизових оболонок. Спостерігається солодкувато-нудотний запах з рота. Ковтання дуже болюче, при ураженні гортані у хворого раптово з'являється гавкаючий кашель з наростаючою задишкою. Для підтвердження діагнозу необхідно лабораторне дослідження мазка, взятого з мигдалин, із зіву або порожнини носа.

 Профілактика дифтерії і вироблення імунітету

Колективна імунізація 95% населення є єдиним способом захисту від можливого зараження. Відмова від щеплень, незнання того, що таке дифтерія і як вона поширюється, призводить до підвищення числа хворих, що відзначається в останні роки. Таким чином, для набуття імунітету необхідно виконувати планову вакцинацію: триразово з 2-х місячного віку дитини з інтервалом 2,4,6 міс., потім у 18 місяців проводиться ревакцинація, далі в 6 і 16 років. Дорослим щеплення від дифтерії проводиться раз в 10 років.

Подбайте про своє здоров’я та здоров’я своїх близьких!

Завідувач мікробіологічної

лабораторії

Богородчанського відділу

ДУ « Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ»

Лілія ЛАПКО



23.09.202р.

Чому рутинна вакцинація важлива

У воєнний час підвищується ризик розвитку і поширення інфекційних хвороб. Особливо вразливі до них діти і дорослі, які мають прогалини у графіку щеплень або не імунізовані взагалі.

За підсумками 2021 року рівень охоплення щепленнями в Україні залишається нижчим за рекомендований Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Водночас вакцинація є однією з головних складових громадського здоров’я.

Вакцини вже понад 200 років захищають нас від хвороб, які загрожують життю та заважають нашому розвитку. З їхньою допомогою ми можемо прогресувати без тягаря таких хвороб, як віспа та поліомієліт, які коштували людству сотень мільйонів життів. З розвитком вакцин ми наближаємося до світу, вільного від кашлюка й дифтерії, зменшуємо захворюваність дітей на такі хвороби, як кір чи правець.

Вакцини – це один із найпотужніших і найдієвіших інструментів для збереження здоров’я цивілізації. Імунізація є питанням національної безпеки.

Від яких захворювань можна щепитись?

В Україні доступні безоплатні щеплення проти 10 захворювань: туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, кору, гепатиту B, гемофільної інфекції, краснухи, епідемічного паротиту. Цей перелік обов’язкових щеплень визначений в Національному календарі профілактичних щеплень, затвердженому наказом МОЗ України від 16.09.2011 року №595. Безоплатною є і вакцинація від COVID_19.

Також держава закуповує вакцину від сказу, яку потрібно вводити потерпілим від укусів бездомними тваринами або ж з підтвердженим сказом. За власний кошт можна зробити рекомендовані щеплення – від вітряної віспи, ротавірусу, грипу, менінгокока, гепатиту A, пневмокока, папіломавірусної інфекції.

Згідно досліджень фахівців, для повноцінного захисту від вже відомих хвороб потрібно, щоб 95% населення мали щеплення. За даними ВООЗ, щороку щеплення допомагають врятувати від 2 до 3 млн дитячих життів. Завдяки вакцині людство подолало пандемію віспи, а захворюваність на поліомієліт знизилась на 99%. Знизився рівень захворюваності на правець, дифтерію, кашлюк та краснуху. Смертність від кору зменшилась на 75%, а щорічна смертність новонароджених від правця – в понад 13 разів.

Зростання кількості невакцинованих осіб (тобто незахищених) підвищує ймовірність спалахів інфекцій, які попереджує вакцинація (кір, кашлюк, поліомієліт тощо).  

Як безоплатно вакцинуватись

Кожен, хто уклав декларацію з сімейним лікарем чи педіатром, має право на безоплатне щеплення. Однак для дорослих та дітей відрізняється перелік вакцин, які оплачує держава.

Кожна дитина може безоплатно отримати вказаних вище 10 обов’язкових щеплень. Дорослі безоплатно отримують щеплення від дифтерії та правця. Ревакцинацію потрібно проводити кожні десять років.

Такі щеплення можна зробити у приватному чи комунальному медзакладі, який підписав договір з НСЗУ. Також у вашій амбулаторії чи поліклініці можна ввести вакцину, яку ви придбали за власний кошт. Дізнайтесь у лікаря, як правильно її доставити у кабінет щеплень.

Ваше здоров’я та здоров’я всіх українців разом залежить від рівня охоплення щепленнями в країні. Вакцини захищають у будь-якому віці, тож робити щеплення ніколи не пізно.

Лікар-епідеміолог відділення епіднагляду та 

профілактики інфекційних хвороб

Богородчанського відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» 

 Світлана ГАВРИЛКО



23.09.202р.

Що варто знати про вірус мавпячої віспи ?

Віспа мавп — віспоподібне захворювання, що спричинюють віруси родини поксвірусів. За клінічними ознаками воно дуже схоже на натуральну віспу.

Віспу мавп характеризують як зоонозне захворювання. Тобто те, яке передається від тварини до людини.

Важливо, що віспа мавп у більшості випадків протікає значно легше, ніж натуральна віспа. Проте іноді вона все ж таки може призвести до летальних наслідків.

Хоча у назві цього захворювання згадуються примати, проте до людини вона може передаватись і від гризунів.

За наявною наразі інформацією, передача цієї віспи від людини до людини носить дуже обмежений характер.

Також важливо, що попередня вакцинація від натуральної віспи є високоефективною профілактикою віспи мавп. 

Варто також зазначити, що специфічного лікування або вакцини проти віспи мавп у широкому доступі немає.

Які зафіксовані шляхи передачі? 

  • Інфікування відбувається в результаті прямого контакту з кров’ю, біологічними рідинами, ураженою шкірою або слизовою інфікованих осіб чи тварин.

  • Можливим фактором інфікування також є вживання в їжу м’яса інфікованих тварин, яке не було належно термічно оброблене.

Чи можливо інфікуватись людині від людини?

  • Так, на жаль, можливо, але за певних умов. Передача вірусу від людини до людини може відбуватися в результаті тісного контакту з інфікованими виділеннями з дихальних шляхів, ушкодженими ділянками шкіри інфікованої людини або з предметами, біологічними рідинами або матеріалами з осередків ураження хворої людини.

  • Найбільший ризик інфікування мають члени однієї родини, якщо вони мають тривалий особистий контакт з інфікованим членом сім’ї, а також медичні працівники у випадках недостатнього дотримання правил контакту з пацієнтом.

  • Інфікування також може відбуватись через плаценту.

Скільки триває інкубаційний період? 

  • Інкубаційний період (від часу інфікування до появи симптомів), зазвичай, становить від 6 до 16 днів, але може коливатися в діапазоні від 5 до 21 дня.

Які бувають ознаки та симптоми? 

  • У період інвазії (тобто проникнення до організму) віспа мавп супроводжується гарячкою, сильним головним болем, збільшенням лімфатичних вузлів, болем в спині, у м’язах і сильною астенією (слабкістю). Такі симптоми можуть тривати до 5 днів.

  • Потім, через кілька днів після інвазії, починається період висипки.

  • У 95% випадків висипка виникає на обличчі, а потім поширюється на інші частини тіла. У 75% випадків – це долоні та ступні.

  • Первинним місцем появи висипу можуть бути статеві органи, якщо передача відбулася під час статевого акту

  • До повного зникнення кірочок, які виникають внаслідок висипання, може пройти до трьох тижнів.

  • У деяких пацієнтів може спостерігатись збільшення лімфатичних вузлів, що є характерною ознакою віспи мавп в порівнянні з іншими схожими захворюваннями.

Як діагностують віспу мавп? 

  • Рекомендованим методом діагностики залишається ПЛР-тестування. Для цього досліджуються вміст або покриви висипань..

Яка буває профілактика? 

  • Основним способом запобігання поширенню інфекції залишається підвищення рівня знань про цю недугу та про фактори ризику. Важливо, щоб люди знали шляхи передачі та уникали тісних контактів з інфікованими.

  • Важливим способом профілактики не лише цього захворювання залишається миття рук.

  • Важливу роль також відіграють заходи епідемічного нагляду та оперативне виявлення нових випадків.

Чи зареєстровані випадки вірусу мавпячої віспи в Україні? 

В Україні вже зареєстровано 3 випадки захворювання з діагнозом мавпячої віспи, епідеміологічне розслідування триває.

Важливо! Якщо маєте схожі на віспу мавп симптоми, відразу зверніться до лікаря та перебувайте на самоізоляції, своєчасні дії допоможуть запобігти ускладненням та поширенню даного захворювання серед населення.

ДУ «Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» проводить безкоштовно діагностику цієї хвороби за наявності відповідної симптоматики (ПЛР-тестування).

Лікар-епідеміолог

Богородчанського відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ»

Світлана ГАВРИЛКО



22.09.202р.

COVID-19 нікуди не зник і восени ризик захворіти підвищується .

В Україні за останній місяць помітно збільшився рівень захворюваності на COVID-19 . За даними Міністерства охорони здоров я України, лише за минулий тиждень(12.09-18.09) зафіксовано 36683 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19 (з них дітей-5628), що на 53,7% більше, ніж тижнем раніше. Працівниками відділу зареєстровано та опрацьовано 183 випадки захворювання на COVID-19.

Річ у тім, що COVID-19 нікуди не зник ні у світі, ні в Україні. Наразі більша частина тих, хто зараз звертається до лікарів, раніше не хворів на коронавірус.

Нагадуємо, що COVID-19-гостра респіраторна хвороба, спричинена коронавірусом SARS-CoV-2.Тяжкість перебігу захворювання залежить від багатьох факторів. Основною групою ризику тяжкого перебігу хвороби чи смерті є літні люди та люди з хронічними захворюваннями. Вірус передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом при тісному контакті. Поширення коронавірусної інфекції (COVID-19) потребує підвищення рівня обізнаності, посилення та проведення додаткових профілактичних заходів в місцях масового перебування людей (ринках, вокзалах, транспортних засобах, супермаркетах), на підприємствах, в установах, тобто в місцях імовірної присутності джерела збудника.

Захистити себе та інших від інфікування допоможуть прості й корисні звички: використовуйте захисні маски, користуйтеся дезінфектантами, мийте руки і тримайте дистанцію понад 2.0 метри.

А також своєчасне тестування захищає людей із груп ризику, стримує розповсюдження хвороби.

У разі появи симптомів ГРВІ (підвищеної температури, головного болю, втоми, кашлю, болю в горлі, чхання, нежитю тощо) необхідно зробити тест на COVID-19, щоб встановити точний діагноз.

Наразі доступні 2 типи тестування на COVID-19:
- ПЛР-тести. Їхня чутливість найбільша в період між 7 і 14 днями після інфікування. Для дослідження береться мазок із носа і ротоглотки;

- швидкий тест на визначення антигену SARS-CoV-2, який використовують на ранніх стадіях захворювання і виявляють у вірусі певний білок на основі зразка з носа або носоглотки. Його перевагою є швидке та легке виконання (результат готовий за 15–30 хв).

  Варто підкреслити, що в умовах воєнного стану фахівці нашого відділу продовжують виконувати покладені на них завдання щодо лабораторної діагностики COVID -19, зокрема на базі мікробіологічної лабораторії Богородчанського відділу проводяться :

ПЛР -тестування вартість 580,27грн.

Визначення АНТИГЕНУ SARS -CoV-2

(COVID 19)Швидкий тест вартість 240,78 грн.

Для виїзду закордон -результат надаємо з перекладом англійською мовою та проставляється QR-код

Вартість ПЛР тестування 639,55грн.

Визначення Антигену SARS CoV-2

(COVID-19)-366,19грн.(в т ч зняття з САМОІЗОЛЯЦІЇ )

Результат можна отримати в день забору матеріалу. Швидкий тест до 1 години(e-mail,Viber, WhatsApp, Telegram).

За адресою вул.Петраша,8

смт.Богородчани, мікробіологічна лабораторія ДУ « Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» ( колишня санепідстанції).

Контактний телефон :

0677082601 Лапко Лілія Ярославівна.

Тому профілактичними заходами та тестуванням можна подбати про себе і своїх близьких, запобігти новим спалахам захворювання . 

Бактеріолог мікробіологічної лабораторії 

ДУ«Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» :

 Леся СКРИПНИК-ПЕТРУНИШИН  



20.09.202р.

ГРИБИ: ПРОФІЛАКТИКА ОТРУЄНЬ ТА ПЕРША ДОПОМОГА

Страви з грибів — традиційний продукт у раціоні харчування мешканців багатьох регіонів України. На території нашої країни росте майже 2 000 видів шапинкових грибів, до 500 з них вважають їстівними. Найчастіше гриби використовують як приправи до страв або ж у консервованому вигляді.

Гриби є доволі специфічним продуктом, що містить значну кількість азотистих речовин, зокрема білків, а також жирів, вуглеводів, деякі вітаміни (В1, РР), мінеральні речовини (зокрема фосфор). Клітковина хітин, що входить до їхнього складу, майже не перетравлюється у шлунково-кишковому тракті, тому гриби вважають «важкою» їжею.

Вживати гриби не рекомендовано вагітним, жінкам, які годують грудьми, та літнім людям. Не варто годувати грибами чи стравами з них дітей до 12 років.

Як не отруїтися грибами

  • Найкраще відмовитися від споживання дикорослих грибів, замінивши їх грибами, вирощеними штучно, котрі підлягають контролю та продаються в торговельній мережі.

  • Не купуйте гриби на стихійних ринках.

  • Уважно оглядайте гриби: звертайте увагу на колір капелюшка, губки, ніжки.

  • Збирайте лише добре знайомі вам гриби. За найменшого сумніву одразу викиньте гриб, не залишайте його поряд з іншими.

  • Не беріть занадто молоді чи старі гриби — їх легко переплутати з отруйними.

  • Не збирайте гриби поблизу трас, промислових підприємств, забруднених територій: гриби вбирають в себе широкий спектр отруйних речовин, зокрема важкі метали.

  • Не збирайте гриби в посушливу погоду: в цей час гриб пересихає, віддавши воду і збільшивши концентрацію токсинів.

  • Не куштуйте сирі гриби.

  • Вдома ще раз ретельно перевірте гриби: всі сумнівні треба викинути.

  • Готуйте гриби протягом першої доби після збирання.

  • Варіть гриби не менше трьох разів, щоразу в свіжій підсоленій воді не менше 30 хв.

  • Зберігайте страви з грибами в холодильнику в емальованому посуді не більше доби.

Симптоми отруєння грибами

Ознаки отруєння грибами можуть проявитися як через 30 хв. після споживання, так і протягом кількох днів:

  • нудота;

  • блювота;

  • різкий біль у животі;

  • діарея;

  • запаморочення;

  • підвищення температури тіла;

  • зниження пульсу;

  • задуха;

  • судоми;

  • відтік крові від кінцівок (холодні руки та ноги);

  • марення, поява галюцинацій.

За наявності будь-якого з наведених симптомів негайно викликайте лікаря!

Перша допомога у разі отруєння грибами

  • терміново телефонуйте до «швидкої» — загальний номер 103;

  • промийте шлунок простою водою;

  • дотримуйтеся постільного режиму;

  • пийте багато рідини (вода, підсолена вода чи прохолодний чай) — це допоможе відновити водно-сольовий баланс та вивести токсини;

  • прийміть сорбенти.

Категорично заборонено вживати алкогольні напої, будь-яку їжу чи молочні та кисломолочні продукти — це може прискорити всмоктування токсинів у організм.

Не займайтеся самолікуванням, це небезпечно для життя!

Залишки грибів або грибних страв слід обов’язково зберегти, адже лабораторне їх дослідження допоможе з’ясувати причину отруєння та призначити правильне лікування

Бактеріолог мікробіологічної

лабораторії Богородчанського

відділу ДУ « Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ»

Оксана ПИЛИПІВ



16.09.202р.

17 вересня – Міжнародний день мікроорганізмів

Щорічно 17 вересня відзначають Міжнародний день мікроорганізмів, який обрано у зв’язку з тим, що саме в цей день 1683 року голландський натураліст без університетських ступенів Антоні ван Левенгук (1632-1723 рр.) надіслав лист Лондонському Королівському товариству, в якому представив перший опис одноклітинного організму.

Сьогодні важко уявити життя без мікроорганізмів. Їх активно використовують у промисловості, зокрема у фармацевтичних виробництвах, харчовій галузі, біотехнології та екології. Так ґрунтові бактерії підвищують родючість ґрунту, за допомогою молочнокислих бактерій отримують всі кисломолочні продукти; збудниками пропіоновокислого бродіння є пропіонові бактерії, які знаходять широке застосування у сироварінні; а дріжджі людина використовує ще з давніх-давен при виготовленні продуктів бродіння та в хлібопекарстві. До того ж, мікроорганізми — продуценти цілого спектру біологічноактивних речовин, які використовуються при виготовленні лікарських засобів.

Мікроорганізми займають важливу роль в нашому житті, адже вони живуть всюди навколо нас, завдяки їм відбувається колообіг речовин і енергії у природі. Лише у мікроорганізмів зустрічається таке широке різноманіття неймовірних типів метаболізму, на яких тримається стабільність глобальних екосистем. Тому метою цього дня є підвищення суспільної обізнаності і свідомості про яскравий та різноманітний світ мікробів, які нас оточують!

Проте необхідно пам’ятати, що, на жаль, існують як корисні, так і патогенні мікроорганізми, які здатні викликати хвороби чи патологічні стани. Сьогодні як ніколи гостро стоїть питання впливу та негативних наслідків, які спричиняє неклітинна форма життя, а саме підступний SARS-CoV-2.

Отже, бережімо себе та рідних від шкідливих збудників! Адже життя та здоров’я — це наша спільна відповідальність.

