БОГОРОДЧАНСЬКИЙ ВІДДІЛ ДУ “ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР КОНТРОЛЮ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ МОЗ”

14.05.2024 року

Перманганатна окислюваність у питній воді


■Важливою гігієнічною характеристикою води є її перманганатна окислюваність.

►Перманганатна окислюваність – це показник, що характеризує наявність у воді органічних і неорганічних речовин, що легко окислюються розчином перманганату калію за певних умов. Оскільки окислювачем є перманганат калію, то цей вид окислюваності називається перманганатною.

■ Перманганат калію окислює не всі органічні речовини, що є у воді. Тому показник перманганатної окислюваності є комплексним і не дає уявлення про хімічний склад забруднювачів, але при цьому дозволяє оцінити загальне забруднення води органічними речовинами. Органічні речовини, що знаходяться у воді дуже різні за своєю природою та хімічним властивостям. Їх склад формується як під впливом біохімічних процесів, що відбуваються у воді, так і за рахунок потрапляння поверхневих і підземних вод, атмосферних опадів, промислових і господарсько-побутових стічних вод.

■Перманганатна окислюваність може використовуватись для аналізу питної і мінеральної води, мало забруднених поверхневих вод та для порівняння якості води у різний час або в різних місцях водойми.

■Згідно вимог Державних санітарних норм та правил “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” (ДСанПіН 2.2.4-171-10) перманганатна окислюваність не повинна перевищувати 5 мгО2/дм3.

■Підвищена перманганатна окислюваність - ознака забруднення питної води. Вода, у якої підвищена перманганатна окислюваність, має неприємний колір від світло жовтого до бурого і є хорошим середовищем для росту та розмноження мікроорганізмів. Високий показник перманганатної окислюваності вказує на присутність серед органічних речовин значної частки бактерій. Така вода не рекомендується до вживання і потребує негайного очищення від органічних забруднень.

■Чим менший показник перманганатної окислюваності, тим більша ймовірність використання води не лише для експлуатаційних потреб.

■Постійне вживання питної води з підвищеною перманганатною окислюваністю може призводити до таких захворювань:

►кишкових інфекцій;

►шкірних захворювань;

►розладів в роботі печінки та нирок;

►захворювань шлунку, розладів травлення;

►порушень у роботі імунної, ендокринної, репродуктивної та нервової систем.

●Все це відбувається тому, що вода з підвищеним вмістом органіки – прекрасне середовище для розмноження хвороботворних мікроорганізмів.

■Яким чином визначити показник перманганатної окислюваності вдома? На жаль, самостійно його визначити у питній воді неможливо. Єдиним способом оцінити якість та безпечність питної води – це провести лабораторні дослідження питної води.

■Як очистити воду від органічних сполук, які спричиняють підвищення перманганатної окислюваності? Є кілька способів очищення питної води:

►застосування фільтрів;

►системи зворотного осмосу.

Слід зазначити, що важливо правильно встановити, підключити фільтри чи системи зворотнього осмосу та в подальшому вчасно змінювати катриджі.

►Якщо Ви хочете дізнатись, чи відповідає питна вода вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10, Ви можете звернутись у лабораторії Богородчанського відділу Івано-Франківського районного відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ» чи іншу акредитовану лабораторію. Фахівці лабораторії проведуть необхідні лабораторні дослідження та видадуть Вам результат. Якщо результати досліджень покажуть, що показник перманганатної окислюваності перевищує нормативні значення чи знаходиться в межах норми, то фахівці нададуть відповідні рекомендації, щоб виправити ситуацію та запобігти проблемам із здоров’ям.

Вживайте чисту якісну воду та будьте здоровими!

Фахівець з дослідження факторів навколишнього середовища 

санітарно-гігієнічної лабораторії Богородчанського відділу 

Івано-Франківського районного відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ»

Юлія Кос



08.05.2024 року

Водно-нітратна метгемоглобінемія-ризики існують.

Нині вода все більше стає одним із найцінніших природних ресурсів. Однак попри те, що вона є джерелом життя, лікує від багатьох хвороб, вода також може викликати цілий ряд захворювань.

За висновками ВООЗ більше 80% відомих сьогодні хвороб і навіть деякі онкопатології пов’язують з незадовільною якістю питної води.

Проблема якості питної води для України була і залишається вкрай актуальною і надзвичайно гострою, особливо тепер, в час війни.

У відповідності до вимог ДСанПіНу 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» питна вода повинна відповідати таким гігієнічним вимогам: бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.

Однією із найбільш вагомих та поширених причин забруднення колодязної води мікроорганізмами, нітратами та іншими хімічними речовинами, є порушення власниками криниць вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» при облаштуванні та утриманні джерел водопостачання, а саме: недотримання зон санітарної охорони (в радіусі до 20 метрів від криниці розташовують вигреби, дворові вбиральні, які можуть сприяти, як бактеріологічному забрудненню води, так і її забрудненню нітратами та іншими хімічними речовинами). Окрім того, на забруднення води може впливати неконтрольоване використання на присадибних ділянках біля джерел водопостачання пестицидів, агрохімікатів, засобів захисту рослин тощо, а також близькість до ймовірних джерел забруднення (тваринницькі ферми, гноєсховища,кладовища).
Особливу занепокоєність викликає стан водопостачання сільського населення. Переважна більшість сільського населення споживає воду з колодязів та індивідуальних свердловин, які живляться водами поверхневих горизонтів і мають значно гіршу бактеріальну характеристику в порівнянні з глибинними. Адже мікробне забруднення чи значна кількість певних хімічних речовин, не змінюють суттєво органолептичних властивостей води (смак, запах, колір), а відповідно не викликають підозри щодо її безпечності, особливо, коли цю воду вживають протягом тривалого часу і не скаржаться на здоров'я. А ризик ,можливо, все-таки є?

Вживання питної води, що містить високі концентрації нітратів, небезпечне для здоров’я. Така вода, зокрема ,викликає водно-нітратну метгемоглобінемію як у дорослих, так і дітей.

Водно-нітратна метгемоглобінемія зумовлена токсичною дією нітратів, які викликають кисневе голодування тканин (гіпоксію), що розвивається внаслідок порушення транспортування кисню кров’ю. Групу підвищеного ризику становлять діти до 3-х років, а особливо немовлята віком до 1 року, яких вигодовують сумішами, приготовленими на воді з нецентралізованих джерел водопостачання. Симптоми хвороби у немовлят проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, мочок вух, кінчиків пальців рук та ніг, саме тому цю хворобу називають «блакитний синдром немовлят».У дорослих дуже рідко виникають такі стани,бо гемоглобін у них швидко відновлюється.А от у дітей до трьох років у травному каналі перехід нітратів у нітрити відбувається дуже швидко,так само швидко накопичується і метгемоглобін. При його кількості у крові на рівні 10% з’являється діарея,задишка,акроціаноз;при 30% -судоми,зупинка дихання і смерть. Гостре нітратне отруєння у немовлят у 7–8% випадків закінчується летально.

Щоб попередити виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей, спеціалісти нашого відділу проводять постійний моніторинг якості питної води індивідуальних та громадських криниць, де проживають діти до трьох років.

Так, протягом 2023 року досліджено воду з 278 криниць, перевищення вмісту нітратів в індивідуальних криницях громадян не виявлено. Але це не означає, що ми повинні заспокоїтись. Адже вода в наших криницях далеко не найкращої якості – за мікробіологічними показниками 30% проб питної води не відповідали вимогам державного стандарту, за санітарно-хімічними показниками – 13% нестандартних проб води. Проте фіксувалось перевищення вмісту нітратів у воді однієї з громадських криниць,що перебувають на контролі відділу.За пропозицією спеціалістів відділу, експлуатація криниці припинена.

На жаль, централізовані водогони та каналізації в кожному населеному пункті поки що залишаються тільки мріями. Тому необхідно правильно утримувати ті джерела, які маємо. Один раз на рік слід чистити власні криниці, знезеражувати воду в них і час від часу контролювати якість питної води, яку споживаємо.

Якщо ви не впевнені в якості питної води ,то краще її не споживати,а використовувати бутильовану воду,яка має відповідну супровідну документацію,що засвідчує її якість та безпеку для вашого здоров’я.

Перевірити якість питної води ви можете в лабораторіях Богородчанського відділу ,а якщо у ваших оселях проживають діти до трьох років ,то це можна зробити на безоплатній основі.

Бережіть себе і своє здоров’я!Будьте впевненими у якості питної води,яку ви споживаєте.

Завідувач відділення епіднагляду

та профілактики неінфекційних захворювань 

Богородчанського відділу

Лілія КОНЦУР



07.05.2024 року

Профілактика правця


Правець - це захворювання, яке передається при контакті зі спорами бактерій Clostridium tetani, які знаходяться у ґрунті та кишковому тракті тварин. Інфекція правцем може відбуватися через:

  • потрапляння бруду у рану або поріз,

  • укуси тварин,

  • травмування гострими предметами або уламками деревини.

Правець не передається від людини до людини. Обробка рани антисептиками не знищує бактерії. Симптоми правця включають:

  • стиснення щелеп,

  • м'язові спазми, часто в шлунку,

  • болісну напругу у всьому тілі,

  • проблеми з ковтанням,

  • "витріщання" очей,

  • головний біль,

  • лихоманка та надмірне потовиділення,

  • зміни артеріального тиску та прискорене серцебиття,

  • неконтрольоване скорочення мускулатури голосових зв'язків (ларингоспазм),

  • ламкість кісток,

  • ускладнення дихання.

Правець може призвести до закупорки легеневої артерії, пневмонії або легеневої інфекції. Симптоми можуть з'явитися протягом 3-21 дня після зараження. У випадку перших симптомів необхідно негайно звернутися до лікаря. Без медичної допомоги ризик смерті майже стовідсотковий, навіть із медичною допомогою ймовірність смерті від правця висока (від 10% до 70%), залежно від лікування, віку та стану здоров'я.

Як захиститися від правця: профілактика

Єдиний надійний спосіб захисту - вакцинація. Навіть якщо ви перехворіли, вакцинуватися все одно потрібно, оскільки імунітет після захворювання швидко зникає, і є ризик повторного зараження. Вакцинація від правця проводиться безкоштовно для дітей і дорослих. Згідно з національним календарем щеплень, діти отримують вакцинацію в певні вікові періоди, а дорослі - кожні 10 років.

Для дітей рекомендовано такий графік вакцинації від правця: 2, 4, 6, 18 місяців, 6 років, 16 років.

Ці інтервали між дозами вакцини розроблені з урахуванням ефективності та тривалості імунної відповіді. Дотримання цього календаря допомагає забезпечити стійкий захист від правця протягом дитячого віку.

Якщо ви чи ваша дитина не вакцинувались від правця раніше або невідомо, вакциновані чи ні, варто негайно отримати необхідний захист від хвороби. Зверніться до свого педіатра, терапевта чи сімейного лікаря і він детально проконсультує і направить у кабінет щеплень, де вам зроблять вакцинацію. Усі щеплення - безоплатні як для дітей, так і для дорослих в комунальних закладах охорони здоров’я

Екстрена профілактика правця

Екстрена профілактика правця важлива у випадках серйозних травм або відсутності вакцинації. Ця процедура передбачає першу допомогу при травмі та введення спеціальних препаратів для запобігання розвитку хвороби.

Ситуації, коли може знадобитися екстрена профілактика правця, включають:

  • травми із порушенням цілісності шкірних покривів і слизових оболонок;

  • відмороження та опіки другого, третього та четвертого ступенів;

  • проникні пошкодження шлунково-кишкового тракту;

  • Гангрени або некроз тканин будь-якого етапу, абсцесів;

  • Укуси тваринами;

  • Пологи поза медичними закладами, де не можливо забезпечити стерильні умови;

  • Позагоспітальні аборти, де немає можливості забезпечити стерильні умови.

Для екстреної імунопрофілактики правця рекомендується використовувати спеціальні препарати, такі як адсорбований дифтерійно-правцевий анатоксин зі зменшеним вмістом антигенів (АДП-М) та протиправцевий людський імуноглобулін (ППЛІ). Для надання екстреної профілактики ці препарати вводяться в м'яз або внутрішньовенно залежно від стану пацієнта та інструкцій виробника.

Вибір щодо екстренної профілактики правця потерпілому від травми робить лікар, враховуючи вакцинальну історію пацієнта. Але не варто ризикувати здоров’ям, а подбати про імунітет завчасу і отримати всі щеплення відповідно до Календаря, в т.ч. проти правця.

Лікар-епідеміолог відділення епіднагляду та

профілактики інфекційних хвороб

Богородчанського відділу Івано-Франківського районного відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Фафлей Микола



03.05.2024 року

Водопровідна, фільтрована чи бутильована: яка вода найменш шкідлива для вживання?

■■Від якості питної води безпосередньо залежить наше здоров'я, а достатнє пиття в день позитивно позначається на самопочутті та зміцнює імунітет.

Проте вживання забрудненої питної води може спричинити хвороби шлунково-кишкового тракту, діарею, отруєння й інші захворювання.

Яка ж вода є найменш шкідлива для вживання: водопровідна, фільтрована чи бутильована? На перший погляд вся вода здається однакова й чиста на вигляд.

■ВОДОПРОВІДНА ВОДА. В сучасний період багато людей не вживають водопровідну воду з-під крана в сирому вигляді.

■ Чому водопровідна вода не підходить для пиття?

►може містити шкідливі та небезпечні для здоров’я речовини і домішки, у т.ч. віруси і бактерії;

► можливий неприємний запах і смак;

● На якість водопровідної питної води може вплинути технічний стан водогону, а саме старі водопровідні труби (проходячи по них, вода може отримати вторинні забруднення і стане небезпечною).

■Які шкідливі та небезпечні для здоров'я речовини можуть міститися у водопровідній воді:

►бактерії та віруси – вони можуть викликати небезпечні захворювання шлунково-кишкового тракту, такі як холера, гепатит А;

►хлорорганічні речовини– вони можуть бути токсичними і викликати рак;

►мінеральні речовини (кальцій, магній та ін.) – їх надлишок може призвести до проблем із здоров'ям, таких як камені в нирках;

►солі металів – накопичуючись в організмі можуть викликати хронічні захворювання нирок, печінки, кісткової системи;

► підвищена концентрація у воді заліза, солей, аміаку і навіть сірководню – це призводить до багатьох проблем із здоров’ям;

● Саме тому водопровідну воду не рекомендується вживати в сирому вигляді.

Хоч кип'ятіння води вбиває мікроорганізми, але не впорається із залишковими хімічними сполуками.

Якщо ж іншого варіанту немає, то воду можна вживати після попередньої обробки: кип’ятінням не менше 10 хв , фільтруванням або відстоюванням протягом 2 годин і подальшим використанням тільки верхньої половини рідини.

!!!Ні в якому разі не пийте водопровідну воду з крану, якщо вона має неприємний смак або запах, якщо у вас проблеми зі шлунково-кишковим трактом, якщо ви вагітні або годуєте грудьми.

!!!Оптимальним варіантом залишається фільтрація або бутильована вода.

■ФІЛЬТРОВАНА ВОДА. Це вода, що пройшла ретельний процес фільтрації завдяки фільтру для води. Існують різні типи фільтрів для очищення води, які в основному забезпечують однаковий кінцевий результат, але різними способами. Важливо насамперед визначити, з якими забрудненнями доведеться боротися. Тому слід провести лабораторний аналіз води з крана. І тільки після цього правильно підбирати відповідний фільтрдля вирішення конкретної проблеми.

■Переваги фільтрованої води:

►при правильному підборі систем фільтрації вона не міститиме забруднюючих, шкідливих хімічних речовин і домішок;

► відсутність неприємного запаху і смаку;

►питна вода доступна 24/7.

■ Недоліки фільтрованої води:

►висока вартість якісних фільтрів і систем фільтрації;

►токсичні бактерії накопичуються на поверхні фільтра, якщо не своєчасно змінювати фільтри;

► необхідність регулярного обслуговування систем фільтрації, включаючи чистку механізмів і заміну картриджів;

►деякі фільтри очищають воду не тільки від шкідливих, але і від корисних мінералів (магній, кальцій, а також залізо і марганець).

!!! Утім деякі системи зворотного осмосу передбачають так звані постфільтри – мінералізатори та іонізатори, що повертають у питну воду корисні компоненти, втрачені при очищенні.

Отже, фільтр – дорога покупка, яка виправдовує себе при правильному підході до експлуатації. Щоб від очищувача було більше користі, ніж шкоди треба дотримуватись чітких рекомендацій:

●правильно підібрати фільтруючі системи для вирішення конкретної проблеми;

●своєчасно замінювати картриджі;

●періодично досліджувати воду, отриману після фільтрації.

■■ БУТИЛЬОВАНА ВОДА.

Це сира вода, очищена промисловим способом, але відповідає всім вимогам безпеки. Бутильована вода має збалансований склад та високий рівень очищення. Бутильовану воду можна купити в магазині або замовити доставку додому. Її фасують як у великі бутлі, так і в пластикові пляшки, які реалізуються в магазинах. Але чи корисна вона і чим може бути небезпечна?

● Для виготовлення бутильованої води береться вода з будь-якого джерела (водопроводу, річки, артезіанської свердловини) і піддається серйозному очищенню та збагаченню мінералами. Буває вода першої та вищої категорії. Перша – штучно очищена вода (водопровідна, з поверхневого водоймища) методом глибокого очищення. Вища — вода з артезіанської свердловини, очищена спеціальними методами і знезаражена ультрафіолетом.

■ Переваги бутильованої води:

►зручність: вода в пляшках буває в пластиковій або скляній тарі, різного об’єму;

►відсутність неприємногозапаху і смаку;

►є корисною і безпечною при правильному очищенні: вона перевіряється на наявність забруднень, що представляють небезпеку для здоров'я;

►залежно від того, який бренд ви купуєте, вона може містити навіть мінерали, роблячи її кориснішою для вашого здоров'я;

►ви можете самостійно вибрати виробника, знайти інформацію про джерело і мікроелементний склад, терміни придатності на етикетці і ін.

■ Недоліки бутильованої води:

►постійна необхідність підтримки її запасів;

► ► інколи якість води під знаком питання: якщо вода несертифікована або недобросовісні виробники економлять на етапах очищення води;

► призводить до забруднення довкілля: тонни пластикових пляшок викидаються і не утилізуються, це призводить до забруднення повітря, яким ми дихаємо, землі, на якій ми збираємо нашу їжу, і води, яку ми п'ємо.

● Бутильована вода - оптимальний вибір за умови, що ви знайшли свого постачальника, який має документ про якість води. Тільки в такому випадку ви отримаєте чисту і корисну воду за найкращими цінами і можливо навіть з доставкою прямо додому.

■■Для того, щоб вода приносила користь для організму, вибирайте якісну і чисту воду, комбінуйте її в залежності від того, яких мінералів не вистачає вашому організму, вчасно змінюйте фільтри для води, тоді ви будете відчувати себе повними енергії, сил і гарного настрою.

Фахівець з дослідження факторів навколишнього середовища 

санітарно-гігієнічної лабораторії Богородчанського відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» 

Свистяк (Кос) Юлія



24.04.2024 року

28 квітня Всесвітній День охорони праці

Щорічно 28 квітня в Україні відзначають День охорони праці (Указ Президента України № 685/2006, виданий 18.08.2006)., який збігається зі Всесвітнім днем охорони праці.

Гасло Всесвітнього дня охорони праці – 2024: «Вплив зміни клімату на безпеку та гігієну праці».

Міжнародна організація праці ( скорочено МОП) - одна із найстаріших міжнародних міжурядових організацій. У 2024 році їй виповниться 105 років. Своїми першочерговими завданнями МОП визначає: підтримку демократії і соціального діалогу, боротьбу з бідністю і безробіттям, заборону дитячої праці.

День охорони праці в Україні запроваджено з метою привернення уваги суспільства, органів державної влади, місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання різних форм власності, до питань охорони праці, запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням.

Здорові та безпечні умови праці - це стратегічне завдання, яке стоїть перед державою і бізнесом в Україні. На багатьох виробництвах робітники піддаються впливу шкідливих факторів (хімічні речовини, метеофактори, шум, вібрація, іонізуюче випромінювання тощо). Зважаючи на пріоритетність життя і здоров’я людей, роботодавці не повинні заощаджувати на створенні здорових і безпечних умов праці відповідно до вимог Конституції України та Закону України «Про охорону праці».

В умовах війни цей день набуває особливого значення. У той час, як країна втрачає найкращих громадян, неприпустимо допускати смертельних випадків на виробництві. Важливо підвищити увагу працівників і керівництва підприємства до питань безпеки й гігієни праці, постійно вдосконалювати систему управління охороною праці та впроваджувати найефективніші практики, щоб забезпечити безпеку на виробництві.

Зміна погодних умов значно впливає на сферу праці, особливо на безпеку та здоров’я працівників. Приклади професійних ризиків, які посилюються зі зміною клімату, включають тепловий стрес, ультрафіолетове випромінювання, забруднення повітря, великі промислові аварії, екстремальні погодні явища, збільшення трансмісивних захворювань і підвищений вплив хімічних речовин.

Температурний режим та вологість впливають на працездатність людини. При підвищенні температури працівники, отримують додаткове навантаження на організм, зростає можливість отримання теплового удару, який у свою чергу може привести і до летальних випадків. В умовах повномасштабної війни використання кондиціонерів та витяжних систем може бути унеможливленим відключенням електроенергії в наслідок ворожих атак на об’єкти енергетичної інфраструктури чи плановими відімкненнями з метою зниження навантаження на електромережу.

В холодну пору року значне зниження температур та відімкнення систем теплопостачання через ворожі атаки може призвести до зниження працездатності колективу внаслідок переохолодження чи частіших випадків сезонних захворювань.

Програма заходів до Дня охорони праці має враховувати сучасні реалії та умови воєнного стану. Тому, щоб підвищити ефективність комунікації в умовах економії часу та нестабільного режиму роботи, потрібно підготувати найбільш актуальну й цінну інформацію. Цей матеріал варто подати в такому вигляді:

  • максимально короткий текст;

  • максимум візуалізації;

  • доступна мова;

  • яскраві ілюстрації тощо.


Підсумки проведених заходів бажано обговорити на нарадах в колективах, а також висвітлити в ЗМІ. Так працівники зможуть оцінити необхідність і ефективність Дня охорони праці та в майбутньому братимуть активну участь у відповідних заходах.


Лікар з загальної гігієни Богородчанського відділу Івано-Франківського районного відділу ДУ “Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ” Левицький Богдан



24.04.2024 року

Цікаво про малярію


Малярія завжди була і є однією з найнебезпечніших хвороб людини. Вона приводила до занепаду великі країни, знищувала народи, вирішувала результати війн.

До відомих жертв, які найімовірніше померли від малярії, належать: святий Августин, Христофор Колумб, єгипетський фараон Тутанхамон, Александр Македонський, Чингісхан, принаймні 5 римських пап, італійський поет Данте Аліг'єрі, імператор Священної Римської імперії  Карл V, лорд Байрон, український ентомолог Д. В. Знойко.

За даними ВООЗ, малярія продовжує загрожувати 40% населення світу. Щорічно малярією хворіє понад 500 мільйонів людей, а більш одного мільйона помирає від цієї хвороби. 95% всіх випадків реєструється в Африці. 80% дитячої смертності до 5 років припадає на малярію.

З метою поширення знань про малярію та активізації боротьби з цією хворобою у 2007 році на 60-й сесії Всесвітньої асамблеї здоров’я був заснований Всесвітній день боротьби з малярією. Цей день щорічно визначається 25 квітня у всьому світі.

У цілому від малярії загинуло людей більше, ніж за усі війни разом узяті. Тому малярійного комара вважають «наймасовішим вбивцею людей».

У країнах із низькими доходами населення малярія посідає шосте місце у рейтингу з 10 найпоширеніших причин людської смертності, особливо в тих країнах, де понад 75% населення живе менше ніж на 2 долари у день. Ці країни переважно у Африці. Малярія наразі присутня у 106 країнах світу.

Для цього є всі передумови, а саме:

– наявність і стабільна чисельність переносчиків збудників малярії (комарі виду Anopheles maculipennis);

– більше 30% водоймищ є анофелогенними,;

– за останні роки збільшилися терміни епідсезону: сезон ефективного зараження комарів збудником малярії до 110 днів; сезон можливого зараження людей – з 123 до 140 днів (з травня по жовтень);

Небезпечні на малярію країни відвідують щороку близько 120 млн. туристів, близько 10 тис. хворіють після повернення додому, так звана «завізна малярія». Таким чином, епідситуація з малярії залишається нестійкою.

Малярія – загрозливе для життя інфекційне захворювання, збудником якого є плазмодії, які передаються через укуси комарів. Захворювання проявляється, як мінімум, через 7 діб від зараження, максимум – через рік-півтора, в залежності від виду збудника, стану імунної системи організму людини.

Малярію називають «мавпою» різних захворювань і вона може імітувати ГРВІ, грип, тощо. Захворювання часто починається з недужання, слабкості, розбитості, головного болю, болю в м’язах, суглобах і попереку, сухості в роті, потім – приступи гарячки, блювота, розлади травлення (пронос), кашель, потовиділення, збільшення розмірів селезінки та печінки, порушення з боку нервової системи організму. Хвороба характеризується хронічним перебігом з можливістю рецидивів та летальних завершень.

Цікава історія з винайденням ліків від малярії відома з 1600 року.

На територіях населених пунктів в Перу, де масово хворіли люди на цю небезпечну хворобу, безнадійно хворих вивозили помирати в ліс, де росли хінні дерева. Часто такі люди повертались здоровими в села.

Виявилось, що вони вживали воду, де настоювалась кора хінного дерева, яка мала цілющі властивості. Тоді єзуїтські місіонери в Перу віднайшли кору хінного дерева, всередині якої був хінін, що дотепер є ефективним засобом від малярії.

У 1880 році відкрито збудника хвороби - плазмодія малярії (Laveran). В 1897 році сержант британської армії Рональд Рос виявив, що саме комарі переносять малярію, а не «погане повітря», як вважалося раніше.

Паразити, що спричиняють захворювання малярією- одні з найскладніших та найхитріших патогенних організмів, відомих людству. Половину свого життя вони живуть всередині холоднокровних комарів, а іншу половину – всередині теплокровних людей. Ці два середовища абсолютно різні, але попри це, вони обидва вкрай ворожі. Комаха безперестанно намагається позбутися паразита, а людське тіло в свою чергу намагається позбавитися його. Це невелике створіння (плазмодій) виживає, знаходячись під облогою, але воно не тільки виживає, а й розповсюджується. Малярійний плазмодій має більше способів ухилитися від атаки, ніж ми знаємо. Це - перевертень.

Таким же чином, як гусінь перетворюється на метелика, малярійний паразит трансформується ось так сім (7) разів за увесь свій життєвий цикл.

Цей паразит – надзвичайна наукова проблема, яку до кінця не вдалося розв’язати, але таким є й сам комар, який переносить паразита.

Всього 12 видів комарів переносять більшу частину світової малярії. Дотепер ми знаємо зовсім мало про водойми, де вони мешкають і розмножуються. Тому не так просто уникати цих комах.

Проводилися заходи зі знищення носіїв інфекції – комарів роду Анофелес. Проте, розпилення інсектицидів не принесло бажаного результату. Тоді вчені вдалися до генетичної модифікації комах, що призводить до загибелі плазмодія малярії. Цей ген передається у спадок.

В Европі схвалили першу у світі вакцину проти малярії – (британська фармацевтична компанія QlaxaSmithKline) – вакцина «Моспірікс», яка проходить випробування. Науковці посвятили розробці вакцини вже 30 років.

Лауреатами Нобелевської премії в області медицини 2015 року стали У. Кемблл, С. Омура, Ю. Ту. Вчені винайшли засоби від важких недуг, зокрема – малярії. Вони синтезували речовину артемізинін, отримано з полину, яка знищує збудника хвороби.

Боротьба з малярією триває!


Лікар –паразитолог Богородчанського відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХМОЗ» Федорів В.І.



22.04.2024 року

Всесвітній тиждень імунізації в Україні

відзначається з 2005 року. Щорічно в останній тиждень квітня плануються заходи, присвячені Всесвітньому тижню імунізації, який започаткувала Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ). Вони спрямовані на просування вакцинації як ключового інструменту профілактики захворювань і збереження життів, підвищення обізнаності населення щодо необхідності щеплень.

Тема Всесвітнього тижня імунізації у 2024 році – «50-річчя Розширеної програми імунізації». ЇЇ мета – забезпечити доступ до життєво необхідних вакцин кожній дитині в світі незважаючи на регіон проживання. У ВООЗ наголошують про нагальну потребу досягнути високого рівня охоплення щепленнями в кожній громаді, аби попередити спалахи небезпечних вакцинокерованих хвороб (кір, дифтерія, правець, кашлюк тощо) сьогодні та в майбутньому.

Вакцинопрофілактика – одне з найбільших досягнень людства і найнадійніший спосіб попередження багатьох інфекційних хвороб.

Завдячуючи тривалій масовій імунізації населення проти дифтерії, кашлюку, кору, поліомієліту та інших хвороб, досягнуто суттєве зниження захворюваності на ці інфекції та зменшення кількості летальних випадків.

Імунізація щорічно рятує від 2 до 3 мільйонів людських життів та допомагає у сотні разів знизити інфекційну захворюваність.

Ще кілька фактів про досягнення вакцинації:

  • завдяки вакцинації людство перемогло натуральну віспу;

  • захворюваність на поліомієліт знизилася на 99%, ще трохи й людство назавжди знищить цю страшну хворобу;

  • знизився рівень захворюваності на правець, дифтерію, кашлюк, краснуху, захворюваність менінгітами, раком печінки;

  • глобальна смертність від кору знизилася на 75%;

  • знизилася щорічна смертність від правця новонароджених більш ніж у 13 разів.

В Україні затверджено Національний календар профілактичних щеплень від 10 небезпечних інфекційних хвороб. Ним передбачено обов’язкові щеплення проти туберкульозу, кашлюку, дифтерії, правцю, поліомієліту, кору, епідемічного паротиту, краснухи, гепатиту B та гемофільної інфекції. Вакцинація проти цих хвороб гарантована державою і є безкоштовною для мешканців України.

Важливо знати, що вакцини стимулюють власну імунну систему організму для захисту від відповідної інфекції або хвороби. Завдяки щепленням можна захистити організм від інфекції, запобігти важкому перебігу та появі ускладнень від неї. Дитина, яка не отримала щеплення проти тих чи інших інфекцій, наражається на великий ризик захворіти, особливо якщо кількість таких дітей щороку зростає.

Більше важливої та достовірної інформації про вакцинацію як медичні працівники, так і пересічні громадяни можуть почерпнути на Національному порталі з імунізації https://vaccine.org.ua/

Національний портал з імунізації — це перший в Україні профільний ресурс, присвячений всім питанням вакцинокерованих інфекцій, щеплень та використання вакцин.


Завідувач відділення епіднагляду та

профілактики інфекційних хвороб

Богородчанського відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Надія ГЛУШКО



19.04.2024 року

Як зберегти психоемоційний стан в умовах війни 

Незважаючи на продовження інтенсивних військових дій в Україні, одним із пріоритетних державних завдань є збереження психічного здоров’я, особливо психоемоційного стану дітей і підлітків.

В Україні з 2023року діє Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?», ініційована першою леді України Оленою Зеленською.

У складних умовах війни, частих повітряних тривог важливо забезпечити відповідну організацію навчального процесу в школі чи укритті та створити належні умови для дистанційного навчання вдома.

При інтенсивній розумовій праці в дітей та підлітків з’являється втома. Втома - це природна реакція організму на більш-менш напружену роботу. Її біологічне значення подвійне: з одного боку – це захист, охоронна реакція від виснаження організму, з іншого – стимулятор відновлювальних процесів і підвищення його функціональних можливостей.

В силу різних причин: надмірне навантаження, недостатній відпочинок, дія несприятливих подразників (шум, вибухи, вогонь, і т.п.) або хвороба - у дітей часто наступає перевтома, яка є вже патологічним процесом. Тому дорослим обов’язково треба враховувати психоемоційний стан дитини.

Початковими ознаками перевтоми вважаються зміна поведінки учня, зниження успішності, деякі функціональні нервово-психічні порушення.

Фактори, які розладнують дитячу нервову систему, проявляються у вигляді екстремальної ситуації (надмірний об’єм шкільних завдань, страх перед ЗНО, грубе поводження з учнем старших, міжособисті стосунки вчителя і учня, учня і класу, учня і сім’ї).

Безперервна робота з комп'ютером приводить до зниження імунітету, захворювання органів зору, хвороб серцево-судинної системи та шлунково-кишкового тракту. У дорослих надмір негативної інформації може також викликати порушення сну та депресію.

Щоб запобігти перевтомі, слід обмежувати тривалість роботи учня за комп’ютером, час користування гаджетами вдома, робити гімнастику очей, правильно облаштувати робоче місце дитини.

Дані досліджень фахівців з психіатрії доказують вплив комп’ютерної техніки, особливо гаджетів, на розвиток психічних захворювань.

Різні види неврозів і неврозопатій можуть набирати досить вираженого характеру вже у шкільному віці (прояви психопатій - впертість, злопам’ятство, полярні зміни настрою). Школярі з психопатичними особливостями найбільш схильні до вживання алкоголю, наркотиків, токсикоманії, клептоманії (потягу до крадіжок) та комп’ютероманії (залежності від інтернету).

Вона характеризується високим ступенем фізичного виснаження. Часто це супроводжується нервовим напруженням, оскільки вимагає швидкої реакції. Паралельно виникають зміни особистості: самоізоляція, втрата внутрішньої орієнтації, психічна неврівноваженість, розсіяність, неохайність, байдужість до близьких.

Що може викликати неадекватну поведінку?

  • раптові несподівані зміни у житті, зокрема смерть близької людини, розлучення батьків, перехід в іншу школу

  • стрес, повʼязаний з навчанням, відчуттям надмірного навантаження

  • якщо дитина стала свідком або зазнавала насильства у школі, вдома чи у стосунках

  • якщо людина стала свідком чи пережила важкий стрес або травматичні події

  • відчуття ізольованості; підвищена емоційна напруга

  • вираження злості

  • жорстокість між однолітками

Такі психоемоційні реакції можуть в окремих випадках призвести до самопокарання як бажання привернути увагу до своїх переживань.

Як справитися зі стресовою ситуацією?

  1. Зберігайте безпеку

Якщо ви почуваєтеся погано (фізично чи психічно), слід негайно звернутися за допомогою: знайдіть дорослого чи друга, якому ви довіряєте, який зможе надати при необхідності медичну допомогу, яка вам потрібна.

  1. Поговоріть з кимось

Коли вас переповнюють почуття, з якими ви не можете впоратися, поговоріть з кимось із сім’ї, другом або просто з дорослим, якому довіряєте, або з священиком. Важливо знати, з ким ви можете поговорити під час кризи о 3:00 ночі, у вихідні або під час інших незручних обставин.

  1. НЕ вживайте алкоголю та наркотиків

Вживаючи алкоголь або наркотики, люди намагаються змінити свій настрій чи позбутися певних емоцій і почуттів. Деякі люди вживають психоактивні речовини, щоб уникнути страху чи самотності. Утім їхній ефект лише тимчасовий і може призвести до погіршення самопочуття.

Алкоголь є депресантом, тобто уповільнює мозкову діяльність. Його дія змінює те, як ви думаєте та відчуваєте, тому почуття тривоги і депресії може збільшитися.

  1. Робіть те, що вам подобається

Згадайте, що приносить вам задоволення. Це може бути спорт або хобі, які вам подобається. Малюйте, слухайте музику, вишивайте, прикрашайте оселю – робіть усе, в чому черпаєте натхнення! У кожного воно своє: спів пташок, прогулянка у парку, цікава книжка тощо.Саме задоволення від процесу допомагає відновитися і наповнитися силами.

  1. Не будьте надто суворими до себе

Намагайтеся не бути суворими щодо себе, не намагайтеся робити все ідеально. Якщо ви знесиленні, спробуйте просто відпочити. Дозвольте собі нічого не робити. Це нормально, скажіть собі. Це може бути спорт, приймання ванної, зміни у зовнішньому вигляді, чашка особливої кави тощо.

Пам’ятайте, кожне покоління має свої випробування. Але життя – безцінне.

Подумайте про свій «Переможний день». Перемога України буде обов'язково! Тому вже зараз замисліться: «З якими власними перемогами я зустріну цю омріяну подію»?

Піклуватися про своє здоров’я необхідно за будь-яких обставин.


Лікар з загальної гігієни Богородчанського відділу

ДУ «Івано-Форанківський ОЦКПХМОЗ» Левицький Богдан



12.04.2024 року

Щодо влаштування і експлуатації колодязів

■Вода – основа життєдіяльності людини, і саме від якості спожитої води залежить стан здоров’я та самопочуття людини. Вона забезпечує нормальне функціонування всіх органів і систем, істотно впливає на всі фізіологічні та біохімічні процеси, що відбуваються в організмі людини. Багато бактерій і вірусів у воді призводять до інфекційних захворювань та епідемій, а токсичні речовини – до масових отруєнь.

■ Значна частина населення, особливо в сільських населених пунктах, споживає воду з колодязів, яка легко забруднюється весняними паводками, дощами, таненням снігу, ґрунтовими та стічними водами, агрохімікати тощо.

Тому санітарно-технічний стан колодязя, його влаштування та утримання є одним із факторів, що впливають на якість води та її безпечність. Завдяки дотриманню певних вимог та рекомендацій власниками колодязів та самими користувачами можна запобігти забрудненню води.

■Питна вода повинна відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіНу 2.2.4-171-10), а вміст шкідливих речовин у воді не повинен перевищувати гранично допустимі норми. Вживати воду можна тільки будучи абсолютно впевненими в її безпеці. Гарантією чистої води є відповідний стан колодязя, а також висновки лабораторії, яка проводить лабораторний аналіз питної води.

■ При виборі місця влаштування колодязя слід враховувати те, що він має бути розташований на незабрудненій та захищеній місцевості, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 50 м від вбиралень, вигрібних ям, мережі каналізації, старих покинутих колодязів тощо. Влаштовувати колодязі у місцях, що затоплюються повінню, зазнають розмивів, зсувів та інших деформацій, на понижених та заболочених, а також на проїзній частині вулиць – забороняється.

