Лисецька Громада

Постратегувати, розібратися як же простори турботи про себе, про психічне здоров’я громади можуть існувати, як формувати, як доречно та правильно запроваджувати послуги з охорони психічного здоров’я для середньостатистичного громадянина мала на меті стратегічна сесія щодо створення простору психосоціальної підтримки «Дбаю про себе», котра відбулася в Лисецькій селищній раді в рамках реалізації проєкту USAID «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я». 

Окрім добре знайомих представників проєкту: регіональної координаторки у Івано-Франківській області Орини Децик та координаторка з психічного здоров’я у Івано-Франківській області Марії Баран допомагали зібранню з числа працівників органу місцевого самоврядування, психологів місцевого закладу охорони здоров’я та закладів освіти, представників шелтерів та соціальних служб громади, котрі в межах проєкту пройшли підготовку з даного напрямку, керівниця напрямку психічного здоров’я Тетяна Кірьязова та менеджер напрямку психічного здоров'я проєкту USAID «Розбудова стійкої системи громадського здоров'я» Марта Мельник.   

Вітаючи зібрання, голова Лисецької територіальної громади Анатолій Лущак побажав успішної дискусії та шляхів впровадження в громаді послуг з охорони психічного здоров’я, позаяк в час війни нам важлива думка фахівців, як опанувати себе та навчитися стресостійкості. 

Згідно із даними опитування, проведеного декількома місяцями раніше в рамках реалізації даного проєкту, на думку мешканців Лисецької громади, психічне здоров’я – це відсутність стресів, неагресивність, упевненість людини, працездатність, здатність утілювати свої мрії та бажання, гармонія всередині та з соціальним середовищем, сімейні цінності та традиція. Що цікаво, що 45% респондентів знають, де у громаді можна отримати послуги з психічного здоров’я та психосоціальної допомоги, однак лише 18% їх отримували. 27% опитаних жителів громади радше хотіли би отримувати консультації психолога чи іншого спеціаліста з психічного здоров’я. Що стосується доступності до послуг психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, то на думку опитаних лідерів громади, вони є доступними, проте представлені недостатньо і наводили такі можливості: психологи та соціальні педагоги у школах та садочках, психологи в місцевій лікарні, психолог для внутрішньо переміщених осіб у шелтері. Задля покращення доступу до послуг ПЗПСП в громаді респонденти запропонували організацію психологічних гуртків, інформування жителів про наявні послуги, популяризацію піклування про психічне здоров’я. Вказували, що хотіли би дізнаватись про своє психічне здоров’я від сімейного лікаря та отримувати рекомендації від нього щодо психолога. Лідери громади вказували, що для покращення доступу до послуг ПЗ громаді бракує навчання для фахівців. Від часу проведення опитування 12 фахівців КНП «Лисецька лікарня» в рамках даного проєкту пройшли навчання за програмою «Ведення поширених психічних розладів на первинному рівні медичної допомоги» та Програмою психологічної підтримки СЕТА, один представник Лисецької селищної ради пройшов навчання за Програмою психосоціальної підтримки «Зцілення душі і тіла». 

Презентована під час стратегічної сесії модель простору психосоціальної підтримки «Дбаю про себе» розширила би можливість жителів громади у доступі до послуг психосоціальної підтримки. Відтак учасники зібрання схвалили можливість облаштування зазначеного простору «Дбаю про себе» в нашій громаді. Зі свого боку, гості запевнили у методичній та практичній підтримці щодо його створення.