Завідувач мікробіологічної

лабораторії, лікар-бактеріолог Богородчанського

відділу ДУ « Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ»

Лілія ЛАПКО



14.09.202р.

Заходи безпеки при роботі з пестицидами

Основним засобом боротьби з бур'янами, як відомо, є пестициди. Пестициди — препарати, які використовують проти шкідників, збудників хвороб рослин, бур’янів і шкідливих організмів, що спричиняють псування сільськогосподарської продукції, матеріалів, виробів, а також проти паразитів і переносників небезпечних хвороб людини й тварин.

Отже, пестициди — це біологічно активні речовини, здатні викликати порушення життєдіяльності теплокровних тварин, людини та сільськогосподарських рослин. Окрім того, часто-густо пестициди потрапляють на нецільові об’єкти: в навколишнє середовище — грунт, повітря, водні басейни; знищують корисну фауну, бджіл, комах запилювачів, переносяться на суміжні посіви та поля, які не обробляють. У нинішніх умовах господарювання, коли вирощування картоплі, більшості овочевих і плодових культур зосереджено в приватному секторі (фермерські господарства, присадибні та дачні ділянки), де пестициди застосовують люди, які не завжди обізнані з технікою безпеки під час роботи з пестицидами, конче потрібним є постійне надання консультацій щодо охорони праці та охорони довкілля від забруднення. Пестициди в загальному обсязі забруднення біосфери землі займають 8- місце після таких речовин, як нафтопродукти, ПАР (поверхнево-активні речовини), фосфати, мінеральні добрива, важкі метали, окиси азоту, сірки, вуглецю та інші сполуки.

Хімічний метод захисту рослин простий, доступний, надійний та ефективний. Однак, при його невмілому застосуванні, можна завдати значної шкоди не тільки навколишньому середовищу, а й здоров'ю людини. Паралельно зі збільшенням використання пестицидів накопичувалися й докази їх негативної дії на довкілля. Пестициди є не тільки дуже токсичними речовинами, але і досить стійкими. Стійкість пестицидів порівнюють із радіоактивними ізотопами і оцінюють також по періоду напіврозпаду – час, за який концентрація пестицидів зменшується в 2 рази. Самими стійкими є хлорорганічні пестициди. Потрапивши в живу природу, пестициди починають власний рух, не контрольований людиною. Потрапляючи з навколишнього середовища в організм людини, пестициди починають накопичуватися в ньому, що, призводить до розвитку багатьох хронічних захворювань і гострих отруєнь, а також до збільшення кількості вроджених аномалій розвитку і дитячої смертності. Пестициди надовго затримуються в організмі, деякі залишаються в ньому назавжди. Близько 99% пестицидів, застосовуваних для обробки рослин, згодом попадають у навколишнє середовище, з якого, у свою чергу, надходять до складу сільськогосподарських продуктів, уживаних людьми і тваринами. Багато пестицидів, навіть будучи малотоксичними, мають канцерогенні і мутагенні властивості. Вони отруюють плід, організм матері і, виділяючись із молоком, негативно впливають на розвиток і ріст дитини.

Тому, всі роботи з пестицидами слід проводити в ранні ранкові (до 10год.) і вечірні години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Як виняток, допускається проведення обробок у денні години у похмурі і прохолодні дні з температурою навколишнього повітря нижче + 100С. Для обробки індивідуальних садів і городів в межі населеного пункту дозволяється застосування тих пестицидів, які дозволені для роздрібного продажу населенню "Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні" і Доповненнями до нього.

Вимоги до організації робіт із пестицидами :

Правильна організація робіт — одна з основних умов запобігання шкідливому впливу пестицидів на організм людини.

З пестицидами у великих колективних господарствах працюють на пунктах хімізації постійні бригади, які пройшли медогляд, навчені та проінструктовані з техніки безпеки, й оволодівають способами надання першої допомоги. Керівниками таких бригад (груп) призначають людей, які мають досвід роботи з пестицидами чи пройшли курс спеціальної підготовки.

Не допускаються до роботи особи, молодші 18-річного віку, вагітні жінки та матері-годувальниці, особи після хірургічних операцій (упродовж року) та ті, що мають медичні протипоказання. Категорично забороняється допускати до роботи осіб у нетверезому стані.

Тривалість робочого дня під час роботи з надзвичайно небезпечними препаратами має не перевищувати 4 годин (з доопрацюванням упродовж 2 годин у нешкідливих умовах), з іншими пестицидами — 6 годин.

На період роботи з пестицидами робітників слід забезпечити засобами індивідуального захисту, безкоштовним спецхарчуванням відповідно до медичних вказівок, організувати душ і прання одягу.

Слід стежити за дотриманням правил техніки безпеки, виробничої та особистої гігієни.

Для харчування і відпочинку відводять спеціально обладнане місце, не менше як за 200 м з невітряного боку від робочого поля, де мають бути бачок з питною водою, рукомийник, мило, рушник, аптечка першої допомоги.

Перед початком хімічної обробки посівів повідомляють місцеве населення про місце і строки роботи; на відстані не менше 300 м від меж поля, що оброблятимуть, виставляють єдині застережні знаки; власників бджолосімей попереджають про потребу вжити заходів щодо їх охорони. Знаки знімають по закінченні встановленого терміну. Санітарно-захисна зона за наземної обробки має бути не меншою за 500 м, а за авіаційної — 1000 м.

Керівник робіт зобов’язаний стежити за станом і самопочуттям працюючих. За першої ж скарги працюючого слід відсторонити від роботи, надати першу допомогу та кваліфіковану медичну.

Після закінчення роботи спецодяг старанно очищають, дотримуючись правил техніки безпеки, і залишають його в спеціально відведеному місці. Брати його додому забороняється.

Знешкоджують тару, спецодяг, взуття, транспорт, а також ліквідовують залишки застарілих пестицидів згідно з діючими інструкціями та санітарними правилами.

У кожному господарстві необхідно вести суворий облік використання пестицидів для обробки рослин, вести журнал обліку.

Залишок пестицидів у харчових продуктах не повинен перевищувати встановлені гігієнічні норми, передбачені санітарними правилами, що гарантують безпеку здоров'я людей.

Необхідно строго дотримуватись строків останніх обробок насаджень до збирання врожаю.

З метою запобігання забрудненню пестицидами харчових продуктів забороняється: обробка ними суниць і малини після цвітіння; внесення стійких препаратів (гексахлорану) на ділянки, призначені для садіння суниць.

Купувати пестициди та агрохімікати слід тільки в спеціальних магазинах, де є всі необхідні дозвільні документи. Торгівля ведеться тільки фасованими, герметично упакованими препаратами згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».

Категорично забороняється виносна торгівля та торгівля в невстановлених місцях. Дотримання регламентів застосування пестицидів, особистої гігієни та заходів безпеки при проведенні робіт з ними гарантує безпечність для Вашого здоров'я.

Біолог санітарно-гігієнічної

лабораторії Богородчанського

відділу ДУ « ІФОЦКПХ МОЗ» Ольга ОСТАПИШИН



13.09.202р.

НЕІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ: ЯК БОРОТИСЯ З РИЗИКАМИ?

Неінфекційні захворювання (НІЗ) — це хворобливі стани, які не передаються від людини до людини, мають тривалий перебіг і повільно прогресують, а також погіршують психоемоційне і фізичне здоров’я. НІЗ є результатом поєднаного впливу генетичних, фізіологічних, екологічних і поведінкових чинників. Та є основною причиною смертності в світі. Люди з супутніми неіфекційними хронічними хворобами мають великий ризик тяжких ускладнень від COVID-19.

Повномасштабна війна змінила життя людей. Багато хто опинився в тяжких життєвих обставинах, стресових умовах, обумовлених втратою близьких людей, перебуванням під постійними бомбардуваннями, евакуацією та переміщенням далеко від дому. А неконтрольований стрес може призвести до втрати здоров’я та підвищення ризику виникнення НІЗ.

Для того, щоб людина залишалася здоровою та її фізичний і психологічний стан не погіршувався, вона має стежити за 4 факторами ризику:

  • вживання тютюну;

  • вживання алкоголю;

  • харчування;

  • фізична активність.

Проте, це працює тільки в комплексі! Людині важливо піклуватися про свій організм, при цьому звертати увагу на всі складові, що є факторами ризику виникнення НІЗ.

Відмова від тютюну та алкоголю, здорове харчування (сюди ж входить безпека харчових продуктів в умовах війни та вживання безпечної води) і звісно регулярна фізична активність — всі ці фактори знижують ризик розвитку НІЗ. Про це варто розповідати внутрішньо переміщеним особам, адже вони стикаються з проблемами таких факторів дуже гостро.

Як приклад, внутрішньо переміщені особи можуть мати проблеми з харчуванням. В раціоні переселенців зазвичай переважають вуглеводи, а білки — в дефіциті.

Розуміння проблематики НІЗ допоможе ефективніше допомагати внутрішньо переміщеним особам, які потрапили у складні життєві обставини, а також військовим, що потребують підтримки. Здоровий спосіб життя може допомогти запобігти низці хвороб, яких можна уникнути. Варто не забувати про це під час війни, адже здоров’я допоможе нам не лише спокійно та комфортно жити, але й ефективно допомагати нашим громадянам, воїнам та волонтерам.

Не забуваймо про це!

Т.в.о. начальника Богородчанського відділу   Лілія КОНЦУР  

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ»



02.09.202р.

 Забрудненість грунту яйцями гельмінтів

 В епідеміології аскаридозутрихоцефальозу, стронгілоїдозу та деяких інших гельмінтозів значну роль відіграє грунт, забруднений яйцями гельмінтів. У грунті городів та дворів яйця аскарид і волосоголовців знаходять сприятливі умови для розвитку, стають інвазійними (заразними), а потім тими чи іншими шляхами можуть бути занесені в рот людини і призвести до зараження. Спостереженнями багатьох авторів встановлено , що основними факторами механізму передачі інвазійних яєць згаданих гельмінтів єгрунт-овочі -рот і грунт-руки-рот, решта мають далеко менше значення.

Люди можуть заражатися аскаридами і волосоголовцями, поїдаючи в сирому вигляді овочі і ягоди, що ростуть на городах і ягідниках, грунт яких удобрюється не знешкодженими нечистотами. При земляних роботах, наприклад, на городі, коли діти бавляться на землі і т. п., забруднюються руки грунтом, у якому можуть бути яйця гельмінтів, а потім брудними руками яйця гельмінтів можуть бути занесені в рот, чи ними може бути забруднена їжа. Забруднений нечистотами грунт може бути змитий талими й дощовими водами і занесений у водойми. Якщо вода з таких водойм буде використана для поливання городів чи для пиття, не виключена можливість зараження людини.

Грунт не каналізованих дворів інтенсивніше забруднюється яйцями гельмінтів, ніж каналізованих. Забруднення грунту яйцями гельмінтів знижується в міру віддалення від найбільш забрудненої ділянки (біля вбиралень він значно більше забруднений, ніж поблизу жилих будинків).

При забрудненні грунту яйця гельмінтів можуть бути на різній глибіні. Найбільшу небезпеку в поширенні аскаридозу в населеному пункті становить поверхневий (у 2-3 см.) шар землі; чим глибший шар землі, тим менша кількість яєць у нього проникає. У різні сезони року відмічається не одинакова забрудненість грунту яйцями гельмінтів. У населеному пункті вона наростає з осені і знижується весною. Частина інвазійних яєць аскарид зберігається в грунті протягом півтора року. Яйця гельмінтів, які є в грунті, можуть переміщуватися підгрунтовими і дощовими водами. Вони можуть бути занесені в глибину грунту при обробці, а також завдяки життєдіяльності організмів, що живуть у грунті – при цьому створюються умові для проникнення яєць гельмінтів у глибші шари.

Яйця аскарид розвиваються в грунті при температурі від 12-13 до 32 градусів тепла, при вищій температурі розвиток припиняється. Швидкість розвитку залежить від температури: при 12-20 градусів триває 60 днів, при 24-30 градусів усього 15 днів. У період дозрівання яєць аскарид і волосоголовця відносна мінімальна вологість грунту повинна бути не нижча 8%.

Надзвичайно важливе питання в епідеміології аскаридозу про основний період зараження людей звичайно пов’язують з часом масової появи в грунті інвазійних (заразних) яєць аскарид. Так, найчастіше жителі нашої області заражаються аскаридами з червня-липня по вересень-жовтень.

У всіх місцях, де виявлені місцеві випадки аскаридозу, більша чи менша частина перезимувалих у грунті яєць аскарид лишається живими і весною та влітку, при настанні сприятливих кліматичних умов, ці яйця починають розвиватися. Навіть в умовах суворих і тривалих морозів частина яєць аскарид переживає несприятливий період року. Яйця волосоголовця менш стійкі до низьких температур, ніж яйця аскарид.

При контакті з грунтом можна також заразитися личинками анкілостоми (кривоголовкою) і некатором. Заразитися людина може двома шляхами: перкутантно (через шкіру), коли інвазійні личинки заглиблюються через неускоджену шкіру і, мігруючи, попадають у верхній відділ тонкого кишечника людини. Перорально (через рот) зараження буває при проковтуванні інвазійних личинок разом із забрудненими овочами, фруктами і т. п. При температурі повітря нижче 12-14 градусів тапла, достатній вологості та аерації через 1-2 дні розвивається личинка, спочатку рабдитна (незаразна), потім вона линяє і перетворюється у філяріоподібну (заразну) личинку, остання вбуравлюється в тіло людини. Весь процес у грунті триває 7-10 днів. Вологими стеблами личинки можуть підніматися до 30 см. За несприятливих умов інвазійні личинки втрачають рухливість, але залишаються життєздатними до 15 тижнів.

Люди, які за родом своїх занять пов’язані з земельними роботами можуть заражатися стронгілоїдозом. Це може бути тоді, коли грунт забруднений фекаліями хворих на стронгілоїдоз. У тонкій кишки людини паразитує самка, яка відкладає за добу до 50 яєць. Із них у просвіті кишки утворюються личинки, які не є заразними. Разом із фекаліями людини вони потрапляють у грунт. При сприятливих умовах ( температура +28-34 градуса, достатній вологості) із них утворюються покоління живучих у грунті самок і самців, які утворюють нове покоління личинок, що далі перетворюються на філяріоподібні (заразні). Перше покоління личинок існує 1-4 тижня. У разі відсутності сприятливих умов перше покоління протягом 24-48 годин перетворюється на філяреподібні (заразні) личинки, термін виживання яких є близько 3-4 тижнів. У хворого на стронгілоїдоз виділення личинок гельмінта з фекаліями починається через 17-27 днів після зараження і може продовжуватися до 20 років.

В місцях вигулу собак, при великій кількісті бездомних собак та котів, грунт може бути забрудненим яйцями токсокар, які виділяються з фекаліями хворих тварин . При проковтуванні яєць (брудні руки, забруднені овочі та фрукти і т. п.) у тонких кишках людини утворюються личинки, які мають міграційну активність, проникають у кров’яне русло і заносяться в різні органи і тканини і там інкапсулюються. Клінічні прояви залежать від масивності інвазії і локалізації процесу в організмі людини.

Могутнім фактором, що дегельмінтизує грунт, є сонячна радіація. Доведено, що яйця гельмінтів, які є на поверхні грунту, швидко гинуть, бо опромінюються сонцем. Профілактичні заходи спрямовані на попередження фекального забруднення оточуючого середовища, особливо грунту городів, ягідників, парників, небезпеку вживання немитих ягід, овочів і фруктів, дотриманні правил особистої гігієни, проведення медичних оглядів декретованого населення.

За даними медичних видань.

Лікар паразитолог В.Федорів



23.08.202р. 

Паразитози.

Боротьба з паразитарними інвазіями потребує від практичних лікарів різного фаху розуміння закономірностей паразитування конкретного виду черв’яка, специфіку клінічних симптомів і проявів, лабораторну діагностику, методику лікування та проведення профілактики. На відміну від інфекційних захворювань гельмінти мають унікальні цикли розвитку, різноманітні і досить тривалі в часі. Воєнні дії, розширення міграційних процесів, туристичні подорожі, різноманітні катаклізми збільшують ризик заносу на раніше вільні території певних паразитів, виникає реальна загроза їх укорінення, вимагає для практичних лікарів додаткових знань про екзотичні гельмінтози. Багато гельмінтозів не розпізнаються і порушення стану здоров’я не трактується як такий, що спричинений певними видами гельмінтів. У таких випадках не призначається адекватна терапія, що приводить до погіршення перебігу і прогнозу хвороби. Несвоєчасне виявлення уражених людей сприяє поширенню гельмінтозів, оскільки не проводяться профілактичні та протиепідемічні заходи серед населення. У частини паразитів розвиток відбувається за участю не одного але й проміжного, а іноді й додаткового хазяїна. Переважно хазяїном-годувальником гельмінта виступає людина, а також інші біологічні види тварин, як велика рогата худоба, свині, коти, собаки тощо. Більшість гельмінтозів має тенденцію до затяжного або хронічного перебігу, їм властивий дуже широкій діапазон клінічних проявів – від безсимптомних до важких форм.