■■ Згідно ДСанПіНу 2.2.4-171-10 під час влаштування шахтних колодязів необхідно дотримуватись таких вимог:

1.Ізолювати колодязь від проникнення поверхневих вод (дощових і талих ).

2.Влаштування стінок колодязя проводити монолітним залізобетоном, бетонними або залізобетонними кільцями, а за їх відсутності – каменем, керамікою, цеглою чи деревом. Стінки колодязя повинні бути щільними, без шпарин.

3. Каміння для влаштування стінок колодязя повинно бути з міцних стійких порід та укладатись на цементний розчин.

4.У разі використання дерев'яних зрубів слід застосовувати колоди завтовшки не менше ніж 0,25 м, прямі, без глибоких шпарин і червоточин, не уражені грибком. Вінця надводної частини зрубу можна робити з колод або брусів сосни або ялини.

5.Підводну частину стінок колодязя потрібно заглиблювати у водоносний горизонт не більше ніж на один метр для кращого його розкриття та збільшення шару води. При слабкому водоносному потоці необхідно розширити зруб колодязя у нижній частині.

6. У разі влаштування колодязя у відкритих котлованах на дні колодязя влаштовують гравійні фільтри.

7. Наземна частина колодязя (оголовок), призначена для захисту шахти від забруднення та спостереження за водозабором, влаштовується не менш як на 0,8 м вище поверхні землі. З метою захисту від засмічення оголовок повинен щільно закриватись кришкою з металу чи дерева або мати залізобетонне перекриття з люком, який також закривається кришкою. Зверху оголовка влаштовують дашок, навіс.

8. Для опущення в колодязь людини з метою його чистки та ремонту в стінки колодязя необхідно вставити металеві скоби, розміщені у шахматному порядку на відстані 0,3 м одна від одної.

9. Для підйому води із колодязя слід застосовувати насоси. Зливна труба насоса повинна мати гачок для підвішування відра. У разі неможливості застосування насоса допускається обладнання колодязя коловоротом або міцно прикріпленим "журавлем" з відром для загального користування.

10. Біля колодязя слід влаштовувати підставку для відер, навколо споруди повинні бути огорожа (радіусом не менше 2 м) з воротами (хвірткою) та стежка із твердим покриттям (від воріт до колодязя).

11. Для захисту колодязя від забруднення поверхневими стоками слід влаштовувати перехоплюючі канави, які відводять стоки від колодязя, навколо колодязя необхідно робити "замок" із утрамбованої глини (глибиною 2 м і шириною 1 м) або бетонувати майданчик радіусом не менше ніж 2 м на основі з щебеню товщиною 15-20 см та з ухилом від колодязя.

■■ Перед введенням в експлуатацію рекомендується виконати тривале відкачування води у декілька повних об’ємів, дезінфекцію та повторне відкачування води до зниження залишкових кількостей дезінфектанту до норми.

► Користуючись колодязем, велику увагу необхідно приділяти його захисту від забруднення і періодично ремонтувати, запобігати нагромадженню мулу, що погіршує смак і запах води та є сприятливим середовищем для розмноження патогенних мікроорганізмів.

►Колодязь потрібно очищати – не рідше раз на рік та повністю відкачувати воду.

►Дезінфекцію колодязів необхідно проводити спеціальними деззасобами за епідемічними показаннями, а саме: при встановленні мікробіологічного забруднення води, при виникненні надзвичайних ситуацій (повеней, затопленні територій, в результаті сильних злив), а також з профілактичною метою. Також це рекомендовано робити після кожного ремонту або очищення.

►З метою попередження виникнення захворювань серед користувачів води– весною та восени треба проводити профілактичне знезараження води. Його починають з визначення об'єму води в колодязі. Потім повністю відкачують воду, чистять та ремонтують колодязь, дезінфікують поверхню стінок колодязя методом зрошення, очікують поки колодязь наповниться водою та дезінфікують повторно.

►У випадку, коли вода криниці забруднена, змінився смак, запах, колір чи з інших причин потрібно проводити лабораторні дослідження води по санітарно-хімічних або мікробіологічних показниках.

В разі виявлення невідповідності води вимогам Держстандарту необхідно відкачати воду з колодязя та провести санацію, яка включає попередню дезінфекцію надводної та підводної частини колодязя об’ємним способом, очищення, при потребі - ремонт. Після проведення санації колодязя рекомендовано ще раз провести лабораторний контроль якості питної води на санітарно-хімічні та мікробіологічні показники.

● Дбайте про якість питної води і пам'ятайте, що дотримання вимог та рекомендацій допоможе вам уникнути захворювань, пов'язаних із вживанням питної води!

Фахівець з дослідження факторів навколишнього середовища

санітарно-гігієнічної лабораторії Богородчанського відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Свистяк (Кос) Юлія



10.04.2024 року

Амоній у питній воді та його вплив на людський організм

■Амоній – це хімічна сполука, яка складається з атомів азоту та водню. Він добре розчинний у воді з характерним різким запахом, має безбарвний або слабо жовтуватий колір. Амоній є досить стійкою сполукою, але вона може легко розкладатися за високої температури або в присутності кислот або лугів.

■Іони амонію – сполуки-індикатори, які свідчать про свіже забруднення води. Іон амонію з’являється у воді внаслідок розчинення у ній аміаку – продукту розкладу органічних нітрогеновмісних речовин.

■Наявність амонію в питній воді – результат діяльності мікроорганізмів та є продуктом розкладання органічних азотовмісних речовин. Тобто, амоній у питній воді завжди наявний у незначних концентраціях, як обов`язковий компонент.

■ Норма вмісту амонію згідно вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10 “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною”для питної водопровідної води становить 0,5мг/дм3, а для питної води з колодязів і каптажів, джерел -2,6мг/дм3. Тобто, вміст амонію в питній воді не повинен перевищувати дані гранично допустимі норми.

■Підвищений вміст амонію свідчить про погіршення санітарного стану води. Зростання концентрації зумовлене надходженням у ґрунтові води господарсько-побутових стічних вод, азотних і органічних добрив. Іноді, особливо в глибоких підземних водах, можлива присутність амонію, що утворився за рахунок відновлення нітратів при відсутності кисню. В цьому випадку аміак не вказує на недоброякісність води.

■Вплив амонію на організм людини. Токсична дія амонію залежить від його концентрації та тривалості споживання забрудненої питної води.Вміст амонію у високих концентраціях у питній воді негативно впливає на людський організм. При тривалому надмірному потраплянні амонію в організм виникають серйозні порушення.

●Токсичність амонію зростає з підвищенням РН середовища. При тривалій вживанні питної води із високим рівнем амонію знижується вміст кальцію в організмі, відбувається зміна в РН крові та зменшується вага тіла.

●Постійне вживання питної води з підвищеним вмістом амонію призводить до цілого ряду захворювань:

►порушень кислотно-лужного балансу,виникнення хронічного ацидозу і змін у тканинах;

►серйозних порушень в репродуктивній системі;

►порушень нервової системи;

►розладів у роботі печінки, нирок і легень;

►підвищенні артеріального тиску.

■Яким же чином уберегти себе від негативного впливу амонію?

На жаль, самостійно визначити рівень аміаку у воді неможливо, як і позбутися його. Допомогти можуть лише відповідні фахівці. Як тільки у Вас виникнуть перші підозри, що якість води погіршилась, з’явилося помутніння, неприємний запах, або після кип’ятіння виявили осад, якого перед тим не було, то одразу потрібно зробити лабораторний аналіз даної води. До того ж амоній це лише одна з багатьох небезпек, які можуть чекати на Вас при вживанні забрудненої води.

►Якщо Ви хочете дізнатись, чи відповідає питна вода у вашому крані, колодязі, каптажі чи джерелі вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10, Ви можете звернутись у лабораторію Богородчанського відділу Івано-Франківського районного відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ» чи іншу акредитовану лабораторію. Фахівці лабораторії проведуть необхідні лабораторні дослідження та нададуть Вам результат. Якщо результати досліджень покажуть, що вміст амонію перевищує нормативні значення чи знаходиться в межах норми, то фахівці нададуть відповідні рекомендації, щоб виправити ситуаціюта запобігти ускладненням зі здоров’ям.

►Отже, оскільки питна вода з підвищеним вмістом амонію впливає на здоров’я людини, необхідно комплексно підходити до вирішення цієї проблеми. А саме:

■провести лабораторний аналіз, щоб знати точний показник вмісту амонію у питній воді;

■якщо показник перевищує нормативні значення, то необхідно підібрати фільтридля води або системи для очищення від амонію;

■правильно встановити, підключити фільтри чи системи для очищення від амонію;

■ вчасно змінювати катриджі.

Бережіть своє здоров’я та будьте впевнені у якості питної води, яку Ви споживаєте.

Фахівець з дослідження факторів навколишнього середовища

санітарно-гігієнічної лабораторії Богородчанського відділу Івано-Франківського районного відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ»

Кос Юлія



03.04.2024 року

Весняний авітаміноз


■ Весна - улюблена багатьма людьми пора року. За вікном світить яскраве весняне сонечко, змінюється природа, настають по справжньому теплі дні… Але чомусь ми так швидко втомлюємося, без причини роздратовані, брак енергії, постійно хочеться спати, у нас загострюються хронічні захворювання, а постійна застуда все ніяк не проходить?

Причина цього – весняний авітаміноз.

●●Авітаміноз – це захворювання, спричинене дефіцитом одного вітаміну або групи вітамінів в організмі людини, який найчастіше виникає у весняно-зимовий період.

■Причини весняного авітамінозу:

1) Бідний раціон та незбалансоване харчування. Жорсткі дієти, голодування.

2) Споживання продуктів, у яких недостатньо вітамінів або взагалі відсутні.

3) Неправильне зберігання або занадто довга термічна обробка продуктів .

4) Вживання надмірної кількості цукру та кави.

5) Часті захворювання та погана діяльність імунної системи.

6) Порушення обміну речовин та травних процесів, наявність хвороб шлунково-кишкового тракту.

7) Дефіцит свіжого повітря, сонячного світла (вітаміну D) та фізичної активності.

8) Постійні стреси і хронічна втома.

9) Куріння, зловживання алкогольними напоями, психоактивними речовинами та ліками.

■Ознаки та симптоми весняного авітамінозу

Вони залежать від того, яких саме вітамінів бракує в організмі.

Навіть нестача одного вітаміну може спричинити досить неприємні наслідки: порушується процес утворення необхідних ферментів, обмін речовин, що сприяє загостренню хронічних захворювань.


Ознаками весняного авітамінозу є:

► біль голови;►нудота; ►погіршення зору; ►закладеність носа; ►сонливість;►швидка втомлюваність;►апатія; ►дратливість;►часті застуди та інфекційні захворювання; ►порушення режиму сну; ►м’язова слабкість; ►зниження імунітету; ►відсутність апетиту; ►погана концентрація уваги, неуважність; ►загальний занепад сил.


Зовнішні симптоми весняного авітамінозу:

►шкіра стає сухою, блідою, млявою, чутливою, схильною до висипань, подразнень;

►волосся втрачає блиск, починає випадати, січуться кінчики, може з’явитись лупа;

►поганий стан нігтів – нігтьова пластина може стати ламкою, тьмяною і почати розшаровуватись, а нігті слабкі і ламаються;

►губи тріскають, швидко пересихають, може з’явитись герпес та кровоточивість ясен.

■Тривалий дефіцит вітамінів може обернутися для організму серйозними ускладненнями.

●Відсутність вітаміну А викликає «курячу сліпоту». На дефіцит цього елемента вказує також поява лупи, тьмяність і ламкість волосся, поява білих смуг на нігтях і гнійників на шкірі. Також з’являється сльозотеча, яка загострюється на

сонці, збільшується чутливість організму, особливо до болю.

●Про дефіцит вітаміну В1 свідчить порушення психоемоційного стану (дратівливість, млявість, безпричинне занепокоєння, безсоння вночі та сонливість протягом дня). Людину турбує головний біль і мігрень, спостерігається погіршення пам’яті.

●Нестача вітаміну В2 проявляється слабкістю, відсутністю апетиту.

●Дефіцит вітаміну В3 може викликати проблеми з травленням, м’язову слабкість, запаморочення і безсоння. Також це негативно позначається на стані шкіри, викликаючи появу запалень і пігментних плям.

●Відсутність вітаміну В5 характеризується підвищеною втомою, болем у м’язах, онімінням кінцівок і нудотою.

●Для дефіциту вітаміну В6 характерна поява стоматиту, кон’юнктивіту і нервових розладів – загальмованості, дратівливості і тривожності, навіть судоми.

●А недостатній вміст вітаміну В9 проявляється безсонням, занепокоєнням і проблемами в роботі системи травлення.

●Відсутність вітаміну В12 проявляється швидкою втомлюваністю, підвищеною нервозністю і розвитком запальних процесів в ротовій порожнині.

●При нестачі вітаміну С розвивається схильність до частих вірусних та застудних захворювань, загострення хронічних хвороб і підвищення ламкості кровоносних судин. Порушується синтез білка колагену, що призводить до виникнення хвороби- цинги.

●Дефіцит вітаміну D проявляється порушенням сну, погіршенням зору та стану волосся, нігтів і зубів. У дітей нестача вітаміну D викликає рахіт.

●Низький вміст вітаміну Е проявляється дизбактеріозом, дерматитом, порушенням менструального циклу і запальними захворюваннями шкіри. Найбільше відсутність цієї речовини впливає на репродуктивну систему чоловіків та жінок.


■ Профілактика авітамінозу передбачає:

►Збалансоване харчування та різноманітний раціон. Виключіть зі свого раціону нездорову їжу (цукор, жир, пресовані продукти). Робити це треба послідовно. Важливо включити до свого раціону продукти, які багаті на мінерали та вітаміни, зокрема, овочі, фрукти, горіхи, зелень, рибу, насіння, яйця та молочні продукти.

►Пийте достатню кількість води.Вода допомагає підтримувати водний баланс, виключити зневоднення.Вона виводить із організму токсини, прискорює засвоєння вітамінів, прискорює оновлення шкіри, яка потребує відновлення після холодної пори року. Рекомендовано пити не менше 1,5 літри води у день, крім іншої рідини ( чаю, кави, соків, супів).

►Відмовтесь від надто суворих дієт, оскільки через недостатню кількість поживних речовин авітаміноз може лише посилюватися.

Тому важливо харчуватися помірно, але різноманітно.

►Активний спосіб життя.

Не забувайте про регулярні прогулянки на свіжому повітрі та достатню фізичну активність, адже заняття спортом допоможуть подолати такі симптоми, як втома та відсутність енергії. Почніть ранок із щоденної зарядки і поступово додавайте навантаження.

► Повноцінний відпочинок. Якщо ваш день побудований на постійних справах та переживаннях, то навіть найдорожчі таблетки не допоможуть вам повністю відновити здоров'я. Нічний сон має тривати не менше 7-8 годин.

►Уникайте стресу і перевтоми, відмовтесь від шкідливих звичок.

► Регулярно відвідуйте лікаря, який надасть консультацію та при потребі призначить курс відповідних препаратів.

Проте, не займайтесь самолікуванням!

■Залежно від того, яких вітамінів не вистачає, слід збагатити свій раціон відповідними продуктами:

■А – морква, якісне вершкове масло, квасоля, буряк, гарбуз і теляча печінка. ■В1 – гречка, свинина, картопля (відварена або запечена), вівсянка, горіхи і рис. ■В2 – молоко, мигдаль і нежирна свинина. ■В3 – яйця, риба, куряче м’ясо, арахіс, чорнослив, сир. ■В5 – цільнозерновий хліб, риба та м’ясо. ■В6 - печінка, висівки, пророщені зерна пшениці. ■В9 – буряк, квасоля, морква, салат і зелені овочі. ■В12 – яйця і кисломолочні продукти. ■С – цитрусові фрукти, капуста, яблука, ківі і шипшина. ■D – сир, риб’ячий жир, гриби і масло. ■Р – печінка яловича, молоко і горіхи.


Для того щоб зберегти максимальний вміст вітамінів в продуктах, необхідно їх правильно зберігати, готувати і вживати.

Зберігати овочі варто в темному прохолодному місці. Зелень, свіжі овочі і фрукти не підлягають тривалому зберіганню. Їх не потрібно піддавати довгій термічній обробці. М’ясо і рибу краще запікати в духовці або готувати на парі. Готову страву необхідно вживати відразу.


Бережіть себе та ваше здоров’я!

Дотримуйтесь простих рекомендацій, щоб ваше самопочуття завжди було на висоті!


Фахівець з дослідження факторів навколишнього середовища санітарно-гігієнічної лабораторії Богородчанського відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Кос Юлія



02.04.2024 року

Нітрати у ранніх овочах і фруктах

Весняної пори на полицях магазинів та на ринках з’являється все більше апетитних овочів, якими так хочеться поласувати. Ми вже скучили за цими свіжими продуктами з великим вмістом вітамінів, яких часто бракує нашому організму, але тут нас чекає небезпека.

Полягає вона у тому, що разом з вітамінами ми можемо споживати небезпечні нітрати. Вони містяться майже у всіх овочах, але в ранніх та особливо в тепличних, їх у 1,5-2 рази більше.

Найбільше нітратів міститься в шпинаті, селері, листовій капусті та столових буряках, найменше - в цибулі, перці, баклажанах, зеленому горошку.
Нітрати – солі азотної кислоти, які застосовуються в якості добрив, - так звана селітра. Вони забезпечують ріст рослин, але надмірна їх кількість шкодить здоров’ю людини.

Нітрати можуть призвести до отруєння токсинами, йододефіциту, пониження кров’яного тиску, навіть спровокувати появу злоякісних пухлин.

Як же розпізнати цього таємного «ворога» і знешкодити його до того моменту, поки він не здійснив свій нищівний удар по здоров’ю?
Запам’ятайте наступні правила:
- купувати овочі тільки там, де можна подивитися сертифікат якості;
- обмежити споживання тепличних овочів, краще дочекатися сезонних;
- не вибирати великі плоди овочів, в них зазвичай вищий вміст нітратів;
- звертати увагу на властивий даному овочу запах, він повинен бути і не слабким, і не яскраво вираженим. Якщо запах помідорів або огірків ви відчуваєте за версту, краще пройти мимо.
- придивлятися до зовнішнього вигляду овочів, особливо до їх кольорів.

Якщо м’якоть огірка яскраво-зеленого кольору, він явно містить нітрати. Морква повинна бути помаранчевою, без зелених і жовтих вкраплень, а не яскраво-жовтою;
- краще вибирати свіжі овочі, не лакомитися на знижки в’ялих продуктів.
Варто в будь-якому разі перестрахуватися.

Під час приготування їжі вміст нітратів в овочах може знизитися.

Наприклад, перед приготуванням овочі варто вимочити у воді протягом години, після цього воду злити. Таким чином вимивається приблизно 15-20% нітратів. Моркву і огірки потрібно правильно почистити від шкірки, зрізати з двох сторін по одному сантиметру.

У редиски та помідорів обрізати основу. У салатів і зелені використовувати тільки листя, так як в стеблах накопичуються велика кількість нітратів.

В капусті потрібно зрізати 2-3 верхніх листочки. Процес варіння прибере ще приблизно 25-50% нітратів.
Особливо ці поради актуальні для дитячого харчування.

Фахівцями санітарно-гігієнічної лабораторії Богородчанського відділу проводяться дослідження на вміст нітратів в овочах.
Визначити достовірно кількість нітратів у продукції можна тільки в лабораторних умовах.
І пам’ятайте, овочі - це невід’ємна частина здорового харчування.

Боятися нітратів і тому знижувати кількість овочів у раціоні - абсолютно не потрібно.
Сподіваємось, що наші поради допоможуть вам насолоджуватись смаком ранніх овочів без шкоди для здоров’я.
Смачного!

Фахівець з дослідження факторів навколишнього середовища

санітарно-гігієнічної лабораторії Богородчанського відділу ДУ «ІФОЦКПХМОЗ» Остапишин Ольга



29.03.2024 року

Кашлюк: знати, щоб попередити

За даними Центру громадського здоров’я: « За перші два місяці 2024 року зафіксовано 515 випадків захворювання, за аналогічний період минулого року було зареєстровано тільки 27 випадків. 95,9% усіх захворілих — діти, 4,1% — дорослі. Найчастіше хворіють діти у віковій групі від 1 до 9 років, рідше 10-14 років.

Найбільша кількість випадків захворювання на кашлюк у 2023 році зареєстрована у Волинській області (182), в той же час за два місяці 2024 року по кількості випадків лідирує Рівненська область (111 випадків).

Рівень охоплення щепленнями від кашлюку в цілому по Україні є вкрай недостатнім і складає 55,9% для дітей віком 1 рік і старше (АКДП-3). Протикашлюковий компонент входить до комінованої вакицини АКДП, яка містить також протидифтерійний та протиправцевий компоненти».

В Івано-Франківській області за 2 місяці зареєстровано 28 випадків захворювання, в 10 громадах, що на території обслуговування Богородчанського відділу – 5 випадків.

Кашлюк - інфекційне захворювання бактеріальної природи, яке вражає дихальну систему і проявляється сильними нападами кашлю.

Захворювання легко поширюється від людини до людини повітряно-крапельним шляхом при кашлі чи чиханні. Хворіють переважно діти і підлітки, але захворіти можуть також і дорослі.

Недуга є особливо небезпечною для немовлят віком до одного року, у яких може викликати апное — тимчасову зупинку дихання. Є високий ризик ускладнень та смерті. У 2023 році в Україні був зареєстрований летальний випадок від кашлюку у дитини віком до 1 року.

Тяжкі ускладнення кашлюку (бактеріальні пневмонії, енцефалопатії) найчастіше виникають у нещеплених малюків.

Інші ускладнення: асфіксія у немовлят; середній отит; бронхопневмонія; судомні напади; крововилив у головний мозок, очі, шкіру та слизові оболонки. Церебральний крововилив, набряк головного мозку та токсичний енцефаліт можуть призвести до спастичного паралічу, порушення інтелектуального розвитку або інших неврологічних розладів.

Зростання рівня захворюваності відбувається, в першу чергу, за рахунок таких факторів:

- зниження імунітету в раніше вакцинованих підлітків та дорослих;

- відмова батьків від вакцинації своїх дітей.

Перенесене захворювання не дає пожиттєвого природного імунітету, але повторні захворювання у раніше вакцинованих підлітків та дорослих, імунітет яких зменшився, зазвичай мають легкий перебіг та часто залишаються нерозпізнаними. 

Хвороба починається через 3-14 днів після інфікування (у середньому 5-8 днів) і протікає як ГРВІ. У цей час хворий дуже заразний.

Більшість симптомів цих хвороб схожі, але для кашлюка характерний сильний спазматичний кашель зі свистом, який триває понад 2 тижніУ немовлят можуть виникати періоди «без дихання».

Кашель може супроводжуватись гарячкою, нежитю, та іншими ознаками ГРВІ. Особливої уваги потребують новонароджені до періоду вакцинації — до 2 місячного віку, а також деякий період після першої вакцинації для формування імунної відповіді.

Єдиний надійний захист від кашлюка забезпечує вакцинація.

Відповідно до Національного календаря щеплень для профілактики кашлюка необхідно вакцинувати дітей у віці 2, 4, 6 і 18 місяців.

Щеплення роблять вакциною АКДП, що захищає одразу проти кашлюка, дифтерії та правця.

Усім вагітним жінкам варто робити щеплення від кашлюку, дифтерії та правця в термін від 16 до 32 тижнів під час кожної вагітності незалежно від того, чи вакцинували їх у дитинстві. Це необхідно, щоб захистити дитину від кашлюку в перші місяці життя до отримання нею щеплення.

Для вакцинації вагітних застосовується вакцина АаКДП-М.


За перших ознак сильного кашлю у немовлят та симптомів апное (без дихання) — негайно потрібно звернутись до лікаря!

Вакцинуйте дітей своєчасно, щоб запобігти захворюванню на кашлюк !



Завідувач відділення епіднагляду та

профілактики інфекційних хвороб

Богородчанського відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Надія ГЛУШКО



27.03.2024 року

Чим небезпечне сухе повітря в житловому приміщенні?

Багато з нас досить часто любить посидіти під час холоду в теплі чи під час жари під кондиціонером. Нам здається, що нарешті нам стало затишно і комфортно. Але тут криється і потенційна небезпека. Це призводить до сухості повітря.Сухе повітря може призвести до дискомфорту, загострення хронічних захворювань і, як наслідок, погіршення стану здоров’я. Саме тому дуже важливо слідкувати за рівнем вологості регулярно і дбати про його нормалізацію.

■Найчастіше надмірну сухість повітря в кімнаті провокують такі фактори:

►Системи опалення. Опалювальні прилади, які активно працюють, суттєво знижують вологість повітря.

►Кондиціонери. Під час охолодження приміщення вони видаляють вологу з повітря.

►Погодні умови. Сухе та холодне повітря за вікном може знизити вологість в кімнаті, особливо за умови частих природних провітрювань.

►Використання певної побутової техніки. Деякі прилади, такі як електричні обігрівачі або кухонні витяжки, можуть сприяти сухості повітря.

● Причини сухого повітря в приміщенні різноманітні.

На рівень вологості впливає географічне розташування. Якщо ви мешкаєте у регіоні з низькою вологістю (наприклад, в гірських або пустельних районах), це також може бути однією з причин надмірно сухого повітря.

■ Норма вологості повітря. Оптимальний рівень вологості для житлових приміщень складає 40-60%. У цьому діапазоні людина не відчуває дискомфорту. Проте, якщо у квартирі є маленькі діти, вологість повинна бути вищою. Так, показник для дитячої кімнати варіюється в межах 60-70%.


Якщо вологість повітря дуже низька або, навпаки, занадто висока, можуть з’явитися різні проблеми зі здоров’ям.

■Як виміряти вологість повітря вдома?

Щоб оцінити, наскільки сухим є повітря в приміщенні, можна використовувати два вимірювальні пристрої — гігрометр і термометр.

Найкраще встановлювати ці пристрої на рівні очей у центрі кімнати.

Гігрометр — це спеціальний прилад оцінки якості повітря, що показує вологість у відсотках. Він найбільш точно допомагає визначити вологість повітря.

З термометром знайомий практично кожен. Цей прилад призначений для вимірювання температури. Сучасні електронні термометри часто показують не лише температуру, але й вологість.

■Чим небезпечне сухе повітря в приміщенні?

Коли людина потрапляє до приміщення із сухим повітрям, то за законами фізики починає “віддавати” свою вологу у навколишнє середовище через шкіру, слизові та навіть дихальні шляхи.

■ Як це може позначитися на зовнішності та нашому здоров'ї?

►Сухе повітря в житловому приміщенні спричиняє:

■ проблеми зі шкірою: вона стає сухою, чутливою, схильною до подразнень і лущення, втрачає пружність і рівний колір, зморшки стають помітнішими, а олії та креми вбираються гірше; сухе повітря може викликати почервоніння, свербіж, висипання або тріщини — новоутворені рани стають "воротами" для небезпечних збудників;

■проблеми із дихальною системою: сохне слизова оболонки носа, що може спричинити дискомфорт, призвести до виділення слизу, закладеності носа, нежиті, частих кровотеч з носа, свербіння та чхання, посилити симптоми алергії та захворювань дихальних шляхів; сухе повітря дратує також слизову оболонку горла - виникає першіння, хрипота, біль при ковтанні, кашель від сухого повітря; найбільший дискомфорт через сухе повітря відчувають люди із захворюваннями дихальної системи (астмою, хронічним бронхітом тощо);

■зменшення зволоженості очних яблук: в результаті ви можете відчути, що у вас болять очі від сухого повітря, виникає свербіж, печіння, подразнення та почервоніння очей; також може підвищуватися чутливість до світла та випадання вій;

■виникнення інфекцій: знижується імунітет, і людині значно важче справлятися з різними вірусами; збільшується ризик зараження грипом, застудою, гострими респіраторними вірусними захворюваннями (ГРВІ) або навіть пневмонією, тощо;

■зневоднення організму: тривале перебування у квартирі із сухим повітрям може призвести до виснаження запасів рідини в організмі, в результаті виникає зневоднення (потрібно пити багато рідини: води, чаю, соку);

■зниження працездатності: як наслідок це може призвести до втоми, апатії, стресу, погіршення сну чи його розладів.

!!!Особливо шкідливе сухе повітря для дітей та немовлят.

Діти частіше хворіють на респіраторні захворювання, мають кашель. Тому батькам варто слідкувати за рівнем вологості повітря не лише в дитячій кімнаті, а й в усій квартирі (особливо, якщо дитина страждає на алергію, часто хворіє на ГРВІ).

► Вплив сухого повітря в житловому приміщенні на якість життя:

 Статична електрика:сухе повітря сприяє накопиченню статичної електрики, що може викликати неприємні поколювання при дотику до предметів або людей, а також до того, що ковдри та одяг склеюватимуться. Накопичена електрика на моніторі комп'ютера здатна викликати помутніння кришталика і призвести до катаракти.

Вплив на людину проявляється: порушенням сну, головними болями; зниженням апетиту, появою пригніченості, дратівливості та втратою працездатності.

■Вплив на рослини: кімнатні рослини (деякі виняток) в умовах сухого повітря відчувають стрес; про те, що повітря в приміщенні занадто сухе, свідчать симптоми: пожовтіння, засихання листя; в'янення квіткових бутонів; повне скидання листя; активізація шкідників в результаті зниження імунітету рослин.

■Дія на домашніх тварин: від сухого повітря страждає шерсть у собак, кішок, а також пір'я у птахів; шкіра тварин пересихає, розтріскується, волосяний покрив стає ламким, тьмяним, рідшає; кількість шерсті, лупи збільшується, погіршуючи стан здоров'я членів сім'ї, які страждають астмою, алергією, шкірними захворюваннями.

■Пошкодження оселі та меблів: повітря, коли в ньому недостатньо води, може витягати вологу з будівлі Вашого будинку скрізь, що призведе до того, що підлога розсихається, почне більше скрипіти, утворяться зазори між стелями та стінами; дерев'яні меблі можуть почати деформуватись, тріскатися; музичні інструменти можуть втратити форму та правильне звучання (Ви не зможете їх налаштувати); паперові предмети, такі як книги та ілюстрації, можуть стати крихкими та зморшкуватими.

■Під час сезонних змін температурного режиму люди намагаються споживати більше води, аби таким чином нівелювати вплив сухого повітря. Але, це не може дати стовідсотковий результат. Тому краще відкоригувати вологість повітря.

►Способи усунення сухості:

■ провітрювання: застояне повітря може містити пил, мікроби, багато вуглекислого газу, які негативно впливають на здоров'я, а свіже повітря дозволяє усунути ці шкідливі речовини та підтримує оптимальний рівень вологості; кілька разів на день протягом 5-10 хвилин провітрюйте приміщення;

■ регулярне вологе прибирання: це призведе до того, що вологість у будинку підвищиться, а заразом повітря стане чистіше;

■ температурний режим : підтримуйте температуру в межах 19-21°C в холодний період року і 22-25°C, в теплий період року, бо занадто висока температура знижує вологість повітря;

■завести кімнатні рослини, такі як: алое, фікус, драцену та ін.: вони очищають повітря від вуглекислого газу, вбирають пил, а через випаровування з листя незначної кількості водяної пари відбувається зволоження повітря;

■придбати спеціальний зволожувач повітря для будинку, який допоможе підтримати оптимальний рівень вологості в приміщенні, розпилюючи воду в повітрі, а також допоможе уникнути сухості слизових оболонок і поширенню респіраторних інфекцій.

●Підтримка оптимального рівня вологості в кімнаті – це не лише важливий аспект створення комфортного простору для життя, а й ключовий фактор для збереження краси та здоров'я.


● Дбайте про себе!!! Не дозволяйте сухому повітрю викликати дискомфорт.


Фахівець з дослідження факторів навколишнього середовища

санітарно-гігієнічної лабораторії Богородчанського відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Кос Юлія



21.03.2024 року

●Магній: його значення для нашого організму

■Магній – це мінерал, який відіграє важливу роль у правильному функціонуванні нашого організму, а його дефіцит може викликати серйозні порушення стану здоров’я.

■В організмі здорової людини є три основні фізіологічні процеси, які регулюють вміст магнію: перший - всмоктування через кишечник, другий - ниркова екскреція (виділення) після фільтрації та реабсорбції (зворотнє всмоктування) і третій - обмін з великого пулу кісткового магнію.

■■Де міститься магній???

Він міститься в організмі людини, у продуктах харчування, є додатковим складником деяких ліків, а також доступний в якості добавки.

Для того, щоб забезпечити організм достатньою кількістю магнію, важливо включати до раціону продукти, що є його джерелом.

До таких продуктів відносяться:

  • горіхи та насіння: мигдаль, арахіс, кедровий горіх; соняшникове насіння, гарбузове, кунжутне, насіння льону;

  • бобові та зернові продукти: горох, квасоля, сочевиця, соя, пшениця, гречка, овес;

  • зелень та овочі: шпинат, кріп, петрушка, коріандр, шавлія, базилік,буряк, капуста калі;

  • риба та морепродукти: тунець, лосось, креветки, скумбрія;

  • фрукти та ягоди: банани, авокадо, вишня, ожина;

  • молочні та м’ясні продукти: молоко, йогурт, сир;

  • яйця та гриби;

  • чорний шоколад, органічний какао-порошок.

Важливе джерело магнію, яке досить часто недооцінюють – вода.

Усі вищезазначені продукти варто додати до щоденного раціону. Для того, щоб забезпечити правильну кількість магнію, важливо, щоб харчування було різноманітним і багатим. Однак, продукти слід вживати невеликими порціями декілька разів на день, бо магній гірше засвоюється при одночасному прийомі великої кількості продуктів. Засвоєнню сприяє їжа, що містить білки тваринного походження, ненасичені жири, а також вітаміни B6 і D.

►Дефіцит магнію в організмі ще називають гіпомагніємія.

Основними причинами дефіциту магнію є:

  • надмірне вживання алкоголю, куріння;

  • збільшення споживання частки продуктів харчування з низьким вмістом магнію;

  • хронічні стреси, надмірні фізичні та розумові навантаження;

  • прийом протягом тривалого часу антибіотиків, діуретиків , гормональних препаратів;

  • побічні дії від певних ліків;

  • нестача у організмі вітамінів групи В;

  • зловживання кавою, фаст-фудом, солодощами та газованими напоями;

  • вагітність, грудне вигодовування чи захворювання.

Дефіцит магнію посилюється на тлі хронічних захворювань (діабету, серцевої патології, захворювань шлунково-кишкового тракту).

►Симптоми дефіциту магнію в організмі:

■зниження апетиту, нудота чи блювота;■ слабкість, швидка стомлюваність;

■ дратівливість, перепади настрою, депресія; ■ зниження пам'яті і концентрації уваги; ■порушення сну чибезсоння; ■головні болі та запаморочення; ■м'язові болі, не пов'язані з фізичними навантаженнями;■спазми в м'язах, судоми в литкових м'язах або стопах;■посмикування повік;■тремор, оніміння чи поколювання шкіри на руках і ногах; ■закрепи, можливий спастичний біль у кишечнику;■підвищення тиску, виникнення аритмії, перебої в роботі серця, можливі болі в зоні серця.

►Надлишок магнію в організмі називають гіпермагніємія. Цьому сприють такі фактори: незбалансований раціон харчування (перенасичення магнієм), проблеми зі здоров'ям, а точніше з роботою окремих органів (особливо нирок). Але слід зазначити, що надлишок магнію – явище вкрай рідкісне і часто зустрічається у людей з хронічною нирковою недостатністю.

►Симптоми надлишку магнію в організмі:

■діарея, нудота та блювота; ■спазми в шлунку; ■млявість;■поява м'язової слабкості;■низький кров'яний тиск; ■затримка сечі;■порушення дихання; ■зниження рефлексів.

Що потрібно зробити у разі підозри на дефіцит чи надлишок магнію???

►Важливо звернутися до лікаря, разом з ним виявити взаємозв'язок скарг, що турбують Вас.
► Визначити рівень магнію в організмі.

► Прийняти рішення про необхідність лікування чи способи корекції рівня магнію: зміна системи харчування, корекція раціону чи дієта, та/або медикаментозна терапія.

■ Магній в організмі людини без перебільшення відіграє життєво важливу роль. Він виконує важливі функції, тому найменша його нестача швидко позначається на зовнішньому вигляді, самопочутті та здоров’ї.

■ Функції магнію та його значення для організму:

■ бере участь у вироблені енергії (зокрема синтезі АТФ), необхідної для нормального функціонування всіх клітин організму;

■ знижує ризик розвитку серцево-судинних захворювань:допомагає регулювати артеріальний тиск, впливає на міцність судин,захищає серце від гіпоксії та аритмії, перешкоджає утворенню тромбів, знижує ризик розвитку атеросклерозу;

■забезпечує нормальну роботу опорно-рухового апарату: впливає на ріст кісток та підтримує їх міцність, допомагає регулювати переміщення кальцію в організмі та стимулює секрецію кальцитоніну, забезпечує правильну мінералізацію кісток, зменшує ризик розвитку остеопорозу, переломів і втрати кісткової маси, зменшує болі в суглобах;

■забезпечує здорову функціональність гладких і скелетних м’язів, їх правильне розслаблення та покращення скорочувальної здатності мускулатури, у тому числі забезпечення здорової роботи серцевого м’яза та регуляція серцевих ритмів; взаємодіючи з кальцієм, регулює тонус м'язів, усуває судоми;

■підтримує нормальне функціонування нервової системи: бере участь у провідності нервових імпульсів від мозку до м’язів та органів, запобігає виникненню депресій, знижує рівень тривожності, перепадів настрою через стрес, покращує якість сну, запобігає головному болю та мігреням; впливає на пам’ять та концентрацію уваги, надає заспокійливу дію та покращує настрій.

■ без нього неможливий метаболізм вітамінів групи В, а також вітаміну С;

■ бере активну участь у регенерації тканин;

■ зміцнює імунітет та має антиоксидатну дію;

■знижує ризик розвитку діабету 2 типу, астми, рахіту;

■сприяє здоровому стану зубів;

■входить до складу травних ферментів, покращуєроботу травної системи;

■стимулює викид жовчі, нормалізує кислотність шлункового соку.

