1 грудня 2021 року набув чинності Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».
Цей Закон покликаний спростити процедуру реєстрації місця проживання, оскільки він скасовує проставляння штампів в паспортах, паперові додатки до ID-картки та особисті відвідування військкоматів.
Відтепер маємо можливість обирати між двома способами подання інформації про місце проживання – декларуванням чи реєстрацією місця проживання.
Яка відмінність між декларуванням та реєстрацією місця проживання?
Декларування місця проживання особи – повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади.
Реєстрація місця проживання (перебування) особи – внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Отож, головна відмінність між цими двома варіантами полягає у способі подачі відомостей про особу та документів. Так, Закон дозволяє зробити це онлайн, тобто без зайвого відвідування відповідних установ.
Важливо, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи не є підставою для набуття такою особою права володіння, користування чи розпорядження житлом (у тому числі не є підставою для вселення чи визнання за особою права на проживання та/або права користування житлом), про проживання в якому особа повідомила. (частина 3 стаття 1 Закону)
Який порядок декларування та реєстрації місця проживання?
Громадяни України, які проживають на території України, а також іноземці чи особи без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов’язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.
Місце проживання новонародженої дитини батьки мають зареєструвати або задекларувати протягом 3 місяців з дня державної реєстрації її народження.
Дитина віком від 14 до 18 років самостійно декларує місце свого проживання за місцем проживання її батьків або інших законних представників чи одного з них без надання згоди такими особами. Якщо такі особи декларують інше місце проживання, то повинна бути згода від батьків чи законних представників, що підтверджується електронним підписом. Декларування місця проживання осіб до 14 років здійснюється одним із батьків.
Важливо, що діти, що досягли 14 років відтепер реєструють чи декларують місце свого проживання лише за наявності паспорта.
Особливості декларування місця реєстрації (проживання) дітей-сиріт, осіб без постійного місця проживання та здобувачів освіти передбачено статтями 13,14 та 15 відповідно.
Отож, щоб отримати онлайн-послугу необхідно подати в електронній формі декларацію, яка повинна відповідати вимогам статті 8 та 9 цього Закону, та відомості про сплату адміністративного збору. У випадку, коли особа не є власником (співвласником) житла, за адресою якої декларується місце її проживання, воно здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, уповноваженої особи житла, що надається в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг та зазначається в декларації про місце проживання під час її формування.. Ставка адміністративного збору визначається статтею 6 Закону. Уся інформація подається до Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.
У разі реєстрації місця проживання (перебування) особи під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) подається заява про реєстрацію місця проживання (перебування) за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Реєстрація місця проживання (перебування) особи, зміна її місця проживання (перебування) може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника, що діє на підставі довіреності, посвідченої у встановленому законом порядку. До заяви потрібно додавати документи, передбачені ст. 9 Закону, та підтвердження про сплату адміністративного збору.
Який порядок зняття з місця реєстрації (проживання)?
Зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) передбачено статтею 18 Закону. Заява може подаватися як в письмовій, так і в електронній формі. Обов’язково до заяви подаються необхідний перелік документів (у разі подання в письмовій формі) та підтвердження сплати адміністративного збору. Для дітей віком від 14 до 18 років потрібна згода батьків або законних представників.
На що потрібно звернути увагу?
Відповідно до Закону, до реєстру територіальної громади вносяться й відомості про військовий облік (окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів (за наявності) або відомості, зазначені у військово-обліковому документі відповідно до переліку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Це дає можливість знятись з попереднього місця реєстрації та зареєструватись на новому, не відвідуючи при цьому військкомат.