Розберемо розвиток такого захворювання як трихоцефальоз. Трихоцефальоз спричиняється волосоголовцем. Волосоголовці названі так тому, що їхній довгий передній головний відділ, яким вони прикріплюються до кишки, тонкий, як волосина, задній кінець тіла потовщений. Живуть волосоголовці в товстому відділі кишечника, в основному в сліпій та ободовій кишках. Довжина самців -до 45 мм, самок -до 55 мм. За добу самка може відкладати до 3500 незрілих яєць. Яйця з фекаліями потрапляють у грунт і стають інвазійними (заразними) через 17-20 днів при температурі +15 -+37 градусів тепла при наявності кисню та високій вологості. За таких умов життєздатність яєць зберігається від 10 до 36 місяців. Резервуаром і джерелом інфекції є хвора людина, яка виділяє яйця гельмінтів із фекаліями у зовнішне середовище. Людина не становить небезпеки оточуючим людям, оскільки яйця гельмінта мають пройти цикл розвитку у грунті. Механізм передачі -фекально-оральний через немиті овочі , городину, фрукти, брудну воду…Яйця у тонкій кишки перетворюються у статевозрілі форми і розвиваються від 3 до 10 діб, потім сповзають до товстої кишки, фіксуються у слизовій оболонці переднім кінцем, а задній кінець виступає в просвіт кишки. Тривалість життя паразита в організмі людини до 5 років. При масивній інвазії у людей спостерігається нудота, зниження апетиту, блювота, приступоподібні болі внизу живота, апендикулярний синдром, втрата маси тіла. Хворі дратливі, мають порушення сну, можливі запаморочення. Розвивається анемія.

Інше захворювання - Опісторхоз. Викликається двома видами гельмінтів: кошачим двовустецем та опісторхісом вівері. Захворювання зустрічається в країнах Азії, Європи (Італія, Франція, Голандія), Росії. В Україні реєструється в басейнах річок Дніпра, Десни, Південного Бугу, Ворскли…Джерелом інфекції є інвазовані люди і тварини, які виділяють яйця гельмінта у зовнішнє середовище із фекаліями. У воді яйця заковтуються прісноводним молюском, в кишках якого з яйця виходять личинки. В тканинах молюска личинки перетворюються в спороцисту (редію), з якої трансформуються в личинки наступного покоління (церкарії). Із одного яйця утворюється кілька сотень церкаріев. Вони активно пересуваються і проковтуються рибами (короп, плітка, вобла, лящ тощо). Протягом доби в рибах утворюється метациркарій, якій за 6 тижнів стає заразним для людей і тварин. Через 3-5 годин після зараження людини (вживання риби) метациркарії активно пересуваються жовчовивідними шляхами, досягають печінки, жовчного міхура, де через 3-4 тижня починають виділяти яйця. Виділення яєць продовжується біля 10 років. Механізм передачі-фекально-оральний, чинники передачі - сира, недостатньо оброблена риба. Основні клінічні прояви: на ранній фазі хвороби характерні слабкість, погіршення апетиту, диспепсичні розлади, артларгії, гепатолієнальний синдром. У хронічній фазі характерні симптоми хронічного холецистохолангіту, гастродуоденіту, панкреатиту, гастриту. Можливе ураження серця та нервової системи.

Наступне захворювання – Токсокароз. Токсокароз у людей викликають личинки аскарид собак і аскарид котів. Резервуаром і джерелом токсокароза собак є представники родини псячих - собаки, вовки, шакали, а токсокароза котів - родина котячих (коти, леопарди, рисі…). Найвища ураженість спостерігається серед собак, яка сягає 15-70%. Сприйнятливість у людей невисока. Можливі реінвазії. Хворіють переважно діти у зв’язку з відсутністю у них гігієнічних навичок і тісного спілкування із собаками. Скритий період у людей триває декілька місяців і навіть років. Клінічні прояви залежать від масивності інвазії і локалізації процесу в організмі людини. Можлива рецидивуюча лихоманка, алергічна екзантема, приступи бронхіальної астми, анемія. При уражені легень спостерігається пневмонія, задишка, ціаноз, сухий кашель. При ураженні печінки має місце її збільшення, болючість, помірна жовтяниця. При локалізації личинок в інших місцях виявляються симптоми їх ураження: ЦНС-судоми, парези, паралічі, енцефалопатія; очі-кератит, офтальміт, сліпота.

Ціп’як свинячий, паразит ссавців, викликає у людей хворобутеніоз . Як проміжних хазяїв використовує свиней, собак, зайців, кролів, верблюдів і людину. Остаточний хазяїн -тільки людина. Ціп’як має довжину тіла 2-4 метри. Має стрічкоподібну форму, а тіло гельмінта (стробіла) складається з тісно пов’язаних сегментів (проглотид). Ці проглотиди об’єднані в ланцюжок і прикріплені до голівки (сколекса). У свинячого ціп’яка є від 800 до 900 проглотид. На головці свинячого ціп’яка є чотори присоски і два ряди з 22-32 коротких гачків, які розташовані по колу і нагадують корону. Сколекс настільки досконало сформований, що дозволяє гельмінту міцно триматися у кишках і ефективно протидіяти хвилям перистальтики, які прагнуть викинути його назовні. Свинячий ціп’як міцно прикріплюється, спричиняє у місці прикріплення сильне запалення з нерідким больовим відчуттям. Зрілі проглотиди за забарвленністю та формою нагадують домашню локшину і містять всередині понад 50000 яєць, в яких знаходиться зародок. Травнева система у свинячого ціп’яка відсутня, поживні речовини всмоктуються усією поверхнею тіла, він здатний довести людину до дістрофії.

 Дирофіляріоз – небезпечне природно-осередкове гельмінтозне захворювання собак, кішок і диких представників родини собачих і котячих. Захворювання супроводжується тяжкою патологією всіх систем організму, включаючи головний мозок і очі. Від тварини до тварини і від тварини до людини захворювання переносять комарі, що є проміжними хазяїнами для дирофілярій. Безпосередньо від собак і кішок людина не заражається. Дирофілярії у людей локалізуються, в основному, під шкірою або слизовою оболонкою, в підшкірній жировій тканині. З моменту зараження до появлення пухлини проходить не менше 1 місяця, а інколи проходить і 2 роки. Перші симптоми захворювання - безбольова пухлина, в місці локалізації якої відмічається сверблячка і печія різного ступеня і інтенсивності. Характерним симптомом захворювання є міграція гельмінта, яка проявляється в пересуванні пухлини під шкірою. Гельмінт може пересуватися від декількох до десятків сантіметрів, швидкість міграції до 30 см за 2 доби. Специфічною ознакою дирофіляріозу є відчуття рухання і повзання в пухлині. Іншими симптомами захворювання може бути головний біль, нудота, слабість, підвищена температура, сильні болі в області локалізації гельмінта з ірадіацією по ходу нервових стволів. Досить часто уражається орган зору ( під шкірою повік, під кон’юнктивою, очне яблуко), збудника знаходили в області кінцівок, слизовій порожнини рота, кореня язика, глотки.

Ентеробіоз – гельмінтоз, який зустрічається повсюдно. Збудником ентеробіозу є дрібний гельмінт-гострик. Самка довжиною до 10 мм, самець-4-5 мм. У самця хвостовий кінець гачкоподібно загнутий, а у самиці загострений, звідки й назва «гострик». Дорослі гельмінти населяють нижній відділ тонкої кишки і частину товстої, паразитують самиці, самці виділяються з випорожненнями. Самиці гостриків, матка яких переповнилася яйцями, втрачають здатність прикріплюватися до слизової кишечника, спускаються в пряму кишку, активно виходять через анальний отвір, відкладають яйця на періанальних складках і гинуть. Процес яйцекладки займає від 15 хвилин до 1,5 години. Одна самиця відкладає до 17 тисяч ще незаразних яєць, які через декілька годин стають заразними. Джерело інвазії- хвора людина. Інвазовані люди є небезпечними для оточуючих. Провідний шлях передачі -контактно-побутовий, основним фактором є руки, забруднені яйцями гельмінтів, а також забруднені яйцями гостриків предмети побуту (дверні ручки, поверхня меблів, кухонне начиння, посуд, іграшки…). Яйця, відкладені самицями гостриків, дозрівають через 4-6 годин і стають інвазійними (заразними). Вони потрапляють на натільну і постільну білизну, накопичуються під нігтями при розчісуваннях і, при недотриманні гігієнічних правил, забруднюють навколишні предмети. Яйця гостриків відносно стійкі у зовнішньому середовищі і зберігають здатність заражати до 2-4 тижнів. Перші прояви хвороби виникають через 10-15 днів після зараження і проявляються стійким свербіжем перианальної ділянки, який буває не тільки вночі, але і вдень, нерідко нестерпний. Діти погано сплять, погіршується апетит, зменшується працездатність, виникає безсоння, неврастенія, нічне нетримання сечі. Інколи спостерігаються болі в животі, нудота, блювота, тенезми, рідкий стілець, частіше з домішками слизу. Як ускладнення можливі апендицит, піодерміт, сфінктерит, парапроктит.

Захворювання людини спричиняють понад 270 видів гельмінтів, ми розглянули усього 6, а в Україні зустричаються близько 30. Рівень захворюваності на гельмінтози населення України сягає 800-900 на 100 тис. населення. Найпоширеніший є ентеробіоз, найвищий рівень якого є серед дітей дошкільного віку та серед учнів молодших класів шкіл. В Івано-Франківській області більш поширеним є аскаридоз, клімат області є просто ідеальним для розвитку яєць цього гельмінта (подибний цикл розвитку яєць до трихоцефальозу).

Здебільшого люди заражаються гельмінтами через рот (перорально). Яйця гельмінтів проковтуються разом із забрудненими продуктами харчування: овочами, ягодами, з водою, можуть заноситися вони в рот пальцями, забрудненими грунтом, що містить яйця гельмінтів (аскариди, волосоголовці…). Зараження відбувається і при поїданні м’ясних та рибних продуктів, інвазованих личинками (бичачій та свинячій ціп’яки, трихінела, стьожак, опісторхіс та інші). Людина може заражатися і перкутантним (через шкіру) шляхом (дирофілярії), де переносниками є крововисні (комарі). Для ряду гельмінтозів людини єдиним джерелом інвазії є хвора людина (ентеробіоз, гіменолепідоз).

Важливим етапом у боротьбі з гельмінтозами є виявлення хворих. Відомо, що немає клінічних специфічних симптомів, які б з певністю свідчили на ті чи інші гельмінтози. Звичайно при гельмінтозах у людини відмічаються загальні неспецифічні ознаки, які можуть спостерігатися при найрізноманітніших захворюваннях. Тому точно діагностувати можна лише лабораторними методами дослідження. Виявлення гельмінтів, їх фрагментів або яєць паразитів у фекаліях чи виділеннях хворих, а також позитивні результати імунологічних методів дослідження дають підставу ставити діагноз певного захворювання.

 Забрудненість яйцями гельмінтів предметів, що оточують людину. Численними дослідженнями доведено, що яйцями гостриків можуть бути забруднені майже всі предмети, які є в житлі людини. Було виявлено яйця на вікнах, підвіконнях, на сидіннях стільців і парт, на підлозі, під партами, на шафах, на опалювальних приладах, на ручках дверей, на класній дошці, піаніно, на іграшках, олівцях, учнівських книгах і зошитах, на спинках і ніжках ліжок, на простирадлах, подушках, на рушниках. Яйця гельмінтів виявлено і на взутті. При дослідженні паперових грошей на них знаходили яйця гостриків і аскарид. Певну роль як механічні переносники яєць гельмінтів відіграють мухи (кімнатна, хатня, зелена падалова та ін.) При дослідженні мух знайдено яйця гостриків, аскарид, волосоголовця, анкілостомід, карликового ціп’яка, щурячого ціп’яка, теніїд, стьожака широкого, опісторхіса. Чорні та руді таргани можуть також бути механічними переносниками яєць гельмінтів; яйця аскарид у кишечнику і у фекаліях таргана зберігаються до 6 діб. Більшість яєць аскарид, що пройшли через кишечник курей, і яєць анкілостомід, що пройшли через травневий тракт свиней, курей, щурів, горобців, залишаються життєздатними і може розвиватися у зовнішньому середовищі.

Лабораторну діагностику гельмінтозів у людини здійснюють в мікробіологічній (паразитологічній) лабораторії Богородчанського відділу Івано-Франківського районного відділу ДУ «Івано-Франківській обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України». Там же можна дослідити на яйця гельмінтів пісок, овочі, воду, а також змиви з предметів навколишнього середовища. Адреса лабораторії: смт. Богородчани, вул. Петраша 8.

За даними медичних видань.

Лікар паразитолог В.Федорів



19.08.202р. 

Увага! В Україні реєструється збільшення захворюваності на ГРВІ та грип.

Зокрема, в громадах бувшого Богородчанського району за останні три тиждні кількість випадків збільшилась майже в 2 рази. По Тисменицькому районі наразі ситуація стабільна, збільшення захворюваності не реєструється.

Специфічного лікування грипу не існує, але профілактика є – це вакцинація, вона захищає від усіх актуальних штамів, безпечна, ефективна й доступна для українців. Вакцина позитивно впливає на імунітет людини, зміцнює його і змушує працювати більш активно і продуктивно.

Щорічно епідемічний сезон з грипу триває орієнтовно з вересня – жовтня по березень – квітень. У цей період є найбільший ризик заразитися небезпечним недугом. Щеплення від грипу можна й потрібно робити впродовж усього епідемічного сезону.

Кому вакцинуватись першочергово?

  • Медичним працівникам.

  • Вагітним.

  • Людям віком понад 60 років.

  • Людям з хронічними захворюваннями.

  • Вчителям, соціальним працівникам, військовослужбовцям та усім, хто працює в місцях скупчення людей.

Як отримати щеплення?

Вакцинація проти грипу належить до рекомендованих – її немає у Національному календарі профілактичних щеплень, тому вакцину можуть закуповувати коштом місцевих бюджетів, підприємств або ж власним коштом в аптеках, а щеплення безоплатно зробити в медзакладі, де укладена декларація із сімейним лікарем. В час пандемії COVID-19, війни особливо активно постає необхідність вакцинуватись в тому числі від сезонного грипу. Важливо, що вакцини від грипу і COVID-19 можна вводити в один день.

Як підготуватися до вакцинації?

Вам потрібно звернутись до свого сімейного лікаря, який проведе опитування та огляд перед вакцинацією. Обов'язково попередьте лікаря про алергічні реакції на попередні щеплення, якщо вони були.

Що можна очікувати після вакцинації?

Протягом одного - двох днів після вакцинації можливі короткочасні побічні реакції: підвищення температури тіла, набряк та біль в місці введення вакцини.

Грип – це гостре вірусне респіраторне захворювання з можливістю розвитку тяжких ускладнень та ризиком смерті. Інкубаційний період триває 1-7 днів ( у середньому – 2 дні). Особливо заразна інфікована людина при грипі в період розпалу хвороби, в гарячковому стані. Передача інфекції відбувається переважно повітряно-крапельним шляхом.

Клінічні ознаки грипу: раптовий початок, підвищення температури тіла до 38ᴼС і вище, головний біль, ломота у м’язах і суглобах, біль у горлі, кашель, нежить, втрата апетиту, нудота, блювання, легка діарея.

Проконсультуйтеся зі своїм сімейним лікарем і вакцинуйтеся, тому що це важливо!

Будьте здорові!

Інтерн-епідеміолог Богородчанського відділу

ДУ «Івано - Франківський ОЦКПХ МОЗ» Юлія Височанська


16.08.202р. 

 ГЕПАТИТИ — ЦЕ НЕ ВИРОК

Нещодавно світ відзначав Всесвітній день боротьби з вірусними гепатитами. Слоганом цьогорічного Дня від ВООЗ є «Наблизимо ВГ-послуги ближче до тебе». Під час війни в Україні, повномасштабне вторгнення в межах якої розпочала росія 24 лютого 2022 року, питання доступу до тестування, лікування та профілактики вірусних гепатитів особливо гостро виходить на порядок денний. 

Гепатит — це захворювання печінки запального характеру, як правило, вірусного походження. Серед вірусних гепатитів найбільш небезпечними є вірусні гепатити В (ВГВ) та С (ВГС), які призводять до 96% всіх смертей, пов’язаних з вірусними гепатитами. Саме тому важливі профілактичні заходи. До них належить і тестування.

  • Періодичне тестування на вірусні гепатити варто зробити правилом. Передусім варто звертатися до сімейного лікаря, який може провести швидке тестування та у разі позитивного результату направити до вузькопрофільного спеціаліста.

  • Для захисту від гепатитів важливо дотримуватися такої ж профілактики, як і при інших вірусних захворюваннях: мити руки, вживати в їжу вимиті та/або термічно оброблені продукти, мати індивідуальні засоби особистої гігієни, використовувати бар’єрну контрацепцію тощо.

  • Або ж вакцинуватися. До Національного календаря щеплень входить лише вакцинація від вірусного гепатиту В. Це захищає людину і від вірусного гепатиту D, оскільки він розвивається тільки у пацієнтів із вірусним гепатитом В. Вакцини проти гепатиту С не існує.

Поранення, переливання неперевіреної крові та сексуальне насильство, які, на жаль, мають місце в Україні із початком повномасштабного вторгнення російської армії, підвищують ризик інфікування вірусними гепатитами В і С. І саме тому надзвичайно важливо ставити здоров’я на перше місце — й профілактувати ці захворювання.

Згідно з ВООЗ, щотридцять секунд у світі від захворювання, що пов’язане із вірусними гепатитами, помирає одна людина. Саме тому необхідно діяти вже зараз: пройти тестування та почати лікування у разі позитивного результату. Лікування існує!

Вірусні гепатити В і С піддаються лікуванню

Вірусні гепатити В і С — це хронічне захворювання, лікування якого існує. Це не вирок! Завдяки профілактиці вірусних гепатитів ви можете захистити інших від інфікування, а ефективне лікування допоможе вам одужати або значно стримати захворювання.

Нині існує якісне та ефективне лікування вірусного гепатиту С.

І найголовніше — безоплатне! Понад 95% людей, які мають вірусний гепатит С, повністю одужають після три- або шестимісячного прийому ліків. Дізнатися про наявність препаратів у вашому регіоні можна за телефоном гарячої лінії 0–800–50–33–10.