►Добова норма магнію. Кількість магнію, яка потрібна, залежить від віку та статі. Новонародженим потрібно близько 30 мг магнію на день, дітям до 3-х р. – 80 мг, дітям віку 4-8 р. - 130мг, віку 9-13 – 240 мг, підліткам - 360-410 мг. Дорослим потрібно від 310 до 420 мг магнію на день (чоловікам 400-420 мг, а жінкам – 310-320 мг).

■Для більшості людей недостатньо збалансованого раціону харчування, щоб отримувати необхідну норму магнію на день, що пов’язане з біодоступністю у продуктах, віком людини, різними захворюваннями та іншими факторами. У таких випадках нестачу магнію можна заповнити харчовими добавками.

Існує безліч форм магнію, і кожна з них розроблялася з урахуванням різних індивідуальних особливостей людей таких, як вік, особливості раціону, стан здоров’я, наявність хронічних хвороб.

Магній – важливий мінерал для підтримки здоров’я людини. Нехай його дефіцит ніколи не стане причиною Ваших нездужань та хвороб.

Будьте здорові!

Фахівець з дослідження факторів навколишнього середовища 

санітарно-гігієнічної лабораторії Богородчанського відділу 

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» 

Кос Юлія



18.03.2024 року

Щорічно 20 березня відзначається Всесвітній день здоров’я ротової порожнини (World Oral Health Day).


Метою цього дня є підвищення обізнаності населення, щодо методів профілактики захворювань порожнини рота, стимулювання пацієнтів, соціальних спільнот та урядових організацій об’єднувати зусилля для зниження стоматологічної захворюваності.

Зокрема йдеться і про профілактичні огляди, і про лікування, і про гігієну, і про вживання достатньої кількості кальцію, вітаміну D, і про обмеження споживання солодощів.

Нині пересічний українець вживає 50% добової потреби кальцію, а 30% населення має дефіцит вітаміну D (який сприяє засвоєнню кальцію).

Існує ціла група захворювань ротової порожнини, що становлять серйозну загрозу для здоров’я.

Найбільш поширеними захворюваннями ротової порожнини є: зубний карієс, хвороби пародонту (ясен), онкологічні захворювання порожнини рота, внутріротові прояви ВІЛ-інфекції. Більшість з цих захворювань можна або значною мірою попередити, або вилікувати на ранніх стадіях.

Карієс - патологічний процес, що характеризується прогресуючою деструкцією твердих тканин зуба (емалі й дентину) з утворенням дефекту у вигляді порожнини. Він зумовлений взаємодією між поверхнею зуба біоплівковими бактеріями в роті й цукрами з їжі. Біоплівкові бактерії метаболізують цукор і виробляють кислоти, які з часом розщеплюють емаль зуба.
Захворювання пародонту (ясен) є основною причиною втрати зубів у дорослих. Починається це як гінгівіт (хронічне запалення ясен, спричинене зубним нальотом), котрий можна легко вилікувати, якщо вчасно вжити заходів.

Без лікування гінгівіт може прогресувати до пародонтозу, більш серйозної хвороби, що руйнує тканини і кістки, які підтримують зуби.

На відміну від гінгівіту, пошкодження внаслідок пародонтозу є незворотними. Захворювання пародонту можуть призвести до серйозних наслідків, таких як проблеми із жуванням, мовленням і втратою зубів.

Порушення функції слинних залоз є не менш важливою проблемою в порожнині рота.

Підвищене слиновиділення (гіперсалівація) виникає внаслідок запалення слизової оболонки порожнини рота (стоматит, гінгівіт). На процес слиноутворення рефлекторно можуть впливати зуби, уражені патологічним процесом.

Зниження секреції слини (гіпосалівація) виникає під час інфекційних захворювань і гарячкових станів, при зневодненні, під впливом атропіну, а також у зв'язку із запальним процесом у слинних залозах. Гіпосалівація утруднює акт жування і ковтання, сприяє виникненню запальних процесів у слизовій оболонці порожнини рота і проникненню інфекції у слинні залози, а також розвитку карієсу зубів.

Є ряд захворювань слизової оболонки порожнини рота (лейкоплакія, гіперкератоз губ, ерозивні хейліти, хронічні тріщини губ тощо), що протікають поволі і не завдають болю або інших неприємностей, але мають схильність перероджуватися у злоякісні пухлини.

Рак порожнини рота є одним із десяти найбільш поширених видів раку.

Він може локалізуватися в будь-якій частині рота, як-от: губи, ясна, язик, горло, внутрішня оболонка щік, верхнє і нижнє піднебіння. Рак ротової порожнини може бути небезпечним для життя, якщо його не діагностувати і не лікувати на ранніх стадіях.

Найбільш розповсюдженим та раннім проявом ВІЛ-інфекції у ротовій порожнині є кандидоз. Пов’язані з ВІЛ ураження ротової порожнини заподіюють біль і дискомфорт, призводять до сухості в роті та обмежень у їжі й часто є постійним джерелом інфекцій.

Захворювання ротової порожнини мають багато факторів ризику, серед яких - вік, спадковість і, звичайно ж, спосіб життя людини, поведінка, звички.

Основними факторами ризику виникнення захворювань ротової порожнини є нездорова їжа - із високим вмістом цукру, тютюнопаління і вживання алкоголю, а також недостатні гігієна порожнини рота і догляд.
- Куріння підвищує ризик захворювання ясен і раку ротової порожнини, а також змінює колір зубів, зумовлює неприємний запах із рота, передчасну втрату зубів, утрату смаку та нюху.

- Вживання алкоголю є головним фактором ризику появи раку ротової порожнини, гортані, глотки та стравоходу. Крім того, в алкогольних напоях часто підвищені кислотність і вміст цукру, що збільшує ризик карієсу.

Профілактика

Необхідно з дитинства приділяти увагу гігієні порожнини рота, грамотно харчуватися, давати зубам жувальне навантаження, регулярно відвідувати стоматолога і Ви збережете свої зуби, а значить, забезпечите здоров’я всьому організму.
Поганий догляд за зубами призводить до накопичення в роті бактерій, утворення бактеріальної плівки на зубах, унаслідок чого виникають карієс, гінгівіт, пародонтоз. Здоров’я порожнини рота є невід’ємною частиною загального здоров’я людини. Невилікувана інфекція ясен може призвести до втрати зубів, підвищити ризик діабету або захворювань серця.
Чищення зубів двічі на день зубною пастою із фтором допомагає зменшити кількість бактерій і запобігти утворенню нальоту. Тоді зуби стійкіші до кислот. Раннє виявлення є ключовим фактором для запобігання або регулювання захворювань ротової порожнини.

Тому навіть здоровій людині треба бувати у стоматолога не рідше 1 разу на рік.
І потрібно негайно звернутися до стоматолога, якщо наявні такі ознаки:
- червоні та набряклі ясна, що легко кровоточуть, особливо коли чистите зуби;
- ясна відійшли від зубів;
- постійний неприємний запах із рота;
- гній між зубами і яснами;
- зуби хитаються або віддаляються один від одного;
- зміни у приляганні зубів, коли ви кусаєте;
- поява шорстких білих або червоних плям у роті, вузликів;
- незрозуміле оніміння чи біль/болючість обличчя, рота або шиї;
- стійкі виразки на обличчі, шиї або в роті
- утруднене жування, ковтання;
- хрипота, хронічна ангіна чи зміна голосу;
- труднощі під час кусання певних продуктів;
- чутливість до гарячої, холодної або навіть солодкої їжі;
- темні плями на зубах.

Тож, яким би досконалим не було лікування, хвороби краще попереджувати.

Бактеріолог мікробіологічної лабораторії Богородчанського відділу

ДУ Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Скрипник-Петрунишин Леся



15.03.2024 року

ПОДОЛАТИ ТУБЕРКУЛЬОЗ МОЖЛИВО!

Сьогодні в Україні багато факторів ризику, які призводять до зниження імунітету людей. Тому кожен з нас став ще більш вразливим перед невидимим світом мікобактерій, що викликають захворювання на туберкульоз.

Туберкульоз - це інфекційне захворювання людини та тварин, яке викликається бактерією туберкульозу ( паличкою Коха ) та вражає всі органи та системи. Збудник стійкий в зовнішньому середовищі, стійкий до висушування, до високих температур, чутливий до ультрафіолетового опромінення.

Сонце ефективніше знищує збудник туберкульозу, ніж мороз.

Зараження туберкульозом відбувається повітряним шляхом. Близько однієї третини населення світу інфіковане паличкою туберкульозу, але найбільшу вірогідність захворіти має людина, у якої знижений, слабкий імунітет і збудник поширюється в організмі. Розрізняють легеневу та позалегеневі форми (туберкульоз шлунку та кишечника, нирок, мозкових оболонок та речовини мозку, кісток та ін.).

Два фактори визначають ризик проникнення МБТ в легені здорової людини: концентрація інфекційних частинок в повітрі та тривалість експозиції (вдихання зараженого повітря).

Основними симптомами захворювання є: кашель понад 2 тижні; підвищена температура тіла; утруднене дихання; більу грудях; поганий апетит; постійна слабкість; безпричинна втрата ваги;підвищена пітливість, особливо вночі; кровохаркання.

Повністю захиститись від туберкульозної інфекції неможливо, але можна запобігти розвитку хвороби та виявити її на ранній стадії.

Сьогодні в арсеналі медицини є вакцина БЦЖ від важких, генералізованих форм туберкульозу, таких як туберкульозний менінгіт і міліарний туберкульоз. Генералізовані форми особливо небезпечні для дітей першого року життя.

Науковці з усього світу довели, що вакцинація проти туберкульозу є одним з найбільш дієвих превентивних методів у захисті від хвороби. Саме тому вона являється найбільш широко застосованою вакциною в світі.

На початку 2023 року в Україні оновили стандарти медичної допомоги при туберкульозі, щоб вони відповідали останнім рекомендаціям ВООЗ.

Пріоритетним та першочерговим методом діагностики є мікробіологічний тест , для якого пацієнт здає мокротиння, оскільки він дозволяє правильно встановити діагноз та якнайшвидше призначити ефективну схему лікування. Застосовують молекулярно-генетичний метод дослідження Xpert MTB/Rif, який дає змогу за декілька годин не лише підтвердити наявність цього захворювання, а й визначити чутливість до рифампіцину — препарату, який часто застосовують для лікування туберкульозу.

Для діагностики туберкульозу також застосовують такі обстеження, як рентгенографія або комп’ютерна томографія органів грудної клітки.

До використання штучного інтелекту в аналізі рентгенограм долучилися в Україні три перші області: Львівська, Сумська й Івано-Франківська.

На сьогодні в Україні доступні всі методи діагностики туберкульозу, що рекомендовані ВООЗ.

Що стосується людей, які підозрюють в себе туберкульоз і бажають пройти відповідні обстеження, вони можуть звернутися до сімейного лікаря, заповнити відповідну Анкету або до профільних закладів.

Сьогодні фтизіатри, клініцисти, медичні сестри, лаборанти, боронять свій фронт. Своє плече підставляють і на міжнародному рівні, і всередині країни- ВООЗ, Глобальний фонд по боротьбі зіСНІДом, туберкульозом та малярією, міжнародні фонди та неурядові організації.

Але бути здоровому-це відповідальність кожної людини. Раннє виявлення захворювання- запорука ефективного лікування, бо туберкульоз-виліковний!


Лікар-епідеміолог Богородчанського відділу Івано-Франківського районного відділу 

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Гаврилко Світлана



14.03.2024 року

Випалювання трави – небезпека для здоров´я людини

З настанням теплих весняних днів, коли починає оновлюватися природа, громадяни часто намагаються навести лад на своїх подвір´ях та присадибних ділянках. Перше, за що вони беруться – спалювання сухостою і опалого листя, не задумуючись над тим, яку небезпеку несе таке "прибирання".

Спалювання сухої трави і опалого листя завдає величезної шкоди довкіллю і здоров´ю людей, також призводить до некерованих надзвичайних ситуацій, адже полум’я може перекинутися на ліси та населені пункти, що в свою чергу завдасть неймовірних збитків: матеріальних, екологічних та гуманітарних. На превеликий жаль, ми рідко надаємо цьому ваги.

Потрібно пам’ятати, що під час спалювання сухостою у повітря вивільняються такі небезпечні і канцерогенні речовини, як: сполуки свинцю, ртуті, що викликають подразнення та опіки дихальних шляхів, підвищення рівня цукру в крові, діють на вуглеводневий обмін, спричинюють головний біль, втомлюваність, знижують імунітет, посилюють негативний перебіг хронічних захворювань, нерідко стають причиною виникнення онкологічних захворювань.

З димом вивільняється діоксин – темна, густа і дуже їдка речовина, яка подразнює очі, має неприємний запах і викликає алергію. При тлінні трави і листя виділяється бензпірен, який спричинює висипання на шкірі, бронхіт.

У сільській місцевості ситуація погіршується ще й тим, що при горінні в повітря вивільняються токсичні гербіциди, пестициди та інші сполуки, які вносилися на присадибні ділянки для захисту рослин та знищення шкідників. Постійно подразнювальний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатний протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.

Дим від вогнищ може утворювати смог і надовго зависати у повітрі на великих територіях. У цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій і травматизму людей.

Окрім безпосередньої загрози людському здоров´ю, спалювання сухостою призводить до екологічної катастрофи. Руйнується грунтовий покрив, знищується коріння і насіння трав´янистих рослин, гинуть тварини та ґрунтоутворюючі мікроорганізми. На місці підпалу нормальне життя живих організмів відновлюється через 5-6 років, але дуже часто не відновлюється ніколи.

За офіційними даними Головного управління ДСНС України в Івано – Франківській області з початку року на території Прикарпаття виникло близько 400 пожеж сухої трави, і це в той час, коли допомоги рятувальників населення може потребувати в будь – яку хвилину.

Отже, наступного разу, коли надумаєте спалити сухостій, подумайте про те, скільки шкоди ви завдаєте собі і своєму оточенню, перетворюючи повітря навколо себе в отруту, родючі грунти - на попелище, додаючи при цьому роботи пожежникам.

Підпал сухої трави – це диверсія, що відволікає рятувальників та працює на користь ворога!


Фахівець з дослідження факторів навколишнього середовища

Богородчанського відділу

ДУ "Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ" Остапишин Ольга



13.03.2024 року

Опіки. Порядок дій з допомоги при хімічних опіках

Однією з поширених травм, які трапляються як у побуті, так і на підприємствах, установах чи організаціях, в навчальних закладах, є опіки.

►Опік – це ушкодження шкіри та підшкірних тканин, спричинене тривалим перебуванням на сонці, контактом з вогнем чи гарячими предметами, потраплянням на шкіру окропу чи агресивних хімічних речовин, а також впливом електричного струму чи радіоактивного випромінювання.

З легкими опіками (поверхневими) стикається дуже часто майже кожна людина. Вони швидко проходять завдяки регенеративним властивостям шкіри та рідко викликають ускладнення. Натомість глибокі або великі пошкодження, навпаки, небезпечні для здоров’я та навіть життя потерпілого. У таких випадках важлива правильно надана перша допомога та швидке звернення за медичною допомогою.

Види опіків залежно від походження: термічні, хімічні, 

електричні, променеві.

■Що таке хімічний опік та які причини його отримання?

►Хімічний опік – це пошкодження шкіри, очей, рота, слизових оболонок органів дихання, травлення або інших внутрішніх органів через вплив агресивних хімічних речовин. Він може трапитись вдома, у школі чи на роботі.

Основними причинами отримання хімічних опіків можуть бути випадковий або навмисний контакт із хімічними речовинами, недотримання техніки безпеки на виробництві, помилки під час вибору засобів індивідуального захисту або нехтування їхнім використанням, внаслідок нещасного випадку, а також застосування миючих речовин, що містять хлор. Також хімічний опік виникає випадково через неправильне використання засобів для догляду за волосся, шкірою та нігтями.

■■Особливістю хімічних опіків є тривалість їхньої дії, якщо вчасно не видалити їх із шкіри. Хімічні речовини продовжуватимуть руйнувати тканини доти, доки їх не нейтралізовано і не зменшено їх концентрацію.

Тяжкість хімічного опіку визначається такими чинниками:

►природою хімічної речовини; ►концентрацією хімічної речовини; ►тривалістю впливу; ►ступенем проникнення в тканини; ►механізмом дії.

Хімічні опіки поділяють на 4 ступені тяжкості:

■ І ступінь – пошкоджується тільки верхній шар шкірних покривів; опік супроводжується почервонінням шкіри, набряком і помірним болем; може бути підвищення температури тіла;

■ ІІ ступінь – руйнуються глибші шари епідермісу; опік супроводжується сильним болем з інтенсивним почервонінням, появою пухирів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

■ ІІІ ступінь – шкірні покриви пошкоджуються глибоко; опік супроводжується появою пухирів, наповнених мутнуватою рідиною або з домішкою крові, порушення чутливості (зона опіку безболісна);

■ ІV ступінь – ушкодження шкіри, м’язів, сухожиль, кісток.

Спровокувати хімічний опік можуть різні речовини:

■луги: їдкий натрій, калій, каустична сода, аміак;

■концентровані кислоти: сірчана, соляна, азотна, оцтова;

■інші хімічні речовини: солі важких металів, фосфор, нашатирний спирт, ацетон, фенол;

■побутові засоби для чищення;

■акумуляторна кислота;

■очищувачі металів та засоби для видалення іржі;

■хлоратори для басейнів;

■відбілюючі засоби;

■сурогат алкоголю;

■інші.

Ознаки та симптоми хімічних опіків:

■почервоніння, подразнення або печіння в пошкодженому місці; ■біль чи оніміння в пошкодженому місці; ■утворення пухирів або почорніння в пошкодженому місці; ■зміна зору, якщо хімічна речовина потрапила в очі; ■кашель або задишка.

‼У серйозних випадках може бути: ■низький кров’яний тиск; ■слабкість, запаморочення, непритомність; ■задишка; ■сильний кашель; ■головний біль; ■судоми; ■аритмія; ■зупинка серця.

Смерть від хімічних опіків, хоч і рідко, але може статися.

■Перша допомога при опіках є дуже важливою. Від неї буде залежати стан потерпілого. Є декілька правил домедичної допомоги при хімічних опіках, знання яких допоможе правильно надати адекватну першу допомогу собі чи своїм близьким.

Порядок дій з допомоги при хімічних опіках:

1. Переконайтесь у відсутності особистої небезпеки.

2. Огляньте постраждалого, визначте наявність у нього свідомості та дихання.

3. Якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочніть проведення серцево-легеневої реанімації.

4. Швидко зніміть одяг, взуття або прикраси, на які потратили хімічні речовини (аби вони не прилипли). Якщо ж так сталось, що вони прилипли, то не чіпайте, лиш акуратно зріжте залишки.

5. Уражене місце інтенсивно промийте прохолодною проточною воду (щонайменше 15-20 хв). Якщо ж речовина, що викликала опік, має порошкоподібну структуру (суха), слід спочатку видалити її залишки.

Заборонено промивати водою шкіру при опіку алюмінієм, адже при контакті з нею алюміній запалюється, також це стосується опіків вапном і сірчаною кислотою. У всіх цих випадках необхідно спочатку сухою щільною тканиною видалити залишки хімічної речовини із зони ураження й тільки після цього розпочинати промивання.

6. Після змивання за можливості нейтралізуйте дію хімічних речовин. При опіках кислотою накладіть стерильні серветки, змочені мильною водою або 4% розчином питної соди, при опіках лугом змочіть серветки слабким 2% розчином лимонної чи оцтової кислоти, а ціанистими сполуками – розчином перманганату калію. Якщо хімічна речовина не відома, необхідно зберегти її зразок або детальний опис для ідентифікації.

7. Викличте швидку медичну допомогу або максимально швидко зверніться до лікаря.

8. Забезпечте постійний догляд за постраждалим та постійно промивайте місце ураження водою кімнатної температури до приїзду бригади швидкої медичної допомоги.

Важливо! Постраждалі з великою площею опіків особливо схильні до переохолодження чи зневоднення. У такому випадку необхідно зігріти постраждалого, накрити ковдрою, теплим одягом, відпоювати його теплою водою.

При потраплянні хімічної речовини в очі у жодному разі не слід терти їх, а негайно промити великою кількістю води протягом 20-30 хв. Повіки при промиванні акуратно підтримувати у відкритому стані для того, щоб повністю вимити шкідливу речовину з кон’юктивальної порожнини. Для розкриття повік можете скористатись сухою носовою хусткою або рушничком. Агресивні речовини не можна видаляти вологим тампоном, адже ви будете лише глибше втирати їх у зону ураження. У разі опіку порошковим хімікатом потрібно акуратно ватною паличкою видалити порошок і далі почати промивати.

Чого робити не можна при хімічних опіках:

■не використовуйте для охолодження лід, бо це може призвести до гіпотермії;

■не використовуйте ватні тампони, щоб позбутися хімічної речовини;

■не використовуйте мазі, креми, спреї та інші засоби до прибуття швидкої медичної допомоги;

■не плоколюйте пухирі в разі їх появи; якщо пухирі розірвались, накладіть чисту стерильну пов’язку;

■не відривайте прилиплий до рани одяг;

■не використовуйте препарати, що містять спирт, бо опік може посилитись.

Профілактика опіків:

●Зберігайте всі хімічні речовини в оригінальній упаковці у замкнених шафах або в недоступному для дітей місці.

●Намагайтеся використовувати хімікати якнайменше і зробіть так, аби вони не торкалися шкіри.

●Під час використання хімічних речовин завжди дотримуйтесь вказівок та запобіжних заходів, зазначених на етикетці виробника.

●Переконайтеся, що місце де ви використовуєте хімічні речовини добре провітрюється.

●Носіть захисний одяг та спеціальні окуляри!

Бережіть себе і своє здоров’я!


Фахівець з дослідження факторів навколишнього середовища

санітарно-гігієнічної лабораторії Богородчанського відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Кос Юлія



13.03.2024 року

14 березня ( другий четвер місяця)  - Всесвітній день нирки

Починаючи з 2006 року у 2-й четвер березня відзначається Всесвітній день нирки за Глобальною ініціативою World Kidney Day.

За даними ВООЗ, кількість хворих на хронічні захворювання нирок складає 850 млн. За прогнозами вчених до 2040 року летальність від цих захворювань може увійти до першої п’ятірки причин смертності населення планети.

Головне завдання цього дня - донести до широкої громадськості важливість профілактичних лікарських оглядів для запобігання та прогресування нефрологічних захворювань.

ХТО В ГРУПІ РИЗИКУ

Ви належите до групи ризику розвитку хвороб нирок, якщо у вас підвищений артеріальний тиск, діабет чи зайва вага.

Ви також у групі ризику, якщо вам більше 50 років, хтось із членів вашої сім’ї страждав від хвороб нирок. В такому разі рекомендуємо проконсультуватися із сімейним лікарем щодо ризику розвитку хвороб нирок та пройти відповідне обстеження.

Часто хвороби нирок розвиваються в людей, які:

  • п’ють жорстку воду або споживають недостатньо рідини;

  • неправильно харчуються – їдять забагато солоного, гострого, кислого;

  • часто переохолоджуються, особливо в ділянці малого тазу;

  • курять, зловживають алкоголем;

  • мають хронічні патології травної системи (гастрит, виразку тощо);

  • мало рухаються та мають зайву вагу;

  • зловживають медичними препаратами, що дають побічні ефекти на нирки.

Хвороби нирок є дуже підступними: вони розвиваються непомітно аж до важкої форми. Нирки відповідають за очищення крові та виведення рідини з організму. Цей життєво важливий орган постійно стикається з високими навантаженнями. Численні дослідження доводять, що нирки можуть втратити до 90% функцій без будь-яких зовнішніх проявів чи симптомів.

Раннє виявлення ниркової недостатності дає змогу розпочати лікування до того, як почнуть розвиватися незворотні наслідки та ускладнення.

Ознаки болю в нирках

Тупий біль, зазвичай постійний; біль під грудною кліткою або в животі; біль у боці: зазвичай одна сторона, іноді болять обидві; різкий або сильний біль, який може виникати хвилеподібно; біль, який може поширюватися на область паху або живота.

У профілактиці захворювань сечовивідної системи велике значення відводиться своєчасній санації різних осередків інфекції (каріозні зуби, хронічний тонзиліт, гайморит) та ін.

Дуже шкідливим є «перетримування» сечі у сечовому міхурі, що сприяє застійним явищам, провокує міхуровосечовідний рефлюкс – зворотнє «закидання» сечі з міхура у сечоводи.

Пацієнтам із хворобами нирок слід уникати перевтоми.

Не можна зловживати перебуванням на сонці, також не слід допускати переохолодження поперекової ділянки, органів тазу, ніг.


Як зберегти здорові нирки?

1. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ

Збалансоване харчування і підтримка ваги у нормі – це одна із головних умов профілактики діабету, серцево-судинних захворювань та хронічних хвороб нирок. Щоб нирки довго зберігали працездатність, їх не можна перевантажувати, змушувати працювати в “аварійному” режимі.

Профілактика хвороб нирок полягає в тому, що їжа повинна рівномірно надходити в організм, не перевантажуючи травну систему і нирки, не містити критичної кількості подразнюючих речовин - солі, прянощів. Рекомендується споживати не більше чайної ложки солі в день.

2. ПИЙТЕ ДОСТАТНЬО ВОДИ

Добова норма споживання рідини для кожної людини залежить від багатьох факторів: статі, фізичного навантаження, клімату, загального стану здоров'я тощо.

Профілактика ниркових захворювань у дорослих і дітей обов'язково повинна включати в себе надходження в організм достатньої кількості чистої питної води. (Зауважте - не мінеральної або солодкої газованої води!)

Рідина використовується нирками як розчинник для накопичених в тканинах продуктів розпаду і формування сечі. Пити треба регулярно, рівними порціями впродовж всього дня. Доросла людина з вагою 70-75 кг у середньому потребує 2800 – 3000 мл рідини (включаючи усі рідкі страви, напої тощо), однак орієнтуватись варто на відчуття спраги.

3. НЕ ЗЛОВЖИВАЙТЕ АЛКОГОЛЕМ

Пам’ятайте, що безпечної для здоров’я дози алкоголю не існує.

4. ВІДМОВТЕСЬ ВІД КУРІННЯ

Куріння є однією із причин зменшення кров'яного потоку до деяких частин нирки. Коли менша кількість крові постачається до нирок, цей орган починає гірше функціонувати. Крім того, куріння підвищує ризик раку нирок. Небезпечні не тільки сигарети, а й сигари та люльки. Пасивні курці також потрапляють в зону ризику.

5. ПРОХОДЬТЕ ПРОФІЛАКТИЧНІ ОГЛЯДИ І НЕ ЗАЙМАЙТЕСЬ САМОЛІКУВАННЯМ

Основні симптоми хронічної хвороби нирок - набряк гомілок, постійна втома, порушення концентрації уваги, втрата апетиту, поява крові та піни у сечі - найчастіше проявляються, коли хвороба переходить у важку форму.

Тому не ігноруйте профілактичні огляди, особливо, коли належите до групи ризику хвороб нирок, важливо проводити лабораторні дослідження (загальний аналіз сечі, креатинін крові), УЗД – 1 раз на рік.

Водночас, не займайтесь самолікуванням. Це стосується не лише лікування хвороби нирок. Більшість безрецептурних лікарських засобів, зокрема, протизапальні препарати (наприклад, ібупрофен), часто викликають порушення функції нирок та відповідні захворювання.

Любителі час від часу «прокапатися» також ризикують додати до своїх хвороб ще одну - недугу нирок.

6. КОНТРОЛЮЙТЕ АРТЕРІАЛЬНИЙ ТИСК 

Високий артеріальний тиск є однією із найпоширеніших причин розвитку захворювань нирок. Ще небезпечніше, коли високий тиск виникає на фоні діабету, серцево-судинних захворювань, високого рівня холестерину. У комплексі ці чинники можуть викликати серйозні порушення функцій нирок.

Якщо ви належите до групи ризику, регулярно проходьте обстеження для перевірки функцій нирок.

7. БУДЬТЕ АКТИВНИМИ

Фізична активність необхідна людині для підтримки тонусу і нормального функціонування всіх внутрішніх органів. Фізичні навантаження допомагають нормалізувати артеріальний тиск, покращити мікроциркуляцію крові в нирках і таким чином зменшити ризик розвитку хронічних хвороб нирок.

Так, регулярні вправи допоможуть уникнути застою крові в органах малого тазу, затримки сечі в організмі, запалень сечовидільної системи.


Начальник Богородчанського відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХМОЗ» Левицька Валентина



12.03.2024 року

Чому потрібно дбати про психічне здоров’я

Здоров’я людини – найцінніша річ у житті. Цю істину ми ще раз пізнаємо в стані війни, яка забирає в людей життя і здоров’я, розлучає їх, змушує полишати домівки і робочі місця. Усе це впливає на їхній психічний стан.

Питання психічного здоров’я населення є одним із пріоритетних державних завдань України. Урядом країни було створено Координаційний центр з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України, який об’єднує всі ключові відомства країни, проєкти міжнародної технічної підтримки, неурядові організації тощо.

Робоче місце та психічне здоров’я тісно повʼязані між собою. Безпечне і здорове робоче середовище підтримує психічне здоров’я, що дає людям змогу працювати продуктивно. Натомість небезпечне або шкідливе робоче середовище може виснажувати психічне здоров’я.

Останні роки людство піддається несприятливим викликам - пандемія COVID-19, військова агресія, часті повітряні тривоги, які не проходять безслідно для здоров’я людини.

Для всіх працівників безпечні та здорові робочі середовища є не лише одним з основних прав - вони з більшою імовірністю підвищують якість і продуктивність праці, дають змогу ефективніше зберігати кадри й зводять до мінімуму напруженість і конфлікти.

Робота може бути захисним фактором для психічного здоров’я, але й може сприяти потенційній шкоді. Безробіття або нестабільна чи ненадійна зайнятість, дискримінація на робочому місці або несприятливі робочі середовища можуть бути джерелом стресу і становити небезпеку для психічного здоров’я.

Право на працю – одне з найчастіше порушуваних прав людей із психічними розладами. Надто високі вимоги до людей із нестійкою психікою, зловживання, іноді цькування, пов'язані з роботою, можуть загострити стрес, підвищити ризик емоційного вигорання, тривоги і депресії. Часто такі люди підпадають під ризик травмування. Коли «мені» погано всередині, зовні це може бути непомітно, а слід порізу чи опіку підтверджують існування душевного болю.

Коли нам фізично боляче, організм, щоб знизити чутливість, виробляє ендорфіни та інші нейромедіатори, які відповідають за знеболювання та заспокоєння. Їхній побічний ефект – відчуття, що після болю нам емоційно стає краще й легше. Деякі люди, що знаходяться під дією тривалих страждань, стають залежними від відчуття короткочасного полегшення.

Люди, які схильні до такої поведінки, часто мають високий рівень емоційної реактивності: вони реагують на негативні емоції (страх, гнів, сором чи провину) сильніше, ніж оточення.

Особливо чутливими до негативного впливу навколишньої ситуації є підлітки. Майже кожен життєвий виклик є для підлітка першим у його житті, і він ще не знає, як це пережити. У дорослої людини вже є відпрацьовані методи (різного ступеня ефективності), як упоратися з втратами, розчаруваннями, горем, проблемами, конфліктами.


Проблеми, пов'язані з психічним здоров'ям можуть спричинити втрату інтересу до речей, які приносили задоволення раніше. В такому випадку пригніченість може стати такою сильною, що людина втрачає здатність виконувати навіть найпростіші завдання. Тому щойно ви відчуваєте безнадію, смуток, тривогу, страх, мучитеся почуттям провини, зверніться за допомогою до кваліфікованого спеціаліста з психічного здоров’я.

Чому важливо приділяти увагу психічному здоров’ю? Бо воно впливає на кожну зі сфер нашого життя.

Все, що ми робимо, думаємо чи говоримо, кожна з наших дій та емоцій напряму залежить від того, в якому стані перебуває наша психіка. Своєчасне коригування розладів має вирішальне значення у налагодженні поведінки, стабілізації емоцій і думок.

Якщо піклуватися про психічне здоров’я, можна підвищити продуктивність та самооцінку, покращити відносини з людьми та запобігти розвитку психічних розладів.

Важливо пам’ятати: чим раніше людина отримає кваліфіковану допомогу – то більшою є ймовірність того, що вона зможе впоратися зі своїм станом.

Пам’ятайте: збереження фізичного та психічного здоров’я – це збереження життя особистості, роду, родини, народу на землі.


Лікар з загальної гігієни Богородчанського відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХМОЗ» Левицький Богдан



08.03.2024 року

10 Березня - День поширення інформації серед жінок і дівчаток  щодо ВІЛ / СНІД

ВІЛ-інфекція – це соціально небезпечне інфекційне захворювання, що розвивається внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), довготривалого перебування ВІЛ в лімфоцитах, макрофагах та клітинах нервової тканини. Хвороба характеризується прогресуючою дисфункцією імунної, нервової, лімфатичної та інших систем організму. Відповідно до сучасних уявлень ВІЛ-інфекція відноситься до невиліковних хвороб, має тривалий хронічний перебіг і, в разі відсутності ефективної терапії, закінчується смертю хворого.

З початком повномасштабної війни на території України у лютому 2022 року постали проблеми щодо забезпечення епіднагляду за ВІЛ-інфекцією.

Найвищий рівень поширеності ВІЛ-інфекції на 100 000 населення зареєстровано в Одеській (1 110,1), Дніпропетровській (957,9), Миколаївській (745,8) областях та у м. Київ (645,2).

У структурі шляхів інфікування ВІЛ переважна більшість випадків припадає на статевий (74,5%); частка парентерального шляху інфікування внаслідок ін’єкційного вживання наркотичних препаратів становить 25,0%.

Ви повинні знати ці факти:

1. ВІЛ-інфекція є загрозою для здоров’я жінок будь-якої раси, етнічної та релігійної приналежності, віку або сексуальної орієнтації. Захистіть себе, використовуючи презерватив правильно під час сексу та уникайте контактів з біологічними рідинами та кров’ю вашого партнера;

2. Жінки мають більше шансів заразитися ВІЛ під час вагінального сексу через гендерну особливість;

3. Єдиний спосіб дізнатися напевно, чи є у вас ВІЛ, це своєчасно пройти тестування;

4. Основні заходи дотримання безпечної сексуальної поведінки є достатньо простими:

- обов’язкове використання чоловічого або жіночого презервативу при будь-якому сексуальному контакті;

- дотримання моногамних стосунків для обох партнерів;

- відмова від зловживання алкоголем або наркотичними речовинами, що може бути пов’язано з ризикованою сексуальною поведінкою;

- регулярне тестування на ЗПСШ та ВІЛ.

5. Якщо Ви є ВІЛ-негативною та мали або маєте партнера з ВІЛ-позитивним статусом, то тестування на ВІЛ бажано здійснювати щонайменше 1 раз на півроку. У випадку, якщо Ви мали незахищений сексуальний контакт з ВІЛ-позитивним партнером, то бажано звернутися до лікаря-інфекціоніста за консультацією.

6. Якщо Ви вагітні та у Вас виявили ВІЛ-інфекцію, обов’язково приймайте необхідну антиретровірусну терапію (АРТ. Це знижує ризик передачі ВІЛ дитині на 99%.

7. Ніколи не використовуйте вживані шприци або голки. Спільне використання шприців або голок з ВІЛ-інфікованим партнером - найбільший ризик інфікування ВІЛ.

8. ВІЛ-інфікована жінка потребує розуміння та поважного ставлення. Вона, як будь хто інший, має бути в колі родинного тепла та дружньої підтримки.


Антиретровірусна терапія (АРТ) є одним з вирішальних факторів впливу на зменшення ризику передачі вірусу та зниження захворюваності й смертності, пов’язаних з ВІЛ-інфекцією серед людей, які живуть з ВІЛ.

Доконтактна профілактика ВІЛ (ДКП)- це прийом антиретровірусних препаратів для зниження ризику інфікування ВІЛ. ДКП є додатковим, до бар’єрної контрацепції, методом профілактики для людей, які мають високий ризик інфікування ВІЛ.

Постконтактна профілактика ВІЛ націлена на попередження розвитку ВІЛ-інфекції після імовірного контакту. Зазвичай це стосується медичних працівників та працівників екстрених служб. Професійним контактом з ВІЛ вважається контакт з кров’ю або рідинами, що містять кров, потрапляння крові під шкіру, на ушкоджену шкіру або на слизові.

Важливо пам’ятати, що постконтактну профілактику ВІЛ необхідно розпочати якомога швидше протягом перших годин та не пізніше 72 годин після контакту.

Варто зазначити, що під час активних бойових дій зростають ризики інфікування ВІЛ-інфекцією. Крім загально визначених способів (статевий шлях та спільне використання голок і шприців), під ризиком - незахищений контакт з великою кількістю крові, зокрема і екстрене пряме переливання крові.

Пам’ятайте, завжди легше попередити захворювання, ніж його потім лікувати!

Де можна отримати інформацію та допомогу

В умовах війни для зручності пацієнтів із ВІЛ працюють спеціальні сервіси:

  • Цілодобова, безоплатна Гаряча лінія з питань ВІЛ/СНІДу: 0 800 500 451

  • Сервіси для отримання допомоги з доступом до лікування ВІЛ, ТБ гепатиту по всьому світу: https://bit.ly/3uiZKSc

  • Контакти лікарів, до яких можна звернутися по телефону та онлайн: https://bit.ly/342LYZC

  • Отримати безкоштовну правову допомогу: 0 800 213 103

  • Отримати соціальну підтримку за кордоном: https://bit.ly/3sDtzff

  • Перелік медичних установ за кордоном, які надають медичну допомогу ВІЛ-інфікованим пацієнтам з України: https://www.eceenetwork.com/patients

  • Національна програма доконтактної профілактики (PrEP) для людей, які мають високий ризик інфікування ВІЛ: https://bit.ly/3IPQQ2k

  • Постконтактна профілактика (ПКП) для профілактики ВІЛ-інфекції після контакту або при високій імовірності контакту з даним збудником https://bit.ly/3wMTynd


Лікар-епідеміолог Богородчанського відділу

Івано-Франківського районного відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Гаврилко Світлана



29.02.2024 року

Всесвітній день рідкісних хвороб

В останній день лютого у всьому світі відзначають Міжнародний день рідкісних (орфанних) захворювань за ініціативи європейської організації з вивчення рідкісних хвороб «EURORDIS». Метою цього дня є привернення уваги до проблем хворих рідкісними захворюваннями, підвищення обізнаності про них та їх вплив на життя людей.

Згідно Міжнародної класифікації Orphanet у світі нараховується 7000 рідкісних захворювань, в тому числі 50% - серед дітей. 350 млн людей мають такі захворювання.

В Україні затверджено Перелік рідкісних захворювань, який нараховує 310 нозологій. За даними МОЗ України більше як 4500 осіб мають орфанні хвороби, 80% хворих - діти.

В Україні діагностуються і лікуються такі орфанні захворювання, як фенілкетонурія, гемофілія, муковісцидоз, хвороба Гоше, хвороба Фабрі, мукополісахарідоз та інші.

З метою раннього виявлення, своєчасного лікування, профілактики інвалідності та розвитку важких клінічних наслідків, а також зниження дитячої летальності від спадкових захворювань проводиться неонатальний скрінінг. 

В Україні обов’язковим є скринінг наступних захворювань: фенілкетонуріямуковісцидоз, вроджений гіпотиреоз, адреногенітальний синдром.

 Фенілкетонурія – спадкове захворювання групи ферментопатій, пов’язане з порушенням метаболізму амінокислот, головним чином фенілаланіну. Якщо захворювання вчасно не діагностувати і не призначити дитині спеціальну дієту, то кетонові тіла, які утворюються в результаті розпаду цієї амінокислоти, будуть викликати судоми, розумову відсталість та інші ураження ЦНС. Процес лікування полягає в зменшенні вмісту фенілаланіну в їжі, яку отримує дитина. Також необхідно постійно контролювати вміст фенілаланіну в крові дитини з метою коригування складу продуктів та забезпечення нормального розвитку дитини.

 Муковісцидоз – спадкове захворювання, що характеризується порушенням роботи органів, які виробляють екзокринний секрет: бронхів, підшлункової залози, кишечника і потових залоз. При даній патології утворюється дуже густий та в’язкий слиз, що призводить до порушень функцій органів. В таких випадках до слизу приєднується інфекція, і дитина практично постійно страждає від важких бронхітів, запалення легенів і порушень роботи шлунково-кишкового тракту. Якщо муковісцидоз виявляється у новонародженого і його починають лікувати з 2-го місяця життя, то клінічні прояви захворювання проявляються в меншому ступені і дитина нормально розвивається фізично і розумово.

 Вроджений гіпотиреоз проявляється серйозними порушеннями росту і розвитку дитини з народження і обумовлений повним або частковим порушенням функції щитовидної залози, що виробляє йодовмісні гормони. Хвороба прогресує і може привести до довічної інвалідності. Однак, якщо лікування розпочато в 1-й місяць після народження, то в абсолютній більшості випадків дитина розвивається нормально. У дівчаток з нез’ясованих причин його виявляють вдвічі частіше, ніж у хлопчиків.

 Адреногенітальний синдром – спадкове захворювання, при якому наднирники не здатні виробляти необхідну кількість кортизолу. В результаті, дитина страждає раннім статевим дозріванням, безпліддям, нирковими захворюваннями. Таким діткам необхідна адекватна замісна гормональна терапія.

Крім того, рідкісними хворобами у світі вважають такі інфекційні захворювання, як натуральна віспа, чума, холера, спастичний псевдосклероз та інші. Остання людина, що стала жертвою віспи, померла в 1978 р. Після цього не було зареєстровано жодного випадку захворювання.

Чума і холераВважаються не тільки найрідкіснішими, але і найдавнішими хворобами. Першу згадку про ці хвороби історики знаходять у Старому Завіті.

Спастичний псевдосклероз- більше відомий як «коров’ячий сказ». Зараження відбувається через м’ясо тварини, веде до смертельного результату.

Прогерія передчасне старіння організму, яке призводить до ранньої смерті людини. Всі внутрішні і зовнішні зміни не відповідають календарному віку хворого, 7-8-річна дитина виглядає як 80-річний старий.

Синдром перевертня (гіпертрихоз)Хвороба характеризується підвищеним зростанням волосся, причому на всіх ділянках тіла. Спровокувати її може онкологічне захворювання, нервове захворювання, ендокринний розлад.

Лікувати орфанні захворювання дуже складно.

Повністю побороти недугу практично неможливо, терапія носить підтримуючий характер, спрямована на зменшення симптомів і адаптацію людини. Люди з орфанними захворюваннями, особливо діти, варті повноцінного, здорового життя та потребують підтримки.

80% хвороб - генетичні. 30% дітей не доживають 5 років. 35 %- помирають в перший рік життя.

Важлива рання діагностика, результати якої дозволяють своєчасно починати ефективне лікування. Розробки орфанних препаратів сприяють науковому прогресу в цілому.

Рідкісні хвороби наразі є рушійною силою для інновацій в медицині, адже чверть всіх інноваційних препаратів призначені для лікування саме цих недуг. Дослідження орфанних хвороб часто призводять до відкриттів, корисних для значно ширшого кола людей.

Всесвітній день рідкісних захворювань дарує надію тисячам хворих на позитивні зміни, що зрештою мають відбутися в нашій країні - на увагу, підтримку та доступне й ефективне лікування.

Начальник Богородчанського відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦ КПХМОЗ» Валентина ЛЕВИЦЬКА



29.02.2024 року

Освітлення робочого місця та його вплив на стан здоровя людини


■На продуктивність роботи людини впливає дуже багато факторів, одним із них є освітлення робочого місця. Правильне освітлення робочого місця – запорука здоров’я, гарного самопочуття та успішної діяльності. Саме тому дуже важливо знайти оптимальний рівень освітленості.

■Залежно від джерела світла, освітлення робочого місця може бути природним, штучним і суміщеним (змішаним).

►Природне освітлення зумовлюють прямі сонячні промені й дифузне світло небосхилу. Таке освітлення повинні мати приміщення з постійним перебуванням людей. Природнє освітлення поділяється на: бокове, верхнє і комбіноване (верхнє і бокове), транспортоване та акумульоване.

►Штучне освітлення створюється за допомогою освітлювальних приладів: світильників, ламп, прожекторів та інших. Воно передбачається у всіх виробничих та побутових приміщеннях, де недостатньо природного світла, а також для освітлення приміщень в темний період доби. Штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, охоронне і чергове.

Існують дві системи штучного освітлення – загальне та комбіноване.

►Суміщене або змішане, створюється одночасно природним та штучним освітленням.

Порівнюючи ці види освітлення за впливом на працездатність, можна впевнено сказати, що природні джерела світла переважають над штучними. Але все ж таки в темний час доби або в похмуру погоду без освітлювальних приладів на робочому місці просто не обійтись.

■У процесі роботи очі відчувають відчутне навантаження, яке посилюється при неправильному освітленні. Тому основним фактором продуктивної роботи є правильно підібране світло: помилки в цій області можуть привести до ряду проблем. Нерідко за кілька років спостерігається суттєве погіршення зору окремих робітників. Ця проблема безпосередньо пов’язана з недостатнім або надмірним освітленням чи неправильним монтажем освітлювального приладу. У більшості випадків самі робітники не звертають на це належної уваги.

Для досягнення максимального зорового комфорту потрібно взяти до відома наступні фактори: ●рівень освітленості; ●однорідний розподіл світла; ●відсутність віддзеркалень і відблисків; ●відсутність мерехтіння; ●адекватна яскравість і температура світла для кожного освітлювального приладу; ●комфортна колірна гамма; ●форма плафона (для настільної лампи).

‼! Пам’ятайте, що деякі освітлювальні прилади (наприклад, люмінесцентні лампи) з часом втрачають ефективність та яскравість, що знижує комфорт для очей під час роботи. Щоб уникнути цього, своєчасно обслуговуйте освітлювальні прилади – перевіряйте їх не рідше разу на рік.

■ Вимоги, яким повинно відповідати освітлення робочого місця:

– освітленість на робочій поверхні повинна відповідати характеру зорової роботи і не бути нижчою за встановлені норми;

– не створювати засліплюючої дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;

– рівномірність та постійність рівня освітленості на робочих місцях;

– не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих);

– повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються;

– Джерела світла не повинні створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів (шум, теплові випромінювання, небезпечне ураження струмом, пожежо- та вибухонебезпека світильників);

– вони повинні бути справними, надійними і простими в експлуатації, економічними та естетичними.

■На території України діють Державні будівельні норми освітлення ДБН В.2.5-28:2018 «Природне i штучне освітлення». В цьому документі визначені нормативні величини освітленості робочих місць для різних видів робіт і відповідних зорових навантажень, та носять міжгалузевий характер.

Наприклад, для офісних працівників, людей, робота яких пов’язана з персональними комп’ютерами та іншими гаджетами (це стосується і медичних працівників), освітленість робочого місця не повинна бути менш ніж 400 лк.

■ Вплив освітлення на стан здоров’я та життєдіяльність людини!

Воно впливає не лише на функцію зору, а й на діяльність організму в цілому: посилюється обмін речовин, збільшується поглинання кисню і виділення вуглекислого газу.

►Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працівників. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму загалом. Сонячне випромінювання зігріває та знезаражує повітря, очищуючи його від збудників багатьох хвороб (наприклад, вірусу грипу). Окрім того, природне світло має і психологічну дію, створюючи в приміщенні для працівників відчуття безпосереднього зв’язку з довкіллям.

Проте природному освітленню властиві і недоліки: воно непостійне в різні періоди доби та року, в різну погоду; нерівномірно розподіляється по площі виробничого приміщення; при неналежній організації робочого місця може викликати засліплення органів зору.

►А от який вплив чинить штучне чи змішане освітлення?

Нерідко на робочому місці, в цілях невиправданої економії, має місце зменшення яскравості світла.

Якщо людина виконує роботу при недостатньому освітленні, то вона може відчувати ряд негативних впливів на весь організм, зокрема: на зоровий апарат (напруження м’язового апарату при фокусуванні ока на предмет), можлива перевтома, дискомфорт, біль голови, мігрені, сонливість, депресивні прояви та зниження працездатності.

Разом з тим, надмірна яскравість джерел світла теж негативно впливає на здоров’я людини: може спричинити головний біль, різь в очах, порушення гостроти зору; світлові відблиски – тимчасове засліплення.

Отже, недостатнє або надмірне освітлення, нерівномірність освітлення в полі зору призводить до швидкої втомлюваності очей, зниження продуктивності праці; при цьому зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків, виникнення професійних захворювань. Людина може нечітко бачити обриси предмета, сплутати окремі елементи або зменшити візуально ступінь ризику.

Тільки правильно підібравши освітлення ви зможете убезпечити себе від безлічі проблем, пов’язаних зі здоров’ям, поганим настроєм і нездатністю зосередитися.

Якісне освітлення принесе вам позитивний настрій, оптимізм, допоможе підвищити працездатність і дозволить створити комфортну атмосферу, адже у добре освітленому приміщенні у людей концентрується увага та покращуються когнітивні процеси.

При потребі Ви можете звернутись у лабораторію Богородчанського відділу ДУ “Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» ( селище Богородчани, вул. Петраша 8) чи в іншу акредитовану лабораторію щодо проведення інструментальних досліджень освітленості на робочих місцях та в приміщеннях виробничих та громадських будівель.

Фахівці лабораторії нададуть кваліфіковану консультативну допомогу щодо проведення інструментальних досліджень. Також Ви матимете змогу проконсультуватись та укласти договори щодо проведення вимірювань шуму, вібрації, параметрів мікроклімату та інших фізичних факторів.

Контактний телефон Богородчанського відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» ( 03471) 2-17-30.

Фахівець з дослідження факторів навколишнього середовища

санітарно-гігієнічної лабораторії Богородчанського відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Кос Юлія



19.02.2024 року

Всесвітній день енцефаліту (World Encephalitis Day) проводиться щорічно 22 лютого. Такий день відзначається у світі з 2013 року.

Енцефаліт – запалення головного мозку, яке характеризується клінічними ознаками порушення роботи центральної нервової системи. Поширеність захворювання складає 0,7-13,8 випадків на 100 тисяч населення. У дітей ці показники є вищими – від 10,5 до 13,8 на 100 тисяч населення щорічно.

Енцефаліти бувають первинні та вторинні, вірусні та мікробні, інфекційно-алергічні, алергічні та токсичні. Згідно з даними останніх досліджень, серед усіх вірусних енцефалітів у дітей перше місце за частотою посідає герпетичний енцефаліт (20-40%) друге – енцефаліт, спричинений вірусом вітряної віспи (10-20%).

Причиною захворювання можуть бути:

  1. Віруси простого герпесу, вітряної віспи, цитомегаловірус, вірус Епштейна-Барра, ВІЛ, аденовіруси, грип А, ентеровіруси, віруси кору, паротиту та краснухи, сказ та інші.

  2. Бактерії (Мycobacteria tuberculosis, Mycoplasma pneumoniae, Listeria monocytogenes, Borrelia burgdorferi, лептоспіри, бруцели, легіонелла).

  3. Грибки (криптокок, аспергільоз, кандидоз, кокцидіомікоз, гістоплазмоз, північноамериканський бластомікоз).

  4. Паразити (африканський трипаносомоз людини, церебральна малярія, Toxoplasma gondii, Echinococcus granulosus).

  5. Рикетсії (Rickettsia rickettsiae, Rickettsia typhi, Rickettsia prowazeki та інші).

Розрізняють первинний енцефаліт (самостійне захворювання, яке спричинили нейротропні збудники) та вторинний (патологія, що розвинулась на фоні основного захворювання).

У багатьох випадках першими симптоми є грипоподібний стан, діарея, лихоманка, лімфаденопатія або симптоми основного захворювання (до прикладу, кору, епідемічного паротиту, вітряної віспи). Спостерігаються підвищення температури тіла, нудота, блювота, після якої не настає покращення, зниження працездатності, млявість, сонливість, блідість шкірних покривів, порушення свідомості, судоми, порушення координації, мови, зору.

Іноді енцефаліт можна сплутати з менінгітом. Діти до року залишаються однією з основних груп ризику. І енцефаліт, і менінгіт викликані вірусами або бактеріями. Зазвичай інфекція стримується і перемагається імунною системою організму. Але якщо вона потрапляє в кров і ліквор, що оточує мозок і спинний мозок, може виникнути  запалення головного та спинного мозку. У важких випадках може розвинутися інсульт, судоми або смерть.

Важливим у встановленні діагнозу є анамнез, що передує розвитку захворювання. Завжди аналізуйте: які інфекційні захворювання нещодавно перенесла ваша дитина, чи був незадовго до появи симптомів контакт з хворою особою, тваринами, чи не було укусів комах, нещодавні поїздки (особливо закордонні), чи не почала ваша дитина приймати нові ліки.

На порозі весна. Тому мусимо зайвий раз нагади про ще одну небезпечну хворобу - кліщовий енцефаліт. Найпоширенішим носієм енцефаліту є кліщ. Відомо, що близько 13% цих тварин заражені інфекціями, здатними викликати запалення головного мозку.

Гостре вірусне захворювання, яке переносить цей вид павукоподібних, називається кліщовий енцефаліт або весняно-літній менінгоенцефаліт. Це захворювання, при якому уражається центральна нервова система, що супроводжується лихоманкою і загальною інтоксикацією організму. Захворювання настільки небезпечне, що може привести до інвалідизації або смерті пацієнта.

ВІРУС ПОТРАПЛЯЄ В ОРГАНІЗМ в результаті укусу кліща, через його слинні залози; аліментарний спосіб — при вживанні молока хворих тварин; трансплацентарний - передача вірусу може статися від матері плоду. Інкубаційний період дорівнює від одного до двох тижнів після укусу комахи.

Для типового розвитку захворювання характерно проходження двох стадій. На першій стадії характерні симптоми грипу різке підвищення температури; сильний головний біль; біль у суглобах; м'язовий біль; диспепсія - розлад шлунку (пронос або запор).

Специфічного лікування від вірусу енцефалітного кліща не існує. Тому, якщо організм людини не впорався з вірусною інфекцією на першому етапі, захворювання продовжує розвиватися.

І на другій стадії відбувається ураження центральної нервової системи. Спочатку відбувається запалення оболонок мозку — менінгіт. При цьому температура продовжує залишатися високою, головні болі посилюються. З'являється характерний симптом, при якому пацієнтові складно повернути голову. При негативному сценарії процес поширюється на весь головний і спинний мозок. До основних симптомів приєднуються порушення, утруднення мови; тремтіння кінцівок (тремор); порушується координація; паралічі; підвищується м'язовий тонус обличчя та шиї; порушується функція ковтання.

На цьому етапі проводиться симптоматичне лікування. Пацієнт отримує препарати, що зменшують симптоми захворювання. Тому так важливо потерпілому від укусу комахи обов'язково звернутися до лікувального закладу.

Якщо кліщ вилучений, то його необхідно обов'язково віддати на дослідження. Це бажано зробити протягом 96 годин від моменту укусу.

Виходячи з очевидної небезпеки захворювання, важливо вживати всіх можливих профілактичних заходів для захисту свого здоров'я.

Вони бувають специфічними (профілактична вакцинація, серопрофілактика) і неспецифічними.

До неспецифічних заходів відносяться:

  • обробка відкритих ділянок тіла спеціальними засобами від комах перед прогулянками на природі;

  • обробка одягу спеціальними засобами ( через те, що комаха може приблизно годину знаходитися на одязі в пошуках місця укусу;

  • правильно одягнутися перед походом в паркову або лісову зону, а саме: надіти високі шкарпетки, заправивши в них штани. Штани мають бути заправлені у взуття. Сорочка повинна бути з довгими рукавами.

  • Не нехтуйте головним убором.

Після завершення прогулянки необхідно уважно оглянути все тіло на предмет укусу або для виявлення комах, які присмокталися.

Потрібно пам'ятати, що при укусі з залоз кліща виділяється спеціальна речовина, яка знеболює дане місце.

Будьте пильні. Бережіть себе і своїх рідних.


Начальник Богородчанського відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХМОЗ» Левицька Валентина



15.02.2024 року

Переїдання: чому воно з’являється і як воно шкодить здоровю?

■■Переїдання – актуальна проблема для багатьох людей.

Це розлад харчової поведінки, який характеризується частими та періодичними епізодами неконтрольованого вживання їжі. Бажання їсти з’являється у людини навіть у ті моменти, коли вона щойно поїла.

Переїдання — це не тільки причина зайвої ваги. Воно також може призвести до значних проблем зі здоров’ям.

Переїдання може бути викликане різними причинами. Серед них можна назвати:

■емоційний стан; ■суворі дієти і неправильне харчування; ■деякі захворювання та гормональні порушення; ■розлад харчової поведінки; ■постійне недосипання; ■гаджети чи телевізор; ■улюблена їжа; ■інші причини.

Ознаки та симптоми переїдання:

■здуття живота; ■відчуття важкості в животі, можуть бути навіть болі; ■ газоутворення;

■відрижка і печія; ■нудота, іноді блювота; ■рідкий стілець; ■слабкість; ■підвищується пульс – понад 80 ударів за хвилину; ■можливе відчуття жару, запаморочення, виділення поту; ■можливе підвищення артеріального тиску; ■поганий сон чи безсоння; ■задишка і пригнічений стан; ■стає важко пересуватися.

Всі ці прояви є результатом інтоксикації через збій в роботі органів, які відповідають за перетравлювання їжі.

Ферментативна система не встигає виробити необхідну кількість речовин для належного розщеплення білків, жирів та вуглеводів (для кожної з цих речовин існує свій фермент), тому продукти починають гнити та розкладатися.


ПЕРЕЇДАННЯ: ЯК ВОНО ШКОДИТЬ ЗДОРОВ’Ю?

■ Через постійне переїдання шлунок розширюється, щоби пристосуватися до великої кількості їжі та починає тиснути на інші органи, що зумовлює відчуття дискомфорту. Як наслідок ви можете відчувати сонливість та втому. Велика кількість їжі в шлунку змушує внутрішні органи працювати у посиленому режимі. Виділяються додаткові гормони та ферменти. Все це призводить до того, що погіршується також робота печінки, підшлункової залози, серця, жовчного міхура.

■ Прискорюється метаболізм, адже організм намагається спалити більше калорій, тому ви можете відчувати тимчасову пітливість або навіть запаморочення.

■Зростає рівень "поганого" холестерину (ліпопротеїнів високої щільності). Це призводить до розвитку інфарктів, інсультів, атеросклерозу та інших проблем з серцево-судинною системою.

■ Підвищується артеріальний тиск.

■ В результаті переїдання набирається вага, підвищується ризик розвитку діабету 2 типу.

■ Погіршується зовнішній вигляд шкіри. Зокрема, шкіра втрачає свою еластичність і пружність, з’являються дефекти у вигляді розтяжок. Також відбувається зміна гормонального фону, що може спричинити появу вугрів, подразнень і висипань на шкірних та слизових покривах.

А ще надмірне споживання їжі призводить до появи ранніх зморшок.

■Страждають суглоби і хребет. Чим вище вага, тим важче доводиться опорно-руховому апарату. Через порушення правил здорового харчування, постійні переїдання, нестачу мікро- і макроелементів відбуваються збої в роботі організму. Ожиріння позбавляє рухливості.

■Збільшення ваги та ожиріння. Часто люди із збільшеною вагою чи з ожирінням в результаті переїдання стають «заручниками свого тіла», не маючи можливості вести повноцінне і активне життя.

■Депресія. В результаті переїдання збільшується вага, через це деякі люди відчувають тривогу або депресію через свій зовнішній вигляд.


ЯК ЇСТИ, ЩОБ НЕ ПЕРЕЇДАТИ?

1. Правильно харчуйтесь. Потрібно їсти 3 рази на день з 1-2 перекусами між основними прийомами їжі. Найбільш поживним має бути сніданок (варто включити вуглеводи), обід також має бути ситним, а вечеря - легкою.

2. Ретельно пережовуйте їжу, не поспішайте. Коли ви їсте занадто швидко, мозок не встигає розпізнати настання ситості. Уповільнення і ретельне пережовування дозволяє кишківнику посилати у мозок серію сигналів, що вказують на насичення.

3. Зменшіть в раціоні кількість солоної, гострої та жирної їжі. Також скоротіть кількість цукру, фаст-фуд та солодощів.

4. Пийте воду перед їжею. Спрагу часто помилково приймають за голод, тому важливо дотримуватися водного балансу. У холодний період року краще пити теплу воду, вона краще засвоюється.

5. Слідкуйте за розміром порції на тарілці. Привчайте себе до меншого об’єму їжі. Дуже хороша звичка – до сніданку, обіду і вечері додавати овочі та зелень, а також нежирні білки.

6. Харчуйтесь регулярно, але невеликими порціями. Це покращує обмін речовин.

7. Не пропускайте прийоми їжі. Важливо розподілити прийоми їжі так, щоби мати повноцінний сніданок, обід і вечерю. Не варто заміняти обід перекусами, це тільки розганяє апетит.

8. Зробіть собі розвантажувальні дні. Наприклад 1 раз на тиждень зробити сирно-овочевий або фруктовий день.

9. Відмовтесь від жорстких низькокалорійних дієт. Довгострокові низькокалорійні дієти небезпечні тим, що можуть сповільнювати роботу щитоподібної залози – у результаті в людини просто перестає знижуватися вага.

10. Піклуйтесь про здоровий сон. Під час повноцінного сну тіло перезавантажується і наповнюється енергією. Невиспана людина має сильніше відчуття голоду, вона більше з’їсть.

11. Вимкніть гаджети чи телевізор під час їжі. Відволікаючі чинники можуть призвести до бездумного поглинання їжі та переїдання.

12.Знайдіть для себе механізми розслаблення. Це може бути йога, дихальні практики, улюблений фільм, смачний чай (бажано без меду й цукру), прийом ванни – те, що допоможе розслабитися без їжі.

13. Робіть зарядку чи інші фізичні вправи. Це допоможе вам використати надмірну енергію, пришвидшити обмін речовин чи схуднути, а також забезпечує покращення нашого настрою і самопочуття загалом.

ЯКЩО ВИ ПЕРЕЇЛИ, скористайтеся порадами, які допоможуть полегшити ваш стан!

■Прогуляйтеся на свіжому повітрі – це допоможе покращити травлення і вирівняти рівень цукру в крові.

■Випийте води, можна додати до неї сік лимона.

■Відмовтеся від газованої води.

■Сплануйте наступний прийом їжі (обов’язково додайте в раціон овочі та зелень для того, щоб допомогти кишківнику швидше відновитись).

■Випийте кілька таблеток ферментів (проте ними не варто зловживати).

■Якщо симптоми не проходять, то зверніться за кваліфікованою медичною допомогою.

►Шкідливою є звичка наїдатися на ніч. Травна система вночі менш активна, травних соків (ферментів) у нормі виділяється менше. Вживання їжі перед сном – справжній виклик для травної системи. Це призведе до поганого, поверхневого сну.

ВАЖЛИВО! Досить часто ми бачимо рекламу ферментних препаратів, основна думка якої : якщо переїв, випий пігулку – і все буде добре. Людина, маючи під рукою ферменти, вважає, що можна переїдати регулярно. Через деякий час її знадобиться препарат сильніший, а потім ще сильніший. І все це призводить до того, що організм без ферментного препарату навіть кашу перетравити не може. Таке явище має назву «синдром ледачої підшлункової залози» (зниження активності підшлункової залози, яке відбувається в результаті звикання до ферментних препаратів). Зловживання ферментними препаратами може призвести до порушення роботи шлунково-кишкового тракту.

!!!Звичайно, найкраще постійно слідкувати за кількістю спожитої їжі, але якщо трапилось так, що ви не розрахували, скільки можете з’їсти, то відразу беріть ситуацію під контроль!

Переїдання шкідливе і небезпечне для вашого організму!


Фахівець з дослідження факторів навколишнього середовища санітарно-гігієнічної лабораторії Богородчанського відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Кос Юлія



12.02.2024 року

12 лютого – Всесвітній день обізнаності про епілепсію.

Епілепсія – це неінфекційне хронічне захворювання мозку, яке супроводжується судомними нападами. Патологія може бути вродженою.

Також причинами розвитку хвороби можуть стати черепно-мозкові травми, пошкодження головного мозку в перед пологовий і післяпологовий період внаслідок гіпоксії або травм, захворювання головного мозку та мозкових оболонок ( менінгіт, енцефаліт), генетичні синдроми, кісти.

У 60% випадків епілепсії неможливо встановити причину виникнення.

У всьому світі приблизно 50 млн людей страждають на неї. В Україні на цю недугу хворіють понад 100 тисяч людей. У той же час про епілепсію існує чимало міфів , тому важливо про них знати, щоб уміти надати допомогу.


Розповсюджені міфи про епілепсію

1. Тільки діти хворіють на епілепсію – МІФ.

Реальність - Епілепсія може виникнути у будь-кого, незалежно від віку та статі. Однак, судоми у людей літнього віку можуть бути проявом різних станів, а не тільки епілепсії, що потребує ретельного дообстеження.

2. Епілепсією можна заразитися - МІФ.

Реальність – Однозначно ні. Це захворювання не є «заразним».

3. Пацієнт може проковтнути язик під час нападу (судом) - МІФ.

Реальність – Ні. Фізично це неможливо.

4. Як тільки розпочався напад, треба негайно дістати людині язик

із ротової порожнини - МІФ.

Реальність – Ні, ні та ще раз ні. Правильна перша допомога абсолютно легка. Просто повертаємо людину набік та підкладаємо щось м’яке під голову, щоб уникнути травмування.

5. Людину із нападом судом треба міцно тримати – МІФ.

Реальність – Не потрібно. Адже напад все одно триватиме, а Ви матимете ризик травмування.

6. Епілепсію можна завжди вилікувати,

приймаючи певний препарат – МІФ.

Реальність – Діагноз «Епілепсія» піддається лікуванню, при цьому часто потребує комплексної терапії. На жаль, є випадки епілепсії, яка є резистентною (стійкою) до лікування медикаментозними препаратами, у цьому разі тактикою вибору буде хірургічне лікування.

7. Люди з епілепсією не можуть відвідувати роботу - МІФ.

Реальність – Люди із діагнозом «Епілепсія» мають такі ж можливості, як і інші.

Іноді є окремі випадки, коли захворювання обмежує працездатність (часто повторювані та неконтрольовані судоми).

8. Під час нападу можна просити людину повернутися на бік

чи бути обережнішою – МІФ.

Реальність – Під час нападу людина недоступна до продуктивного контакту, тож даремно розмовляти з нею, вона Вас не чує.


Як розпізнати напад епілепсії?


Як правило, напади схожі: втрата свідомості, крик, посиніння, судоми в руках і ногах, слиновиділення у вигляді піни. Після цього людина відчуває сонливість, загальмованість.

Напад ніби випадає з пам’яті – людина не пам’ятає, що з нею сталося, не може описати свій стан. У деяких випадках у пацієнта можуть спостерігатися нетипові симптоми.

Напад епілепсії може бути без втрати свідомості і судом, а проявлятися в епізодах безпричинної агресії. Іноді людина завмирає на півслові, на хвилину-дві «застигає», а потім так само раптово включається в розмову.

Як допомогти під час нападу епілепсії?

Головне завдання людини, яка стала свідком нападу – захистити пацієнта від травми.

  1. Приберіть подалі предмети, які можуть травмувати постраждалого, зніміть гострі прикраси з одягу, ослабте краватку.

  2. Переверніть голову на бік і підкладіть під неї щось м’яке.

  3. Не намагайтеся щось покласти між зубами. Таким чином можна тільки нашкодити. Під час нападу виникає спазм м’язів, і, застосовуючи силу, дуже легко пошкодити людині зуби.

  4. Не тримайте пацієнта, намагаючись зупинити судоми – це марно. Не чіпайте і не рухайте його, якщо немає необхідності.

  5. Викличте швидку і пам’ятайте, що напад зазвичай закінчується сам по собі через хвилину, максимум дві.

Хворобу можна взяти під контроль

Якщо у людини був напад епілепсії – їй необхідно обов’язково звернутися до невропатолога і пройти діагностику (електроенцефалографію).

Головне завдання фахівця полягає в тому, щоб підібрати максимально ефективні препарати і взяти хворобу під контроль. Пацієнту також необхідно працювати над модифікацією способу життя і виключення провокуючих чинників. Це може бути недосипання, стреси, яскраві спалахи світла або гучна музика.

Бережіть здоров’я своє та своїх близьких, адже це найцінніший дар у житті!

Начальник Богородчанського відділу

Івано-Франківського районного відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХМОЗ» Валентина ЛЕВИЦЬКА



08.02.2024 року

Умова успішного лікування – рання діагностика

Четвертого лютого відзначався Всесвітній день боротьби з раком. З цієї нагоди лікарі з загальної гігієни  Богородчанського відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Орест Глушко та Богдан Левицький  зустрілися з працівниками комунальних та освітніх установ селищної ради, щоб привернути увагу людей до запобігання, виявлення та лікування цієї недуги. Адже в Україні нею хворіють близько мільйона людей.

Лікарі розповіли про характерні симптоми появи раку, необхідність якомога швидше звернутися до медиків, аби пройти обстеження, бо головною умовою успішного лікування злоякісних пухлин є рання діагностика.

Профілактична акція проводилася спільно з медичними працівниками КНП «Лисецька лікарня», які організували комплекс лікарських оглядів та лабораторних обстежень жителів селища . Оглянуто хірургом - 31 пацієнт, гінекологом- 27, дерматологом- 16. За результатами оглядів направлено на додаткове обстеження 29 осіб. Проведена лабораторна діагностика - 29 осіб, дерматоскопія - 9, цитологічне дослідження - 23, УЗД- 18.

Найбільш ефективними заходами профілактики онкологічних захворювань є відмова від надмірного вживання алкоголю та тютюнопаління, повноцінне харчування й нормалізація ваги тіла, фізична активність.

А щорічний медичний огляд є обов’язковим профілактичним заходом для кожного громадянина!



01.02.2024 року

Вплив солодощів на організм дітей та дорослих.

■В дитинстві ми часто чули фразу: «Їсти багато солодкого – шкідливо». Проте побалувати себе солодким люблять усі – і дорослі, і діти. Вони викликають бурю емоцій. Цукерки, тістечка, торти – все це асоціюється зі святом. Але найчастіше дорослі купують солодощі на радість дітям.

■■Чим корисні солодощі для дітей та дорослих? Солодощі за рахунок вуглеводів дозволяють відчувати прилив сил і енергії, а також значно покращують настрій та дають швидкоплинний сплеск задоволення.

Мармелад має властивість зміцнювати кістки, а солодощі у вигляді фруктів і ягід багаті вітамінами і мікроелементами, які необхідні для зміцнення імунітету. Однак це триває недовго.

■■Яка шкода солодощів для організму дорослих? «Все добре вміру» – це відомо кожному. Якщо кілька разів на тиждень балувати себе чимось солоденьким, нічого поганого не трапиться. Але солодощі, на жаль, не є найкориснішими, а скоріше "важкими" продуктами. Тому надмірне їх вживання може стати причиною різних захворювань.

Це можуть бути: ■проблеми із зубами і виникнення карієсу; ■цукровий діабет; ■проблеми зі шкірою і передчасне її старіння; ■набір зайвої ваги чи ожиріння; ■серцево-судинні захворювання; ■захворювання шлунково-кишкового тракту; ■інтоксикація організму; ■стрибки артеріального тиску; ■алергічні реакції; ■зниження імунітету; ■молочниця; ■безпліддя; ■погіршення роботи мозку, в тому числі пам’яті; ■збільшення ризику остеопорозу; ■збільшення вільних радикалів, які здатні спровокувати запалення, хронічні хвороби і рак.

►Не рекомендується їсти солодке на голодний шлунок. Воно викликає різкий викид, а потім і різке зменшення кількості інсуліну. Як наслідок – апатія, слабкість, непрацездатність. До солодощів швидко звикають.

■■ Яка шкода солодощів для організму дітей?

Організм дітей ще недостатньо зміцнів, щоб протистояти патогенним факторам. Вживання великох кількості солодощів призводить до:

■зайвої ваги, нерідко до ожиріння; ■проблем із зубами, карієсу; ■гіперактивності; ■порушення роботи травлення; ■алергічних реакцій; ■погіршення роботи мозку, в тому числі пам’яті.

Очевидно - солодке завдає набагато більше шкоди, ніж користі.

Щоб дитина була здоровою фізично та емоційно, важливо обмежувати її у вживанні шкідливих солодощів. Прибрати солодощі з раціону дитини повністю практично неможливо. Однак завжди можна знайти альтернативу - менш калорійні і більш корисні солодощі.

Чим можна замінити шкідливі солодощі?

■мармелад; ■пастила; ■зефір; ■сухофрукти; ■безе; ■джем; ■желе; ■мед, ■вівсяне печиво; ■халва.

Ці солодощі дозволяють насолоджуватися смачненьким без шкоди для здоров’я. Ключовою відмінністю їх від шкідливих солодощів є натуральний склад. Вони виготовляються з використанням рослинних інгредієнтів: фруктів, овочів, горіхів, вівсяних пластівців, насіння, кокосу та інших корисних складових. Але навіть ці солодощі не можна давати дитині в необмежених кількостях.

Рекомендації батькам:

►Виключіть повністю всі солодощі з раціону дітей до трьох років.

►Льодяники і карамельки не становлять жодної користі, крім цукру вони можуть містити барвники, консерванти та ароматизатори, що дуже шкідливо.

►Ви можете замінити шоколадні цукерки на пастилу, приготовану без додавання цукру, а льодяники — на сухофрукти.

►Не варто застосовувати практику заохочення цукерками. Так можна сформувати у дитини шкідливу звичку.

►Важливо контролювати якість і кількість споживаних дитиною солодощів.

►Для уникнення спокуси важливо не тримати цукерки щодня на столі та уникати їх закупівлі про запас.

► Їсти солодке краще після сніданку чи обіду, а ось під час вечері краще утриматись від солодкого.

■Яка шкода солодкого при вживанні на ніч?

В цей час організм повинен відпочивати. А поївши солодке ввечері, ви змушуєте свою підшлункову працювати і виробляти інсулін. Це може привести до розвитку цукрового діабету. Крім того, страждають стінки кровоносних судин. Також на тлі споживання солодкого на ніч може виникнути безсоння.

■Чи є залежність від солодкого?

Солодощі часто роблять людей залежними. Вони мають на мозок аналогічний вплив як наркотики. Через різкі стрибки глюкози людина відчуває потребу в новій порції солодкого. У цей момент мозок не розуміє, що справа не в голоді, а в бажанні отримати задоволення. Тому, коли людина отримує солодке, вона, подібно до дії наркотиків - кайфує і насолоджується.

Якщо часто вживати солодке, це провокує викиди гормонів. Тому організм перестає виробляти їх самостійно. У момент, коли нічого солодкого під рукою нема, у людини може початися справжнісінька ломка. Це як правило, супроводжується злістю, дратівливістю і низькою продуктивністю. Єдиний спосіб позбутися залежності – самоконтроль. У пікові моменти потрібно просто перечекати. Тоді організм почне виробляти ендорфін і стане набагато легше.

■■ Існують нескладні правила, які допоможуть насолодитися смаколиками та не нашкодити організму:

■ Уникайте суворих обмежень. Спробуйте інколи дозволити собі улюблені солодощі, а не категорично відмовлятися від них. Жорстка відмова від солодкого може призвести до переїдання іншими продуктами харчування. Як наслідок, може відбутися зрив на заборонені солодощі. Тому варто вживати солодощі у помірній кількості.

■ Застосовуйте зважені підходи. Один з універсальних підходів – їсти «заборонені» солодощі один раз на тиждень. Можна також встановити певні правила: о котрій годині та яку кількість ви собі дозволяєте.

■ Дотримуйтеся балансу здорового харчування.

Здорове харчування має стати вашим способом життя, тому подбайте про створення власної моделі харчування.