Попри небезпечність вірусу, у більшості хворих ураження печінки розвивається досить повільно (інколи — через 20–30 років). Але навіть якщо вірус зараз не призводить до помітних уражень печінки, лікування показано абсолютно всім хворим. Хоч і не є нагальним для тих, у кого відсутні такі ураження.

Численні дослідження доводять, що вірусний гепатит С виліковний. Пацієнти, які мають вірусний гепатит С, незалежно від стадії ураження печінки можуть бути повністю вилікувані. Що раніше розпочати лікування — то вищими будуть шанси на одужання.

Лікування вірусного гепатиту В довготривале. Однак завдяки вчасному та регулярному прийомі лікарських засобів, розвиток хвороби можна значно стримати. Лікування від вірусного гепатиту В можна також отримати безоплатно.

Подбайте про своє здоров’я та здоров’я своїх близьких.

Т.в.о.начальника Богородчанського відділу Лілія КОНЦУР



11.08.202р. 

Увага!Дизентерія!

Літо – сприятлива пора для розвитку шлунково-кишкових інфекцій. Одна з них дизентерія.

Дизентерія – бактеріальна інфекція, яка передається від хворої людини до здорової. Наслідки від інфекції доволі неприємні.
Дизентерія – це синдром гострого ураження людини із запаленням дистального відділу товстої кишки з типовими проявами коліту з та появою крові у випорожненнях.
Причини дизентерії
Збудником дизентерії є бактерія Shigella dysenteriae. При руйнуванні мікробів виділяється токсин, який відіграє велику роль у розвитку хвороби й обумовлює її прояви. Збудники дизентерії відрізняються високою стійкістю у зовнішньому середовищі. Залежно від температурно-вологісних умов вони зберігаються від 3-4 діб до 1-2 місяців, а в ряді випадків до 3-4 місяців і навіть більше. Найчастіше причиною дизентерії є порушення правил особистої гігієни та санітарних вимог.Дизентерія може протікати як у хронічній, так і в гострій формі. Інкубаційний період доволі короткий — від 1 до 7 діб (частіше два-три дні). Гостра форма починається через 24–48 годин від моменту зараження
Симптоми дизентерії:
– нудота;
– діарея(понос);
– головний біль;
– зневоднення організму;
– підвищена температура;
– млявість;
– болі у печінці, шлунку;

– загальна інтоксикація організму.

При появі перших ознак захворювання ,обов’язково звертайтесь до лікаря!

При наявності блювоти протягом перших десяти – дванадцяти годин показано голодування з рясним питвом.

Медикаментозне лікування дизентерії призначає тільки лікар після проведення необхідних досліджень.

Профілактика дизентерії безпосередньо пов’язана з проведенням санітарно-гігієнічних заходів у громадських місцях і дотриманням загальноприйнятих правил особистої гігієни:
– ретельно мийте руки з милом перед вживанням їжі та її приготуванням;
– не купуйте продукти харчування у сумнівних місцях, де їхня якість і свіжість не перевіряється, а самі продавці працюють без медичних оглядів;
– перед вживанням молока та молочних продуктів, які були куплені на фермерських ринках, обов’язково повинні пройти термічну обробку;
– не допускайте споживання продуктів сумнівної якості та із закінченим терміном зберігання;
– для пиття і приготування їжі використовуйте лише питну воду у пляшках або воду з централізованих джерел водопостачання, а при децентралізованому водопостачанні (криниці) воду перед вживанням кип’ятіть;
– ретельно мийте овочі і фрукти проточною водою, для споживання дітьми – обдайте окропом;
– при виявленні симптомів хвороби не займайтеся самолікуванням, а негайно зверніться за допомогою до медзакладу.

Будьте здорові!

Т.в.о.начальника Богородчанського відділу Лілія КОНЦУР



10.08.202р. 

ЯК ПРАВИЛЬНО САМОСТІЙНО ВІДІБРАТИ ВОДУ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Всі ми постійно п’ємо воду і готуємо на ній їжу, і всі ми знаємо, що її якість впливає на наше здоров’я. Надлишок нітратів, нітритів і інших хімічних елементів може спровокувати найрізноманітніші захворювання. Тому не дивно, що перш, ніж вживати воду з колодязів або свердловин виникає бажання, а нерідко і необхідність зробити аналіз її якості. Крім того, такі дослідження можуть знадобитися для правильного підбору фільтрів для очищення води. Тому оптимальний варіант – звернутися за допомогою в спеціалізовані акредитовані лабораторії.

Як правильно відібрати пробу води самостійно? Для відбору проби води за санітарно-хімічними показниками використовується скляна або пластикова тара (обов’язково чиста!). Її обсяг залежить від кількості показників, які Ви хочете отримати (оптимальний варіант – 3 літри). Для отримання найбільш достовірного і точного результату аналізу слід дотримуватися таких правил: ємність слід добре промити водою, з якої береться проба (без застосування миючих засобів!). Щоб уникнути попадання в пробу застояної води при наборі з водопроводу її слід попередньо злити протягом 10-15 хвилин, а якщо з свердловини – відкачати. Щоб запобігти зайвій хімічній реакції воду слід набирати по стінці тари тонкою цівкою, що допоможе уникнути її насичення киснем. Вода повинна заповнювати ємність повністю, під саму пробку / кришку, для того щоб не було повітря, яке може призвести до спотворення результату. Для досягнення максимально точного результату час між відбором проби та початком проведення аналізу повинен бути мінімальним (бажано до 2-х годин), якщо це з якихось причин неможливо, то пробу зберігають в холодильнику.

Для проведення мікробіологічного дослідження проба води відбирається в скляну стерильну тару, яку можна взяти в лабораторії ємністю не менше 0,5 літри. Перед відбором проби води руки потрібно продезинфікувати. Металевий кран необхідно спочатку обпалити за допомогою запальнички, а потім обробити ватою змоченою в спирті. Якщо носик пробовідбірника пластиковий, перед відбором води його потрібно обробити спиртом. Відкрити кран, дати воді стекти не менше 5 хвилин. Скляну стерильну тару відкрити безпосередньо перед набором води. Не торкатися пальцями внутрішньої частини стінок і кришки посуду. Ємність потрібно закрити герметично, не наповнюючи до самого верху щоб вода не торкалася кришки. Обполіскувати простерилізовану тару неможна. Для відбору проби води із колодязя або свердловини, якщо вони не обладнані насосом воду відбираємо з допомогою відра, ковша і переливаємо в підготовлену тару. При транспортуванні в лабораторію потрібно уникати попадання прямих сонячних променів на відібрані зразки. Проби відібраної води обов’язково повинні бути підписані. Після проведеного аналізу Вашої проби, фахівці установи нададуть висновки та відповідні рекомендації щодо якості питної води. Існують державні стандарти і санітарні норми, в яких передбачені обмеження на вміст у воді тих чи інших речовин. Якщо в отриманому аналізі певні показники перевищують гранично допустимі концентрації певних речовин, то таку воду вживати не можна. Необхідно вжити відповідних заходів: відкачати воду з колодязя, провести дезінфекцію, встановити фільтри для очищення води.

Спеціалісти Богородчанського відділу ДУ "Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ" проводять дослідження зразків питної води на платній основі. Вартість досліджень за санітарно–хімічними показниками становить – 752,6 грн., на мікробіологічні показники - 405,8грн.

Варіантів яку воду пити - безліч, а вибір – за Вами!

Біолог сан.-гіг. лабораторії Богородчанського відділу 

ДУ "Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ"   Світлана МАКСИМІВ



09.08.202р. 

Увага! Отруєння грибами.


Непоодинокі випадки отруєнь дикорослими грибами реєструються в Україні попри заборону відвідування лісів, адже бойові дії охопили близько 600 тисяч гектарів лісових земель.

За 7 місяців 2022 року в Україні зареєстрували 12 осередків отруєння дикорослими грибами, унаслідок яких постраждало 19 людей, з них 1 дитина. Летальних випадків не було. Найбільше отруєнь було зафіксовано у Вінницькій області – 6 випадків.

Нагадуємо декілька простих правил, які допоможуть запобігти отруєнню грибами:

  • Кладіть гриби до кошика лише за цілковитої впевненості у тому, що вони їстівні.

  • Не збирайте старих, перезрілих або дуже молодих грибів, у яких нечітко виражені зовнішні ознаки.

  • Не збирайте грибів, що ростуть поблизу швидкісних трас чи на радіаційно забруднених територіях.

  • Не збирайте грибів під час посухи. У спекотну погоду змінюється обмін речовин в організмі гриба, він втрачає воду, накопичує токсини.

  • Не купуйте гриби на стихійних ринках чи у продавців на автошляхах. Купуйте гриби у місцях, де вони проходять відповідний контроль.

Отруїтися можна не лише отруйними грибами, але й їстівними, якщо вони не пройшли належної термічної обробки або виросли на забруднених територіях.

Як готувати гриби, щоб уникнути отруєння:

  • Не вживайте сирих грибів.

  • Уважно перевірте зібрані гриби перед тим, як починати готувати страву або робити заготівлі.

  • Відібрані гриби спочатку ретельно промийте та відваріть. Радимо кип’ятити гриби двічі (залити чистою водою після першого кипіння). Після другого кипіння, проваріть гриби іще 15-20 хвилин.

  • Готові страви з грибів зберігайте у холоді в емальованому посуді, не більше доби.

Увага! Не годуйте грибами дітей. Не можна вживати гриби вагітним та жінкам, які годують груддю.

Ознаки отруєння грибами можуть проявитися як через 30 хв. після споживання, так і протягом кількох днів:

  • нудота;

  • блювота;

  • різкий біль у животі;

  • діарея;

  • запаморочення;

  • підвищення температури тіла;

  • зниження пульсу;

  • задуха;

  • судоми;

  • відтік крові від кінцівок (холодні руки та ноги);

  • марення, поява галюцинацій.

За наявності будь-якого з наведених симптомів негайно викликайте лікаря. Не займайтеся самолікуванням, це небезпечно для життя!

Перша допомога в разі отруєння грибами:

  • терміново телефонуйте до «швидкої» — загальний номер 103;

  • промийте шлунок простою водою;

  • дотримуйтеся постільного режиму;

  • пийте багато рідини (вода, підсолена вода чи прохолодний чай) — це допоможе відновити водно-сольовий баланс та вивести токсини;

  • прийміть сорбенти.

Увага! Залишки грибів або грибних страв слід обов’язково зберегти, адже лабораторне їх дослідження допоможе з’ясувати причину отруєння та призначити правильне лікування.

Дотримуйтесь правил «тихого полювання». Подбайте про своє здоров’я та здоров’я своїх рідних.

Т.в.о.начальника Богородчанського відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Лілія КОНЦУР



08.08.202р. 

Як вберегтися від нітратів у кавунах і динях!


Кавуни і дині їсти потрібно дуже обережно. Кавуни – цінний харчовий продукт, що містить значну кількість корисних речовин, вітаміни А, С, В1, В3, РР, солі магнію, калію, марганцю, нікелю, заліза. Він має цілющу дію при хворобах печінки, жовчного міхура, нирок і сечовивідних шляхів. Однак зробити кавун чи дині небезпечними для здоров’я можуть як неправильні умови їх вирощування, транспортування, зберігання і споживання, так і порушення правил торгівлі ними.

Кавуни та дині, що доспіли до середини липня, максимально накопичують нітрати – солі азотної кислоти. Коли вони потрапляють в організм, утворюються нітрозаміни - канцерогени, які накопичуються здебільшого в печінці та спричиняють гастрит, холецистит, панкреатит. Людям, які страждають від кишково-шлункових захворювань або мають хвору печінку, а також маленьким дітям лікарі радять їсти тільки серединку – в ній нітратів удвічі або навіть втричі менше.

Щоб придбати якісну і безпечну продукцію, рекомендуємо покупцям цікавитися результатами лабораторних досліджень щодо вмісту в баштанних культурах нітратів, залишків пестицидів.

Існує декілька правил при купівлі баштанних, дотримання яких вбереже від отруєння:
– у жодному разі не купуйте розрізані навпіл кавуни - ви наражаєте себе на бактеріальне отруєння. Якщо кавуни ще й накриті поліетиленовою плівкою, то під дією сонця рівень нітратів різко підвищується;

– не слід купувати баштанні з пошкодженою шкіркою або вм’ятинами, пам’ятайте, що лікування отруєння обійдеться вам значно дорожче;

- Аби обрати свіжий кавун, зверніть увагу на хвостик. Якщо він зеленкуватий, кавун зірваний порівняно недавно, а коли сухий, то ягода вже давно чекає на покупцяНе обирайте м’який плід, бо в ньому вже почався процес бродіння. Також бажано понюхати диню. Запах має бути ароматним, насиченим і приємним. Перезріла диня може пахнути зацукрованими фруктами.

– перед споживанням обов’язково треба помити під проточною теплою водою;

- якщо цьогоріч ви ще не смакували кавунами й динями, то бажано починати з однієї-двох скибочок на день, щоб організм адаптувався до їжі, від якої встиг відвикнути.
– не доїдайте до шкірки, бо саме в ній сконцентрований найбільший вміст нітратів;
– розрізані кавуни та дині можна зберігати в холодильнику не більше однієї доби.
Важливо пам’ятати, що будь-які овочі, фрукти, ягоди доцільно купувати по сезону, коли вони дозрівають і будуть корисними, а ризик отруїтися набагато меншим. Для динь і кавунів - це серпень-вересень.

Визначити «на око» кількість нітратів у кавуні чи іншій плодоовочевій продукції неможливо, тільки за допомогою досліджень, проведених в лабораторних умовах. Максимальні рівні вмісту нітратів в овочах і фруктах зазначені у Державних гігієнічних правилах і нормах. Такі лабораторні дослідження проводять фахівці санітарно-гігієнічної лабораторії Богородчанського відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» за адресою: смт.Богородчани, вул.Петраша,8. (Вартість одного дослідження 52,36грн.)

Біолог санітарно-гігієнічної

лабораторії Богородчанського

відділу ДУ « ІФОЦКПХ МОЗ» Ольга ОСТАПИШИН



04.08.202р. 

Бактеріологічні дослідження

Сучасні лабораторні методи дають багато можливостей в плані вчасного виявлення та лікування різноманітних хвороб. Ще кілька десятиліть тому тяжко було дізнатися про деякі порушення в роботі організму через нестачу необхідних технологій. Сьогодні лікарі мають можливість дізнатись про мінімальні зміни та швидко на них вплинути, аби не сталося нічого дійсно поганого.

Однак окрім всіх сучасних методів, в лабораторіях також продовжують використовувати бактеріологічний метод дослідження. Йому вже багато років і хоча технології за цей час трохи змінилися, все одно ця методика є одною з найважливіших серед лабораторних досліджень.

Бактерії є збудниками величезної кількості різноманітних захворювань. І якщо лікар вчасно дізнається про те, який саме збудник оселився в організмі, він зможе обрати найбільш ефективний метод лікування.

Бактеріологічні дослідження проводяться на різних видах посівів. Це може бути мазок з горла, носа, вушного каналу, сеча, кал.

Як проводиться бактеріологічне дослідження

Як вже зазначалося вище, саме такий метод є одним з найважливіших в діяльності всіх мікробіологічних лабораторій. Якщо дослідження буде проведено правильно – лаборанти зможуть визначити, який чинник викликав захворювання, лікар вирішить яке лікування варто обрати, аби якомога швидше допомогти пацієнту.

Всі техніки, які використовуються в мікробіологічних лабораторіях, вимагають величезної скрупульозності та знання тонкощів, нюансів. В лабораторії відділу працюють кращі спеціалісти, які добре володіють технікою посівів та пересівів бактерій в різні живильні середовища. Окрім того наші спеціалісти знають принципи і методи виділення чистих культур.

Завдяки використанню нових методів та володінню усіма необхідними техніками, ми гарантуємо швидкі та правильні результати, завдяки яким завжди можна призначити лікування, яке обов’язково допоможе пацієнту.

Бакпосів виділень з зіву, носа, вух, очей на мікрофлору, гриби + антибіотикограма;

Дослідження слизу із зіва та носу на носійство патогенного стафілококу з профілактичною метою + антибіотикограма;

Бактеріологічне дослідження сечі на стерильність + антибіотикограма;

Бакпосів харкотиння на мікрофлору та гриби + антибіотикограма;

Бакпосів виділень ран, випотів та пунктатів + антибіотикограма;

Бакпосів крові на стерильність (аеробні мікроорганізми) + антибіотикограма;

Бакпосів грудного молока на мікрофлору + антибіотикограма;

Бакпосів слизу із зіву та носу з профілактичною та діагностичною метою;

Бакпосів випорожнень з діагностичною та профілактичною метою на шигели, сальмонели, патогенні ешеріхії;

Бакпосів випорожнень на кишковий дисбактеріоз + антибіотикограма;

*антибіотикограма – визначення чутливості виділених збудників до антибіотиків;

  • Бактеріологічне дослідження проб води питної ( водопровідна та кринична);

  • Забір матеріалу на ПЛР-тестування та проводимо дослідження на антиген SARS CoV 2.

смт.Богородчани вул.Петраша,8 мікробіологічна лабораторія

Богородчанського відділ

ДУ « Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб»

кон.тел. (067)7082601- Лапко Лілія Ярославівна.

Бережіть себе і не нехтуйте можливістю врятувати своє життя від невидимого ворога. А ми завжди готові вам допомогти. З турботою про кожного пацієнта!

Завідувач мікробіологічної

лабораторії, лікар-бактеріолог Богородчанського

відділу ДУ « Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ»

Лілія ЛАПКО




01.08.202р.

В УКРАЇНІ ВИЯВИЛИ НОВИЙ ТИП COVID-19

Новий різновид штаму COVID-19 "Омікрон", який називають типом "ВА.5", вже зафіксували в Україні.