Дотримуйтесь таких рекомендацій: зменшіть розмір порції; споживайте більше рослинної їжі; їжте повільніше; не забувайте про фізичну активність.

■■ВАЖЛИВО!!!

Яку кількість солодощів можна вживати на день без шкоди для здоров’я?

Відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я, малюкам до трьох років рекомендується зовсім не давати солодощі, а після трьох – не перевищувати 25 г на добу (приблизно дві цукерки на день). Старшим дітям можна трохи більше – до трьох цукерок на добу за умови, що дитина абсолютно здорова.

Норми споживання солодкого для дорослих, звичайно, вищі, ніж у дітей. Доросла людина в середньому має споживати не більше ніж 50 г солодкого на день, а ще краще – менше ніж 25 г на добу.

►Пам’ятайте, будь-яку хворобу легше попередити, ніж лікувати.

Бережіть здоров’я!


Фахівець з дослідження факторів навколишнього середовища

санітарно-гігієнічної лабораторії

Богородчанського відділу

Івано-Франківського районного відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Юлія Кос



31.01.2024 року

До Всесвітнього дня боротьби проти раку


Всесвітній день боротьби проти раку відзначається 4 лютого.

Онкологічні хвороби входять до переліку тих неінфекційних захворювань, які є основною причиною смертності в світі.

За рівнем захворюваності та смертності від раку Україна посідає одне з провідних місць у світі - близько мільйона українців хворіють на рак. Дедалі частіше такий діагноз ставиться 30-40-річним.

У структурі смертності населення Івано-Франківської області (2021р.) за причиною смерті найвищі показники займали злоякісні новоутворення - 98,9%.

По Богородчанському регіону (4 територіальні громади) виявленість раку серед візуальних локалізацій за 2021-2022 рр зросла по раку молочної залози від 5,8 до 15,9 та раку шийки матки - від 5,8 до 7,2.

По Тисменицькому регіону загалом за аналогічний період спостерігалося зростання раку прямої кишки від 21,9 до 25,6; молочної залози - від 28,3 до 32,9.

Окремо слід звернути увагу на занедбані форми онкозахворювань.

За 2021-2022 роки питома вага випадків IV стадії раку серед вперше виявлених збільшилась по Тисменицькому регіону від 24,8 до 28,5%, в т.ч. в сільській місцевості-до 30,9%. Загальний середній показник по області -25%.

Серед окремих візуальних форм раку спостерігались високі показники занедбаних форм раку порожнини рота: Богородчанський регіон - 100% (2 випадки і 2 занедбані), раку шийки матки - 80% ( 5 випадків, з них 4 занедбані).

По Тисменицькому регіону рак порожнини рота IV стадії склав 60% (з 5 виявлених випадків 3 занедбані); рак прямої кишки - 52,3 % (21 випадок, з них 11 занедбаних).

Статистика свідчить, що злоякісні новоутворення шкіри на сьогодні є одним із найбільш поширених видів онкологічних захворювань в Україні.

Меланома - найсерйозніший тип раку шкіри.

Щорічно у світі меланома забирає життя близько 48 тисяч осіб.

В Україні смертність від меланоми сягає 95 відсотків

Меланома може розвиватися в будь-якому місці тіла. Найчастіше вона розвивається на ділянках, які були під впливом сонця, таких як спина, ноги, руки та обличчя. Меланома також може розвинутися в тих ділянках тіла, які майже не піддаються впливу сонця, наприклад, між пальцями ніг і на долонях, підошвах, шкірі голови або геніталіях. Їх іноді називають прихованими меланомами, оскільки вони виникають у місцях, де більшість людей не подумає перевірити.

Меланома довший час не завдає людині жодного дискомфорту, не болить, не набрякає, тому хворий упродовж тривалого часу навіть і гадки не має, що темна цятка на його шкірі є джерелом украй агресивних ракових клітин, які метастазують по всьому тілу.

Першими ознаками та симптомами меланоми часто є зміна наявної родимки; поява нового пігментованого або незвичного на вигляд новоутворення на шкірі.

Меланома не завжди починається як родимка. Вона може виникнути на шкірі, яка виглядає нормально.

Звичайні родимки

Звичайні родимки, як правило, мають однаковий колір - наприклад, коричневий, від світло до темно-коричневого або чорний - з чіткою межею, що відокремлює родимку від шкіри навколо. Вони овальні або круглі і зазвичай розміром близько 6 міліметрів у діаметрі .

Більшість родимок починають з’являтися в дитинстві, а нові родимки можуть з’являтися протягом життя. Більшість людей мають від 10 до 40 родимок. З часом родимки можуть змінюватися, а деякі навіть зникнути з віком.

Незвичайні родимки, які можуть свідчити про меланому

Щоб не проґавити процес переродження родимки у злоякісну пухлину, треба знати тривожні сигнали організму, вчасно їх помічати і в разі чогось "підозрілого" не зволікати з візитом до лікаря.

Існує так звана “абетка меланоми”, яка описує певний ряд ознак перетворення доброякісної родимки на злоякісну. Ця абетка позначається першими п'ятьма літерами латинського алфавіту ABCDE:

A (asymmetry)- асиметрія. Родимка асиметрична?

B (border irregularity) - край. Край родимки нерівний, нечіткий, рваний?

C (color) - колір. Помітили зміни в кольорі, або взагалі знебарвлення?

D (diameter) - діаметр. Родимка понад 6 мм?

E (evolving) - еволюція, поява будь-яких зовнішніх змін родимки. Вона росте, кровоточить чи може потріскалась?

Якщо Ви відповіли “ТАК” хоч на одне питання — це істотний привід звернутися до лікаря.

Ще одна «абетка меланоми» українською мовою - AКОРД, яка розшифровується наступним чином:

Буква "- асиметрія;

Буква "К" - край. Нерівні краї – одна з ознак меланоми.

"О" - окрас. Він може змінюватися: ставати світлішим, темнішим, можуть додаватися відтінки.

"Р" - це розмір.  "Д" - динаміка, будь-які динамічні зміни в родимці.

Будь–яка трансформація родимок може свідчити про переродження тканини в меланому. Поява кірочок, тріщинок, зміна кольору, обрисів, товщини родимки, збільшення її розмірів, кровоточивість тощо – будь-який із цих симптомів може свідчити про початок патологічного процесу.

!!! До речі, меланома і рак шкіри - це не тотожні поняття, а різні захворювання, зі своїми особливостями, причинами виникнення, клінічною картиною, методами лікування і прогнозом для пацієнта.

Рак шкіри – це злоякісна пухлина, що вражає в літньому віці (після 60 років) однаково часто як чоловіків, так і жінок. Виникає пухлина з епітелію шкіри, локалізується звичайно на відкритих ділянках тіла.

Розрізняють плоскоклітинний і базальноклітинний рак. Іноді зустрічається рак із волосяних фолікулів, сальних і потових залоз. Розвинутися рак шкіри може в будь-якому місці, але частіше пухлина з'являється на обличчі: уражаються кут ока, крила і спинка носа, лоб. Нерідко пухлину виявляють в пахвовій області, на стопі, кисті, гомілці.

Базальноклітинний рак (базаліома), виникає з клітин базального шару шкіри. Пухлина, як правило, не поширюється, зростає повільно. Базаліома становить 70-75% ракових новоутворень шкіри, практично не дає метастазів.

Характерні симптоми раку шкіри

На шкірі можна помітити невелике узвишшя, яке схоже на гладкий або зернистий, інколи восковий, наріст. Нерідко утворюється струп, наріст кровоточить. Характерними є для ракової виразки підняті валикоподібні краї. Іноді на шкірі виникає червоне щільне здуття, яке, як правило, зростає повільно і без болю.

Така пухлина може з'явитися на тілі в будь-якому місці, але частіше вона вражає відкриті ділянки – особливо шию та обличчя. На нижній частині ніг, кистях рук, передпліччях виявляють плоскоклітинні карциноми, які схожі на бородавки.

Фактори ризику раку шкіри 

1. Сонячне опромінення. Більшому ризику піддаються люди, що знаходяться під впливом ультрафіолетового випромінювання тривалий час. Найчастіше саме на відкритих ділянках шкіри (область голови та шиї) локалізується пухлина.

2. Професійна діяльність (регулярний контакт із дьогтем, смолами, сажею, миш'яком також може привести до розвитку раку шкіри).

3. Тривалий термічний вплив або іонізуюче випромінювання.

4. Після механічних пошкоджень шкіри.

5. Рідко, але існують спадкові стани, що призводять до раку шкіри.

Профілактика

  • Захищайте шию та обличчя від сонячних променів. Особливо за цим необхідно стежити людям зі світлою шкірою та літнім людям.

  • Уникайте соляріїв.

  • Уникайте сухості шкіри, регулярно застосовуйте живильні креми. Використовуйте сонцезахисний крем широкого спектру дії з SPF не менше 50 цілий рік. Щедро наносіть сонцезахисний крем і повторюйте його кожні дві години - або й частіше, якщо ви плаваєте чи пітнієте.

  • Не забудьте про сонцезахисні окуляри.

  • Одягайте захисний одяг. Покривайте шкіру темним щільним одягом, який закриває ваші руки і ноги, не забувайте про капелюхи.

  • Дотримуйтесь заходів особистої гігієни при застосуванні продуктів побутової хімії.

  • Своєчасно лікуйте виразки, хронічні передракові дискератози.

  • Захищайте рубці та шрами від механічних пошкоджень.

  • Часто оглядайте свою шкіру на предмет нових новоутворень або змін наявних родимок, веснянок, горбків і родимок. За допомогою дзеркал перевірте своє обличчя, шию, вуха і шкіру голови.

  • Оглядайте свою грудну клітку і тулуб, а також верхню і нижню сторони рук і кистей.

Особливо важливими для населення є проведення скринінгових досліджень на різні види онкологічних захворювань: рак кишківника (чоловіки і жінки), рак простати (чоловіки), рак грудної залози (жінки), рак шийки матки (жінки).

Зверніться до лікаря якомога швидше, якщо Ви помітили зміни шкіри, які здаються незвичайними.

Зволікання може коштувати Вам життя. Бережіть себе!


Начальник Богородчанського відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХМОЗ» Валентина Левицька



30.01.2024 року

Що потрібно знати про масаж

Масаж – це механічний та рефлекторний вплив на тканини та органи людини шляхом розтирання, тиску або вібрації. Масаж проводиться на поверхні тіла людини ручним або апаратним шляхом. При масажі можуть додатково використовуватися ароматні масла, мазі, гелі та інші препарати.

У ході масажу відбувається стимулювання центральної нервової системи людини, підвищується її тонус, що надалі позитивно впливає на функціонування всього організму в цілому. 

Масаж стимулює кровообіг, обмін речовин, забезпечує живлення органів та тканин киснем, тонізує м'язи. За рахунок цього він активізує роботу внутрішніх органів та лімфатичної системи, прискорює обмінні процеси, допомагає у відновленні організму, сприяє психологічному розслабленню. І що дуже важливо – зміцнює імунну систему організму, стимулює або заспокоює роботу ЦНС.

Під впливом масажу підвищується еластичність м'язових волокон, покращується скорочувальна функція, попереджається та зменшується м'язова атрофія, покращуються обмін та засвоєння м'язовими клітинами різних речовин, лімфо- та кровообіг у м'язах, їх харчування та регенерація.

Виникнення масажу має давнє коріння. Спочатку його застосовували у вигляді простого розтирання і погладжування з метою лікування і зменшення болю.

На сьогоднішній день масаж застосовується як засіб лікування багатьох хвороб. Масаж проводять практично у всіх лікувальних установах і широко використовують у спортивній практиці.

Медики виділяють чотири основні види масажу – лікувальний, спортивний, косметичний і гігієнічний.

Найпопулярнішим є лікувальний масаж, який використовують як допоміжний метод лікування хвороб нервової, серцево – судинної систем, опорно-рухового апарату, захворювань шлунка, гінекологічних та урологічних хвороб і порушень обміну речовин.

Залежно від методу проведення масаж може бути ручний і апаратний, а за застосуванням – загальний і місцевий.

Які існують показання та протипоказання для масажу?

Показання для масажу: 

профілактика хвороб у здорових людей, головні болі, болі в спині, шиї, попереку, розтягнення м’язів і зв’язок, переломи на стадії загоєння, хронічні артрити, виразкова хвороба, паралічі, стенокардія, гіпертонічна хвороба, реабілітація після інфаркту, інсульту, порушення функцій кишечника, пневмонія, бронхіальна астма та ін.

Протипоказання для масажу: висока температура тіла, кровотечі, гнійні процеси, хвороби шкіри, нігтів, волосся, запалення судин, атеросклероз, алергія з шкірними висипаннями, хвороби органів черевної порожнини, пухлини, психічні хвороби, ГРВІ, грип, гангрена, туберкульоз, сифіліс, наркотичне сп’яніння та ін.


Як правильно вибрати масажиста?

У грамотного фахівця за плечима має бути як мінімум середня медична освіта. Він повинен знати як влаштований організм і за якими законами він працює, розбиратися в будові тіла, шкіри та типах тканин.

Якщо ви звертаєтесь до масажиста в медичну установу, то з цим питанням простіше - вищеназвані кваліфікаційні характеристики є необхідною умовою роботи в медичному центрі. Якщо ж ви йдете на масаж в масажний салон або іншу немедичну установу, то не соромтеся попросити показати документи про освіту оскільки мова йде про ваше здоров’я.

Слід зауважити, що процедура діагностування перед першим сеансом масажу є обов'язковою процедурою.

Мета її проведення – не нашкодити пацієнтові та надати максимально адекватну допомогу. Професіонал, не зважаючи на направлення лікаря, завжди розпочинає роботу з діагностики.


Що включає діагностика перед масажем:

  • Збір анамнезу. Масажист уважно вислуховує скарги клієнта, ставить запитання. Розпитує про спадкові та набуті захворювання, травми, отримані протягом життя, починаючи з моменту народження.

  • Оцінка стану шкіри. Стан шкіри із високим ступенем ймовірності допомагає встановити наявність захворювань внутрішніх органів та систем.

  • Огляд. Масажист проводить візуальну діагностику: оцінює симетричність фігури, положення плечей, шийний та поперековий лордози, грудний кіфоз. Укладає пацієнта на кушетку, проводить комплекс пасивних тестових вправ.

  • Пальпація.  Масажист, проводячи пальпацію (обмацування), оцінює стан м'язів.

Якщо фахівець виконає вищеописані маніпуляції – Ви можете бути спокійні, вам повезло, Ви потрапили в надійні руки. Якщо ж Вам відразу пропонують лягти на масажний стіл і розпочинають масаж – на жаль, Ви потрапили до любителя і в цій ситуації краще з таким спеціалістом розпрощатися.

Що не потрібно робити після масажу?

Після масажу не можна різко вставати, важливо полежати та відпочити. В іншому випадку може виникнути дисбаланс в організмі. Це загрожує м'язовою слабкістю, непритомністю та поганим самопочуттям.

Перед тим,як проходити лікування масажем, не забудьте порадитись зі своїм лікарем! Будьте здорові!


Завідувач відділення епіднагляду

та профілактики неінфекційних захворювань

Богородчанського відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХМОЗ» Лілія КОНЦУР



29.01.2024 року

Невидима шкода: вплив діоксиду азоту на навколишнє середовище та здоровя людини


■Діоксид азоту – один з найпоширеніших і найважливіших забруднювачів у повітрі, який небезпечний для навколишнього середовища і здоров’я людини.

Це – надзвичайно отруйний газ червоно-бурого кольору. Дана речовина характеризується специфічним різким, гострим запахом, який в значних концентраціях стає задушливим.

■Діоксид азоту має високу хімічну активність. Взаємодіє з неметалами, в реакціях з якими виступає окислювачем. При контакті з водою перетворюється в азотну кислоту, з лужним середовищем – утворює нітрити та нітрати. Діоксид азоту важчий за повітря, тому осідає та стелиться по землі, хоча був викинутий з високих труб заводів.

■Згідно Гігієнічного регламенту «Гранично допустимі концентрації хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць» гранично допустима максимально-разова концентрація (ГДК) діоксиду азоту дорівнює 0,2 мг/м3. Згідно Гігієнічного регламенту хімічних речовин у повітрі робочої зони ГДК діоксиду азоту дорівнює 2,0 мг/м3. Клас небезпеки – третій.

Основні джерела забруднення повітря діоксидом азоту:

■ природні ■антропогенні

■Основним природним джерелом діоксиду азоту є денітрифікуюча активність мікроорганізмів. Не менш важливими природними джерелами діоксиду азоту в атмосфері є блискавки, лісові пожежі та пожежі на торфовищах.

■Найважливішим антропогенним джерелом викидів діоксиду азоту є процеси спалювання викопного палива. Не менш важливі джерела надходження діоксиду азоту в атмосферне повітря – це підприємства з виробництва та розподілу електроенергії, газу та води, підприємства харчової, машинобудівної, деревообробної промисловості, промисловості будматеріалів, металургія та оброблення металу, викиди автотранспорту та ін.

!!! За обсягами викидів антропогенні джерела оксидів азоту дещо поступаються природним чинникам. Проте в останні десятиліття спостерігається збільшення викидів цих забруднювачів, що пов’язано з інтенсифікацією сільського господарства, збільшенням числа автомобілів та споживанням викопного палива.

■■Діоксид азоту може впливати на навколишнє середовище трьома шляхами:

1. прямим контактом з рослинами;

2. через кислотні опади, що утворюються в повітрі;

3. опосередковано – шляхом фотохімічного утворення озону.

1.Пряма дія діоксиду азоту на рослини визначається візуально пожовтінням листя і голок, що відбувається в результаті окислення хлорофілу. Крім того, цей процес призводить до руйнування мембран і некрозу. Негативна біологічна дія NO2 на рослини проявляється у знебарвленні листя, в’яненні квіток, припиненні росту рослин і плодоношення.

2.Діоксид азоту у повітрі окислюється до нітритів та нітратів з подальшим зв’язуванням атмосферною вологою та випадає у вигляді кислотних дощів. Ці опади згубно впливають на рослинність, водні екосистеми та ґрунти. Основним негативним наслідком кислотних опадів є порушення захисного покриву листя, що робить рослину більш вразливою до хвороб та шкідників. Підвищення кислотності ґрунту в першу чергу негативно впливає на азотфіксуючі бактерії та

грибниці. Зниження pH ґрунту призводить до підвищення міграційної здатності токсичних металів: алюмінію, свинцю та ртуті.

3. Надзвичайно небезпечним є опосередкований негативний вплив діоксиду азоту на утворення озону у тропосфері. Озон є забруднювачем, який ушкоджує рослини. Симптоми пошкодження: некрози країв верхньої поверхні листя, хлорози, укорочення росту, пригнічення утворення бруньок, зниження цвітіння, раннє опадання листків. Все це може призвести до загибелі рослин.

■■ДІОКСИД АЗОТУ: ВПЛИВ НА ЛЮДИНУ

Діоксид азоту має прямі та опосередковані наслідки для здоров’я людини.

Під час вдихання ця речовина дуже легко проникає в легені та кров, таким чином може потенційно впливати на усі функціональні системи організму.

Основна токсична дія діоксиду азоту – подразнення слизової. Перші ознаки отруєння – печуть очі, падає артеріальний тиск, головні болі та важке дихання.

■Вплив на нюх. Навіть якщо концентрація діоксиду азоту буде невисокою, люди здатні відчувати його специфічний запах. Спостерігаються неприємна сухість в горлі та подразнення слизової оболонки, які проходять при тривалій дії газу в більшій концентрації. Однак на зміну приходять інші, більш серйозні симптоми.

■Вплив на зір. Одним з наслідків комплексного впливу на слизові оболонки є погіршення здатності людини бачити в сутінках.

■Вплив на органи дихання. Залежно від концентрацій спостерігаються різні наслідки – від слабкого подразнення слизових оболонок носа до набряку легенів, особливо у людей, які страждають хронічними захворюваннями дихальної системи. Погіршується опірність легень до бактерій, розширюються альвеоли, частіше спостерігаються бронхіти, запалення легенів тощо.

■Інші наслідки. Вплив високих концентрацій діоксиду азоту може призвести до пригнічення центральної нервової системи, утворення метгемоглобіну, гемолізу, білірубінемії, розширення кровоносних судин, зниження артеріального тиск. Діоксид азоту знижує опірність організму до захворювань, призводить до кисневого голодування тканин, сприяє підвищенню дії канцерогенних речовин і виникненню злоякісних новоутворень. Особливо вразливий дитячий організм.

■Хронічне отруєння діоксидом азоту.

Найбільш поширеними ознаками хронічного впливу діоксину азоту є:

запальні зміни слизової оболонки ясен, кон’юнктивіт, хронічні бронхіти, трахеїти, емфізема легенів, пневмосклероз, гіпотонія, збільшення вмісту еритроцитів, прискорення згортання та інші.

!!! ВАРТО ЗАЗНАЧИТИ, що ІСТОТНО діоксид азоту може впливати на здоров’я людини лише у тих випадках, якщо період перебування в такому середовищі буде досить тривалий – тижні, місяці.

Перша допомога у разі ОТРУЄННЯ ДІОКСИДОМ АЗОТУ:

■Постраждалого слід негайно винести на свіже повітря, йому потрібен спокій. Забезпечити напівсидяче положення. Він може потребувати подачі кисню. Негайно звернутись за медичною допомогою.

■Промити очі постраждалого великою кількістю води протягом декількох хвилин (якщо наявні контактні лінзи, то за можливості зняти їх).

■Змити з постраждалого можливе забруднення щонайменше протягом 15 хвилин великою кількістю води та змінити одяг.

■Дати постраждалому випити якомога більше води. Не викликати блювоту.

Як бачимо, діоксид азоту в атмосферному повітрі може вкрай негативно позначитися на стані навколишнього середовища та здоров’ї людини.

На жаль, перевищення допустимих концентрацій цієї речовини в повітрі – не рідкість, тому з метою контролю викидів діоксиду азоту в повітря необхідно періодично вимірювати концентрацію цієї речовини та проводити аналіз результатів.

Досить актуальними є питання, що стосуються розробки заходів, спрямованих на зниження викидів діоксиду азоту в атмосферу, які мають як екологічне, так і санітарно-гігієнічне значення.

Будьте обережні !!!

Фахівець з дослідження факторів навколишнього середовища

санітарно-гігієнічної лабораторії

Богородчанського відділу

Івано-Франківського районного відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Юлія Кос



24.01.2024 року

Що таке жорстка вода та який її вплив?

■“Жорстка вода”,- напевно кожен хоч раз за своє життя чув цей вираз.

Що це означає? Жорстка або тверда вода – це вода з високим вмістом солей, зокрема, кальцію та магнію. Це так звані «солі жорсткості». Для нормального функціонування організму необхідно, щоб їх вміст був у нормі. Якщо ж цей показник перевищений, то така вода вважається жорсткою.

■Різна кількість солей жорсткості у різних регіонах пов’язана з тим, що вода є розчинником. Проходячи через різні шари ґрунту, вона насичується мінералами.

Відповідно, чим більше кальцію, магнію та інших солей жорсткості в землі – тим більший буде їх рівень у воді. Більш жорсткою є вода з підземних джерел, особливо, якщо дана місцевість багата солями кальцію і магнію.

Жорсткість води з поверхневих джерел відносно невисока.

■Розрізняють кілька видів жорсткості води:

■постійна жорсткість (безкарбонатна) – це жорсткість, що зумовлена присутністю кальцієвих та магнієвих солей сильних кислот (сірчаної, азотної, соляної); жорсткість такого типу вважається постійною та при нагріванні чи кип’ятінні води не усувається;

■тимчасова (карбонатна) – це жорсткість, що викликана присутністю у воді гідрокарбонатів і карбонатів магнію і кальцію; цей вид жорсткості вважається тимчасовим і його легко можна усунути шляхом нагрівання чи кип'ятіння води;

■загальна – це жорсткість, що визначається сумарною концентрацією іонів кальцію та магнію. Вона є сумою постійної (безкарбонатної) і тимчасової (карбонатної) жорсткості. Найчастіше зустрічається тимчасова жорсткість води, вкрай рідко-постійна.

■Норма жорсткості питної води

Згідно Державних санітарних норм (ДСанПіН 2.2.4-171-10) «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», максимально допустима жорсткість для водопровідної води не повинна перевищувати 7,0 ммоль/дм3 (в окремих випадках до 10 ммоль/дм3), для води з колодязів і каптажів, джерел – до 10 ммоль/дм3, для води фасованої з пунктів розливу та бюветів – 7 ммоль/дм3.

■Ознаки жорсткої води:

▬ білий наліт у чайнику, каструлях, іншому посуді та побутових приладах, які використовуються для нагрівання і кип’ятіння води;

▬ наліт на скляному посуді після миття;

▬ білі розводи і плями на сантехніці;

▬ чай і кава здаються несмачними, а на поверхні утворюється плівка;

▬ мийні засоби погано піняться: пральні порошки гірше справляються з плямами на одязі, а для миття посуду треба більше засобів;

▬ випраний одяг в жорсткій воді часто виглядає неяскравим і грубим на дотик, з’являється жовтизна на тканині, затхлий запах;

▬ використання мила при купанні в жорсткій воді залишає на шкірі легку липку мильну плівку, яка може перешкоджати якісному видаленню бруду і бактерій;

▬ потік води може бути зменшений через відкладення в трубах або взагалі труби забиваються кам’яним шлаком;

▬ барахлить чи виводиться з ладу обладнання.

■Варто зазначити, що наліт на чайнику ви побачите одразу, а ось проблеми з побутовою технікою (наприклад, пральною чи посудомийною машиною) стануть помітні лише з часом, коли вже буде необхідний серйозний ремонт, адже накип утворюється на внутрішніх поверхнях (деталях барабана, нагрівальних елементах і т.п.). Утворення накипу може збільшувати рахунки за електроенергію до 25%, так як час для нагрівання води теж збільшується.

■Чи шкідлива жорстка вода для людини?

Звичайно що так. Для людського організму поганий будь-який надлишок — а отже, вода з підвищеним вмістом солей кальцію і магнію з часом матиме негативний вплив на здоров'я людини, а саме:

■сухість і лущення шкіри;

■шкіра вкривається гнійниками, в занедбаних випадках — навіть кровоточить;

■висипи та комедони на обличчі;

■тьмяне, ламке, жорстке, неслухняне в укладанні волосся, інколи виглядає жирним, може з’явитися лупа;

■набряки кінцівок.

І це тільки зовнішні прояви. Набагато більш серйозні захворювання виникають через відкладення солей в організмі, а саме:

■камені в нирках і жовчному міхурі, проблеми із сечовидільною системою;

■захворювання серцево-судинної системи;

■проблеми з суглобами (артрит), захворювання кістково-м’язової системи;

■захворювання органів травлення.

Отже, жорстка вода не така безпечна, якою може здатися на перший погляд. Але шкода жорсткої води для дітей набагато відчутніша, ніж для дорослого організму. Адже дитина набагато чутливіша до зовнішніх подразників.

1.Жорстка вода дуже негативно впливає на стан шкіри малюка. Вона може призвести до розвитку дерматитів та інших шкірних захворювань (наприклад, екземи).

2.Жорстку воду з-під крана дітям краще не давати. Частково зменшити концентрацію солей жорсткості можна шляхом кип’ятіння. Але все-таки для дитини краще купувати спеціальну дитячу бутильовану воду.

Оскільки тверда вода негативно впливає абсолютно на все: прилади, сантехніку, систему опалення, посуд, одяг, а особливо – на здоров’я людини, необхідно комплексно підходити до вирішення цієї потреби. А саме:

■провести лабораторний аналіз води, щоб знати точний показник жорсткості води та вміст домішок;

■якщо вода жорстка, то необхідно підібрати фільтруюче обладнання, яке зможе очистити воду від домішок;

■правильно встановити та підключити фільтри;

■вчасно змінювати картриджі.

►Якщо Ви хочете дізнатися, чи відповідає вода у вашому крані, в криниці, каптажі чи джерелі вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10, Ви можете звернутись у лабораторію Богородчанського відділу Івано-Франківського районного відділу ДУ “Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» чи в іншу акредитовану лабораторію.

Фахівці лабораторії проведуть необхідні лабораторні дослідження та нададуть Вам результат. Якщо результати досліджень покажуть, що вода надто жорстка або знаходиться на межі норми, то фахівці нададуть відповідні рекомендації.

Бережіть своє здоров’я!

Фахівець з дослідження факторів навколишнього середовища

санітарно-гігієнічної лабораторії

Богородчанського відділу

Івано-Франківського районного відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Юлія Кос




23.01.2024 року

Чи загрожує нам епідемія неінфекційних захворювань?

На сьогодні неінфекційні захворювання (серцево-судинні, онкологічні захворювання, хронічні респіраторні хвороби, діабет) є основною причиною смерті в світі.

Вони забирають життя більш ніж 36 млн людей щорічно (63 % смертей в світі). 14 млн смертей – це передчасна смерть до віку 70 років.

Більш як 80% передчасних смертей в Україні стаються через неінфекційні захворювання.

Статистика - нецікава на перший погляд наука. Однак, окремі показники, як наприклад: народжуваність, смертність та природний приріст допоможуть іншими очима глянути на важливі, навіть глобальні для людства речі.

Війна додала Україні проблему вимирання нації, особливо найкращої і найперспективнішої частини - молодих людей, майбутнього країни.

В часи функціонування державної санепідслужби України аналіз основних демографічних показників і захворюваності був головним елементом розробки профілактичних заходів для забезпечення санепідблагополуччя та збереження здоров’я населення.

На період 2002-2011 рр (допоки команда януковича не посягнула на діяльність санепідстанцій) діяла комплексна програма «Здоров’я нації», в основу якої були закладені принципи ВООЗ, а саме: «Політика досягнення здоров’я для всіх у XXI столітті».

За 2015 рік загальний національний коефіцієнт смертності в Україні становив 14,46. «Обігнати» Україну в цьому антирейтингу вдалося лише африканській країні з коефіцієнтом 14,89.

Аналізуючи природний рух населення районів і міст Івано-Франківської області за 2019-2020 роки (за даними КНП «Обласний Інформаційно-аналітичний центр медичної статистики) у порівнянні з аналогічними показниками по області та Україні, ми дійшли висновку, що показники смертності по всіх колишніх районах області становили в межах 12,9 - 21,1 (середній показник по області - 14,1 за 2020 рік).

Оскільки ми проводимо аналіз на території обслуговування Богородчанського відділу Івано-Франківського районного відділу, тому подаємо дані окремо за 2019-2020 рр ( по двох районах: Богородчанському та Тисменицькому) до адмінреформи.

Показник смертності по Богородчанському району у 2015 році становив 12,1 на 1000 населення. За 2019-2020 рр цей показник зріс від 13,1 до 13,3; природний приріст населення набув мінусового значення (смертність перевищила народжуваність) і становив -3,4 (2019 р.) і - 3,6 (2020 р).

Тисменицький район - відповідно: показник смертності зріс від 13,4 у 2019 році до 15,1 у 2020 р. Природний приріст населення становив: - 4,5 у 2019 р. і -7,1 у 2020 році.

По Івано-Франківській області показник смертності за 2019-2020 рр становив відповідно 12,8 і 14,1; за 2021 рік зріс до 15,2. Природний приріст населення зріс відповідно від -5,5 до -7,4.

В Україні показник смертності становив 14,7 у 2019 р. і 14,8 в 2020 році, а за 2021 рік зріс до 17,3.

У структурі смертності населення Івано-Франківської області (2021 рік) за причиною смерті найвищі показники займали злоякісні новоутворення - 98,9%, цукровий діабет - 91,18%, ішемічна хвороба серця - 87,41%. Також високий показник смертності внаслідок ускладнень COVID-19 (99,9).

Виявленість раку серед візуальних локалізацій по Богородчанському регіону (4 територіальні громади) за 2021-2022 рр зросла по раку молочної залози від 5,8 до 15,9 та раку шийки матки - від 5,8 до 7,2.

По Тисменицькому регіону загалом за аналогічний період спостерігалося зростання раку прямої кишки від 21,9 до 25,6; молочної залози - від 28,3 до 32,9; відмічається зниження раку шийки матки від 17,2 до 13,4.

Окремо слід звернути увагу на занедбані форми онкозахворювань.

За 2021-2022 роки питома вага випадків IV стадії раку серед вперше виявлених збільшилась по Тисменицькому регіону від 24,8 до 28,5%, в т.ч. в сільській місцевості-до 30,9%. Загальний середній показник по області -25%.

Серед окремих візуальних форм раку спостерігались високі показники по раку порожнини рота: Богородчанський регіон - 100% (2 випадки і 2 занедбані), раку шийки матки - 80% ( 5 випадків, з них 4 занедбані).

По Тисменицькому регіону рак порожнини рота IVст. - 60% (5 випадків, з них 3 занедбані); рак прямої кишки - 52,3 % (21 випадок, з них 11 занедбаних).

Тому особливо важливими для населення є проведення скринінгових досліджень на різні види онкологічних захворювань: рак кишківника (чоловіки і жінки), рак простати (чоловіки), рак грудної залози (жінки), рак шийки матки (жінки).

Аналіз показників наркологічної служби показує зростання поширеності алкоголізму ( 1677,3 на 100 тис. населення), наркоманії - від 82,5 до 93,1.

Особливо зріс показник захворюваності на наркоманії по Івано-Франківському району від 3,2 до 16,5 ( абсолютні числа - 18 і 92 у 2022 році).

До 2030 року ВООЗ прогнозує збільшення смертей від неінфекційних хвороб до 52 млн. на рік.

Для України ця проблема має першочергове значення у зв’язку з великою поширеністю неінфекційних захворювань і високою частотою інвалідизації та смертності внаслідок цих захворювань.

Важливим засобом боротьби з неінфекційними захворюваннями є цілеспрямована діяльність по скороченню впливу факторів ризику розвитку цих хвороб: нездорового харчування, тютюнопаління,  вживання алкоголю, низького рівня фізичної активності.

За даними ВООЗ, щороку в світі в результаті вживання алкоголю помирають 3,3 мільйони чоловік, що складає 5,9% всіх випадків смерті. Серед людей у віці 20-39 років приблизно 25% всіх випадків смерті пов'язані з алкоголем.

3,2 млн смертей щорічно виникають через брак фізичної активності. Малорухомий спосіб життя на 20-30 відсотків підвищує ризик виникнення будь-якого хронічного захворювання.

За словами міністра охорони здоров’я України Віктора Ляшка, поширеність вказаних факторів ризиків призводить до того, що в Україні один із найнижчих показників тривалості життя в Європі.

Серцево-судинні захворювання є головною причиною всіх смертей в Україні (67%). Велику загрозу здоров’ю становить артеріальна гіпертензія.

До 40% хворих на артеріальну гіпертензію не підозрюють у себе недугу, бо часто ця хвороба має безсимптомний перебіг. Зате вона сприяє розвитку аритмій, інфаркту міокарда, серцевої і ниркової недостатності, хвороби Альцгеймера. Підвищений артеріальний тиск без належного лікування – головна причина розвитку мозкового інсульту.

Підвищений рівень глюкози крові – ризик розвитку цукрового діабету.

За результатами лікування хворих на цукровий діабет в стаціонарах області відмічається значний ріст за 2021-2022 рр. По Івано-Франківському району відмічено зростання діабету в абсолютних числах - від 636 до 962 ; загалом по області – від 3262 до 4572.

Будьте свідомі того, що особливо важливо проводити аналіз крові на цукор для людей з ожирінням, при наявності близьких родичів, що страждають на цукровий діабет.

Здоровий спосіб життя може допомогти запобігти низці хвороб, яких можна уникнути. Варто не забувати про це під час війни, адже здоров’я допоможе нам не лише спокійно та комфортно жити, але й ефективно допомагати нашим громадянам, воїнам та волонтерам.

Пам’ятайте, що профілактичні заходи, спрямовані на попередження захворювань та дотримання здорового способу життя, гарантують зниження ризику виникнення захворювань.

Неінфекційні захворювання загрожують життю та здоров’ю людей, тому ставитися до їхньої профілактики варто дуже відповідально.

Важливо кожному розуміти, що профілактика захворювань – це не відкладати на потім, діяти потрібно зараз!

Відмінною рисою неінфекційних захворювань є потреба в безперервному лікуванні, включно з постійним моніторингом стану пацієнта, попередження та лікування ускладнень. Часто пацієнти з хронічними захворюваннями потребують паліативної допомоги, психологічної підтримки та допомоги в зміні способу життя на більш здоровий.

Розуміння проблематики НІЗ дає можливість ефективніше допомагати жителям громад, в т.ч. внутрішньо переміщеним особам, які потрапили у складні життєві обставини, а також військовим, що потребують підтримки.

Нагадаємо, що з 1 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 06.09.2022 №2573-IX "Про систему громадського здоров'я".

Профілактика інфекційних та неінфекційних хвороб є одним із пріоритетних напрямів діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Завдання кожного українця – зберегти здорову націю для майбутніх поколінь!

Начальник Богородчанського відділу

Івано-Франківського районного відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХМОЗ» Валентина Левицька




23.01.2024 року

Знати, щоб перемогти

Всесвітній день боротьби проти раку відзначається щорічно 4 лютого за ініціативою «Міжнародного союзу проти раку» (UICC). Його метою є підвищення обізнаності людей про рак, як одного з найбільш важких захворювань сучасності, а також привернення уваги громадськості до його запобігання, виявлення та лікування. Звернувши увагу на запобігання, виявлення та лікування онкологічних захворювань, можна домогтися добрих результатів, а в деяких випадках і повного одужання.

Кожного року, у світі виявляється більше 10 млн. людей, хворих на рак і приблизно 8 млн. помирають від нього. Нині за рівнем захворюваності і смертності Україна посідає одне з провідних місць у світі - близько мільйона українців хворіють на рак. Дедалі частіше такий діагноз ставиться 30-40-річним.

За даними Національного канцер-реєстру України (НКРУ), аналіз онкоепідеміологічної ситуації в регіонах України показав, що найбільше зростання захворюваності осіб обох статей на всі нозологічні форми злоякісних новоутворень в 2021 році у порівнянні з 2020 роком зареєстровано у Житомирській (на 13,6%), Закарпатській (на 22,4%), Івано-Франківській (13,8%), Тернопільській (на 12,1%) та Черкаській (на 15,6%) областях. У 2022 році на роботу як закладів охорони здоров’я, так і системи реєстрації раку вплинули широкомасштабні воєнні дії на території України. Впродовж 2022 року в Україні було зареєстровано на 26,8 тисяч (22,3%) менше виявлених захворювань на ЗН, ніж у 2021 році.

Рак – це загальне визначення великої групи хвороб, які можуть уражати будь-яку частину тіла. Використовуються також такі терміни, як злоякісні пухлини або новоутворення. Характерною ознакою раку є швидке розмноження аномальних клітин, що проростають за межі своїх звичайних меж та здатних поширюватися в інші органи.

Рак розвивається з однієї єдиної клітини. Перетворення нормальної клітини в пухлинну відбувається багатоетапно- від передракового стану в злоякісні пухлини. В силу того, що особливістю ракових захворювань є їх малосимптомність і відсутність болю на ранніх стадіях розвитку, необхідно звертати увагу на симптоми, які повинні насторожити при їх появі:

- Втрата ваги (без спеціальних заходів для схуднення) більше 5 кг за відносно короткий проміжок часу.

- Хрипота і кашель. Характерні для цього кашлю риси – тривалість і інтенсивність, а також те, що кашель проявляється в усі пори року.

- Подовгу не зникають гематоми (більше 3-х тижнів).

- Порушення травлення (безпричинні зміни роботи кишківника, зміна смаків в їжі).

- Зміни кількості та якості сечовипускання (присутність крові в сечі, поява частого та утрудненого сечовипускання, біль і різі при сечовипусканні).

- Проблема з ковтанням навіть слини, відчуття «грудки в горлі».

- Кров, яку людина раптово виявляє в сечі, в калі, блювотних масах, в слизу, яку людина викашлює – це серйозні симптоми.

- Шкіра. Якщо родимка або родима пляма стали набагато яскравішими, почали збільшуватися в розмірі, тверднуть, на шкірі з’явилися нарости, плями.

- Виразка в порожнині рота, що не загоюється протягом 3-х тижнів.

- Біль, що не проходить, незалежно від її локалізації.

- Підвищена температура тіла 37-37,2°С тривалий час.

Всі перераховані симптоми, особливо якщо вони спостерігаються в комплексі – це привід якомога швидше звернутися до лікаря і пройти обстеження.

Головною умовою успішного лікування злоякісних пухлин

 є рання діагностика!

Головна проблема раку полягає в пізній діагностиці та несвоєчасному лікуванні захворювання. Щорічний медичний огляд кожного громадянина в Україні є обов’язковим заходом профілактики розвитку онкологічних захворювань. Так, жінки до 40 років щорічно мають проходити УЗД молочних залоз, після 40 – мамографію. Кожна жінка має проходити щорічно консультацію у лікаря-гінеколога. Флюорографія також обов’язкова щороку.

Окрім того, головний акцент лікарі ставлять на важливості руйнування міфів навколо онкологічних захворювань, а особливо на тому, що рак є невиліковною хворобою, що рак – це вирок.

Насправді, потрібно вчасно діагностувати хворобу, тоді лікування буде ефективним та менш затратним. Більшість онкозахворювань можна попередити, вчасно діагностувавши початкові стадії хвороби.

В Україні наразі є все необхідне для успішного лікування раку: і устаткування, і ліки, і спеціалісти. Якщо хвороба виявлена на ранніх стадіях, лікування проходить швидше та ефективніше.

Головними заходами профілактики онкозахворювань є відмова від тютюнопаління, вживання алкоголю, активний спосіб життя. В той же час, забруднене оточуюче середовище, надмірна вага людини та шкідливі звички є переважаючими ініціаторами розвитку раку.

«Європейський кодекс боротьби проти раку», розроблений ВООЗ, містить 12 способів уберегти себе від раку. Міжнародні експерти заявляють, що майже половини смертей від раку можна було б уникнути, якби громадяни дотримувались рекомендацій:

- Не паліть. Не вживайте жодних видів тютюнової продукції.

- Зробіть свій дім вільним від тютюнового диму.

- Зробіть так, аби середовище на роботі теж було бездимним.

- Підтримуйте здорову масу тіла.

- Будьте фізично активними в повсякденному житті. Обмежте кількість часу, який ви проводите в сидячому положенні.

- Дотримуйтесь здорового раціону харчування: вживайте в їжу велику кількість цільних злаків, зернобобових, овочів і фруктів; обмежте вживання в їжу висококалорійних продуктів (з високим вмістом цукру або жиру) і уникайте вживання підсолоджених напоїв, уникайте вживання м'ясної продукції, підданої технологічній обробці, і продуктів з високим вмістом солі.

- Обмежте споживання алкогольних напоїв. Повна відмова від вживання алкоголю може запобігти розвитку раку.

- Уникайте надмірного впливу сонячних променів, особливо на дітей. Використовуйте сонцезахисні засоби. Не користуйтеся соляріями.

- На робочому місці захищайте себе від впливу речовин, які провокують рак. Дотримуйтесь правил з охорони та гігієни праці.

- З'ясуйте, чи ви не піддаєтеся впливу радіації внаслідок високого рівня природнього опромінення радоном в житловому приміщенні.

- Для жінок: якщо у вас є така можливість, годуйте свою дитину грудьми. Грудне вигодовування знижує ризик розвитку раку в матері.

- Подбайте про те, щоб ваші діти пройшли вакцинацію від гепатиту В (для новонароджених), вірусу папіломи людини (для дівчаток).

- Пройдіть скринінг на такі види раку: рак кишківника (чоловіки і жінки), рак простати (чоловіки), рак грудної залози (жінки), рак шийки матки (жінки).

Лікар з загальної гігієни

Богородчанського відділу

Івано-Франківського районного відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Орест Глушко



19.01.2024 року

Увага: вірусний гепатит А !


Щоб зрозуміти, як можна запобігти тому чи іншому інфекційному захворюванню, важливо мати просту доступну інформацію про нього. Про вірусний гепатит А багато говорилося у ЗМІ впродовж жовтня-листопада, коли у Вінниці виник його спалах.

Отже, нагадуємо: вірусний гепатит А відноситься до інфекцій з фекально-оральним механізмом передачі. Протікає гостро, з короткочасними симптомами інтоксикації та порушеннями функції печінки.

Можливі симптоми: підвищення температури, головний біль, одночасно знижується апетит, з’являються нудота, блювота і біль в правому підребер’ї, пізніше - темна сеча і знебарвлений кал, жовте забарвлення склер і шкіри. Може бути і безжовтянична форма. В деяких випадках хвороба має важкий перебіг та становить загрозу для життя.

Імунітет після перенесеного захворювання пожиттєвий.   

Інкубаційний період від 10 до 45 днів, переважно 14-28 днів.

Збудником є вірус гепатиту А, який виділяється від хворого з випорожненнями (кал, сеча). Людина заражається через недотримання правил гігієни рук, вживання забруднених продуктів, води, які містять збудник хвороби.

Заразитися вірусом гепатиту А може кожен, хто не був вакцинований або не перехворів на цю хворобу в минулому. До факторів ризику належать:

  • незадовільні санітарні умови;

  • відсутність безпечного водопостачання;

  • наявність інфікованої людини серед членів сім'ї.

Щоб не захворіти на гепатит А необхідно: 

- Дотримуватись правил особистої гігієни, таких як регулярне миття рук перед їдою та після відвідування туалету.

- Використовувати для пиття та приготування їжі питну воду гарантованої якості (бутильовану чи кип'ячену), мити фрукти і овочі чистою водою.

Серед заходів профілактики ВГА - вакцинація. Вона не входить до обов’язкових щеплень згідно з Національним календарем вакцинації. Вакцина рекомендована певним категоріям населення (персоналу з обслуговування водопровідних мереж, каналізаційних очисних споруд, працівникам підприємств харчової промисловості, військовослужбовцям) та контактним особам з осередку вірусного гепатиту А. Вводиться двічі у віці від 1 року, і через 6-12 місяців після введеної першої дози. На жаль, в даний час в області відсутня вакцина проти гепатиту А.

Довідка: впродовж 2023 року в Івано-Франківській області зареєстровано 54 випадки захворювання на вірусний гепатит А, з них 13 випадків – серед дітей до 17 років. Випадки реєструвались на території Івано-Франківського, Калуського, Надвірнянського та Коломийського районів. На території обслуговування Богородчанського відділу у 2023році зареєстровано 15 випадків вірусного гепатиту А у 5 територіальних громадах: Загвіздянська, Ямницька ТГ – по одному випадку, Ямницька – 2 випадки, Тисменицька – 3, Дзвиняцька – 7 випадків. При епідобстеженні випадків проведено дослідження питної води, обстеження контактних, дезінфекція житлових приміщень, води.

Стан захворюваності на вірусний гепатит А розглянуто на засіданні комісії з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Дзвиняцької ТГ і вжито заходів щодо облаштування джерел водопостачання в населених пунктах громади відповідно до вимог діючого законодавства.

Застерігаємо наших громадян: подбайте про своє здоров'я! Виконуйте рекомендації медиків!

При перших ознаках захворювання звертайтесь за медичною допомогою!

Завідувач відділення епіднагляду та

профілактики інфекційних хвороб

Богородчанського відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Надія ГЛУШКО



19.01.2024 року

 КАВА: КОРИСТЬ ЧИ  ШКОДА???


● Багато людей, що дотримуються здорового харчування, відмовляється від шкідливих звичок: зменшують кількість цукру, відмовляються від глютену і вживання алкогольних напоїв. Кава часто залишається останньою із задоволень, від якої так важко відмовитися. Та чи дійсно це потрібно?

● Думки щодо вживання кави різні – хтось вважає її корисною, а інші впевнені, що вона не тільки викликає залежність, а й призводить до значних проблем зі здоров’ям. То хто правий? А може від кави більше користі, ніж шкоди?

▼▼▼КОРИСТЬ КАВИ▼▼▼

Кава — джерело антиоксидантів. Вміст антиоксидантів у каві в декілька разів більший, ніж у зеленому чаї. Саме тому вона вважається профілактичним засобом проти раку. Дослідження показали, що кава може знизити ризик розвитку раку передміхурової залози, раку молочної залози та ендометрію, раку шкіри, кишківника, цирозу печінки.

Кава підвищує розумову активність. Помірне споживання кофеїну (1-3 чашки в день) допоможе вам зосередитися і підвищити вашу розумову активність.

Кава підвищує фізичну результативність. Кофеїн підвищує рівень адреналіну в крові (цей гормон відповідає за готовність організму до важких фізичних навантажень).

Кава полегшує болі в м’язах після тренування. Згідно з дослідженнями, дві чашки кави після тренування полегшують біль у м’язах (кава з кофеїном значно знижує чутливість до болю).

Кава може запобігти утворенню жовчних каменів. Дослідження підтверджують, що кофеїн має властивість попередити утворення жовчних каменів.

Кава захищає від ураження сітківки ока. Один з найсильніших антиоксидантів – хлорогенова кислота. Дослідники виявили, що цей компонент, який міститься в каві, скорочує смерть клітин сітківки, викликаної гіпоксією або окислювальним стресом.

Кава захищає від карієсу. Зерна кави мають антибактеріальні властивості. А ось підсолоджувачі, вершки і молоко, навпаки - позбавляють каву цих властивостей.

Кава знижує ризик виникнення подагри. В результаті досліджень виявилося, що збільшення вживання кави з кофеїном знижувало ризик розвитку подагри.

Кава багата поживними речовинами. Користь кави для здоров’я очевидна – вона містить не тільки кофеїн і антиоксиданти. Велика частина поживних речовин і вітамінів, якими багаті кавові зерна, залишається в напої і засвоюється організмом. В одній чашці кави міститься: вітаміни B2, В3, B5, марганець і калій, магній. Крім того, кавові зерна багаті клітковиною – корисними харчовими волокнами.

Кава має чимало інших корисних властивостей:

  • знижує ризик розвитку цукрового діабету 2 типу при регулярному вживанні, нормалізує рівень цукру в крові;

  • на короткий час покращує пам'ять і уважність;

Кофеїн стимулює центральну нервову систему, а саме - вироблення нейротрансмітерів, таких як серотонін (гормону щастя), дофамін і норадреналін, які підвищують настрій.

  • знижує ризик розвитку хвороб Альцгеймера і Паркінсона, деменції ;

  • полегшує головний біль, ефективна при мігрені;

  • кава допомагає боротися з депресією та робить людину щасливішою.

Кому краще пити каву без кофеїну?

Кава без кофеїну може бути хорошою альтернативою звичайній каві для людей, чутливих до кофеїну. Вагітні жінки, підлітки і люди, які вживають певні ліки, також мають віддавати перевагу каві без кофеїну.

Однак, деякі з корисних ефектів звичайної кави безпосередньо пов'язані з кофеїном, тому кава без кофеїну тут поступається. Серед них такі:

  • Поліпшення настрою, реакції, пам'яті та розумових функцій.

  • Підвищена швидкість обміну речовин.

  • Зниження ризику легкої депресії у жінок.


!!! Попри на всі свої плюси, кава – не найкорисніший для здоров’я напій

Чому кава може бути шкідлива?

Більшість властивостей кави стосуються індивідуальних особливостей здоров’я конкретної людини.▼▼▼

Кава може призвести до безсоння. Кава заряджає нас енергією, але ця властивість шкодить, коли ми намагаємося заснути. Тонізуючий ефект кофеїну починає відчуватися через 15 хвилин після вживання, але триває він набагато довше. Якщо хочете виспатися, постарайтеся не пити каву хоча б за 2-3 години до сну.

Кава впливає на дію лікарських засобів. Якщо ви приймаєте якісь ліки, обов’язково дізнайтеся в лікаря, чи можна пити їх разом з кавою. Цей напій може посилити, послабити або взагалі змінити дію таблеток.

Кава може посилити кислотний рефлюкс. Вона збільшує рівень кислотності в шлунку, стимулюючи вироблення шлункового гормону гастрина. А це викликає виділення шлункового соку. Якщо печія турбує вас двічі в тиждень або частіше, вам варто відмовитися від кави.

Кава може погіршити травлення. Чашка кави на порожній шлунок стимулює вироблення соляної кислоти, а це може привести до серйозних проблем з травленням (здуття живота, дискомфорт в шлунку, а у важких випадках- до синдрому роздратованого кишківника).

Кава може працювати як проносне. Кава стимулює скорочення м’язів кишківника. Але ця властивість кави також викликає ряд проблем, наприклад часте випорожнення кишківника.

Кава знижує засвоюваність заліза.

Кава ускладнює роботу тромбоцитів.

Здатність тромбоцитів склеюватися зменшується. Тому кава не рекомендується тим, хто страждає анемією та іншими захворюваннями, пов’язаними із згортанням крові.

Кава підвищує рівень холестерину. Якщо холестерину виділяється занадто багато, він відкладається в артеріях. А це призводить до різних проблем з серцем і тиском. А у каві міститься речовина, що підвищує вироблення холестерину – кафестол.

Кава може спричинити розвиток остеопорозу. Для здоров’я кісток необхідний кальцій, а кофеїн знижує його засвоюваність. За даними вчених, кофеїн призводить до прискореної втрати мінеральної щільності кісткової тканини серед літніх жінок.

Кава змушує нас хотіти солодкого. Дослідження вченими показало, що кофеїн підсилює тягу до фруктових соків, газованих та інших солодких напоїв (які викликають залежність самі по собі).

Кава дратує шлунково-кишковий тракт. Якщо страждаєте на гастрит, виразку або у вас проблеми з кишківником, лікарі радять зовсім відмовитися від кави. Одна з причин виразки – бактерія Helicobacter pylori. Кава через свою кислотність роз’їдає слизову оболонку шлунка, а це створює сприятливе середовище для бактерій. Кава може завдати серйозної шкоди і оболонці тонкої кишки. Можна отримати спазми, кольки, запор або діарею.

Кава підвищує кров’яний тиск. Краще радитись з лікарем стосовно споживання кави тим, хто має хвороби серця або порушення серцевого ритму. Це обґрунтовано тим, як кава впливає на організм: вона пришвидшує серцебиття, трохи підвищує тиск, і може навіть посилити панічні атаки.

Кава може викликати нетримання. Дослідники виявили, що кава розслабляє сечовий міхур. Вживання понад 200 мг кофеїну в день призводить до нетримання сечі.

Негативний вплив кави на здоровя зубів. Якщо присутня чутливість зубів, пошкодження емалі, то варто або відмовитись від кави, або пити її хоча б через трубочку, щоб мінімізувати вплив на зубну емаль.

Кава підсилює тривогу і стрес. Кава стимулює вироблення адреналіну, норадреналіну та кортизолу. Ці гормони включають в організмі реакцію «бий або біжи». Так відбувається тому, що кофеїн блокує вироблення нейромедіатора, який бере участь в процесах гальмування в центральній нервовій системі. Коли він не виділяється, ми відчуваємо стрес.

Кава викликає звикання. Коли ви систематично споживаєте кофеїн, ви звикаєте до нього – він або перестає працювати так, як раніше, або потрібна більша доза для отримання бажаного ефекту. Як тільки ви обмежуєте вживання кофеїну, у вас можуть з'явитись так звані симптоми «відмови», такі як головний біль, втома, м’язові болі, апатія, розумова пасивність і дратівливість. Це може тривати кілька днів.

● Вчені рекомендують випивати не більше 300 мл кофеїну в день (3-4 порції, а краще споживати 1-2). Корисно вживати саме заварну каву завдяки високому вмісту антиоксидантів (розчинна містить менше корисних компонентів).●

Кава має кілька суворих протипоказів.

Не можна пити напій при:

  • виразці шлунка;

  • захворюваннях нирок і дванадцятипалої кишки;

  • аритмії;

  • діареї;

  • циститі.

!!! Пам’ятайте, щоб кава приносила користь і залишалася елементом здорового раціону — споживайте її помірно та керуйтеся відчуттями свого організму !!!

Фахівець з дослідження факторів навколишнього середовища

санітарно-гігієнічної лабораторії

Богородчанського відділу

Івано-Франківського районного відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Юлія КОС



17.01.2024 року

Залізо у водікористь чи шкода?

 

■Як відомо, у воді містяться різні мінеральні речовини. Одним із металів, присутніх у воді, є залізо. Залізо у воді зі свердловини та криниці має найчастіше двовалентну форму. При цьому вода спочатку буде прозорою на вигляд. Характерного жовто-бурого кольору вода може набути згодом через її контакт із киснем повітря, внаслідок якого залізо окиснюється та надає її забарвлення.

■З одного боку, залізо – життєво необхідний для розвитку і функціонування людського організму елемент. Чого вартий лише гемоглобін – складний білок, що містить залізо, основний структурний елемент еритроцитів. Значною мірою завдяки залізу ми дихаємо, а значить живемо.

■З іншого боку, надмірний вміст заліза може зашкодити. Перевищення норми вмісту заліза у воді може стати причиною виникнення цілого ряду захворювань.

Про надмірний вміст даного елементу у воді можуть свідчити такі ознаки:

■вода має характерний іржавий колір;

■неприємний металевий присмак у роті;

■кип’ятіння води залишає жовтуватий наліт на посуді;

■іржавий наліт на сантехніці;

■плями на одязі після прання;

■колір напоїв, фруктів чи інших продуктів приготовлених у воді стає темніший, ніж був спочатку.

Норма вмісту заліза у воді (згідно ДСанПіН 2.2.4-171.10) – не більше 0,2 мг/дм3. Наскільки небезпечне перевищення норми, і що буде, якщо спостерігатиметься його нестача?

Нестача заліза у воді стає причиною:

■поганого апетиту;

■занепаду сил, запаморочень або непритомності ;

■сухості шкіри;

■проблем з волоссям;

■ламкості нігтів;

■проблем з пам’яттю, дратівливості і сонливості;

■зниження імунітету;

■простудних і кишкових захворювань.

Як правило організм створює резервні запаси заліза в селезінці і печінці. Потім залізо в разі потреби організму надходить до відповідного органа. Однак підвищений вміст заліза у воді спричиняє додаткове навантаження на органи, в яких накопичується залізо.

Перевищення норми вмісту заліза у воді також може стати причиною виникнення порушення функцій та розвитку цілого ряду захворювань:

■порушень метаболізму;

■проблем з шлунково-кишковим трактом (печія, нудота, блювота, запор, діарея і метеоризм);

■проблем з селезінкою, печінкою, підшлунковою залозою, серцем, нирками;

■погіршення стану шкіри і різних шкірних проблем, таких як екзема або прищі;

■слабкості і запаморочення;

■алергічних реакцій;

■ діабету та артриту;

На думку багатьох вчених і лікарів, надлишок заліза у воді навіть може стати причиною розвитку онкологічних захворювань.

!!! Однак не варто хвилюватися завчасно. Відомо, що залізо дуже погано засвоюється організмом, часто не більше 10%. Найкраще воно засвоюється із продуктів тваринного походження – до 30%, а найгірше з рослинних продуктів – 1-6%. Тому, враховуючи незначну засвоюваність заліза, а також наявність у рідині речовин, які додатково зменшують його показник, можна сказати, що вода, що містить залізо, впливає швидше на органолептичні властивості ( смак, колір), ніж на здоров’я людини.

■ Вода з великим вмістом заліза - шкода в побуті

Вода з підвищеним вмістом заліза залишає осад на трубах, сантехніці. Крім того, вона залишає іржаві плями на одязі після прання. Залізо з часом виводить з придатності водогіни та всі побутові прилади, що пов’язані з водою.

■Для чого потрібен аналіз води на вміст заліза?

Перша причина - це дізнатися, чи присутнє залізо взагалі.

Друга причина - дізнатися, в якій кількості присутнє залізо у воді.

Для того, щоб остаточно переконатися, наскільки безпечна вода, яку ви споживаєте, можна звернутися в лабораторію Богородчанського відділу Івано-Франківського районного відділу ДУ “Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» чи іншу акредитовану лабораторію.

Забір проби можна зробити самостійно в чистий посуд і принести в лабораторію в кількості не менше 1 л. Фахівці проведуть відповідні лабораторні дослідження, нададуть Вам результат, а також рекомендації при невідповідності показників гігієнічним вимогам.

!!! Пам’ятайте, навіть якщо вода здається прозорою та чистою, зовсім не означає, що вона придатна та безпечна для споживання.

Фахівець з дослідження факторів навколишнього середовища

санітарно-гігієнічної лабораторії

Богородчанського відділу

Івано-Франківського районного відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Юлія Кос



15.01.2024 року

Якість питної води та її вплив на здоров’я людини


■Питна вода – основа життєдіяльності людини. Вона забезпечує нормальне функціонування всіх органів і систем, істотно впливає на всі фізіологічні та біохімічні процеси, що відбуваються в організмі людини. Багато бактерій і вірусів у воді призводять до інфекційних захворювань та епідемій, а токсичні речовини – до масових отруєнь.

■Війна проти України призвела до значного забруднення водних ресурсів. Це особливо помітно в районах, де активно ведуться бойові дії. Таке забруднення може мати довгострокові наслідки для здоров’я людей. Тому потрібно своєчасно контролювати якість питної води та реагувати на невідповідність показників гігієнічним вимогам, бо це може призвести до серйозних проблем зі здоров’ям населення.

■Питна вода повинна відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», а вміст шкідливих речовин у воді не повинен перевищувати гранично допустимі норми. Згідно зазначеного нормативного документу питна вода, призначена для споживання людиною, повинна відповідати таким гігієнічним вимогам: бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.

Параметри якості питної води поділяються на три загальні категорії:

■фізичні, ■хімічні, ■мікробіологічні.

Фізичні властивості питної води визначаються такими органолептичними показниками: присмак, забарвленість, запах і каламутність. Безумовно, якісна вода насамперед повинна бути «смачною», тобто не містити будь-якого запаху чи присмаку, бути абсолютно прозорою, безбарвною та не містити осаду.

Саме за оцінкою смакових якостей води ми складаємо перше враження про її безпечність та чистоту.

Хімічні властивості включають у себе концентрації шкідливих речовин у цілому і важких металів зокрема, сліди органічних сполук, загальну мінералізацію води. Питна вода повинна бути оптимально збалансованою за своїм хімічним складом – надлишок або нестача тих чи інших елементів може мати наслідки для здоров’я.

Крім збалансованості хімічного складу, питна вода не може містити жодних патогенних мікроорганізмів, а також продуктів людської діяльності.

Мікробіологічні показники епідемічної безпеки стосуються коліформних бактерій, кишкової палички, а також конкретних видів патогенних бактерій (таких, як холерний вібріон), вірусів (гепатиту А) і найпростіших паразитів. Перевищення таких показників може призвести до виникнення інфекційних хвороб у людини.

Вплив води на наше здоров’я!!!

Питна вода є необхідною для нашого здоров’я. Вона допомагає підтримувати нормальну температуру тіла, забезпечує живлення клітин, допомагає у виведенні токсинів та залишків обробки відходів з організму.

Добра гідратація також покращує роботу серця, нирок та кишечника, а також сприяє підтримці здорової шкіри та гарного фізичного стану.

Проте, як відомо, у воді є мікроорганізми, бактерії, віруси, токсичні речовини, які викликають різні захворювання, такі як:

►Інфекційні хвороби: вірусний гепатит А, черевний тиф, дизентерію, холеру, ротавірусні інфекції, лептоспіроз, ботулізм та ін.

►Паразитарні захворювання: аскаридоз, лямбліоз та ін.

►Неінфекційний характер носять: дерматози, екземи, цироз печінки, анемія, серцево-судинні, сечокам’яні хвороби, розлади нервової, травної систем та ін..

►Хвороби, пов’язані з хімічним забрудненням води: водно-нітратна метгемоглобінемія, флюорози, отруєння пестицидами та інші.

Розберемо конкретніше, як якість води може впливати на організм.

Висока жорсткість води (підвищений вміст у ній солей кальцію і магнію) спричиняє сечокам’яну, нирковокам’яну, жовчнокам’яну хвороби, а також подагру.

Вживання води, яка забруднена нітратами, призводить до виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії.

При вживанні занадто високо мінералізованої води можливі зміни електролітного обміну, порушення функцій серцево-судинної системи, нирок, а також органів травлення і опорно-рухового апарату. Слабомінералізована вода провокує гіпертонічну хворобу, виразки дванадцятипалої кишки і шлунку, холецистит, хронічний гастрит, нефрит і так далі. Недостатня кількість кальцію у вживаній воді порушує функціональний стан серцевого м'яза, що в подальшому призводить до тяжкості перебігу кардіоваскулярних захворювань.

І навпаки, при надлишку кальцію ймовірне виникнення сечокам'яної хвороби, порушення водно-сольового обміну і раннє звапніння кісток у дітей.

Зважаючи на те, що запорукою нашого здоров’я є питна вода, а оцінка якості питної води не завжди задовільна, виникає питання що саме ми п’ємо?

Слід зазначити, що єдиним способом оцінити якість та безпечність питної води – це проводити лабораторні дослідження в лабораторії. Адже мікробіологічне забруднення чи значна кількість певних хімічних домішок інколи не змінюють суттєво органолептичних властивостей води, а тому і не викликають підозри щодо її небезпечності.

У зв’язку з цим, якщо Вам цікаво дізнатись про показники якості питної води, яку споживаєте, Ви можете звернутись в лабораторію Богородчанського відділу Івано-Франківського районного відділу ДУ “Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України».

Фахівці проведуть відповідні лабораторні дослідження, нададуть Вам результат, а також рекомендації при невідповідності показників гігієнічним вимогам.

Підсумовуючи, рекомендуємо звертати увагу на те, яку питну воду Ви споживаєте та дотримуватись таких правил, щоб попередити її можливий негативний вплив на організм:

■ для питних потреб та приготування їжі використовуйте лише питну воду з перевірених джерел, кип’ячену чи бутильовану воду;

■ користуйтеся фільтрами та водоочисними системами;

■ не вживайте лід, якщо не впевнені, що він зроблений з безпечної води;

■ при використанні бутильованої води звертайте увагу на маркування – наявність інформації про виробника та його адресу, склад води, наявність документів, що засвідчують її якість, дату виготовлення, умови зберігання та їх дотримання при реалізації;

■воду з відкритих водойм використовуйте тільки для технічних цілей;

■створюйте достатній запас питної води при організації прогулянок, відпочинку на природі тощо;

■дотримуйтеся правил особистої гігієни;

■купайтеся тільки в спеціально відведених місцях.

Бережіть своє здоров’я та будьте впевнені у якості питної води, яку ви споживаєте.

Фахівець з дослідження факторів навколишнього середовища

санітарно-гігієнічної лабораторії

Богородчанського відділу

Івано-Франківського районного відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Юлія КОС



12.01.2024 року

Всесвітній день боротьби з депресією- 13 січня

Війна в Україні, крім важких фізичних ушкоджень, може спричинити складні травми, пов’язані з психологічним здоров’ям, включаючи стрес, депресію та тривожність.

Найскладнішою серед психологічних травм є депресія. Чимало фахівців розцінюють депресію як епідемію світового масштабу. Якщо аналізувати чотири останні покоління людства, то з кожним наступним кількість тих, хто страждає на депресію, зростає на 25%. За даними ВООЗ, депресія – найпоширеніший психічний розлад, від якого у світі потерпають майже 300 мільйонів людей.

Депресія - це не спосіб описати свій теперішній настрій, це хвороба.

Сум - це нормально, депресія - це небезпечно. У найгіршому випадку депресія може призвести до самогубства, від якого щорічно помирає близько 800 000 осіб. Це друга за частотою причина смерті серед молоді віком від 15 до 29 років.

Депресія характеризується постійним пригніченням або втратою інтересу до діяльності, що зазвичай приносить задоволення, чи втратою такого задоволення, і триває мінімум 2 тижні.

Гостра реакція психіки на стрес є токсичною для організму. Гормональний фон приходить у стан дисбалансу, що збільшує кількість захворювань, які раніше зустрічалися набагато рідше. Заміна реального спілкування на спілкування у соцмережах і безперервний доступ до інформації значно підвищує ризик виникнення депресії.

Симптоми депресії проявляються на багатьох рівнях.

Настрій: 

• Постійне відчуття смутку, тривоги або порожнечі

• Відчуття безнадії або надмірної провини, песимізм, дратівливість

• Втрата інтересу до хобі та занять

Мислення: 

• Проблеми з концентрацією уваги, пам'яттю або прийняттям рішень

• Постійні негативні думки

• Упевненість у своїй безпорадності

• Думки про смерть або самогубство, спроби самогубства

Поведінка: 

• Помітне збудження, замкнутість або фізичний неспокій

• Уповільнення говоріння або рухи

Фізичний стан: 

• Значна зміна апетиту або ваги (зниження або збільшення)

• Проблеми зі сном чи ранковим пробудженням або надмірний сон

• Кілька постійних фізичних симптомів, які не мають чіткої причини, наприклад: головні болі, спазми чи проблеми з травленням

• Втома або втрата енергії

Залежно від кількості симптомів і тривалості таких епізодів депресивний розлад можна кваліфікувати як легкий, середній і важкий.

Коли симптоми є одиничними, проявляються рідко і упродовж нетривалого періоду часу, то з цим ще можна боротися шляхом зміни способу життя і соціального середовища.

Що можна зробити для того, щоб зменшити ці прояви та покращити якість свого життя навіть у найскладніші часи?

Як допомогти? Знайти "правильні слова" у розмові з такою людиною не завжди легко. Найголовніше – показати, що ви поруч і хочете допомогти людині вийти з депресії.

• Дайте людині можливість виговоритись, бажано в приватному місці, вислухайте та підтримайте її.

Проявіть ініціативу та розпочніть з загальних пропозицій:

  • Допомогти тобі навести порядок в домі або сходити за продуктами?

  • Хочеш провести час разом або запросити друзів?

  • Спробуємо разом знайти психолога . Записати тебе на прийом?

• Допоможіть людині вирішити проблеми за допомогою громадських та духовних служб.

• Якщо ви помітили, що людина може зазнавати будь-якого насильства (зокрема, домашнього) або її ігнорують (наприклад, опікуни не задовольняють базові потреби дітей або людей похилого віку), допоможіть їй за потреби звернутися до юридичних, захисних та соціальних ресурсів.

• Зверніться до членів сім'ї та громади, які можуть надати допомогу.

Рекомендації для людини яка перебуває в депресії, та її сім'ї

• Почати знову займатися тим, що раніше приносило задоволення.

• Підтримувати регулярний режим сну та неспання.

• Бути якомога більш фізично активними (наприклад, спорт, фізичні вправи або навіть просто ходьба).

• Регулярно їсти, незважаючи на зміни апетиту.

• Проводити час із надійними друзями та родиною.

• Якомога більше брати участь у різних соціальних заходах.

• Не відкладати звернення за допомогою, якщо виникають думки про самогубство або заподіяння собі шкоди.

Центр громадського здоров’я нагадує, що гармонійні стосунки з оточенням важливі для вашого психічного здоров’я, вони дають можливість поділитися позитивним досвідом з іншими та відчути емоційну підтримку. Спілкуйтеся з друзями, сім’єю, колегами, однодумцями. Обмінюйтеся думками, підтримуйте одне одного –– усе це допомагає відчувати себе в тонусі та зберігати життєві сили.

Пам’ятайте! Виникненню депресії можна запобігти, її можна зупинити і вилікувати. Але з сучасною депресією необхідно боротися сучасними методами. Головна проблема боротьби з депресією полягає в тому, що це унікальна хвороба. Хворіють одночасно і душа, і тіло.

У цій боротьбі можна перемогти лише завдяки співпраці між освіченим пацієнтом, професійними лікарями і спеціалістами у сфері психічного здоров'я.

Начальник Богородчанського відділу

Івано-Франківського районного відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХМОЗ України» Валентина Левицька



11.01.2024 року

СТАН АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ І НАСЛІДКИ ЙОГО ЗАБРУДНЕННЯ

Атмосферне повітря є одним з основних компонентів довкілля, від якого залежить стан здоров’я людини, а його забруднення призводить до збільшення захворюваності та смертності.

Джерела забруднення повітря.

Забруднення повітря відбувається за рахунок природних та антропогенних джерел. До природних джерел відносяться пилові бурі, пожежі в лісах та степах, руйнування гір, виверження вулканів, космічний пил та інше.

Разом з тим, значно більше забруднення відбувається за рахунок діяльності людини. Насамперед, це промислові підприємства, виробничі і побутові відходи, активне використання всіх видів транспорту, хімічних засобів у сільському господарстві, побутове забруднення – опалювання будинків, приготування їжі.

Серед забруднювачів – тисячі хімічних сполук, особливо важкі метали та оксиди, токсичні речовини та аерозолі. Так вуглеводні надходять у атмосферу і при спалюванні палива, від нафтопереробної та газовидобувної промисловості.

Масове застосування мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин призвело до появи отрутохімікатів в атмосфері, ґрунтах і природних водах, забрудненню водойм, водогонів і сільськогосподарської продукції (нітрати, пестициди і т.п.). Зростає забруднення атмосфери важкими металами і токсичними вуглеводнями.

Атмосферу забруднюють практично всі види сучасного транспорту, кількість якого у світі постійно збільшується. Токсичність відпрацьованих газів бензинових двигунів обумовлюється головним чином вмістом оксиду вуглецю та діоксиду азоту, а дизельних двигунів – діоксидом азоту та сажі.

Також повномасштабна війна на території України, яку розпочала російська федерація, активні воєнні дії, бомбардування та горіння об’єктів промисловості, енергетики, нафтобаз та лісів спричиняють утворення великих обсягів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Наслідки забруднення атмосферного повітря.

Атмосфера має здатність до самоочищення. Проте від величезної кількості забруднюючих речовин, що надходять в атмосферу сьогодні, вона не встигає самоочищуватись. А це призводить до збільшення захворюваності.

Залежно від компонента та індивідуальних особливостей організму під впливом різноманітних домішок у повітрі можуть виникати алергічні та подразливі реакції, а також розвиватися хронічні хвороби дихальної системи, новоутворення тощо. Особливо небезпечні для здоров’я людини сполуки: сірчистий ангідрид – діоксид азоту, сірчистий ангідрид – фенол, діоксид азоту – формальдегід.

До забруднення найбільш уразливою є дихальна система, оскільки в процесі дихання легені пропускають крізь себе повітря. Якщо в повітрі, яке потрапляє до організму людини, присутні домішки (зокрема, пил різного генезису), то такі частинки можуть осідати на поверхні альвеол та провокувати розвиток низки хвороб: ларингіту, ларинготрахеїту, фарингіту, хронічного бронхіту, бронхіальної астми, емфіземи або раку легень.

Розвиток гіпоксії або асфіксії може спровокувати завищений вміст азоту. Сполуки азоту зумовлюють розвиток емфіземи легень, звуження дихальних шляхів, набряк легень; діоксид сірки – розвиток хронічного й астматичного бронхіту, бронхіальної астми, емфіземи легень.

Присутність у повітрі домішок призводить до виникнення хвороб інших систем організму людини. Зокрема, свинець – порушення у роботі нервової та серцево-судинної систем; оксид вуглецю провокує безпліддя; шумове та електромагнітне забруднення викликають розлади слуху, порушення роботи мозку, швидку стомлюваність, захворювання серцево-судинної системи, знижують розумову працездатність тощо.

Найбільш негативним наслідком забруднення атмосфери є виникнення в організмі людини злоякісних новоутворень, канцерогенів та мутагенів, що може бути спричинено радіоактивним забрудненням або присутністю в повітрі інших хімічних речовин.

Здоров’я людини на 60% і більше залежить від способу життя (їжа, режим харчування, фізична активність, рівень стресу, шкідливі звички). Тому кожна людина може самостійно зменшувати вплив забруднення атмосферного повітря на здоров’я, дотримуючись наступних рекомендацій:

►не гуляти з дітьми на дитячих майданчиках, які розташовані поблизу автомагістралей;

►варто частіше відвідувати парки, сквери чи інші озеленені зони, виїжджати на природу за межі міста – краще в ліс;

►не здійснювати пішохідні та велосипедні прогулянки вздовж автомагістралей;

►частіше проводити вологе прибирання вдома, провітрювати житлові приміщення, своєчасно очищати фільтри кондиціонерів.