Медики ідентифікували 7 таких випадків в Чернівецькій області.

Ймовірно, новий підтип “Омікрону” вже є і в інших областях України, наразі триває дослідження зразків. У МОЗ наголошують, що COVID-19 нікуди не зник, вірус мутує і намагається обійти імунну відповідь.

Також, за даними ВООЗ, цей штам наразі активно поширюється і в країнах Європи.

Досліджень про новий підтип “Омікрону” не дуже багато, тому наразі невідомо, чи є він більш заразним чи смертельним за інші штами. Утім останні дослідження підтверджують, що отримання бустерної дози вакцини значно підвищує рівень утворення антитіл проти цього різновиду COVID-19. Тому навіть якщо після двох доз вакцини, ви перехворіли на Ковід, вам варто отримати бустерну дозу щеплення.

Також дослідження клітинного імунітету вказують, що Т-клітини утворені в тілі людини після трьох доз мРНК вакцини, зберігають свою ефективність проти штаму “Омікрон”.

Саме клітинний імунітет пов’язують із захистом проти тяжкого перебігу інфекції, госпіталізації та смерті”.

Памятаймо , що вакцинація – єдиний спосіб захиститися від потенційно смертельної недуги, можливість уникнути додаткових навантажень і на здоров’я громадян і на систему охорони здоров’я загалом. Сьогодні, в умовах війни – це питання національної безпеки.

Т.в.о.начальника відділу Лілія КОНЦУР



28.07.202р.

28 ЛИПНЯ -ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ГЕПАТИТАМИ

28 липня – Всесвітній день боротьби з гепатитами, оголошений Міжнародним Альянсом з боротьби з гепатитами /World Hepatitis Alliance/, що об’єднує більше 200 асоціацій хворих на гепатити у цілому світі.

Мета цих заходів - підвищення обізнаності світової громадськості про симптоми, методи діагностики, скринінгу, профілактики та лікування гепатитів, особливо групи В і С.

Вірусний гепатит – це запалення печінки вірусної етіології, характеризується значним поширенням, важким перебігом, ускладненнями з переважним ураженням печінки. Існує 8 типів вірусів гепатиту: A, B, C, D, E, J, F, TT.

Що таке парентеральні гепатити?

Це інфекційні вірусні захворювання, збудник яких передається від хворої до здорової людини через кров. Розрізняють парентеральні гепатити: В, С, D.

Наскільки небезпечними є парентеральні гепатити?

Гепатити мають тяжкий перебіг, часто переходять у хронічні форми, можуть викликати цироз або рак печінки.

Як швидко розвивається хвороба при парентеральних гепатитах? Період від моменту потрапляння вірусу в організм людини до появи перших ознак захворювання може коливатись від одного до шести місяців.

Як можна заразитись парентеральними гепатитами? Навіть один контакт з кров’ю хворого чи інфікованими нею матеріалами може спричинити захворювання. Віруси парентеральних гепатитів передаються через ушкоджену шкіру та слизові оболонки, через кров, сперму. Таке може трапитися при недотриманні санітарних вимог та дезінфекційних заходів під час надання косметологічних або перукарських послуг, лікувальних та діагностичних процедур, переливанні крові. А також при незахищених статевих контактах, використанні одного шприца при ін’єкційному введенні наркотиків, використанні спільно з хворим зубних щіток, пристроїв для гоління, манікюрних наборів.

Які ознаки інфікування парентеральними гепатитами? Нудота, підвищена температура тіла, жовтяниця, біль у суглобах та правому підребер’ї, свербіж шкіри. Іноді хвороба може протікати безсимптомно.

Як не заразитися парентеральними гепатитами? Від гепатиту В існує вакцина яка одночасно може захистити і від гепатиту D. В закладах охорони здоров’я та надання побутових послуг необхідно проводити знезараження медичного інструментарію, використовувати одноразові рукавички, шприци. Слід уникати порізів шкіри при отриманні косметичних та перукарських послуг, уникати незахищених статевих контактів.

Через перебої у зв'язку з війною з постачанням вакцини від гепатиту В, процес вакцинації від гепатиту В дещо призупинився. Але зараз вакцина поступила в заклади охорони здоров'я і діти мають змогу провакцинуватись і отримати імунітет від цієї важкої хвороби.

Як лікувати парентеральні гепатити? При виникненні ознак захворювання необхідно звернутись за медичною допомогою. З метою профілактики особам, які контактували або проживали з хворим, здати кров на визначення маркерів парентеральних гепатитів.

Що потрібно знати про вірусний гепатит А ? Гепатит А- це інфекційне захворювання вірусної природи з переважним ураженням печінки та травного каналу.

Хто є джерелом інфекції при гепатиті А? Тільки хвора людина. За два тижні до появи жовтяниці вірус виділяється в зовнішнє середовище і людина в цей час стає заразною – саме тоді, коли ніхто і не підозрює про гепатит. З моменту появи жовтяниці вірус припиняє виділятися в зовнішнє середовище і людина стає безпечною для оточуючих.

Як передається вірус при гепатиті АВід людини до людини (після контакту з хворим або його речами), через забруднену воду, харчові продукти, предмети вжитку, брудні руки.

 Які перші ознаки захворювання? Період від моменту зараження до появи перших клінічних ознак хвороби від 7 до 45 днів. Захворювання починається гостро - температура тіла підвищується, з’являється головний біль, розбитість, ломота в тілі, знижується апетит, виникають нудота, блювота, гіркота в роті, важкість та тупий біль в епігастрії і правому підребер’ї, далі приєднується жовтяниця.

Що робити коли захворіли Ви чи ваші близькі ? Хворого при можливості потрібно ізолювати та викликати лікаря.

 Як уникнути зараження вірусним гепатитом А ? Профілактичні заходи при гепатиті А –це санітарно-гігієнічні заходи як і при будь-якій кишковій інфекції. Дотримуватись правил особистої гігієни, обов’язково мити руки з милом, особливо перед приготуванням та вживанням їжі, після відвідування громадських місць. Для пиття і приготування їжі використовувати воду питну гарантованої якості, краще бутильовану або з централізованих джерел водопостачання. Купатись у відкритих водоймах виключно у відведених для цього місцях, уникати потрапляння води у рот або її проковтування. Перед споживанням овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою. Дієвим та гарантованим засобом профілактики є вакцинація від гепатиту А. Для мандрівників до країн з високою поширеністю захворювання, вакцинація показана за 2-4 тижні до поїздки.

Лікар-епідеміолог Світлана ГАВРИЛКО



26.07.202р.

Кавуни з асфальту

Усі ми звикли до того, що овочами і фруктами у нас торгують не лише на міських вулицях, але й біля автотрас чи залізниці. Сливи, абрикоси, кавуни, дині, помідори, яблука, гриби, огірки, рибу - усе це люди в дорозі доволі часто купують. Плоди та овочі, куплені чи вирощені при дорозі, вбирають у високій концентрації вихлопні гази. Однак мало хто замислюється, яку небезпеку може крити така продукція.

Загалом придорожна продукція ніким не контролюється, бо це стихійна торгівля з рук приватних осіб. Та й усі точки продажу перевірити неможливо.

Які саме речовини і елементи можуть загрожувати людині через продаж городини і садовини, кавунів та інших баштанних на дорогах? Бруд, пил, свинець і сполуки важких металів осідають на поверхню кавунів, овочів та фруктів, які продаються одразу біля проїжджої частини, чи ростуть поряд з нею. Внаслідок споживання таких продуктів можливе комбіноване ураження організму: хімічне і токсичне - від вихлопних газів і механічне - від пилу з вулиці. Крім того кавуни, дині, огірки, помідори, сливи можуть швидко псуватися через невідповідність температури при якій зберігається товар. Кавуни та інші баштанні, як правило продаються просто з землі або піддонів. Навіть якщо купуєте кавун зі спеціального контейнера, все одно поцікавтеся у продавця супровідними документами та якісними посвідченнями на продукцію, де має бути вказано вміст нітратів, пестицидів і радіонуклідів.

Люди, які купують овочі і фрукти на трасах і стихійних ринках , наражаються на небезпеку. Тому, не варто купувати будь яку продукцію на стихійних ринках . Якщо ви вже купили при дорозі, якісь плоди, то перед тим як споживати, старанно промийте їх гарячою водою, можна навіть у слабкому розчині питної соди чи з милом. Не просіть надрізати кавун чи диню - інакше весь бруд, що є на поверхні, потрапить у м’якоть.

Не варто задля економії наражати себе на небезпеку!

Лікар з загальної гігієни Орест ГЛУШКО.



25.07.202р.

Користь чи шкода від сонця?


Літо в самому розпалі! Ми намагаємося якомога більше часу проводити на сонці, насолоджуватися ним максимально. І це не дивно. Адже під впливом сонця в нашому мозку виробляється так званий «гормон щастя», і ми на підсвідомому рівні прагнемо отримати дозу цього гормону скоріше і побільше. Але мало хто з нас замислюється про те, що крім незаперечної користі сонячні промені несуть в собі також і певну небезпеку.

Користь від сонця.

Крім згаданого «гормона щастя» сонце здійснює на наш організм сприятливий вплив і багато в чому іншому. Ультрафіолетові промені активують обмін речовин, покращують роботу залоз внутрішньої секреції і кровоносної системи, збільшують кількість гемоглобіну. Під променями сонця в організмі виробляється вітамін Д, який зміцнює кістки, допомагає засвоєнню мінеральних речовин, покращує імунну систему. Ультрафіолетове випромінювання має антибактеріальну дію, шкіра стає здоровою, еластичною, зникають вугри і ранки.

Шкода від сонця.

Ніколи не помиляється відома приказка – все добре в міру. У випадку з любов’ю до сонця – теж. Зловживання ним може призвести до сумних наслідків. Вам знайомі такі відчуття-через день після відпочинку на пляжі шкіра починає хворіти, червоніти, виникає печіння, а згодом вона починає облазити? Мало хто замислюється, що означають подібні симптоми. Адже це вірні ознаки сонячного опіку! Hаш улюблений модний загар є нічим іншим, як захисною реакцією організму на ультрафіолетове випромінювання.

Надмірне перебування на сонці сушить шкіру, призводить до її передчасного старіння, руйнує білки та інші корисні речовини.

Зловживання сонцем може призвести до утворення меланоми, хвороби, відомої як рак шкіри.

Але не тільки шкіра схильна до ризику негативного впливу сонячних променів. Постраждати може і головний мозок. Якщо довго перебувати на сонці з непокритою головою, можна отримати сонячний удар, який може призвести до летального результату.

У спекотні літні дні бажано переглянути своє харчування. Перш за все зменшите розмір порцій, до яких ви звикли. Відмовтеся від солоних, жирних і смажених страв. Після них сильніше хочеться пити. Набагато краще підійдуть легкі холодні супи (окрошка, борщ), пісне м’ясо і риба, овочеві салати і фрукти. Пиво і кофеїновмісні напої сприяють зневодненню. Навіть морозиво не стільки охолоджує організм, скільки обтяжує, бо це жирний продукт. У спеку кращий десерт це фрукти і ягоди.

Пам’ятайте і про те, що харчові отруєння влітку трапляються значно частіше, ніж в інші сезони! Свіжоприготовлена домашня їжа допоможе їх уникнути.

Ось кілька правил, дотримання яких допоможе вам зробити сонце абсолютно безпечним для вас:

  • Косметологи в один голос рекомендують користуватися кремами для обличчя з SPF-фільтром.

  • Перебувайте на сонці в сонцезахисних окулярах;

  • Якщо у вас особливо чутлива шкіра, загоряйте тільки в тіні;

  • Не загоряйте натще і відразу після їжі (витримайте паузу в годину-півтори);

  • Пийте більше рідини, щоб уникнути зневоднення організму;

  • Під час загоряння не можна спати і не рекомендується читати;

  • Не можна засмагати вагітним.

Пережити жарку пору буде значно простіше, якщо ви станете дбайливо і уважно ставитися до свого здоров’я. Прислухайтеся до свого організму і постарайтеся створити для нього щадний режим. 

Приємного вам відпочинку і сонячного літа!

Біолог санітарно –гігієнічної лабораторії Ольга ОСТАПИШИН

Богородчанського віділу

ДУ « Івано - Франківський ОЦКПХ МОЗ»



21.07.202р.

Жорстка вода


Жоден процес в організмі людини не відбувається без участі води. Якщо врахувати ще й те що і сам організм складається на 65% з води, то без перебільшення "ми є те, що ми п'ємо". Перелік хвороб, що можуть бути викликані неякісною питною водою дуже великий. Інфекційні захворювання викликаються бактеріями, вірусами, мікроорганізмами що містяться у воді. Мікроелементи, якщо їх вміст у воді занадто великий, можуть викликати проблеми у внутрішніх органах. Твердість це найбільш поширена проблема якості води. Приміром жорстка вода призводить до "кам'яних" хвороб сечокам'яної, жовчнокам'яної.

Що таке жорсткість або твердість води? Жорсткість води – це природна властивість води, зумовлена наявністю в ній розчинних солей кальцію і магнію. Якщо вода містить значні кількості таких солей, то таку воду називають жорсткою, а коли цих солей зовсім немає, або вони містяться а незначних кількостях, то м'якою.

Звідки береться жорсткість? Основним шляхом надходження іонів кальцію і магнію є натуральні мінерали: доломіт, кальцит, воластоніт. Вода рухається крізь підземні шари грунту, що містять ці породи, та вимиває певну кількість мінералів.

Чи можна пити таку воду? Кальцій і магній є важливими елементами. Вони відіграють важливу роль в роботі серцево – судинної і сечовидільної систем, беруть участь у формуванні ферментів і кісткової тканини. Варто зазначити, що в рівній мірі небезпечні як недостача, так і надлишок солей твердості. Якщо у воді низький вміст мінералів, то організм накопичує недолік з їжі, а якщо має підвищений вміст солей, то при тривалому вживанні відбувається перевантаження сечовидільної системи і як наслідок, утворення каменів у нирках. Також наслідком є гіпертензія і набряки. З естетичних проблем варто звернути увагу на вплив такої води на волосся і шкіру. Якщо ви спостерігаєте сухість і твердість волосся, тьмяний відтінок – то це часто є причиною миття високо мінералізованою водою. При застосуванні твердої води для вмивання, має місце камедогенний ефект за рахунок забивання пор нерозчиненими солями іонів кальцію і магнію з компонентами шкірного сала.

Чи можна користуватися жорсткою водою в побуті? 

Жорсткість води характеризується утворенням вапняних відкладень на стінках посуду та накипу на нагрівальних елементах приладів (чайник, пральна машина, бойлер) що негативно впливає на їх роботу та може призвести до поломки.

Єдиним дієвим способом дізнатися про показники безпечності та якості питної води, яку ви споживаєте із джерел децентралізованого водопостачання (криниць, колодязів, каптажів), в тому числі на визначення жорсткості, є проведення лабораторних досліджень.

Спеціалісти Богородчанського відділу ДУ "Івано – Франківський ОЦКПХМОЗ" проводять дослідження води питної на платній основі. За результатами проведених досліджень води питної надаються висновки та відповідні рекомендації. Вартість проведення досліджень води питної за санітарно – хімічними показниками становить – 752,60 грн.

Біолог сан.- гіг. лабораторії Богородчанського відділу ДУ "Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ" Світлана МАКСИМІВ



20.07.202р.

Що їсти та пити у спеку

В усіх регіонах України прогнозується екстремально висока температура повітря. Вона протримається щонайменше декілька днів і, без сумнівів, знов повернеться до кінця цього найважчого літа в нашій історії. Як допомогти організму витримати спеку?

Багато людей можуть бути вразливими до високих температур. Серед них — люди похилого віку (особливо старші 75 років), маленькі діти, особи з певними хронічними захворюваннями (ожиріння, діабет, серцево-судинні, ниркові хвороби тощо), а також ті, хто тривалий час перебуває або фізично працює просто неба.

Щоб допомогти собі подолати спеку, важливо вживати достатню кількість рідини. При цьому потрібно дотримуватися простих правил:

  • Майте вдома достатній запас води. Зважайте на можливі проблеми із централізованим водопостачанням у воєнний час.

  • Дослухайтеся до себе: щойно відчуваєте спрагу — пийте. Так організм подає сигнал про необхідність відновлення водного балансу.

  • Дотримуйтеся усереднених норм споживання рідини: 2-2,5 літри на добу.

  • Вашим головним джерелом рідини має бути звичайна питна вода (без кислого, лужного, гіркого або іншого присмаку внаслідок надмірної мінералізації).

  • Вживайте перші страви, помірну кількість чаю та кави як альтернативні джерела отримання рідини.

  • Обмежте вживання фруктового соку до 150-200 мл на добу. Варто відмовитися від солодких, і особливо алкогольних напоїв.

Рослинні продукти, зокрема овочі, фрукти та ягоди, бобові і злакові, насіння та горіхи мають залишатися основою здорового харчування й у спекотні дні.

Пам’ятаймо, що огірки, кавуни, цибуля, селера, шпинат та різноманітна зелень сприяють гідратації. Спеції, такі як каєннський перець та куркума, поліпшують кровообіг та допомагають краще переносити спеку.

Може видатися дивним, але тарілка гарячого супу надвечір також сприятиме легшому перенесенню високих температур, так само як і гострі страви, які сприяють охолодженню нашого організму через потовиділення.

Споживайте менше їжі у спекотні дні, особливо жирного м’яса та багатих на вуглеводи продуктів.

Контролюйте об’єми страв і їхню кількість, не переїдайте, адже це напевно погіршить вашу здатність адаптуватися до спеки.