Вирішення проблеми забруднення атмосферного повітря.

Фахівці вважають: щоб виправити ситуацію Україні, потрібно якнайшвидше ввести нові стандарти для промисловості, модернізувати застаріле обладнання і повністю перейти на нові екологічні енергозберігаючі технології. Також необхідно запровадити жорсткий контроль за якістю пального, що постачається і реалізується в Україні.

Значно змінити ситуацію можна шляхом поетапного переходу від використання викопних видів палива (кам'яного вугілля, нафти та природного газу) до відновлюваної енергетики та нових технологій.

Лише спільними зусиллями, за участі усіх гілок влади, підприємств, установ різних форм власності, громадських організацій і громадськості можна зменшити забруднення атмосферного повітря і зберегти чисте повітря для майбутніх поколінь.

Фахівець з дослідження факторів навколишнього середовища

санітарно-гігієнічної лабораторії

Богородчанського відділу

Івано-Франківського районного відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Юлія Кос



10.01.2024 року

ВОДНО-НІТРАТНА МЕТГЕМОГЛОБІНЕМІЯ У ДІТЕЙ


● Питна вода – основа життя. Вона є однією з головних складових здоров’я, тому не повинна містити патогенних бактерій, вірусів, а концентрація хімічних сполук у воді - не перевищувати гранично допустимі норми.

Невідповідність питної води санітарно-епідеміологічним вимогам є основною причиною підвищення захворюваності на інфекційні захворювання, а також хвороби, пов’язані з хімічним забрудненням води.

Вживання води, яка забруднена нітратами, є небезпечним для здоров’я. Це призводить до виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії.

■■Водно-нітратна метгемоглобінемія – захворювання, яке викликає значне підвищення вмісту метгемоглобіну в крові, який утворюється внаслідок токсичної дії нітратів на гемоглобін. Це призводить до кисневого голодування тканин (гіпоксії), що розвивається внаслідок порушення транспортування кисню кров’ю. Водно-нітратну метгемоглобінемію спричиняють нітрати, які містяться у природних водах.

●Чим небезпечні нітрати у воді ?

Небезпека надлишку нітратів обумовлена їх токсичним впливом на організм людини. При одноразовому потраплянні в організм великої дози нітратів, вони можуть викликати серйозне отруєння. Але навіть, якщо наслідки отруєння нітратами у воді ви помітили не відразу, накопичуючись в організмі, вони можуть призвести до розвитку серйозних захворювань, а іноді і смерті.

Нітрати небезпечні тим, що вони:

- сприяють розвитку в кишечнику шкідливої мікрофлори, що призводить до отруєння організму;

-знижують в організмі концентрацію йоду, що впливає на функціонування щитовидної залози;

- проникаючи в організм, зменшують кількість вітамінів, що призводить до авітамінозу і погіршення обміну речовин;

- нітрати розширюють судини та істотно знижують тиск.

Найстрашніше, що тривалий вплив нітратів на епітелій шлунка може призвести до розвитку злоякісних пухлин.

●Особливу небезпеку становлять нітрати для новонароджених і дітей.


Ризик розвитку водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей, особливо перших трьох років життя, пов’язаний, насамперед, із недосконалістю ферментних систем організму, біохімічних процесів, що відбуваються в ньому. Саме тому, чим менша дитина, то тяжче перебігає хвороба.

Групою підвищеного ризику є діти до 3-х років, а особливо немовлята віком до 1 року, яких вигодовують сумішами, приготовленими на воді з концентрацією нітратів понад 50 мг/дм³.

►Симптоми хвороби у немовлят проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, мочок вух, кінчиків пальців рук і ніг. Тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей, що вражені цією хворобою, може бути нудота, блювота і діарея, болі у животі, збільшення слиноутворення, пожовтіння очей. Коли кількість метгемоглобіну досягає 10%, з’являються клінічні ознаки метгемоглобінемії: ціаноз, задишка, тахікардія. За тяжких форм хвороби розвиваються судоми, чейн-стоксове дихання і наступає смерть.

!!! З метою попередження виникнення випадків захворювання дітей на метгемоглобінемію фахівці Богородчанського відділу Івано-Франківського районного відділу ДУ “Івано-Франківський ОЦКПХМОЗ» та інших відділів обласного центру БЕЗКОШТОВНО проводять дослідження проб води з індивідуальних колодязів на вміст нітратів, яка використовується для споживання дітьми віком до 3-х років (згідно Постанови Головного державного санітарного лікаря України від 17.05.2010р. № 16 “Про попередження виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей”).

Для профілактики водно-нітратної метгемоглобінеміїрекомендуємо:▼▼▼

►не вживати та не використовувати для приготування дитячого харчування питну воду із колодязів та інших джерел децентралізованого водопостачання, якщо не впевнені в її якості або вміст нітратів у якій перевищує нормативні показники (50 мг/дм³);

►за можливості якнайдовше годувати немовлят першого року життя грудним молоком;

►стежити за якістю води, яка призначена для пиття та харчування дітей до 3-ох років;

►дотримуватися гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів чи інших джерел;

►територію поблизу колодязя чи іншого джерела утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку;

►у радіусі 50 м від колодязів та інших джерел не дозволяється мити машини, влаштовувати водопій тварин, влаштовувати водоймища для водоплавної птиці, розміщувати пристрої для приготування отрутохімікатів та іншу діяльність, що може призвести до забруднення ґрунту та води;

► колодязі не менше 1 разу на рік необхідно чистити: відкачувати воду, чистити стінки від нальоту, дно від осаду та інших зайвих речей, з подальшою дезінфекцією;

►не садити город та використовувати добрива поблизу джерела водопостачання;

►з обережністю застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні чи органічні добрива, не допускаючи їх «передозування»;

►при перших клінічних ознаках отруєння у дітей (проносах, розладах серцево-судинної системи, синюшності шкіряних покровів) негайно звернутись за кваліфікованою медичною допомогою;

►проводити лабораторний контроль води та періодично- промивку і дезінфекцію.

Пам’ятайте, що забруднена нітратами вода навіть у смертельних дозах — чиста, прозора, без запаху і видимих домішок, звичайна за смаком.

Кип’ятіння забрудненої нітратами води не зменшує, а збільшує її токсичність!

Будьте здорові, пийте воду належної якості та бережіть власне здоров’я та здоров’я своїх дітей!

Фахівець з дослідження факторів навколишнього середовища

санітарно-гігієнічної лабораторії

Богородчанського відділу

Івано-Франківського районного відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Юлія Кос



09.01.2024 року

Вплив низьких температур на організм працюючих

Відповідно до Конституції України та ст. 153 Кодексу законів про працю кожен громадянин має право на належні, безпечні й здорові умови праці.

Мікрокліматичні умови на робочому місці, у виробничих приміщеннях – найважливіший санітарно-гігієнічний фактор, від якого залежить стан здоров’я та працездатність людини. До показників мікроклімату повітря робочої зони відносяться температура, відносна вологість, швидкість руху повітря.

Основним документом, який регламентує вимоги до параметрів виробничого середовища є Санітарні норми виробничого мікроклімату (ДСН 3.3.6.042-99») , які встановлюють оптимальні та допустимі параметри для робочої зони виробничих приміщень з урахуванням важкості роботи та пори року.

Оптимальні параметри метеорологічних умов поширюються на всю робочу зону виробничих приміщень без розмежування на робочі місця. Такі параметри забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють умови для високого рівня працездатності.

Допустимі нормативи макроклімату встановлюються тоді, коли з технологічних чи техніко-економічних причин забезпечити оптимальні умови неможливо.

Згідно санітарних норм температура приміщень, де працівники виконують свої обов’язки сидячи і не потребують фізичного напруження повинна становити 22-24 С. В приміщеннях, де робота виконується сидячи, стоячи та супроводжується деяким фізичним напруженням, температура має бути 21-23 С.

Слід зауважити, що стан людини залежить від фізичної активності, якості одягу, тривалості впливу несприятливих метеорологічних факторів, а також адаптації до умов праці і теплової стійкості.

Необхідно пам’ятати, що тривала дія на організм людини низької температури, високої відносної вологості погіршує самопочуття, знижує продуктивність праці і часто призводить до різних захворювань і порушень стану здоров’я.

Унаслідок переохолодження та зниження загальної опірності організму можуть розвиватися, насамперед, судинні порушення, що характеризуються ознобом, ураженням відкритих ділянок шкіри (припухлістю із синюшним відтінком) зі зменшенням її чутливості. Тривала дія холоду часто спричиняє ураження периферичної нервової системи (проявляються невралгією, невритами, радикулітами), захворювання на суглобову і м’язову форми ревматизму, міалгію, міозит, ендартеріїт, асептичне та інфекційне запалення слизової оболонки дихальних шляхів, ангіну.

Охолоджувальний мікроклімат – поєднання параметрів мікроклімату, за якого відбувається зміна теплообміну організму, що призводить до появи загального або локального дефіциту тепла в організмі.

Відчуття та вплив температури на організм залежить від показників швидкості руху повітря та відносної вологості.

Для оцінки мікрокліматичних умов праці при роботі на відкритих територіях, у неопалювальних та холодних приміщеннях у холодний період року, слід враховувати показники швидкості руху повітря. При швидкості руху повітря понад 1м/с (вітер, протяги) нормативні рівні температури повітря, повинні бути збільшені на 2,2 С на кожний 1м/с підвищення швидкості.

Температурний чинник впливає як на працездатність людини, так і на функціонування засобів виробництва. Низькі температури повітря у робочій зоні належать до фізичних шкідливих і небезпечних факторів.

Роботу за температури повітря – 10 С і нижче слід визнати такою, що проводиться у шкідливих умовах праці. За температури повітря, нижчої від – 30С, клас умов праці визначається як «небезпечний». У таких умовах не допускається проведення робіт, крім невідкладних. Відповідно, люди, виконуючи роботу за таких умов, мають отримати належний спеціальний одяг і взуття.

Окремо встановлені норми, які визначають порядок безоплатного забезпечення робітників спецодягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (ст. 163 КЗпП).

Відповідно до ДСН 3.3.6.042-99 для попередження можливого переохолодження працюючих в холодний період в приміщеннях, де на робочих місцях мікрокліматичні умови нижче допустимих величин, влаштовують повітряні або повітряно-теплові завіси біля воріт, технологічних та ін. отворів у зовнішніх стінах, а також тамбури-шлюзи:

виділяють спеціальні місця для обігріву, встановлюють засоби для швидкого та ефективного обігрівання верхніх і нижніх кінцівок;

встановлюють внутрішньозмінний режим праці та відпочинку, що передбачає можливість перерв для обігріву;

забезпечують працюючих засобами індивідуального захисту (одяг, взуття, рукавиці) відповідно до вимог ДСТУ (ГОСТ 12.4.084-80, ГОСТ 12.4.088-80).

Увага! Роботодавець зобов’язаний обладнати помешкання для обігріву й відпочинку працівників. Перерви для обігріву застосовуються залежно від температури повітря й сили вітру на місці роботи і включаються в робочий час.

Порядок надання перерв для обігріву і відпочинку регламентується колективним договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. При низьких температурних умовах повинен застосовуватись одяг з відповідною теплоізоляцією.

Крім того, важливим чинником роботи в зимовий період є перша допомога при обмороженні полягає в тому, що потерпілого потрібно перенести в тепле приміщення, зняти з нього одяг, взуття та укрити його ковдрою, напоїти гарячим чаєм та терміново звернутися до лікаря.

Ні в якому разі при обмороженні не можна розтирати снігом потерпілого.

Не рекомендовано також тримати відморожені кінцівки в гарячій воді, біля відкритого вогню, батареї: чутливість таких уражених тканин знижена і можливий випадок додаткового ураження шкіри. Обморожені ділянки тіла не можна змазувати спиртовими розчинами, маслами та жирами.

Важливо знати правила, щоб попередити обмороження:

  • не допускати намокання ніг; одяг та взуття повинні бути цілими та сухими;

  • час від часу потрібно активно рухатися( ходити, бігати); вживати гарячий чай, їжу.

Дотримуйтеся усіх правил роботи на відкритому повітрі та будьте здорові!

Лікар з загальної гігієни

Богородчанського відділу

Івано-Франківського районного відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХМОЗ» Богдан Левицький



05.01.2024 року

Що таке ієрсиніоз?


На перший погляд викликає подив рекомендація мити овочі та фрукти перед тим, як покласти їх на зберігання в холодильник. Однак саме зараз, з метою профілактики авітамінозу батьки намагаються частіше годувати дітей корисними салатами з моркви, капусти та яблук.

А звідки з'являються овочі та фрукти на прилавках наших магазинів? - З підвалів та овочесховищ, де за зиму встигають досхочу побігати миші. Вони власне і забруднюють овочі збудниками тієї чи іншої хвороби.

Крім того, фактором передачі цілого ряду захворювань також можуть стати цукор, печиво, пряники, сухарі, молоко, сир, інші продукти, якщо вони зберігалися на складах у відкритому вигляді. Де що? Правильно! Де власник ігнорує правилами проведення дератизації ( боротьби з гризунами).

Наразі мова про таке захворювання як ієрсиніоз. Ця підступна хвороба з'являється у дітей і дорослих внаслідок вживання в їжу немитих продуктів і неочищеної води.

Ієрсинії можуть «проживати» в харчових продуктах (молоко, хліб), на свіжих овочах (капуста, морква, яблука) в умовах овочесховища та холодильника.

Збудник хвороби належить до одного «родового клану» з чумою і названий на честь французького вченого Олександра Іерсена. Він відкрив першим не тільки ієрсинії, але і чумну бактерію. На щастя, силу своєї страшної родички ієрсинії не успадкували, проте набралися від неї підступності: є труднощі в розпізнаванні цієї інфекції та можливі важкі ускладнення після перенесеного захворювання. Можливий розвиток таких захворювань як гепатит, пієлонефрит, міокардит.

Ієрсинії не виносять тепла: нагрівання до 60 0 C вбиває їх вже через півхвилини. Проте бактерія витримує холод і багаторазове заморожування та розмерзання. Температура 4-8 0 C є сприятливою для розмноження бактерії іерсинії, у воді при температурі 18-20 градусів виживає більше 40 днів, у фекаліях при кімнатній температурі - 7 днів.

За останніми дослідженнями ієрсинію класифікують як інфекцію, для якої основний резервуар - це грунт, вторинний резервуар – мишовидні гризуни. Джерелом інфекції можуть бути корови, кози, вівці і особливо свині, хвора людина та здоровий бактеріоносій. Існують три шляхи передачі інфекції людині: харчовий, водний, контактно-побутовий.

 Ієрсиніоз - гостре інфекційне захворювання, що проявляється симптомами загальної інтоксикації за рахунок виділення великої кількості токсину і ознаками ураження шлунково-кишкового тракту, розвитком ревматичних захворювань.

Інкубаційний період ієрсиніозу триває в основному 6-10 днів (максимально 18 днів) після інфікування. Хід по травному тракту мікроби починають з проникнення в епітелій спершу мигдалин, далі в тонкий кишечник, де розмножуються і максимально концентруються, викликаючи ерозії, виразки, а часом і гострий апендицит.

Сприятливість людей до кишкового ієрсиніозу залежить від віку, стану організму. Доведено, що більш інтенсивно залучаються в епідемічний процес діти віком до 14 років.

Симптоми хвороби можуть нагадувати скарлатину, ГРВІ, різноманітні кишкові інфекції, апендицит, ревматизм, мононуклеоз, гепатит та інші.

Найбільш типово захворювання починається раптово з лихоманки, що може тривати 1-2 тижні, слабкості, головного або м'язового болю. Ці прояви супроводжуються почервонінням шкіри обличчя, шиї, кистей, висипом на тілі - так звані симптоми «рукавичок», «шкарпеток», малиновий язик. Хворі скаржаться на біль у суглобах, нудоту, блювоту, біль у животі розлитого характеру, частіше в нижній частині живота, закреп або пронос.

Ієрсиніоз є дуже небезпечним захворюванням, оскільки велика ймовірність розвитку патологій і запальних вогнищ в інших органах.

Низька температура, висока вологість - ідеальні умови для розмноження мікроорганізмів. На думку науковців, вже до березня в овочесховищах збудник ієрсиніозу виявляється практично у всіх пробах моркви, капусти, цибулі і в половині проб інших овочів і фруктів. Зберігаючи погано очищені, забруднені овочі в холодильнику, господині створюють максимально сприятливі умови для розмноження ієрсиній.

Майте на увазі: безпечніше купувати всі без винятку продукти не розсипом на вагу, а у фабричних упаковках.

З метою профілактики спалахів ієрсиніозу в овочесховищах та теплицях, на харчових об'єктах та інших об'єктах епідризику, необхідно проводити контроль за чисельністю гризунів, за регулярним проведенням дератизаційних заходів, гризунонепроникністю приміщень.

Крім того, потрібно регулярно проводити бактеріологічний контроль за обсіменінням ієрсиніями овочів, фруктів, інвентарю, тари, обладнання, особливо в овочесховищах та теплицях. У разі виявлення збудників на таких об’єктах проводиться позапланова дератизація.

Памятайте, що багатьох захворювань можна уникнути, якщо дотримувалися елементарних правил гігієни - ретельно мити овочі, фрукти та холодильник.

Отож, бережіть себе, виконуйте настанови фахівців і будьте здорові!

Бактеріолог Богородчанського відділу

Івано-Франківського районного відділу

ДУ «Івано-Форапнківський ОЦКПХМОЗ» Оксана Пилипів



04.01.2024 року

Обережно! Дифтерія!

За повідомленням Центру громадського здоров’я МОЗ України в Київській області 73-річна жінка померла від дифтерії. 29 грудня 2023 року хвора була госпіталізована до лікарні, проте її життя не вдалось врятувати через довготривале самолікування та ускладнення, що виникли внаслідок хвороби. Також з'ясовано, що у померлої відсутні щеплення. Це перший летальний випадок від дифтерії за 2023 рік.

Дифтерія — це гостре інфекційне захворювання з повітряно-крапельним
механізмом передавання, що характеризується місцевим фібринозним
запаленням (переважно слизових оболонок ротоглотки) та явищами загальної
інтоксикації з переважним ураженням серцево-судинної та нервової систем,
нирок.

Джерелом інфекції є хвора людина чи носій дифтерійної палички Corynebacterium diphtheriae, які виділяють токсигенні штами збудника. Дифтерійна паличка стійка до дії різних чинників, у зовнішньому середовищі може зберігатися до 15 діб. Токсин, який виділяє бактерія, в зовнішньому середовищі нестійкий, швидко гине під час нагрівання (+60 °С та вище), а також внаслідок дії прямих сонячних променів.

Інкубаційний період захворювання — від 3 до 10 днів. Перебіг хвороби залежить від локалізації патологічного процесу, його поширеності, обтурації дихальних шляхів, наявності та характеру ускладнень, супутніх захворювань та приєднання вторинних інфекцій.

Бактеріоносійство дифтерії є окремим типом інфекційного процесу і буває:

  • Реконвалесцентне (в осіб, що перехворіли на дифтерію);

- У здорових осіб (в яких на момент огляду були
відсутні клінічні симптоми).

За тривалістю бактеріоносійство дифтерії поділяють на:

  • Короткочасне — збудник виділяється до 2 тижнів;

  • Середньої тривалості — від 2 тижнів до 1 місяця;

  • Затяжне — більше 1 місяця;

  • Хронічне — від 6 місяців до кількох років.

Шляхи передачі інфекції

Дифтерія передається найчастіше повітряно-крапельним шляхом,
факторами передавання також можуть бути предмети побуту (посуд, іграшки).
Коли дифтерійна бактерія потрапляє у дихальну систему, вона виробляє токсин,
який блокує синтез білка в клітинах, у результаті чого виникають тяжкі
функціональні та структурні зміни, інколи несумісні з життям. Захворювання
проявляється у вигляді ангіни, коли у горлі утворюються плівки, що можуть
ускладнювати дихання та ковтання.

Симптоми дифтерії

Клінічна картина захворювання залежить від локалізації патологічного
процесу, його поширеності, наявності та характеру ускладнень, супутніх
захворювань та приєднання вторинних інфекцій. Захворювання на дифтерію
може мати такі прояви:

  • Біль у горлі;

  • Підвищена температура, лихоманка;

  • Набряк слизової оболонки ротоглотки;

  • Наліт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу;

  • Набряк шиї;

  • Збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів.

Захворювання також може викликати ускладнення, а саме:

  • блокування дихальних шляхів;

  • інфекційно-токсичний шок;

  • пошкодження серцевого м’яза (міокардит);

  • ураження нервової системи;

  • нефрозонефрит;

  • легеневу інфекцію (дихальну недостатність або пневмонію).

Профілактика дифтерії

Попередити розвиток небезпечних ускладнень можна завдяки вакцинації
дітей, згідно з Національним календарем профілактичних щеплень, і ревакцинації дорослих кожні 10 років.

Діти мають отримати 6 щеплень від дифтерії: у перші 2,4,6, 18 місяців життя та у 6 й 16 років.

Щоб запобігти розповсюдженню хвороби, потрібні раннє
виявлення хворого, його ізоляція та лікування, а також виявлення та санація
бактеріоносіїв.

Щеплення вакциною АДП-м є безкоштовними. Зверніться до вашого сімейного лікаря, перевірте свій вакцинальний статус та в разі необхідності вакцинуйтесь.

Завідувач мікробіологічної лабораторії

Богородчанського відділу

Івано-Франківського районного відділу

ДУ « Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Лілія Лапко



02.01.2024 року

КОРИСТЬ МОРКВИ


Про користь моркви, мабуть, кожен чув із самого дитинства. Направду, цей яскравий і хрусткий овоч - справжнє джерело вітамінів і мінералів, найвідомішим з яких є бета-каротин. Вона містить також багато вітаміну А, В6, С, К, фолієву кислоту, калій, залізо, мідь, марганець та клітковину. Але чим ще вона корисна?

КОРИСНІ ВЛАСТИВОСТІ МОРКВИ

ДЛЯ ЗДОРОВ'Я ОЧЕЙ

Люди, які отримують вітамін А і каротин в недостатніх кількостях, частіше за інших мають проблеми із зором. Вони хворіють курячою сліпотою, у них спостерігається вікова дегенерація жовтої плями ока та інші захворювання, пов’язані з очима. Тому, якщо людина погано бачить слід включити в раціон більше моркви.

ЗАХИЩАЄ  ШКІРУ ВІД СОНЯЧНИХ ПРОМЕНІВ

Антиоксиданти та каротиноїди у складі моркви захищають шкіру від шкідливих сонячних променів і в разі опіків сприяють її швидкому загоєнню.

ПОКРАЩУЄ РОБОТУ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ

Морква регулює обмін вуглеводів і нормалізує травлення в цілому. У ній міститься клітковина необхідна для нормальної роботи шлунково-кишкового тракту та для мікрофлори. Вона корисна при запорах і геморої, допомагає випорожненню кишечника, відмінно виводить шлаки, токсини і солі важких металів.А в комплексі з вітаміном А морква має бути регулярно в раціоні тих, хто має хронічні захворювання органів шлунково-кишкового тракту.

ЗМІЦНЮЄ ІМУННУ СИСТЕМУ

Вітамін С, що міститься у моркві стимулює вироблення організмом антитіл, які знищують чужорідні тіла. Цей елемент також допомагає організму засвоювати й використовувати залізо та запобігає поширенню інфекції.Вживайте моркву в сирому й приготованому вигляді для підвищення імунітету.

ЗАПОБІГАЄ РОЗВИТКУ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Калій, що міститься в моркві, допомагає контролювати артеріальний тиск, а щоденне вживання мінімізує можливість виникнення його стрибків. А високий вміст клітковини в моркві також покращує роботу серця, видаляючи надлишок холестерину зі стінок артерій та кровоносних судин.

КОРИСНА ДЛЯ ПЕЧІНКИ І НИРОК

Морква має здатність оновлювати клітини нирок і печінки, очищаючи їх. Овоч володіє жовчогінною та сечогінною дією. Вона може виводити пісок із сечового міхура і нирок, що робить її відмінним профілактичним засобом проти жовчнокам’яної хвороби. Свіжий морквяний сік сприяє нормалізації відтоку жовчі та мінімізації навантаження на печінку. Бета-каротин активує природний процес регенерації пошкоджених клітин печінки.

ДОПОМАГАЄ  СХУДНЕННЮ

Оскільки морква є низькокалорійним продуктом, вона допомагає відчути насичення. Поєднуйте її з іншими овочами, тоді відчуття ситості буде довшим. В результаті людина з'їдає менше їжі. А солодкість моркви ще й допоможе призупинити бажання терміново з’їсти шматок тортика чи шоколадку. З цієї причини розглянутий овоч може бути корисним доповненням до ефективної дієти для схуднення.

Позитивно впливає на шкіру

Споживання достатньої кількості вітаміну А є профілактикою лущення шкіри та загострення шкірних захворювань, в тому числі тих, що неможливо повністю вилікувати і які проявляються періодично (зокрема, поширені атопічний і себорейний дерматит). Також корисна морква для волосся та шкіри голови, адже є профілактикою появи лупи та надмірної жирності волосся, яке з цим часто пов’язане. А ще моркві міститься від 5 до 13% денної потреби у вітамінів групи В, які теж важливі для здоров’я шкіри. ЇЇ частенько застосовують в косметології. На основі коренеплоду можна створити чимало домашніх масок для обличчя, що запобігає утворенню зморшок, навіть найглибших. Крім того, такі маски додадуть шкірі еластичність і свіжий вигляд.

КОРИСНА ДЛЯ ОНКОХВОРИХ

Каротиноїди, які містить морква, є потужними антиоксидантами, що зменшують кількість вільних радикалів в організмі. Дослідження підтвердили, що вживання моркви знижує ризик розвитку раку легенів, простати, молочних залоз і товстої кишки. Коренеплід можна споживати не тільки в якості профілактичного засобу, але і для поліпшення стану ракових хворих. Завдяки споживанню моркви ріст ракових клітин істотно скорочується.

ДЛЯ ЗДОРОВ’Я ЗУБІВ ТА ПРОФІЛАКТИКИ КАРІЄСУ

Сира морква тверда, тому вона є дієвим механічним засобом для очищення зубів, бо допомагає видаляти наліт та часточки їжі. А ще вона провокує організм виділяти велику кількість слини, яка має лужне середовище. Це допомагає контролювати кислотоутворювальні мікроорганізми в ротовій порожнині. Тому можна говорити про те, що морквинка в день може бути профілактичним засобом проти карієсу, звісно, у разі дотримання інших гігієнічних процедур.

ПІДВИЩУЄ МІЦНІСТЬ КІСТОК

У коренеплоді міститься вітамін K2. Він відповідає за обмін речовин в кістковій тканині і запобігає вимиванню кальцію. В результаті знижується ризик появи остеопорозу.

ЗМІЦНЮЄ НІГТІ Й ВОЛОССЯ

Бета-каротин, на який багата морква, зміцнює волосся й нігті.

ЗНИЖУЄ РІВЕНЬ СТРЕСУ

Одна з корисних властивостей моркви - здатність заспокоювати нервову систему, запобігаючи її виснаженню. Регулярне вживання в їжу коренеплоду знижує нервову напругу і підвищує стійкість до стресів.

А ще морква і морквяний сік використовуються для профілактики та лікування простудних захворювань, стоматиту, лікування опіків, обморожень шкіри, ран.

ЧИ ВСІМ МОЖНА ЇСТИ МОРКВУ

Для більшості людей морква є лише корисною, але треба зважати на сигнали свого організм. У декого з’їдена морква може стати причиною метеоризму чи посилювати його прояви. Вагітним треба бути обережним з морквою, так як надлишок вітаміну А може викликати вроджені аномалії розвитку плоду. Варто обмежити споживання моркви і морквяного соку при загостренні виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, при запаленні тонкої кишки, гастритах з підвищеною кислотністю, при наявності каменів у нирках.

Занадто багато моркви і соку в раціоні – теж шкідливо. Це може привести до пожовтіння шкіри. Жовтувато-помаранчевий відтінок – результат того, що організм не може переробити надлишки каротину в вітамін А, особливо в дитячому віці.

В ЦІЛОМУ, МОРКВА – ЦЕ ОВОЧ, ЯКИЙ МАЄ ВЕЛИЧЕЗНУ КОРИСТЬ ДЛЯ ОРГАНІЗМУ. ВОНА НЕ ТІЛЬКИ ЗАБЕЗПЕЧУЄ НАС ПОЖИВНИМИ РЕЧОВИНАМИ, АЛЕ ТАКОЖ ДОПОМАГАЄ ЗАПОБІГТИ РІЗНОМАНІТНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ І ПІДТРИМУЄ ЗДОРОВ’Я ЗАГАЛОМ.

Проте це не ліки.

ПАМ'ЯТАЙТЕ, якщо у вас виникли проблеми зі здоров’ям, то Вам необхідно звернутися до лікаря.

Фахівець з дослідження факторів навколишнього

середовища санітарно-гігієнічної лабораторії

Богородчанського відділу

Івано - Франківського районного відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХМОЗ» Юлія Кос



28.12.2023 року

КІР В УКРАЇНІ. ВАКЦИНУЙТЕ ДІТЕЙ!

За повідомленням Центру громадського здоров’я, впродовж 11 місяців 2023 року в Україні зареєстровано 55 випадків захворювання на кір. Серед хворих у 13 регіонах країни — 31 дитина. Летальних випадків не зафіксовано. Найбільше захворіло жителів Тернопільської (12), Львівської (7) та в м.Київ (10). В Івано-Франківській області зареєстровано 1 випадок захворювання.

Встановлено вакцинальний статус захворілих: 7 осіб (12,7%) не були вакциновані проти кору, 11 (20,06%) - не мали даних про вакцинацію, 16 (30,9%) - мали 1 щеплення проти кору.

За даними офіційних сайтів Міністерства охорони здоров’я Румунії та Національного інституту громадського здоров’я Румунії з 5 грудня 2023 року оголошено національну епідемію кору в цій країні.  Враховуючи масштаби нинішнього спалаху в Румунії існує високий ризик експорту випадків кору до інших країн, особливо там де охоплення вакцинацією є недостатнім.

Нагадуємо: кір – дуже заразне та небезпечне захворювання, яке легко передається і поширюється , може спричинити ускладнення або навіть смерть. Специфічного лікування кору немає. 

Щоб уникнути інфікування, рекомендуємо вакцинувати дитину. Згідно з Національним календарем профілактичних щеплень, дитина має отримати дві дози вакцини - у 12 місяців та у 6 років. Ці дві дози вакцини забезпечують захист організму від хвороби.

Вакцина проти кору входить до складу комбінованої трикомпонентної вакцини КПК (для профілактики кору, епідемічного паротиту, краснухи). Вакцина КПК містить живі атенуйовані (штучно ослаблені) віруси кору, паротиту і краснухи.

Чи безпечні вакцини проти корущеплення від кору проводять уже понад 50 років, і за пів століття вакцини зарекомендували себе як безпечний та ефективний спосіб профілактики захворювання.

Саме завдяки вакцинації вдалося знизити захворюваність на кір у десятки разів. Тільки з 2000 по 2016 роки вакцина зберегли 20,3 мільйона дитячих життів у всьому світі.

Чи можна вакцинувати проти кору дітейякі мають хронічні захворюваннядіти, що мають бронхіальну астму, цукровий діабет, муковісцидоз, онкологію чи інші хронічні захворювання, насамперед потребують щеплення. Ризик зараження кором і розвитку серйозних ускладнень після хвороби у них значно вищий.

У межах кампанії "наздоганяючої" вакцинації проти кору, епідемічного паротиту і краснухи станом на 28 жовтня 2023 року серед дітей в Україні зроблено 153 493 щеплень. Зокрема, першу дозу отримали 68 488 дітей віком від 2 до 17 років, другу дозу отримали 85 005 дітей від 7 до 17 років. В Івано-Франківській області проведено за час кампанії 16895 щеплень проти кору.

Нагадаємо, "наздоганяюча" вакцинація дітей проти кору тривала з 17 липня 2023 року з метою вакцинації дітей, які з будь-яких причин пропустили щеплення КПК згідно з Національним календарем профілактичних щеплень.

Вакцинальна кампанія була спрямована на запобігання ймовірного спалаху кору в Україні, який має циклічний характер і повторюється раз на 4-5 років. Востаннє спалах кору був зафіксований у країні у 2017-2019 роках, тоді захворіло близько 115 000 людей, 41 з яких померла. Його причиною стало низьке охоплення щепленнями у громадян.

Єдиний спосіб вберегтися від захворювання — це вакцинуватись. Щеплення можна зробити безкоштовно у кожному закладі охорони здоров'я, який уклав договір з Національною службою здоров'я України (НСЗУ) за Програмою медичних гарантій.

Завідувач відділення епіднагляду та

профілактики інфекційних хвороб

Богородчанського відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Надія ГЛУШКО



15.12.2023 року

ШАНУЙСЯ! ПІКЛУЙСЯ! ВАКЦИНУЙСЯ!

Міграційні процеси зумовили високу щільність населення у західних областях України, що не притаманно для цих регіонів і спричиняє середню та високу епідемічну активність респіраторної групи інфекцій. Крім того, згідно повідомлення ДУ «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» на території Румунії з 5 грудня 2023 року оголошено національну епідемію кору через триваючий спалах цього захворювання в країні.

Триває 50 тиждень епідемічного сезону 2023-2024 рр. гострих респіраторних вірусних захворювань…..

Поширенню ГРВІ сприяє перебування хворих в організованих колективах та на підприємствах.

На території Івано-Франківської області продовжує циркулювати вірус грипу В та вірус SARS-CoV–2.

В рамках загальнонаціональної інформаційної кампанії “Шануйся, піклуйся, вакцинуйся”, з огляду на реалії сьогодення, епідемію кору в сусідній Румунії, фахівці Центру контролю та профілактики хвороб закликають населення робити щеплення проти COVID-19 та грипу, а також обов’язкові профілактичні щеплення згідно з Календарем профілактичних щеплень.

Вакцини від грипу є достатньо в аптеках за доступною ціною, а вакцинами для рутинної вакцинації та від COVID-19 заклади охорони здоров’я забезпечені в достатній кількості.

Своєчасний запис до сімейного лікаря, своєчасна рутинна чи рекомендована вакцинація кожного зокрема, створить надійний захист та колективний імунітет.

Пильнуйте власне здоров’я! Подбайте за ближнього! Вакцинуйтесь!

Лікар-епідеміолог відділення епіднагляду (спостереження)

та профілактики інфекційних захворювань

Богородчанського відділу

Івано-Франківського районного відділу



15.12.2023 року

Чому взимку люди хворіють частіше

Деякі хвороби взимку виникають і загострюються набагато частіше, ніж влітку. Сезон грипу завжди приходить в один і той самий час. Щорічно вірусом грипу заражаються майже 5 мільйонів людей в усьому світі, і близько чверті мільйона - помирають від нього.

Чому холодна погода сприяє поширенню вірусів?

Одна думка стосується нашої фізіології: холодна погода послаблює захисні сили організму, а брак сонячного світла знижує рівень вітаміну D, що робить нашу імунну систему більш уразливою.

Взимку ми проводимо більше часу в приміщенні, контактуючи з носіями вірусу. Ми частіше користуємось громадським транспортом, де, вдихаємо бактерії з повітря. Здавалося б, усе це пояснює, чому саме взимку починається період респіраторних захворювань і грипу.

Окрім того, коли ми вдихаємо холодне повітря, кровоносні судини в носі звужуються, припиняючи втрату тепла. Це заважає білим кров'яним клітинам (лейкоцитам) досягати слизової оболонки носа і вбивати віруси, які потрапляють у наш організм. Лейкоцити, як відомо, забезпечують захисну функцію крові.

Так само ми швидко застуджуємося, якщо вийдемо на вулицю з мокрим волоссям.

Завдяки законам термодинаміки, холодне повітря містить менше водяної пари, яка могла би перетворитися на дощ. Отже, хоча холодна погода і здається більш вологою, повітря насправді сухіше, тому є ідеальним середовищем для вірусу грипу.

Щоразу коли ми чхаємо, з нашого рота і носа вилітає хмара часток. У вологому повітрі вони залишаються відносно великими і опускаються на підлогу. А в сухому - розпадаються на дрібні частки, які можуть залишатися в повітрі години чи навіть дні. Тому взимку ви вдихаєте коктейль із мертвих клітин, слизу і вірусів від кожного, хто перебував у приміщенні до вас.

Тому сімейні лікарі, особливо педіатри, просять не кутати хвору дитину, а часто провітрювати приміщення, проводити вологе прибирання, і, навіть гуляти з дитиною на вулиці (попередньо проконсультувавшись з лікарем).

Як виявилось, водяні краплі в повітрі самі собою є токсичними для вірусу.

Звичайний зволожувач повітря за годину роботи знищує близько 30% вірусів у повітрі. За допомогою зволоження повітря можна було би ліквідувати будь-які "гарячі точки" хвороби – зали очікування в лікарнях або громадський транспорт. Це ефективний спосіб приборкати великі спалахи епідемій, які відбуваються періодично.

Як можна зупинити хвилю інфекції?

Нагадуємо, що профілактичні щеплення і правила особистої гігієни залишаються найкращим способом захиститися, тоді як зволоження повітря – додатковий захід. Але коли ви маєте справу з таким небезпечним ворогом, як вірус грипу, – будь-яка зброя у вашому арсеналі є важливою.

В холодний зимовий період загострюються також інші хвороби.

Цистит і пієлонефрит - одні з найбільш частих урологічних хвороб, загострення яких припадає на зиму. Фактором ризику, крім порушення особистої гігієни та перенесених раніше урологічних, гінекологічних та венеричних хвороб, є також переохолодження.

Пієлонефрит - це запалення нирок, яке може виникнути як ускладнення після ГРВІ або грипу. Також хвороба може виникнути через ослаблення імунітету і хронічний стрес. Причиною пієлонефриту може стати хронічний або гострий цистит, хронічне запалення в кишечнику і жіночих репродуктивних органах.

Перші ознаки циститу: різкий біль внизу, часті позиви в туалет з мінімальним сечовипусканням. Змінюється колір сечі - вона стає темною, а іноді - з кров'ю.