Зважайте також на загальні поради за високої температури довкілля:

  • Подбайте про людей, особливо вразливих до спеки, надайте їм необхідну допомогу, забезпечте для них прохолодні умови в оселі та достатню кількість води.

  • Перебуваючи вдома, завісьте вікна, особливо ті, що розташовані зі сонячного боку будинку.

  • Якщо надворі прохолодніше, ніж у помешканні, робіть провітрювання.

  • Виходячи у справах або на прогулянку, тримайтеся затінку та намагайтеся більше перебувати у прохолодних місцях, носіть панаму чи капелюх із широкими полями.

  • Уникайте перебування під сонцем між 11:00 та 15:00 годинами.

  • Ніколи не залишайте нікого, особливо дітей, людей похилого віку і тварин у зачинених транспортних засобах!

  • Плануючи фізичну активність, обирайте для тренувань ранок або вечір.

Дотримуючись цих рекомендацій, ви знизите ризики погіршення самопочуття протягом днів, коли ми маємо на термометрі показники вищі за 30 градусів за Цельсієм. Проте, якщо ви відчуваєте, що висока температура все ж призвела до значних негативних наслідків для вашого здоров’я — не зволікайте і терміново звертайтеся по медичну допомогу.

Будьте здорові!

Т.в.о начальника відділу  

Лілія Концур



19.07.202р.

Профілактика стафілококових отруєнь

За частотою випадків саме стафілококове отруєння посідає перше місце серед харчових отруєнь. Причина його виникнення – потрапляння в організм ентеротоксину, що виділяється Staphylococcus aureus (Золотистий стафілокок). Чутливість людини до ентеротоксину стафілокока дуже висока - отруєння настає у 90%, що вживали заражену їжу.

Що таке стафілокок та як від нього вберегтися? Стафілококи оточують людину всюди: вони присутні в пилу й одязі, на поверхні предметів, у дрібних бризках слини, що потрапляють у повітря при кашлі або чханні. Здебільшого вони трапляються на поверхні шкіри, носоглотці, у кишечнику людини, формуючи так звану мікрофлору організму.

Стафілококи можуть розвиватися за температури від 10 до 45°С. Ці бактерії спор не утворюють, тому їх легко знищити при належному тепловому обробленню харчових продуктів. Зазвичай клітини стафілококів гинуть при 70-80°С, однак деякі види витримують нагрівання до 100°С. Розвиваючись у харчових продуктах, стафілокок може виділяти особливий вид токсину-ентеротоксину, що діє на кишечник людини. Ентеротоксин термостабільний, для повного його руйнування необхідне двогодинне кип’ятіння.

Джерелом стафілококової токсикоінфекції є зазвичай такі харчові продукти: м'ясні та рибні страви, молоко, сир, соуси, пудинги, але основним продуктом є кондитерські вироби з кремом. У молоко інфекція може потрапити з вим’я корів, хворих на мастит. Свіжа риба і птиця зазвичай не містять стафілококів, але можуть бути заражені під час забою або при післязабійному обробленні.

Забруднювати харчові продукти стафілококом також можуть люди, хворі на ангіну, катар верхніх дихальних шляхів, гнійничкові захворювання шкіри.

  Рекомендуємо дотримуватись наступних правил, аби знизити вірогідність накопичення стафілокока в харчових продуктах:

-дотримуватись встановлених термінів реалізації швидкопсувних продуктів;

-прибирати приміщення, чистити та дезінфікувати інвентар (обладнання, посуд, предмети побуту) як на виробництві, так і в домашніх умовах;

-своєчасно проводити медичний огляд людей, які пов’язані з приготуванням їжі;

регулярно здійснювати клінічний огляд тварин та періодичні лабораторні дослідження (зокрема корів на субклінічний мастит) та, за потреби, своєчасно лікувати їх;

-відсторонювати від роботи осіб, які страждають на діарею та простудними захворюваннями, ангінами, фарингітами, фурункульозом або мають інфіковані рани;

-обов’язково піддавати тривалій термічній обробці продукти під час приготування;

дотримуватись правил особистої гігієни (чистий спецодяг, гумові рукавички);

-уникати купівлі харчових продуктів у невстановлених місцях і торгових точках, не забезпечених холодильним обладнанням

У Богородчанському відділі ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» можна пройти як профілактичне обстеження та носійство , так і з діагностичною метою на наявність Staphylococcus aureus (Золотистий стафілокок):

- профілактичне дослідження на носійство золотистого стафілокока – 210.33грн без ПДВ;

-діагностичне визначення в біологічному матеріалі збудників інфекційних хвороб з ідентифікацією мікроорганізмів роду Staphylococcus -278.08грн без ПДВ.

Пам’ятайте: попередити харчові отруєння значно легше, ніж їх лікувати!

Бактеріолог мікробіологічної лабораторії ДУ«Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» :

СКРИПНИК-ПЕТРУНИШИН Л.В.


18.07.2022р.

Як уникнути зневоднення організму?

  Зневоднення – це нестача води в організмі людини, яка необхідна для нормального функціонування його систем і органів.

Вода – найнеобхідніша речовина для життєдіяльності організму людини. Саме вода допомагає підтримувати оптимальну температуру тіла людина, вона є важливим елементом у виведенні токсинів з організму через сечовивідну систему. Обмін речовин в організмі дає збій, якщо тіло людини втратило навіть 1% води.
 Причини зневоднення:

Сонячний або тепловий удар;

  • Опіки;
  • Харчове отруєння, що супроводжується діареєю та блюванням;
  • Гіпергідроз (підвищене потовиділення);
  • Низьке споживання рідини (під час захворювань, які супроводжуються збільшеною кількістю сечі);
  • Споживання продуктів, що підсилюють виведення води з організму (алкоголь, кава, чай);
  • Прийом лікарських засобів (діуретики, нейролептики, антигіпертензивні і антигістамінні препарати).
    Про брак води в організмі може свідчити сухість шкірних покривів. Якщо шкіра залишається сухою навіть після застосування зволожуючих кремів, можливо, причина полягає в нестачі води. Для того, щоб визначити дефіцит рідини в організмі, слід двома пальцями стиснути ділянку шкіри на руці або нозі, щоб утворилася складка, а потім відпустити. Якщо шкіра не набуває попередньої форми, значить вона втратила свою еластичність внаслідок зневоднення.

Потрібно пам’ятати такі правила:

  • Споживати свіжу та чисту воду протягом дня, коли людина не спить, не спираючись на рівень активності та самопочуття.
  • Вживати кожного дня 2-3 літри негазованої очищеної води маленькими порціями.
  • В спекотні дні для маленьких дітей норма споживання води становить не менше 150 мл кожні 30 хвилин.
  • При підвищеній температурі тіла варто збільшувати кількість споживання води у 1,5-2 рази.
  • При занятті спортом дорослі повинні вживати не менше 1 л води на годину.
  • Пити воду необхідно за 20-30 хвилин до вживання їжі, щоб покращити травну активність.
  • При хронічних запорах дієтологи рекомендують збільшити кількість спожитої води, а також вживати огірки, помідори, перець, кавун, броколі, ягоди. Після цього протягом усього дня намагатися воду не пити, а якщо і пити, то тільки окріп, зелений чай, настій з трав (він чудово втамовує спрагу).

Вживання достатньої кількості води допоможе уникнути зневоднення. Багато людей не люблять пити чисту воду, особливо це стосується дітей. Для надання воді смаку можна вичавити туди трохи лимонного, апельсинового соку або використовувати інші фрукти. Це зробить напій схожим на лимонад, в якому не буде ніяких шкідливих домішок.

Слід також мінімізувати вживання у спекотну погоду кави та напоїв з вмістом кофеїну чи алкоголю. Необхідно відмовитись від страв зі спеціями. Жінкам у спеку не слід зловживати декоративною косметикою. Також не варто носити синтетичний одяг, що облягає.
Важливо пам’ятати, що спрага – це сигнал для відновлення водного балансу в організмі.

Подбайте про своє здоров’я!

Біолог санітарно-гігієнічної

лабораторії Богородчанського

відділу ДУ « ІФОЦКПХ МОЗ» Ольга ОСТАПИШИН



15.07.2022р.

УВАГА! КИШКОВІ ІНФЕКЦІЇ.

Як правило у літній період частішають випадки спалахів гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь.

В Україні,як і в усьому світі, гострі кишкові інфекції займають особливе місце серед інфекційних хвороб та за своєю розповсюдженістю поступаються місцем лише захворюваності на грип та ГРВІ.

Так, 8 липня 2022р. зареєстровано два спалахи гострих кишкових інфекцій в містах Львів (захворіло 30 людей, в т.ч. 3дитини), Одеса (захворіло 15 людей, в т.ч. 2 дитини).

Потрібно знати, що гострі кишкові інфекції можуть призвести до серйозних ускладнень, особливо у дітей. Зазвичай ГКІ спричинено бактеріями або вірусами, які потрапляють в організм людини із зараженою їжею чи водою.

Кишкові інфекції передаються через уживання зараженої їжі та води, під час купання у забруднених водоймах, через брудні руки і предмети побуту.

Найчастіше збудники кишкових інфекцій знаходяться у сирій їжі тваринного походження (м’ясо, яйця, непастеризоване молоко, морепродукти), немитих фруктах і овочах.

Найпоширеніші симптоми гострих кишкових інфекцій — слабкість, підвищення температури, біль у животі, блювота і діарея. За перших симптомів негайно звертайтеся до лікаря!

Щоб уберегтися від харчових отруєнь і гострих кишкових інфекцій, вживайте лише ті продукти, у якості яких ви впевнені, дотримуйтеся 5 кроків до безпечнішої їжі, купайтеся у чистих водоймах і обирайте лише офіційно відкриті для відпочинку пляжі та рекреаційні зони.

5 кроків до безпечнішої їжі

1. Підтримуйте чистоту:

  • мийте руки перед тим, як брати продукти чи готувати їжу;

  • мийте руки після відвідування туалету;

  • вимийте і продезінфікуйте всі поверхні та кухонне приладдя, які використовуєте для приготування їжі;

  • захищайте кухню і продукти від комах, гризунів та інших тварин.

2. Відокремлюйте сиру їжу від готової:

  • відокремлюйте сире м’ясо і морепродукти від інших харчових продуктів;

  • для обробки сирих продуктів користуйтеся окремим кухонним приладдям, зокрема ножами і обробними дошками;

  • зберігайте продукти у закритому посуді, щоб уникнути контакту між сирими і готовими продуктами.

3. Ретельно готуйте їжу:

  • ретельно просмажуйте чи проварюйте продукти, особливо м’ясо, яйця і морепродукти;

  • доводьте страви до кипіння, щоб вони готувалися щонайменше за 70 °С;

  • сік м’яса чи птиці під час приготування має бути прозорим, а не рожевим;

  • ретельно підігрівайте приготовану їжу.

4. Зберігайте їжу при безпечній температурі:

  • не залишайте приготовану їжу за кімнатної температури більш ніж на 2 години;

  • зберігайте приготовані страви гарячими (60 °С) аж до подавання до столу;

  • не зберігайте їжу надто довго, навіть у холодильнику;

  • не розморожуйте продукти за кімнатної температури.

5. Використовуйте безпечну воду і свіжі продукти:

  • використовуйте чисту або очищену воду;

  • обирайте свіжі та незіпсовані продукти;

  • ретельно мийте овочі й фрукти, особливо якщо вживатимете їх сирими;

  • не вживайте продукти, у яких закінчився термін придатності.

Віруси чи бактерії можуть потрапити в харчові продукти на будь-якій стадії шляху від виробництва до столу, тому кожен учасник процесу, від виробника до споживача, відіграє роль у запобіганні зараженні їжі.

Пам’ятайте - хворобу краще попередити, ніж лікувати.

Будьте здорові!

Т.в.о.начальника відділу Лілія КОНЦУР



13.07.2022р. 

ТУБЕРКУЛЬОЗ  В ЧАС ВІЙНИ !!!!

В Україні триває війна…..

Війна завжди додає ризиків поширення різноманітних інфекційних захворювань, туберкульоз не виключення. Міграція населення, скупченість, нестабільність в країні, економічні негаразди, бідність-це ті фактори, які можуть спровокувати поширення туберкульозу.

Туберкульоз - це інфекційне захворювання людини та тварин, яке викликається бактерією туберкульозу ( паличкою Коха ).

Зараження туберкульозом відбувається повітряним шляхом. Близько однієї третини населення світу інфіковане паличкою туберкульозу, але найбільшу вірогідність захворіти має людина, у якої під час «зустрічі» з туберкульозною паличкою знижений, слабкий імунітет.

Основними симптомами захворювання є:

-кашель понад 2 тижні; підвищена температура тіла;

-утруднене дихання; біль у грудях; поганий апетит;

-постійна слабкість; безпричинна втрата ваги;

-підвищена пітливість, особливо вночі; кровохаркання.

Епідемічна ситуація щодо туберкульозу напружена як серед цивільного населення, так і серед військовослужбовців ЗСУ, оскільки особовий склад комплектується з населення країни і тісним чином пов’язаний з епідеміологічною та соціально-економічною ситуацією в Україні загалом. У зв’язку з цим у військових частинах відтворюється та ж сама або ще гірша динаміка епідеміологічних показників з ТБ, що й серед цивільного населення. Захворюваність на туберкульоз серед військовослужбовців невпинно зростає у зв’язку з війною. Також на захворюваність впливають наступні чинники:

  • погіршення умов побуту;

  • нерегулярне харчування;

  • порушення режиму сну та відпочинку;

  • перебування в постійних умовах стресу.

Ці проблеми згубно впливають на імунну систему та збільшують сприйнятливість до мікобактерій.

Повністю захиститись від туберкульозної інфекції неможливо, але можна запобігти розвитку хвороби та виявити її на ранній стадії.

Високий рівень дисциплінованості та організованості військових колективів сприяють впровадженню заходів з інфекційного контролю за туберкульозом та забезпечують їхню високу ефективність.

Через розгортання активних бойових дій в східних та південних областях країни, багато людей евакуювалися до більш спокійних регіонів. Звісно, серед них є люди, які лікують туберкульоз. Одна з проблем, яка постала перед ними і перед протитуберкульозною службою, — забезпечення доступу до терапії на новому місці перебування. Адже для подолання туберкульозу питання регулярності прийому препаратів є принциповим.

Вся медична система була адаптована до викликів війни і будь-який пацієнт з туберкульозом може звернутися до найближчого протитуберкульозного закладу того регіону, куди він евакуювався.

Забезпечення пацієнтів протитуберкульозними ліками, як і до війни, залишається безоплатним.

Що стосується людей, які підозрюють в себе туберкульоз і бажають пройти відповідні обстеження, вони можуть звернутися до сімейного лікаря або до працюючих профільних закладів.

Сьогодні фтизіатри, клініцисти, медичні сестри, лаборанти, волонтери боронять свій фронт. Своє плече підставляють і на міжнародному рівні, і всередині країни- ВООЗ, Глобальний фонд по боротьбі зі СНІДом, туберкульозом та малярією, міжнародні фонди та неурядові організації.

І пам'ятайте — туберкульоз виліковний і Україна має арсенал засобів для його подолання!

Лікар-епідеміолог Світлана  ГАВРИЛКО



12.07.2022р. 

ЗАВЧАСНА ЙОДНА ПРОФІЛАКТИКА ШКІДЛИВА ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ’Я!

Відповідно до Наказу МОЗ від 09.03.2021 № 408 «Про затвердження Регламенту щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії», йодна профілактика здійснюється лише після офіційного оповіщення і полягає у введенні в організм людини препаратів стабільного йоду в разі радіаційної аварії та за умови впливу на людину радіоактивних ізотопів йоду.

Важливо дотримуватися вказівок Центру громадського здоров’я та місцевої влади і чекати офіційних повідомлень на їхніх сторінках, а не здіймати паніку.

  Безпідставна йодна профілактика шкідлива для вашого здоров’я!

У надзвичайних ситуаціях, за відсутності таблетованої форми йодиду калію, як виняток (!) можна використати інші препарати, що містять йод: спиртовий розчин йоду або розчин Люголя.

Регламент йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії визначає такі вікові групи і дозування препарату стабільного йоду (калій йодид):

  • діти до 1 місяця (немовлята й діти, які перебувають на грудному вигодовуванні) — 16 мг;

  • діти від 1 місяця до 3 років — 32 мг;

  • діти від 3 до 12 років — 62,5 мг;

  • підлітки від 13 до 18 років, дорослі до 40 років, вагітні та матері, які годують груддю — 125 мг.

 Важливо! Йодид калію слід приймати після їжі та лише після офіційного оповіщення про радіаційну аварію і необхідність йодної профілактики.

 Дорослим старше 40 років йодна профілактика зазвичай не потрібна.

Можна застосувати для йодної профілактики розчин Люголя або спиртовий розчин йоду, однак це виняткова, а не рівноцінна заміна таблетованої форми йодиду калію.

Спиртовий розчин йоду 5% застосовують для дорослих і дітей старше 12 років по 1 мл на 1/2 склянки води.

  • Дітям від 2 до 5 років можна застосувати 2,5%-й спиртовий розчин із розрахунку 20-22 краплі одноразово шляхом нанесення на шкіру тампоном у вигляді смуг на передпліччях і гомілках, а до 2 років — 10-11 крапель відповідно.

  • Дітям від 5 до 12 років — 5%-й спиртовий розчин йоду по 20-22 краплі 1 раз або по 10-11 крапель 2 рази на день на 1/2 склянки молока або води.

  • Розчин Люголя (водний розчин, містить 5% йоду та 10% йодиду калію) застосовують для дорослих і дітей старше 12 років по 22 краплі, або 1 мл розчину, на 1/2 склянки молока чи води. Для дітей від 5 до 12 років — по 10-11 крапель 1 раз чи по 5-6 крапель 2 рази на день на 1/2 склянки молока чи води. Іншим віковим групам не призначено.

 Отже, йодну профілактику здійснюють одноразово (якщо нема інших офіційних вказівок!) шляхом прийому йодовмісних препаратів. Звертаємо увагу, що нераціональне приймання препаратів йоду може призвести також до негативних наслідків.

Т.в.о. начальника відділу Лілія КОНЦУР



11.07.2022р. 

Харчові отруєння – замість відпочинку.

Літо – сезон не тільки масових відпочинків, але і сезон кишкових інфекцій… Забезпечити збереження продуктів за 30-35 градусів у тіні непросто. Буває, не витримують навіть холодильники. Медичні установи фіксують дедалі більше харчових отруєнь. Фахівці кажуть, що люди отруюються м`ясом і рибою, а нерідко й випічкою (у якій використано заражені сальмонельозом яйця). Висока температура повітря створює сприятливі умови для хвороботворних бактерій. Придбання у спеку продуктів на стихійних ринках, з рук у приватних осіб - ризиковано.

У спеку термін зберігання продуктів скорочується у кілька разів: молоко на столі скисає за 2-3 години, котлети стають непридатними через 4-5, а свіжа риба без холодильника псується за 3-4 години. Термін придатності продуктів швидкого харчування ще коротший: шаурма і кури гриль – 1,5 години, біляші та пиріжки з м`ясом – 1 година, хот-доги – менше години. А сосиска в хот-дозі псується швидше, ніж навіть овочі з майонезом.

Щоб уникнути революції у животі і не лікуватися замість відпочинку, дотримуйтесь простих правил:

  • Перед приготуванням їжі та перед її споживанням мийте руки з милом. Після відвідин туалету також!.

  • Не купуйте м`яса і молочних продуктів на стихійних ринках, з рук у приватних осіб – там все реалізується без ветеринарно-санітарного контролю.

  • Не використовуйте для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, поверхневі води). Для цього підійде вода з централізованих джерел водопостачання чи бутильована – придбана у магазині.

  • Перевірте терміни придатності продуктів харчування перед тим, як їх споживати.

  • За найменших сумнівів у якості продукту – відмовляйтесь від нього і без жалю викидайте!. Організм – не смітник, пошкодуйте себе!.

  • Не їжте незнайомих ягід, грибів, трав чи інших рослин.

  • У туристичних мандрівках для миття посуду і рук використовуйте переварену воду. Харчуючись на пляжі, у лісі, дбайте, щоб продукти не контактували з грунтом чи піском.

  • Зберігайте продукти харчування тільки у спосіб, зазначений на упаковці та у встановлені терміни.

  • Купуючи продукти у торгівельній мережі, споживачі мають право вимагати у продавця документи на підтвердження якості і безпеки реалізованої продукції. Окрім цього, якщо продавець подає вам хліб без рукавички, не соромлячись, зробіть йому зауваження!.

  • Вирішаючи у подорож, не беріть тих продуктів, які швидко псуються: ковбасних, молочних, кондитерських виробів, м`ясних салатів, паштетів та інших страв, що потребують охолодження при зберіганні.

  • На відпочинку уникайте багатокомпонентних страв, які не мають достатньої термічної обробки: паштетів, м`ясних салатів.

Подбайте про своє здоров’я !

Лікар з загальної гігієни Орест ГЛУШКО.



08.07.2022 р.

Хантавірусна інфекція

Хантавірусна інфекція - природно-осередкове зоонозне вірусне захворювання, клінічний перебіг якого характеризується гарячкою, двосторонньою інтерстиціальною пневмонією, гострою дихальною недостатністю, респіраторним дистрес-синдромом, гострою серцевою недстатністю та розладами травного тракту.

Заражена людина може відчувати на ранніх стадіях втому, лихоманку і

м'язеві болі. Пізніше з'являється кашель і задишка. У деяких випадках більш

важкого перебігу вірус здатний викликати пневмонію і дихальну недостатність. Зараз це може ховатися під маскою коронавірусної інфекції,

адже симптоми є схожими. Ще одним проявом важкого перебігу хвороби є геморагічна лихоманка з нирковим синдромом. Її симптомами є сильні головні болі, біль в спині і животі, лихоманка, озноб, нудота і помутніння зору, порушення роботи нирок. Інкубаційний період хантавірусної інфекції становить 2-3 тижні, іноді навіть 45-50 днів.

Вперше типовий штам був описаний в 1978 році. Найчастіше вірус фіксували в Азії і Південній Америці, в цих регіонах хантавіруси навіть були

причиною смерті.

Хвороба зазвичай не передається від людини до людини. Людина вилікувалася і все. Вірус нікуди не передався, спалаху бути не може. Єдине, за ким слід простежити, – то це за людьми, які живуть з інфікованим, чи не заразилися вони тим самим шляхом, що і хворий.

Заразитися хантавірусом можна від гризунів, коли частинки їхньої сечі, посліду або слини, які містять вірус, потрапляють всередину людського організму. Передаватись хантавірус може і через укус гризунів. Тож пилові місця, заражені гризунами, є місцями ризику. А усунення або мінімізація контакту з гризунами — кращий спосіб запобігання інфекції. Цікавим фактом є те, що миші і щурі самі не хворіють, а лише переносять інфекцію. До групи ризику потрапляють такі професії як працівники лісового господарства та фермери, а також працівники, зайняті в сфері будівництва, комунальних служб і боротьби зі шкідниками. Туристи і мандрівники також можуть наражатися на небезпеку зараження, якщо будуть знаходитися в заражених місцях проживання гризунів. Крім того, підхопити інфекцію можна при відкритті й прибиранні різних будівель, які були закриті в зимовий період, особливо в сільській місцевості. Імовірність контакту з хантавірусом велика, коли люди перебувають у закритих приміщеннях, де активно живуть гризуни.

Декілька простих, але потрібних порад: для того, щоб уникнути захворювань, які можуть передавати гризуни, необхідно під час роботи з землею одягати рукавиці, частіше мити руки, боротися з гризунами у будинку та господарстві. Овочі, фрукти, консервацію, принесену з підвалу чи погребу, ретельно мити. Споживати воду або з гарантованих джерел водопостачання, або кип’ятити її перед вживанням.

Пам’ятайте, що краще попередити хворобу, ніж її вилікувати.

Лікар-епідеміолог Світлана ГАВРИЛКО



07.07.2022 р.

Носійство кишкових інфекцій

З метою попередження та розповсюдження інфекційних захворювань серед населення працівники крім обстежень лікарів-спеціалістів, клінічних досліджень проходять лабораторні дослідження на носійство кишкових інфекцій, згідно наказу №280 від 23.07.2002р.зі змінами внесеними наказами МОЗУ від 21.02.2013 №150,від 28.07.2014р.№527,від 11.11.2020 №2591,і постановою КМУ від 23.05.2001р№559 "Щодо організації проведення обов’язкових профілактичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб" .

На жаль, у зв’язку з останніми подіями рівень проходжень медичних оглядів різко знизився, зокрема, лабораторних обстежень на дез.групу. А це дуже важливо! Оскільки інфекційна захворюваність постійно зростає. Так за 6 місяців 2022р. в Івано-Франківському районі зафіксовано 47 гастроентероколітів, 1 сальмонельоз, 1 дизентерію. Причиною гастроентероколітів встановленої етіології стали Enterobacter- у 5 випадках, Klebsiella- у 2 випадках, Serratia- у 2 випадках , Escherichia- у 2 випдках. Дані збудники відносяться до умовно-патогенної флори, але їх роль значно зросла впродовж останніх років.

Крім того, після клінічного одужання від інфекційного захворювання може зберігатися носійство збудників інфекції. Отже, джерелом інфекції може бути хвора людина з клінічними проявами інфекції або здоровий „носій”. Зазвичай носійство збудників інфекції реконвалесцентами досить швидко припиняється в результаті наростання імунітету і активації інших захисних систем організму. Разом з тим носійство збудників деяких хвороб може розтягнутися на довгі роки і навіть на все життя, як це трапляється з тими ,що перенесли черевний тиф. Носії становлять епідеміологічну небезпеку, оскільки не знають про виділення ними мікробів, вони ведуть активний спосіб життя, при цьому контактують зі здоровими людьми, займаються готуванням страв, будучи хворими працюють на об’єктах громадського харчування, на підприємствах, що займаються виготовленням продуктів харчування та можуть стати мимовільним джерелом зараження оточуючих , а іноді і джерелом епідемій.

Тривале носійство інфекцій часто підтримується супутніми захворюваннями. Так коліт,холецистит,гельмінтози і дисбактеріоз частіше зустрічаються при кишкових інфекціях.

Виявлений хворий (бактеріоносій) направляється на лікування до лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання при наявності таких захворювань та/або бактеріоносійства:

  • черевного тифу;

  • паратифів

  • сальмонельозу;

  • дизентерії

У разі повного одужання і закінчення медогляду працівник може бути допущений до роботи.

Бактеріоносії умовно-патогенної флори не підлягають відстороненню від роботи та обов’язковій санації, тому лікування лежить на совісті самих носіїв.

У Богородчанському відділі ДУ ”Івано - Франківський ОЦКПХ МОЗ” можна пройти як профілактичне обстеження та носійство , так і з діагностичною метою на наявність збудників кишкових інфекцій.

-профілактичне дослідження на носійство збудників кишкових інфекцій-231.72 грн

-визначення в біологічному матеріалі збудників інфекційних хвороб-63.55 грн

-ідентифікація мікроорганізмів родини Enterobacteriaceae-196.30 грн

-визначення чутливості культур мікроорганізмів до антибіотиків-90.13 грн

Ціни вказані без ПДВ.

Завжди будьте пильними до свого здоров’я!

Бактеріолог мікробіологічної лабораторії

СКРИПНИК-ПЕТРУНИШИН Л.В.



06.07.2022 р.

Вплив виробничого середовища на здоров´я та працездатність людини.

  • Нормальна життєдіяльність людини вагомо залежить від умов зовнішнього середовища, зокрема виробничого. Адже в процесі трудової діяльності на організм людини чиниться своєрідний «тиск» несприятливими виробничими факторами, що прямо чи опосередковано впливають на її здоров´я та працездатність. Серед виробничих факторів прийнято розрізняти небезпечні та шкідливі.

  • Небезпечний виробничий фактор – виробничий фактор, дія якого за певних умов може призвести до травм або іншого раптового погіршення здоров'я працівника.

  • Шкідливий виробничий фактор – виробничий фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров'я, зниження працездатності працівника.

Залежно від наслідків впливу на працюючих шкідливих та небезпечних виробничих факторів розрізняють виробничі травми, професійні захворювання та професійні отруєння, внаслідок яких може відбутися зниження або втрата працездатності (тимчасова чи постійна, повна чи часткова), можливий і фатальний кінець.

  • Професійне захворювання – патологічний стан людини, обумовлений роботою і пов´язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів.

  • Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат (метеорологічні умови) виробничого приміщення, який визначається температурою, відносною вологістю, рухом повітря , що в сукупності впливають на тепловий стан організму.

  • Для створення нормальних умов виробничої діяльності необхідно забезпечити не лише комфортні метеорологічні умови, але й необхідну чистоту повітря. Внаслідок виробничої діяльності у повітряне середовище приміщень можуть надходити різноманітні шкідливі речовини, що використовуються в технологічних процесах.

Шкідливі речовини можуть проникати в організм людини через органи дихання, органи травлення, а також шкіру та слизові оболонки.

Шкідливі речовини, що потрапили тим, чи іншим шляхом в організм можуть викликати отруєння (гострі чи хронічні). Ступінь отруєння залежить від токсичності речовини, її кількості, часу дії, шляху проникнення, від індивідуальних особливостей організму.

  • Гострі отруєння виникають в результаті одноразової дії великих доз шкідливих речовин (чадний газ, метан, сірководень).

  • Хронічні отруєння розвиваються внаслідок тривалої дії на людину невеликих концентрацій шкідливих речовин (свинець, ртуть, марганець). Шкідливі речовини, потрапивши в організм розподіляються в ньому нерівномірно. Найбільша кількість свинцю накопичується в кістках, фтору – в зубах, марганцю в печінці. Такі речовини мають властивість утворювати в організмі так зване «депо» і затримуватись в ньому тривалий час.

  • Шкідливі речовини, що потрапили в організм людини, спричинюють порушення здоров»я лише в тому випадку, коли їхня кількість в повітрі перевищує граничну допустиму (ГДК) для кожної речовини величину.

 Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного середовища на виробництві та захисту працюючих включають:

  • Вилучення шкідливих речовин з технологічних процесів, заміна шкідливих речовин менш шкідливими.

  • Удосконалення технологічних процесів та устаткування (застосування замкнутих технологічних циклів, неперервних технологічних процесів, мокрих способів переробки пиломатеріалів).

  • Автоматизація і дистанційне управління технологічними процесами та обладнанням, що виключає безпосередній контакт працюючих з шкідливими речовинами.

  • Герметизація виробничого устаткування, локалізація шкідливих виділень за рахунок місцевої вентиляції.

  • Попередні та періодичні медичні огляди робітників, які працюють у шкідливих умовах, профілактичне харчування.

  • Контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони.

  • Використання засобів індивідуального захисту.

  • Спеціалістами санітарно – гігієнічної лабораторії Богородчанського відділу проводиться контроль умов праці факторів виробничого середовища та трудового процесу. За період – з 2019 - 2021 р.р. було проведено 315 досліджень, з яких 15 досліджень нестандартні, що становить 4,8 % від загальної кількості досліджень.

  • За результатами контролю впродовж 2019-2021 р.р. в основному виявлялись нестандартні дослідження фізичних факторів виробничого середовища, таких як: шум, вібрація, швидкість руху повітря, температура та відносна вологість. Це свідчить про те, що працівники підприємств району в переважній більшості працюють на обладнанні, терміни експлуатації яких давно вичерпані. А це негативно впливає на здоров»я працюючих.

Біолог санітарно-гігієнічної

лабораторії Галина ВАСИЛИК



05.07.2022р

Небезпечне купання!

Літо - пора відпусток і відпочинку. Купання в річці чи озері в спекотний літній день – що може бути краще? Але, саме тут нас може чекати небезпека, а саме недружелюбно налаштовані мікроорганізми і різні хімічні сполуки які отруюють воду. Під час купання є ризик підхопити інфекції, які передаються водним шляхом, викликані різними видами збудників: вірусами, бактеріями, гельмінтами. Збудники проникають через рот під час плавання і активно розмножуються в шлунково – кишковому тракті. Виділяючись з кишечника хворого, збудники потрапляють у зовнішнє середовище. Захворювання, які дуже часто виникають при купанні – лептоспіроз, контактні дерматити, кишкові інфекції та зараження гельмінтами.

 Лептоспіроз – інфекція, яку викликає бактерія Leptospira, потрапляє у воду з сечею інфікованих тварин, найчастіше гризунів.

 Церкаріоз – можна підхопити пробувши у воді 10 – 15хв., або навіть прогулюючись босоніж по мокрій траві на березі. Збудниками є личинки гельмінтів які переносяться водоплавними птахами – цирк арії, вони вільно переміщаються по воді.

 Мікоз - ураження шкіри грибкового походження.

Окрім бактерій, водойми часто забруднюються поверхневими стоками від сільськогосподарської діяльності людини, неналежного утримання надвірних туалетів, вигрібних ям, відходів від вирощування тварин, обробки полів азотовмісними добривами і пестицидами. Все це під час сильних злив і паводків потрапляє у річки і озера, викликаючи хімічні опіки шкіри і отруєння організму людини.

Небезпека чекає не тільки у воді, але і на березі водойми. Часто, не доходячи ще до водойми, бачимо гори залишеного відпочивальниками сміття, залишків їжі, плями бензину на місцях паркування автомобілів уздовж берега - такі місця краще обходити стороною, саме тут масово розмножуються бактерії, та проживають різні гризуни, які є переносниками небезпечних захворювань.

У воді, під час спеки, активно розкладаються синьо - зелені водорості, які виділяють у воду небезпечні токсини, які викликають отруєння.

Щоб відпочинок біля річки або ставка не закінчився лікарняним ліжком, потрібно дотримуватись таких правил:

- завжди мати з собою на відпочинку запас питної бутильованої води для пиття, миття овочів і фруктів;

  • для купання та відпочинку слід використовувати лише офіційно визначені місця та відповідно облаштовані пляжі;

  • не можна купатися у водоймах, біля яких є очисні споруди, заводи, фермерські господарства;

  • уникати купання у водоймах де живе багато водоплавних птахів. Це загрожує забрудненню води їхніми фекаліями;

  • не ковтати воду з водойми під час плавання;

  • не використовувати воду з річок і ставків для миття овочів і фруктів;

  • не купатися у непротічних водоймах;

  • не варто купатися відразу після сильного дощу, коли весь бруд, пестициди та різні добрива стікають у водойми;

  • не купатися у воді яка «цвіте», в якій плаває багато сміття чи харчових продуктів;

  • після купання обов’язково прийняти душ з милом, якщо є якісь подряпини або ранки обробити спеціальними засобами;

  • не купатися в незнайомих водоймах, та у водоймах де були випадки захворювань

Спеціалісти Богородчанського відділу ДУ « Івано - Франківський ОЦКПХ МОЗ» постійно проводять моніторингові дослідження якості води поверхневих водойм. Так, від початку року обстежено 11 зразків річкової води, за результатами досліджень всі проби відповідають вимогам.

Купайтеся тільки в перевірених місцях! Бережіть себе, та своє здоров´я!

Біолог санітарно – гігієнічної лабораторії Світлана МАКСИМІВ



29.06.2022р.

Як захиститися від кишкових інфекцій в умовах літа та війни .

Влітку через високу температуру повітря зростає ризик поширення гострих кишкових інфекцій. Цьогоріч в Україні він ще більший через наслідки повномасштабної війни.

Як уникнути збудників та вберегти себе від таких інфекцій.

Відомо, шо кишкові інфекції можуть передаватися контактно-побутовим шляхом, зокрема, через немиті руки, посуд, білизну або іграшки. Також їх можна підхопити через інфіковану воду, продукти, овочі, фрукти та страви, які не були термічно оброблені або ретельно вимиті.

Симптоми кишкових інфекцій:

- Підвищена температура тіла.

- Діарея, яка триває декілька днів.

- Блювання, яке не приносить полегшення.

- Біль у животі.

- Загальна слабкість.

- Головний біль

- Симптоми ГРВІ.

Щоб полегшити такі симптоми, необхідно запобігати зневодненню організму та втраті солей. За можливості, необхідно звернутися за медичною допомогою.

Як полегшити симптоми від кишкових інфекцій?

- Необхідно пити велику кількість води або спеціальних розчинів для регідратації, які можуть її замінити.

- Приймати ентеросорбенти, які зв'язують та виводять токсини з організму.

- Приймати жарознижувальні препарати при підвищенні температури.

- Дотримуватись дієти без смажених та гострих страв.

Як можна уникнути кишкових інфекцій?

- Ретельно мийте руки з милом після відвідування вулиці, вбиральні і перед готуванням їжі.

- Необхідно кип'ятити воду, яку п'єте, миєте руки чи посуд, якщо є сумніви в її якості.

- Варто ретельно мити овочі та фрукти перед приготуванням, обливати їх окропом, якщо вживатимете сирими.

- Добре проварюйте, тушкуйте чи прожарюйте продукти.

- Не треба вживати незнайомих рослин, ягід, грибів та трав.

- Правильно зберігайте продукти і дотримуйтесь термінів придатності.

- Тримайте в чистоті кухонні прилади і мийте поверхні.

- Уникайте купівлі продуктів на стихійних ринках.

- Не беріть в дорогу продуктів, які швидко псуються.

- Уникайте плавання в непроточних водоймах та "диких" пляжах, а також не ковтайте воду з таких водойм.

- Мийте та дезінфікуйте іграшки.

- Використовуйте індивідуальний посуд.

- Уникайте контактів з людьми, які мають ознаки захворювань.

Т.в.о.начальника відділу Лілія КОНЦУР



28.06.2022р.

Розповсюдженню інфекційних захворювань можна запобігти.

Під час карантину у зв’язку з COVID – 19 уряд тимчасово дозволив залучення до роботи осіб без проходження попереднього (при прийнятті на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів.

Через те більшість працівників закладів освіти, громадського харчування, торгівлі, харчової промисловості, побутового обслуговування працювали і далі працюють без медичних оглядів та обстежень, що стало причиною росту інфекційних захворювань серед населення області.

Згідно проведеного епідеміологічного аналізу інфекційної захворюваності серед населення області за 5 місяців 2022р.відмічається ріст захворюваності на гострі кишкові інфекції у порівнянні з аналогічним періодом 2021р. в 3,85 раз, ріст захворюваності на ГКІ спостерігається в усіх районах області.

Найвищий ріст захворюваності зафіксовано в Івано-Франківському районі – 31,8 раз. В десяти територіальних громадах (територія обслуговування Богородчанського відділу) за 5 місяців зареєстровано 15 випадків туберкульозу органів дихання, 32 - гастроентероколіти, 1 - сальмонельоз, 1 – дизентерія, що значно більше ніж в минулому році.

Збільшилась на 10% захворюваність на туберкульоз органів дихання, на 13% зросла і кількість бактеріологічно підтверджених форм.

Серед причин виникнення та розповсюдження інфекційних захворювань важливе місце посідає неналежна організація та проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення, передбачених постановою КМУ від 23.05.2001р №559 та наказом МОЗУ від 23.07.2002р. №280 зі змінами внесеними наказами МОЗУ від 21.02.2013р. №150, від 28.07.2014р. №527, від 11.11.2020р. №2591.

Спеціалісти відділу надіслали інформаційні листи головам територіальних громад, начальникам відділів освіти, в яких рекомендували взяти під особистий контроль організацію та проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів та обстежень декретованого контингенту з метою попередження виникнення спалахів харчових отруєнь, інфекційних захворювань та росту захворюваності.

Попереджаємо, що працівники, які без поважних причин не пройшли у встановлений термін обов’язковий медичний огляд у повному обсязі, від роботи відсторонюються і можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

Повідомляємо, що Богородчанський відділ за заявницьким принципом проводить профілактичні лабораторні дослідження декретованого контингенту (в т.ч. працівників закладів освіти) для оформлення особової медичної книжки.

Звертаємо Вашу увагу, що воєнний стан не впливає на порядок проходження обов’язкових медичних оглядів.

Т.в.о.начальника відділу Лілія КОНЦУР



27.06.2022р.

Медики готові до боротьби з холерою

Минулого тижня, за участі лікарів-епідеміологів Богородчанського відділу, у КНП «Богородчанська ЦЛ» та «Лисецька лікарня» проведені семінари-навчання лікарів і середнього медперсоналу з питань клініки, епідеміології та профілактики холери. Розглянуті нормативні документи, на яких грунтуються первинні заходи при виявленні хворого (трупа) або зараження на особливо небезпечні інфекції, що мають міжнародне значення, оновлені схеми сповіщення при виявленні хворого або підозрі зараження холерою та іншими небезпечними інфекціями неясної етіології.

23-24.06.2022р. у вказаних закладах з медпрацівниками відпрацьовані практичні навички одягання і зняття протичумних костюмів (ПЧК), ситуаційні задачі при виявленні хворих з підозрою на особливо небезпечні інфекції, в т.ч. холеру, відбір проб біоматеріалу від хворих тощо.

Розгортання госпітальної бази (госпіталь, ізолятор, обсерватор) на поодинокі випадки холери передбачено в інфекційному відділенні КНП «Богородчанська ЦЛ», а в терапевтичному відділенні КНП Лисецька лікарня» буде облаштовано ізолятор для контактних осіб та обсерватор для лікування хворих з симптомами гострих кишкових інфекцій.

Стаціонари лікарень, які можуть бути перепрофільовані для надання медичної допомоги на поодинокі випадки холери, забезпечені антибіотиками, засобами для регідратації, дезінфектантами, спецодягом.

Завідувач відділення епіднагляду та

профілактики інфекційних хвороб

Богородчанського відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Надія ГЛУШКО



24.06.2022р.

 Продовжується робота в пунктах ВПО 

 

Богородчанський відділ інформує, що на виконання наказу МОЗ України від 06.04.22р. №584, наказу ДУ «Івано-Франківський «ОЦКПХ МОЗ» від 22.04.22р. № 31 та регіонального плану, затвердженого головою ОДА з метою недопущення погіршення епідемічної ситуації щодо гострих кишкових інфекційних захворювань та харчових отруєнь серед внутрішньо переміщених осіб, спеціалістами відділу проведено 25 моніторингових візитів у місця тимчасового перебування ВПО.

В місцях розташування фахівцями вивчались питання розміщення, харчування, водопостачання переселенців, а також організацію протиепідемічних заходів, медичної допомоги, вивчалась потреба в обладнанні, дезсередниках.

В місцях тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб відбирались проби води, змиви з об’єктів оточуючого середовища, а також проводилась роз’яснювальна робота серед ВПО щодо профілактики харчових отруєнь, інфекційних захворювань, в тому числі вакцино керованих інфекцій.

На всі пункти ВПО та перший відділ Івано-Франківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки спеціалістами відділу видано як благодійну допомогу – антисептики для рук, серветки для очищення і дезінфекції поверхонь, мило антибактеріальне та засоби індивідуального захисту.

Продовжується робота з керівниками органів місцевого самоврядування та пунктів тимчасового розміщення ВПО стосовно виконання пропозицій, викладених в актах моніторингових візитів.

Робота по обстеженню місць тимчасового перебування ВПО продовжується.

Т.в.о. начальника відділу Лілія КОНЦУР



23.06.2022р.

Що робити, якщо вкусила змія.

Змії в Україні активні з квітня до жовтня, найбільше шансів зустріти їх — у квітні–травні, під час шлюбного періоду.

Другий пік — восени, у вересні. Тоді вони можуть кусати людей, .

У цьому році через холодну весну та повномасштабне вторгнення РФ в Україну змії не були дуже активні.

Проте наступає літня гаряча пора, і саме в цей час змії найбільш активні.

Місцями проживання змій є узлісся, лісові галявини, лісосмуги, порослі чагарником яри й балки, степові схили з чагарниками. У сонячний день вони можуть вигріватися на стежці, на пнях.

Щоб не стати жертвою отруйних змій, варто бути обачними й дотримуватися простих правил:

• обирайте одяг, що захистить від укусів. Це повинні бути довгі штани із цупкої тканини, високі черевики. Штани потрібно заправити у взуття.

• перевіряйте місце привалу. Перш ніж сісти на траву, камінь, хмиз або колоду — пошарудіть чи постукайте ціпком, палицею тощо, аби налякати змію.

• не торкайтеся руками неперевірених предметів, краще користуватися палицею. Змії часто ховаються у старих пнях, копицях сіна, під каменями чи поваленими стовбурами дерев.

• не робіть різких рухів і не наближайтеся. Якщо побачили поруч змію, краще завмерти і зачекати, поки вона відповзе, або без різких рухів відійти убік.

Тим більше не намагайтеся зловити чи вбити змію. Змії не нападають першими, а проявляють агресію лише у разі небезпеки.


Що робити, якщо вас укусила змія:

Потрібно якнайшвидше потрапити до лікарні та отримати фахову допомогу. Адже укуси небезпечні саме ускладненнями, що можуть після них виникнути.

Також варто надати домедичну допомогу постраждалому:

• забезпечте спокій та мінімум рухів;

• давайте багато води;

• місце укусу обробіть антисептиком;

• зніміть з ураженої кінцівки одяг, прикраси, взуття;

• дайте постраждалому 1-2 таблетки ліків від алергії;

• прикладіть до рани лід, обмотаний тканиною;

• у разі транспортування зафіксуйте уражену кінцівку;

• не висмоктуйте отруту — це може спровокувати алергічну реакцію та набряк верхніх дихальних шляхів;

• не накладайте джгут;

• не припікайте рану;

• не можна вживати алкоголь.

Т.в.о.начальника відділу Лілія КОНЦУР



22.06.2022р.

Небезпечна рослина борщівник Сосновського.

Під час настання літнього періоду необхідно звертати увагу на небезпеку, яку несе в собі така небезпечна рослина як борщівник Сосновського яка швидко поширюється берегами річок, ставків, уздовж доріг, у лісосмугах та пасовищах. Боротися з рослиною досить легко. Це систематичне скошування, зрізування товстих коренів на глибині 10-15 сантиметрів, що забезпечує знищення рослини. Оскільки розмножується борщівник тільки за допомогою насіння. Не варто допускати появи квітконосів. Навіть на скошеній рослині насіння має здатність дозрівати.

Борщівник Сосновського надзвичайно шкідлива рослина. Прозорий водянистий сік рослини багатий на фотоактивні сполуки, що під дією ультрафіолетового (зокрема сонячного) випромінювання надають йому токсичних властивостей. Навіть одноразове торкання до борщівника призводить до опіків 1-3 ступенів. Опіки, особливо у перші кілька діб, схожі на термічні. Для них характерна гіперемія (почервоніння), водянисті пухирі. Опіки з’являються на вражених ділянках тіла не одразу після контакту, а через 1—2 дні, розвиваючись поступово під впливом сонячного ультрафіолету. Місця уражень важко гояться, загострюються прояви інших шкірних захворювань.

Пам’ятайте: Не торкайтесь до оманливого м’якого листя борщівника Сосновського оголеними руками. Не дозволяйте дітям зривати листя борщівника чи бавитись ним улітку. Попереджати про небезпечну рослину чужих і власних дітей. Не використовуйте листя борщівника як серветки, ніколи не витирайте ним руки чи ноги. Працюйте з рослиною тільки в щільному одязі та гумових рукавицях.

Якщо ж контакт з рослиною таки відбувся? Необхідно: промити шкіру під проточною водою. Для цього використайте мило та м’яку губку, щоб змити отруйний сік; якщо сік потрапив в очі чи рот, ретельно промийте ці ділянки впродовж 15-20 хвилин; уникайте сонячних променів 2-3 дні, захищайте шкіру від прямих сонячних променів за допомогою одягу та парасольки; якщо площа опіків велика, ви відчуваєте нестерпний біль, підвищення температури – зверніться за медичною допомогою!

Завідувач мікробіологічної

лабораторії, лікар-бактеріолог Богородчанського

відділу ДУ « Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ»

Лілія ЛАПКО



20.06.2022р.

ЛЕПТОСПІРОЗУ ЛЕГШЕ ЗАПОБІГТИ

Лептоспіроз – небезпечне інфекційне з важким перебігом, що уражає судини, печінку, нирки та інші внутрішні органи. Це найпоширеніший зооантропоноз, зустрічається на всіх континентах.

Для лептоспірозу характерна сезонність, особливо липень – серпень, сприятливі умови є ще й у вересні-жовтні.

Джерело збудника лептоспірозу - інфіковані тварини (хворі та носії), переважно дрібні ссавці (мишовидні та водоплаваючі гризуни), комахоїдні, сільськогосподарські тварини, собаки, промислові тварини (лисиці та ін.). Від людини до людини захворювання не передається.

Збудник потрапляє у воду із сечею інфікованих тварин, найчастіше – дрібних ссавців (гризунів). При наявності заражених гризунів в житлових, складських приміщеннях можливе інфікування продуктів.

Інфікування людини відбувається:

- через ушкоджену шкіру чи слизові (під час купання, ловлі риби у заражених водоймах, її розробці, сінокосі на зволожених територіях, при догляді за хворими і інфікованими тваринами тощо)

- через шлунково-кишковий тракт (при вживанні інфікованої води, продуктів).

Існує професійний ризик захворювання у косарів, працівників ферм, ветеринарів, робітників м’ясопереробних підприємств.

Які прояви хвороби?

З моменту зараження до початку недуги проходить від 6 до 20 днів. Хвороба починається раптово: з’являється гарячка з підвищенням температури тіла до 38-40º, турбують сильний головний біль, а також біль м’язів усього тіла, особливо характерні болі в литкових м’язах та попереку. Пізніше може з’являтись жовтяниця, потемніння сечі, зниження кількості сечі.

Лептоспіроз часто складно діагностувати, адже симптоми схожі на прояви інших захворювань – наприклад, можуть нагадувати грип, який більш характерний восени і взимку. Іноді захворювання може протікати безсимптомно.

Якщо у вас є симптоми захворювання, і ви нещодавно контактували із хворими тваринами, потенційно зараженою водою, вживали ймовірно забруднену їжу, воду - зверніться до лікаря.

При підозрі на лептоспіроз лікування необхідно розпочати якнайшвидше.

Щоб попередити це захворювання,  слід дотримуватись нескладних правил:

1. Не вживати для пиття некип’ячену воду з відкритих водойм, неперевірених джерел;

2. Уникати купання у водоймах, на яких відсутні обладнані пляжі, береги яких заросли кущами, або які використовують для водопою сільськогосподарських тварин;

3. Захищати джерела питної води та продукти харчування від доступу гризунів;

4. Проводити регулярне знищення гризунів у житлових приміщеннях та місцях тримання худоби;

5. Дотримуватись правил особистої гігієни при догляді за худобою – регулярно мити руки, не їсти і не курити під час роботи;

6. Працюючи на присадибній ділянці, остерігатись поранень, користуватись відповідним одягом та взуттям, що захищає від контакту із заболоченим грунтом;

7. Ретельно мити овочі та фрукти, куплені на ринку або в магазині, а також ті, що зберігали у підвалах (вони можуть бути забруднені виділеннями гризунів).

Лікар-епідеміолог Богородчанського відділу

ДУ«Івано-Франківський ОЦ КПХ МОЗ» Світлана ГАВРИЛКО


20.06.2022р.

Що робити у разі відсутності водопостачання ?

У зв’язку з можливістю відключення централізованого водопостачання виникає необхідність завчасного створення запасів питної води. В таких випадках органи місцевої влади працюють над забезпеченням населення привізною питною водою. Необхідно стежити за інформацією про місця та графік підвезення питної води.

!!!Потрібно звернути увагу на наступні рекомендації:

  • До отримання інформації про постачання якісної привізної води для пиття можна використовувати тільки добре прокип’ячену або бутильовану воду.

  • Для приготування їжі обов’язково використовуйте перевірену питну воду, застосовуйте термообробку (варіння, смаження, запікання). Овочі та фрукти ретельно мийте кип’яченою водою, потім обдавайте окропом.

  • У разі підозри щодо розвитку ознак інфекційних захворювань або отруєнь (підвищення температури тіла, лихоманка, запаморочення, головний біль, болі у животі, нудота, пронос, нежить, кашель, пожовтіння шкіри, склер очей, висипи на тілі, поява гнійників і т.д.) терміново зверніться за медичною допомогою, не допускайте самолікування.

  • При неможливості використання питної води з джерел централізованого водопостачання у населених пунктах , потрібно використовувати питну воду з кюветів та інших джерел нецентралізованого водопостачання (колодязів, шахтних криниць), пунктів розливу питної води (в т.ч. - пересувних) при їх наявності, фасовану бутильовану воду та воду в ємностях для індивідуального користування.

  • Зберігати воду потрібно зберігати у закритих ємностях. При цьому обов’язково позн