Пієлонефрит проявляє себе "тягнучим" болем в попереку і підвищенням температури, іноді до критичного рівня.

Якщо людина коли-небудь перенесла пієлонефрит, їй слід уникати переохолодження, одяг не повинен бути тісним і обмежувати кровообіг в органах малого тазу.

Проблеми з носом

Гострий гайморит найчастіше виникає після перенесення вірусного нежитю, як правило, розвивається на 4-5-й день хвороби. Тим, у кого ніс і горло - слабке місце, медики рекомендують в холодну пору року ховати ніс в шарф і не дихати довго морозним повітрям.

Основними причинами та факторами ризику гаймориту є недавня або недолікована ГРВІ, грип. Крім того, в зоні ризику люди з анатомічними особливостями - викривлення перегородки, поліпи, аденоїди. Часті застуди, ослаблений взимку імунітет - можуть спровокувати гайморит.

Як правило, катар верхніх дихальних шляхів (КВДШ) триває 7 днів . Якщо нежить триває довше семи днів, постійно закладений ніс, виділення стають гнійними і виникають головні болі, НЕГАЙНО треба звернутися за допомогою.

З вухами краще не жартувати

Отити провокує не народне "продуло", а інфекція. Перенесені гострі вірусні респіраторні інфекції можуть викликати запалення середнього вуха.

Причинами і факторами ризику отиту є недавні ГРВІ, грип, часті застуди, гайморити.

Стріляючий біль у вусі та відчуття закладеності - перші ознаки отиту. Хвороба може не проявляти себе довго, але прогулянка по морозу або з недосушеними після душу/басейну вухами може активізувати її.

З приходом зими багато людей мусять боротися не тільки з грипом, але і з відродженням коронавірусу. Вчені вивчали зв'язок між грипом, серцевими нападами та інсультами, які частіше трапляються в зимові місяці. Дослідження показало, що ризик серцевого нападу швидко збільшується після грипоподібного захворювання, а ризик інсульту - повільніше.

Ускладнюється взимку і стан хворих цукровим діабетом: організм перерозподіляє кровопостачання на користь життєво важливих органів (серця, печінки, нирок), і кінцівки отримують менше крові, а оскільки при діабеті кровообіг в кінцівках і так порушений, у холодну пору можуть виникати сильні болі в ногах.

Як зберегти здоров’я взимку

Частіше бувайте на свіжому повітрі. Надайте перевагу пішим прогулянкам на роботу чи навчання. Це набагато корисніше проїзду в переповнених маршрутках чи навіть власним авто. Свіже повітря та фізичне навантаження додасть вам бадьорості та гарного настрою.

Вживайте більше продуктів, які багаті вітамінами та мікроелементами, наприклад, фрукти, яйця, горіхи, риба, картопля, квасоля, рис, молоко, сир тощо.

Тривалість сну повинна бути більшою на 1 годину, лягати спати постарайтеся раніше, ніж зазвичай.

Намагайтеся щодня вранці або ввечері приймати контрастний душ, чергуючи теплу воду із злегка прохолодною. Загартовування - це чудова процедура.

Приділіть особливу увагу зміцненню імунітету. Намагайтеся не змінювати різко температурні режими, якщо у вас проблеми з серцем або судинами. Наприклад, виходячи з квартири, затримайтеся на кілька хвилин у під'їзді.

Якщо дуже холодно, то перед виходом на вулицю змащуйте неприкриті ділянки тіла поживним кремом.

Не забувайте, що посмішка і гарний настрій може врятувати вас від багатьох стресів, які здатні знизити ваш імунний захист і призвести до захворювань.

Бережіть себе та будьте здорові!

Начальник Богородчанського відділу

Івано-Франківського районного відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХМОЗ» Валентина Левицька



08.12.2023 року

Корисні поради для населення

Профілактика зимового травматизму

Зима – період підвищеного травматизму. Причиною цього стає ожеледиця, ранній початок темноти, слизьке взуття. Ожеледиця в холодну пору року явище часте. Вона змушує бути уважними абсолютно всіх громадян, адже ризик травмування коли під ногами слизько, є надто високим.

Головні причини цих травм — падіння на слизькій дорозі, тротуарі, сходах, їзда на велосипеді під час ожеледиці.

Головною причиною травматизму взимку є банальний поспіх. Багато хто просто не помічає льоду, припорошеного снігом, внаслідок чого падають і отримують різні травми. У поспіху людина схильна не помічати навіть відкритого льоду. Крім того, значна частина травм пов’язана з громадським транспортом. Люди сковзаються і падають як при вході в автобус або тролейбус, так і при виході з нього. Діти і молодь люблять прокотитися з розгону на слизькій доріжці, гірці. При цьому - юрбою і збиваючи один одного. У такому разі, зазвичай, відбуваються забиттями.

З настанням зими та появою першого снігу частота звернень за допомогою до медичних закладів з приводу травм збільшується у 2- 3 рази.

За даними хірургів – травматологів взимку переважають забиття і переломи кісток (біля 15%), вивихи (10%). Потерпілі переважно знаходяться в працездатному віці (біля 80%). Діти до 18 років складають до 2%, а особи старше 60 років - біля 18%.

Статистика травм свідчать про те, що саме взимку на травматизм припадає до 15% захворювань з тимчасовою втратою працездатності.

Як запобігти можливим травмам?

В разі падіння:

– Якщо відчуваєте що падаєте, постарайтеся присісти — так зменшиться висота, з якою ви падаєте. Окрім того, у момент падіння треба групуватися — притягніть підборіддя до грудей, притисніть кисті рук до живота, а лікті до боків.

– Посковзнувшись, ви втрачаєте рівновагу, тому ні в якому разі не приземляйтеся на випрямлені руки!

– При падінні зі слизьких сходів, дуже важливо захистити голову: постарайтеся прикрити її руками.

  • Не намагайтеся загальмувати падіння, розводити руки та ноги в сторони - це тільки збільшить кількість переломів.

Якщо ви впали і відчуваєте біль, у вас з’явилися симптоми перелому, відразу ж зверніться до найближчого травмпункту. При можливості візьміть із собою супроводжуючого, зателефонуйте рідним чи попросіть перехожих допомогти вам дістатися до лікарні. Не займайтеся самолікуванням і не пускайте хворобу на самоплив. Щоб уникнути гірких наслідків від перелому, перед походом в травмпункт вам потрібно зафіксувати травмовану частину і прикласти холод до пошкодженої зони.

Для попередження зимового травматизму необхідно дотримуватися наступних простих правил: 

1. Носити взуття бажано на плоскій підошві або на низькому квадратному каблуці. Краще, якщо підошва буде з великою ребристістю, яка не ковзає.

2. В ожеледицю ходити треба по-особливому – як би трохи ковзаючи, немов на маленьких лижах. Йти бажано як можна повільніше. Ковзати по льоду спеціально не варто – це збільшує обмерзання підошви. Пам’ятайте, чим швидше крок, тим більше ризик впасти.

3. Особам літнього віку, найбільш схильним до травматизму, рекомендується прикріплювати на підошву звичного взуття спеціальні накладки “проти ожеледиці”.

4. Слід дотримуватися техніки безпеки під час занять екстремальними видами спорту, використати усі необхідні захисні аксесуари (налокітники, наколінники, шоломи і т. д.).

5. Важливо навчити дитину дотриманню техніки безпеки при катанні на лижах, ковзанах, санчатах. Не забудьте забезпечити дітей усіма необхідними засобами захисту.

Увага і обережність є найкращими засобами для профілактики травматизму, і не лише зимового. А тому, виходячи на вулицю, особливо, коли плюсова температура різко змінюється на мінусову або навпаки, варто оцінювати кожен свій крок!

Бережіть себе та своїх близьких! Пам’ятайте народну мудрість: «Береженого Бог береже».

Завідувач відділення епіднагляду (спостереження)

та профілактики неінфекційних захворювань

Богородчанського відділу

Івано-Франківського районного відділу  Лілія Концур



08.12.2023 року

ШАНУЙСЯ! ПІКЛУЙСЯ! ВАКЦИНУЙСЯ!

Триває 49 тиждень епідемічного сезону 2023-2024 рр. гострих респіраторних вірусних захворювань…..

По Україні на 47 тижні інтенсивний показник захворюваності на ГРВІ, включно із COVID-19, становив 442,6 на 100 000 населення, що на 8,4% менше епідемічного порога, розрахованого для України. На жаль, зафіксовано 56 летальних випадків серед осіб із позитивними результатами тестування на визначення антигена SARS-CoV-2. У системі рутинного епіднагляду в Івано-Франківській області триває циркуляція вірусів грипу типу A(H3).

В період з 40 по 49 тиждень (з жовтня місяця і по даний час) кількість захворілих на ГРВІ, які звертались в заклади охорони здоров’я в територіальних громадах на підконтрольній території наступна:

Богородчанська ТГ-всього захворіло 1537 осіб, з них 875 дітей до 17 р. (56,9 %), Дзвиняцька ТГ-355 /144 (40,6 %), Солотвинська ТГ - 1267/890 (70,2 %), Старобогородчанська ТГ - 109 /74 (67,9 %), Тисменицька ТГ - 509/334 (65,6 %), Лисецька ТГ – 953/ 689 (72,3 %), Єзупільська ТГ- 356/ 203 (57,0 %), Загвіздянська ТГ- 374 /195 (52,1 %), Угринівська -163/ 88 (54,0 %), Ямницька ТГ- 402/ 267 (66,4 %). Поширенню ГРВІ серед дітей сприяє перебування хворих в організованих колективах. Хоча, діти з ознаками ГРВІ не повинні відвідувати заклади освіти.

На жаль, жодні заходи не дають 100% захисту від застудних захворювань. Якщо ви захворіли, просто дайте організмові час і відпочинок, – і все минеться.

Зовсім інша справа з грипом та Ковід-19. Вони не просто позбавляють працездатності, а можуть вкласти нас у ліжко, а то й у лікарню на декілька тижнів, призвести до бронхіту, пневмонії, проблем із серцем.

Знизити ризик захворіти на грип та Ковід-19, а у випадку хвороби, захиститися від важкого перебігу та наслідків допоможе вакцинація. Щеплення від грипу є рекомендованим. Вакцинуватися потрібно щорічно. Вакцина, актуальна для цього епідсезону, доступна в аптеках.

Вірус SARS-CoV–2 циркулюватиме й надалі, що представляє загрозу для осіб із груп ризику тяжкого перебігу COVID-19. Саме вони потребують пріоритетної вакцинації та отримання бустерних доз вакцини, як і люди із супутніми серйозними захворюваннями. В закладах охорони здоров’я є достатньо вакцини від COVID-19, варто лише звернутись до свого сімейного лікаря і записатись на прийом.

В рамках загальнонаціональної інформаційної кампанії “Шануйся, піклуйся, вакцинуйся”, яка реалізується за підтримки проєкту USAID «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я», фахівці Центру контролю та профілактики хвороб закликають населення робити щеплення проти COVID-19 та грипу, особливо населення із групи ризику (медичні працівники, вагітні жінки, літні люди, пацієнти з хронічними захворюваннями, діти до 5 років.)

Пильнуйте власне здоров’я! Вакцинуйтесь, щоб пройти цей епідемічний сезон без хвороб!

Лікар-епідеміолог

Богородчанського відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Світлана ГАВРИЛКО



06.12.2023 року

Профілактика переохолодження

Зима не забарилась. Снігопади, морози, ожеледиця.

У зв'язку зі зниженням добової температури громадяни повинні дотримуватися порад медиків та фахівців служби з питань надзвичайних ситуацій, щоб уникнути шкідливого впливу низьких температур на організм та вберегтися від травм.

Холод згубно впливає в першу чергу на дрібні кровоносні судини людини. Першими замерзають пальці рук та ніг, а також вуха та ніс – вони найменше захищені через те, що в них тонкий жировий прошарок. Спочатку замерзає шкіра, а вже потім підшкірний шар, судини, м'язи, нерви та навіть кістки. І для цього не потрібна наднизька температура. Температура, при якій можна зазнати переохолодження, може бути навіть плюсовою. При переохолодженні температура тіла знижується до 35 °С і нижче.

Ознаки та симптоми гіпотермії (переохолодження) :

  • озноб;

  • нечітка мова або бурмотіння;

  • повільне, поверхневе дихання;

  • слабкий пульс;

  • незграбність або відсутність координації;

  • сонливість;

  • сплутаність або втрата свідомості;

  • яскраво-червона, холодна шкіра.

Перша допомога

Не слід думати, що переохолодження мине саме по собі. Як тільки з'являться його симптоми – воскові плями та оніміння шкіри, негайно перейдіть у тепле приміщення.

Перша допомога при переохолодженні нескладна – зігрійтеся, посидьте у теплому приміщенні кілька годин, поїжте.

У разі обмороження слід негайно звернутися до лікаря. При необхідності треба перевдягнутися: зняти мокрий одяг і загорнутися в теплі простирадла та ковдри. Не можна чіпати обморожені ділянки тіла.

При відмороженні слід дотримуватися принципу «внутрішнього зігрівання» уражених тканин – накладати термоізолюючі пов'язки (ватно-марлеві, бавовняні тощо), вживати теплі напої.

Ні в якому разі не можна зігрівати уражені тканини тіла гарячою водою, або біля гарячих батарей, оскільки це може призвести до значного поглиблення ураження. Обов'язково пийте якомога більше рідини – будь-які теплі напої, крім алкоголю. Вони відновлять нормальну температуру тіла та покращать циркуляцію крові.

Прийміть знеболювальні та негайно зверніться по кваліфіковану допомогу!

Корисні поради

Одягайтеся багатошарово: одягніть на себе кілька легких кофт замість однієї теплої. Бажано починати з одягу, створеного з легкої шерсті, поліестеру або поліпропілену. Наступний шар одягу може бути з флісу, шерсті або мікрофібри. Останній шар- наприклад, куртка, повинна бути з тканини, що водночас пропускає повітря і не пропускає дощ і вітер.

Одяг має бути цілком вільним.

Не носіть бавовну в холодну погоду, адже вона вбирає вологу і утримує її біля тіла, від чого стає ще холодніше.

Вiзьмiть запасний одяг, якщо плануєте провести цілий день на морозі. Іноді достатньо змінити мокрий одяг на сухий, щоб уникнути переохолодження.

Захищайте відкриті ділянки шкіри. Не забувайте вдягати рукавички, а ніс та вуха захищати шапкою, шарфом, піднятим коміром.

Не виходьте на мороз голодними. Обов'язково добре поїжте, краще щось висококалорійне. Замерзли – також варто перекусити. За можливості візьміть із собою термос із гарячою кавою, чаєм чи супом.

Заходьте кожні півгодини-годину у тепле приміщення, якщо ви проводите цілий день на вулиці.

Працюйте руками, рухайте ними, аби посилити кровообіг у замерзаючих судинах. Так само рухайте пальцями ніг. Можна пострибати з ноги на ногу – тільки не дуже енергійно, це може зашкодити замерзлим тканинам.

Не розтирайте інтенсивно руки і ноги, намагаючись їх зігріти. Нагрівання або масаж кінцівок у стані переохолодження може спричинити навантаження на серце і легені.

Не намагайтесь зігрітися занадто швидко, наприклад, за допомогою обігрівача чи гарячої ванни.

Не перевтомлюйтеся. Втомлена людина швидше піддається переохолодженню. Як правило, люди, відчувши, що починають замерзати, рухаються дуже активно. Проте цього робити не варто, тому що енергія використовується дуже швидко, а сили треба поновлювати.

Категорично не можна:

  • торкатися металу, як голими руками, так і язиком. Метал дуже добре проводить тепло, а отже, миттєво забирає його у вас, і у місці зіткнення може виникнути обмороження. Те саме стосується бензину. Він може дуже швидко обморозити шкіру при зіткненні, а отже, під час роботи з подібними матеріалами на морозі неодмінно використовуйте водонепроникні рукавички.

  • не можна вживати спиртне, тому що алкоголь розширює судини на поверхні тіла, що призводить до швидших втрат тепла. Крім того, алкоголь просто послаблює ваш власний контроль за ситуацією. Нікотин також не допоможе у боротьбі з холодом через свій згубний вплив на стінки судин.

Ми всі добре знаємо, що краще запобігти виникненню проблеми, ніж потім її вирішувати.

Якщо ви знаєте про погіршення погодних умов, не забувайте про шапку, рукавички, шарф, можливо, спеціальну захисну маску для обличчя, теплі шкарпетки та водонепроникне взуття.

Будьте уважні до себе та своїх близьких, подбайте про своє здоров’я!

Начальник Богородчанського відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХМОЗ України»

Валентина Левицька



30.11.2023 року

1 грудня-Всесвітній день боротьби з ВІЛ/СНІДом


ВІЛ-інфекція – це соціально небезпечне інфекційне захворювання, що розвивається внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Хвороба характеризується прогресуючою дисфункцією імунної, нервової, лімфатичної та інших систем організму. Відповідно до сучасних уявлень ВІЛ-інфекція відноситься до невиліковних хвороб, має тривалий хронічний перебіг і, в разі відсутності ефективної терапії, закінчується смертю хворого.

На сьогодні ВІЛ-інфекція поширена на усіх континентах і її поширення в світі носить назву пандемії ВІЛ/СНІДу, а в Україні розвивається епідемія ВІЛ/СНІДу. Символом боротьби зі СНІДом є червона стрічка, яка була задумана весною 1991 року. Її ідея належить художнику Франку Муру. Проект «Червона стрічка» (перевернуте «V») символ співчуття, підтримки і надії на майбутнє без СНІДу.

Після інфікування вірус починає швидко розмножуватись, вражає різні клітини, органи та системи організму. Через 6-8 тижнів у третини інфікованих розвивається гостра ВІЛ-інфекція, яка протікає у формі лихоманки зі слабкістю, підвищенням температури, болях в суглобах, як це часто спостерігається при ГРЗ, у інших - цей період проходить непомітно. Через 1,5-3 місяці після інфікування в крові інфікованої людини з’являються антитіла до ВІЛ, на виявленні яких ґрунтується діагностика ВІЛ-інфекції.

Після закінчення гострої стадії ВІЛ-інфекції розвивається безсимптомний період, який триває 8-10-12 років: здебільшого людина відчуває себе здоровою, веде звичайний спосіб життя, хоча періодично збільшуються лімфовузли, часто з’являються простудні захворювання. Такі люди є носіями ВІЛ і являють найбільшу загрозу для своїх сексуальних партнерів та партнерів по голці, не можуть бути донорами крові і органів. Вірус, що знаходиться весь цей час в організмі, постійно вражає клітини імунної системи, так звані СД4+ лімфоцити, які захищають організм від вторгнення мікроорганізмів (бактерій, вірусів, грибків і т.ін.). У здоровому організмі їх кількість становить 1000 в 1 мл крові.

Кожного року кількість СД4+ в крові ВІЛ-інфікованого зменшується в середньому на 50 клітин, і коли їх кількість падає до 300-200 і нижче, порушується система імунного захисту і розвиваються захворювання, спричинені збудниками різних інфекцій, які в практиці ВІЛ-інфекції/СНІДу мають назву опортуністичних інфекцій. Людина погано себе почуває, відзначає схуднення, слабкість, стомлюваність. Ця стадія хвороби називається СНІД і проявами його можуть бути герпетична інфекція, грибкові ураження шкіри і слизових оболонок, активується або первинно розвивається туберкульоз.

Починаючи з 1996 року, у світі впроваджується так звана комбінована антиретровірусна терапія (АРТ), яка впливає безпосередньо на ВІЛ, пригнічує розмноження вірусних частинок і сприяє зміцненню імунітету.

Через високу мінливість ВІЛ створити вакцину поки що питання майбутнього, незважаючи на те, що збудник був відкритий ще в 1983 р.

ВІЛ передається: 

  • Через кров - при потраплянні крові чи інших біологічних рідин, що містять кров від ВІЛ-інфікованої особи до здорової людини;

  • Статевим шляхом – під час незахищених статевих стосунків;

  • Внаслідок передачі вірусу від інфікованої матері до її дитини під час вагітності, пологів та годуванні груддю.

ВІЛ не передається:

  • При спільному користуванні побутовими речами, посудом, роботі в одному приміщенні;

  • У лазні та сауні;

  • Під час поцілунків;

  • Обіймах та рукостисканні;

  • При чханні та кашлі;

  • Через поручні, дверні ручки, столи, стільці;

  • При укусах комарів чи інших комах.

Тестування на ВІЛ можна пройти у сімейного лікаря, терапевта або педіатра на безоплатній основі.

Для надання медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію створена мережа спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів – центрів профілактики і боротьби зі СНІДом, які здійснюють диспансерний нагляд за ВІЛ-інфікованими і хворими на ВІЛ-інфекцію та СНІД, діагностують стадію хвороби, визначають тактику лікування. Людина, яка приймає ліки, продовжує жити повноцінним життям. Тому навіть при позитивному статусі варто не опускати руки і лікуватися.

Головним важелем у попередженні поширення ВІЛ-інфекції в країні є дотримання здорового способу життя, відмова від ризикованої щодо інфікування ВІЛ поведінки, насамперед вживання наркотиків, обов’язкове використання при статевих контактах засобів індивідуального захисту – презервативів. Свідоме ставлення до свого здоров’я забезпечить захист від цієї інфекції.

Лікар-епідеміолог Богородчанського відділу

Івано-Франківського районного відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Світлана ГАВРИЛКО



23.11.2023 року

26 листопада у різних частинах світу відзначається Міжнародний день боротьби з ожирінням.

За даними ВООЗ, надмірною вагою в сучасному світі страждають приблизно 1,5 мільярда дорослих людей і приблизно 20 млн. дітей до 8 років мають проблеми із зайвою вагою. Понад 400 мільйонів дорослого населення має ожиріння - ІМТ (індекс маси тіла) ˃30. Кількість людей, які не доїдають, зрівнялась із кількістю хворих на ожиріння.

Щороку внаслідок надмірної ваги помирають щонайменше 28 млн людей.

В Україні на ожиріння страждає більше 22% населення. У 2025 році, передбачають науковці, українці досягнуть рівня 25,9% ожиріння населення.

Ожиріння – головний фактор ризику причин поганого самопочуття та ранньої смерті, розвитку серцево – судинних захворювань, а саме, ішемічної хвороби серця, порушень опорно – рухового апарату, астми, цукрового діабету II типу, гормональних розладів, а також підвищує ризик виникнення деяких видів раку. Крім того, синдром апное уві сні, дисліпідемія, гіперурикемія, енурез, депресія, безпліддя також пов'язані з надмірною вагою та ожирінням.

Клінічно ожиріння оцінюється за індексом маси тіла (ІМТ). Індекс маси тіла розраховується шляхом ділення маси тіла (у кілограмах) на квадрат зросту (у квадратних метрах). Наприклад, індекс маси тіла для людини, яка важить 65 кг при зрості 170 см визначається так: ІМТ = 65 / 1,7×1,7 = 22,5 кг/м2

Класифікація ожиріння за ІМТ:

16 і менше кг/м2 – дефіцит маси тіла;

16 – 18.5 кг/м2 – недостатня маса тіла;

18.5 – 24.9 кг/м2 – нормальна маса тіла;

25 – 29.9 кг/м2 – надлишкова маса тіла ( передожиріння);

30 – 34.9 кг/м2 – ожиріння І ступеня;

35 – 39.9 кг/м2 – ІІ ступінь ожиріння;

більше 40 – ІІІ ступінь ожиріння.

Люди з ІІІ ступенем ожиріння потребують медичної допомоги. Кожна третя людина з ожирінням ІІІ ступеня помирає протягом 10 років.

Дитяче ожиріння – проблема, яка з кожним роком стає дедалі гострішою. Кількість дітей, які страждають від надлишкової маси тіла, неухильно зростає і сьогодні становить майже 157 мільйонів у різних країнах. Кожна третя дитина у світі захворює на діабет саме через сучасні тенденції в харчуванні.

Основним сприятливим фактором є спадковість. Якщо мама малюка схильна до повноти, ризик виникнення ожиріння в дітей становить 50%. Коли обоє батьків мають надмірну вагу, з імовірністю понад 80% проблема спостерігатиметься і в дитини.

Усі фактори ризику щодо появи надлишкової маси тіла можна розділити на кілька груп.

У дітей від народження до 3 років це:

  • перегодовування; неправильний вибір штучної суміші та прикорму;

  • порушення режиму; низька фізична активність.

Серед дітей від 5 до 7 років (дошкільнята):

  • переважання в раціоні жирної, солодкої, калорійної їжі та напоїв;

  • порушення режиму дня; недостатня фізична активність.

Іноді вага починає зростати у зв’язку з раннім статевим дозріванням, що потребує уваги батьків і, можливо, спостереження з боку фахівців-медиків.

Для школярів і підлітків до 17 років факторами ризику є:

  • дисбаланс гормонів;

  • порушення роботи щитоподібної залози, статевих залоз;

  • звичка «заїдати» стрес;

  • нерегулярне, неповноцінне харчування з надлишком вуглеводів;

  • сидячий спосіб життя;

  • порушення сну.

Ожиріння в дитячому віці створює ризики для здоров’я у майбутньому.

Жирна, смажена, копчена і солодка їжа негативно впливає на гіпокамп головного мозку, який відповідає за формування пам'яті.

«Харчування з високим вмістом насичених жирів і сахарози («західна» дієта) буквально «змушує» мозок знову і знову піддаватися спокусі, вчергове підштовхуючи нас пообідати фаст-фудом», - вважає психолог Террі Девідсон, директор Центру поведінкової неврології Вашингтонського університету.

Експерти ВООЗ визначають погане харчування та нестачу фізичної активності головним глобальним ризиком для здоров’я.

Тому відповідальні за здоров’я дитини дорослі: батьки, опікуни, лікарі та вчителі повинні допомогти дітям підтримувати здорову вагу.

Для цього необхідні здорові харчові звички, достатня фізична активність, повноцінний сон і скорочення «екранного часу».

Які звички допоможуть дитині схуднути?

Головне правило – не слід вводити суворе обмеження в їжі, особливо одномоментно. Перехід до здорового способу життя і правильного харчування має бути м’яким і поступовим. При цьому вся сім’я повинна змінити звичний уклад, а батькам щодня слід подавати дитині позитивний приклад.

Намагайтесь споживати корисні продукти з усіх груп щодня:

  • – Овочі та бобові;

  • – Фрукти та ягоди;

  • – Цільні злаки та горіхи;

  • – Молочні та кисломолочні продукти;

  • – Риба, м’ясо, яйця;

  • – Корисні олії та жири.

Можна також зацікавити дитину і ввести «Правило 5-2-1-0».

Це чотири головні пункти програми схуднення, яких потрібно дотримуватися щодня:

  • 5 різних фруктів або свіжих овочів на столі;

  • 2 години або менше за гаджетами та переглядом телевізора;

  • 1 година і більше для спорту та активного руху;

  • 0 газованої води та солодких калорійних напоїв.

Повноцінний сон

Мала кількість сну підвищує ризики розвитку ожиріння. Чим менше ми спимо, тим більше їмо і стаємо менш фізично активними. Діти потребують спати більше за дорослих.

Потрібно дотримуватися гігієни сну: жодних гаджетів в ліжку та щонайменше за 30 хв. до сну, темне приміщення із оптимальною температурою (18-20 градусів та вологістю ( 40-60%).

Достатня кількість фізичної активності

ВООЗ рекомендує від 150 до 300 хвилин помірної та інтенсивної аеробної активності на тиждень для дорослих і 60 хвилин на день – для дітей і підлітків.

Здорова вага важлива для підтримки здоров’я. Вживання заходів для запобігання ожирінню у повсякденному житті є хорошим першим кроком.

Навіть невеликі зміни, такі як вживання більше овочів і відвідування спортзалу кілька разів на тиждень, можуть допомогти запобігти ожирінню.

Пам’ятайте ці правила і будьте здорові!

Богородчанський відділ

Івано-Франківського районного відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦ КПХМОЗ»




 17.11.2023 року

Що таке імунітет? Як посилити та зміцнити його, щоб не хворіти.

Імунітет — це здатність організму чинити опір інфекції, тобто захищати від тієї чи іншої хвороби, знешкоджуючи її збудника (вірус, бактерію або грибок).

Імунітет може бути вроджений (він дозволяє нам боротися з хворобами загалом) і набутий, тобто формується вже після народження — внаслідок зустрічі з конкретною інфекцією (і захищає лише від неї).

Вперше зустрівшись зі збудником будь-якої хвороби, наш організм формує стратегію боротьби з нею — і під час наступної зустрічі відразу чинить ефективний опір. Фактично це означає, що наше тіло може запам’ятати і за якийсь час впізнати перенесені хвороби.

Нерідко імунна пам’ять зберігає спогади про події, які давно стерлися з пам’яті звичайної. Скажімо, часто ми не пам’ятаємо, як у ранньому дитинстві хворіли на вітрянку чи робили щеплення БЦЖ, а ось наш імунітет про це пам’ятає - і не дає захворіти вдруге, знешкоджуючи частки вірусу вітряної віспи (або палички Коха), що потрапили у ваш організм.

Що відбувається після одужання?

Антитіла залишаються в крові й продовжують патрулювати організм на випадок повторного зараження. Саме тому їх можна знайти у пацієнтів, що одужали, через тижні, місяці і навіть роки. Частина B-лімфоцитів перетворюється на так звані клітини пам’яті. Під час повторної зустрічі з інфекцією вони активізуються і знову запускають вже налагоджений конвеєр, забезпечуючи швидку імунну відповідь.

Однак це не означає, що людина захищена від повторного зараження. Сила імунної відповіді залежить від багатьох факторів, найперше — від важкості перенесеної хвороби та часу, що минув від моменту одужання.

Зазвичай, чим важче протікає захворювання, тим сильнішим буде захист від повторної інфекції. А чим більше часу минуло після одужання, тим менш ефективною буде імунна відповідь.

Складові елементи вродженого імунітету:

  • Шкіра. Шкіра здорової людини має кислу реакцію (рН 5,5). Тому для догляду за шкірою, особливо обличчя, варто використовувати відповідні очищаючі косметичні засоби, що мають нейтральне рН.

  • Слина. В слині міститься лізоцим, речовина, що руйнує багато мікробів. Власне тому до складу деяких смоктальних таблеток від болю в горлі входить діюча речовина лізоцим.

  • Сльози. Сльози захищають очі від пилу та інфекції. При пересиханні очей офтальмологи можуть призначити спеціальні краплі.

  • Шлунковий сік. Шлунковий сік містить соляну кислоту, має сильно кислу реакцію (рН 2), що руйнує патогени, практично перетравлює їх.

  • Здоровий кишківник. Здорова мікрофлора кишківника є наступним потужним бар’єром проти патогенів. Своєю чергою, стан дисбактеріозу – порушення співвідношення «дружніх» та патогенних мікроорганізмів, що має бути приблизно 80 до 20% відповідно –веде до проблем із його захистом. Із метою відновлення природного балансу корисних мікроорганізмів у кишківнику лікарі призначають пробіотики (лакто- чи біфідобактерії) та пребіотики (поживні речовини, що сприяють росту «корисних» бактерій), зокрема, дітям.

  • Клітини та спеціальні захисні білки крові. Якщо інфекційний патоген все ж долає перший бар’єр, то наступним місцем «боротьби» із інфекцією будуть лімфатичні вузли, де клітини та захисні білки намагатимуться «локалізувати» інфекцію. Цей процес можна відчути, наприклад, під щелепою – збільшені болючі лімфатичні вузли при ангіні.

Упродовж двох тижнів від потрапляння патогена (віруса, бактерії) наша імунна система вчиться відповідати специфічно, тобто конкретно на дію цього мікроорганізму. Складові елементи набутого (специфічного) імунітету: антитіла, що виробляються В-лімфоцитами; Т-лімфоцити проти конкретних патогенів.

Імунна система безупинно захищає нас від шкідливих мікроорганізмів, але, коли захист не справляється, ми хворіємо.

Ось декілька порад, як посилити та зміцнити імунітет дорослим і дітям та уникнути хвороб у холодну пору:

  1. Дотримуйтесь здорового збалансованого харчування.

Обов’язково снідайте, оскільки їжа, переварюючись, виділяє тепло, що зігріває організм зсередини. В щоденному раціоні варто на 10% збільшити кількість білків і жирів (за рахунок риби, м’яса курки, індички, яловичини, свинини, яєць), віддавати перевагу складним вуглеводам (кашам з цільнозерного зерна, стравам з овочів) компотам, узварам з фруктів та сухофруктів, на десерт вживати свіжі фрукти, овочі та ягоди.

В холодний період організм витрачає значно більше енергії для того, щоб підтримувати температуру тіла та нормальний обмін речовин, ніж у теплу пору року, тому невелике збільшення калорійності щоденного меню просто необхідне.

2. Перед виходом на вулицю перевіряйте показники термометра і одягайтеся відповідно до погоди. Не допускайте переохолоджень організму, особливо це стосується горла й ніг. Одягайтеся так, щоб між шарами одягу залишався прошарок повітря, який утримує тепло. Адже гріє не товщина, а кількість шарів одягу, головне, щоб він був просторий та із натуральних матеріалів (бавовна, вовна, хутро).

3. У транспорті та інших громадських місцях намагайтеся триматися подалі від тих, хто чхає або кашляє. Часто та ретельно мийте руки.На руках людини з симптомами застуди віруси зберігаються близько двох годин, тому так важливо часто мити руки.

4. Не куріть і не вживайте алкогольних напоїв. Паління зменшує периферійну циркуляцію крові і робить кінцівки більш уразливими до холоду, алкогольне сп’яніння сприяє утраті тепла, викликаючи оманливу ілюзію тепла та знижуючи самоконтроль.

5. Висипайтеся, намагайтеся засинати до 22-23.00 год.

6. Уникайте тривалого стресу.

7. Регулярно виконуйте фізичні вправи.

8. Підтримуйте вагу тіла в межах норми.

Не перевантажуйте свій організм: якщо відчуваєте слабкість, усі нетермінові справи краще відкласти й провести день вдома під ковдрою. Саме в цей час імунна система завзято бореться з захворюванням.

А ще не забувайте взяти зранку п’ять речей (рукавички, шапку, шалик, парасольку і термос з гарячим чаєм), які зроблять ваш день теплішим і комфортнішим. Бажаємо міцного імунітету!

Підготовлено для розповсюдження за рекомендаціями

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ»



17.11.2023 року

Стань на варті свого серця - кинь курити раз і назавжди!

Тютюнопаління — це найбільш поширена звичка, що завдає великої шкоди здоров’ю людини.

Як свідчить статистика, у світі налічується понад 1 млрд курців, серед них майже 200 млн жінок. Від вживання тютюну щороку помирає понад 6 мільйонів людей. Це не тільки курці або колишні курці, а й люди, які є пасивними курцями. Таких налічується більше 900 тисяч, з них 130 тис. українців. Очікується, що до 2030 року ця цифра зросте до 8 мільйонів смертей.

Україна – одна з перших за кількістю викурених цигарок на людину. В Україні палять 40% громадян старших за 15 років і близько 17% школярів.

Чому потрібно кинути курити?

Паління тютюну призводить до розвитку серцево-судинних захворювань, а саме: закупорює артерії і викликає серцеві напади та інсульт.

Паління - основний фактор ризику захворювань органів дихання: хронічного обструктивного захворювання легень (хронічний бронхіт та емфізема), пневмонія.

Тютюн і тютюновий дим містять до 4000 хімічних сполук, більше 60 з яких є канцерогенними, тобто здатними пошкодити генетичний матеріал клітин і викликати ріст ракової пухлини. Давно доведено, що тютюн є причиною смертності від раку легенів у 90% всіх випадків.

Вчені багато років говорили про шкоду паління для очей, але тільки сучасні дослідження змогли підтвердити гірку для курців правду: речовини, що містяться в сигареті, порушують кровопостачання судинної оболонки та сітківки ока. Кожному затятому курцеві в будь-який момент загрожує закупорка судин, а від цього можна повністю позбутися зору.

У чоловіків, що палять, у 3 рази частіше зустрічаються випадки імпотенції в порівнянні з некурцями. Це викликано тим, що нікотин сприяє звуженню судин статевих органів.

Тютюнопаління завдає шкоди не лише фізичному, але і психічному здоров’ю. Курці нервово виснажені більше, ніж інші. Вони розхитують свою нервову систему, живучи від сигарети до сигарети, і спалахують з незначного приводу.

Паління тютюну уповільнює реакції, робить їх менш чіткими. Слабшають увага, пам’ять, знижується інтелект. Людям, чиї професії вимагають пам’яті та уваги, швидкої реакції, треба пам’ятати, що паління знижує їх професійну працездатність і заважає зосередитися на роботі.

Основним стимулом, який допоможе побороти психологічну залежність від нікотину, є усвідомлення завданої собі шкоди, прагнення раз і назавжди позбутися наслідків цієї залежності.

Уже з першого дня відмови від сигарет ваш організм почне відновлюватися, а ризики виникнення хвороб, асоційованих з курінням, зменшуватися. Протягом двох років у вас значно зменшиться ризик ішемічної хвороби серця. Тому що раніше ви відмовитесь від куріння, то краще.

Якщо вам потрібна допомога, вона є! 

Зазирни на сайт stopsmoking.org.uaтам можна отримати рекомендації, як скласти план відмови від куріння.

Стань на варті свого серця - кинь курити раз і назавжди!

Лікар з загальної гігієни Богородчанського відділу

Івано-Франківського районного відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦ КПХМОЗ» Богдан Левицький



13.11.2023 року

Поради з профілактики діабету.

Цукровий діабет - серйозне захворювання, від якого щороку помирає понад мільйон людей, і захворіти на нього може кожен.

Діабет виникає, коли наш організм не може впоратися з рівнем цукру (глюкози) у крові. Кров стає густою, і згодом це може призвести до інфаркту, інсульту, сліпоти, ниркової недостатності та гангрени нижніх кінцівок.

Поширеність цукрового діабету в світі, як і в Україні, невпинно зростає. За даними ВООЗ, на сьогодні у світі близько 422 мільйонів хворих на діабет. Це майже вчетверо більше, ніж 40 років тому.

Однак, попри серйозну загрозу, яку діабет становить для здоров'я, половина діабетиків навіть не підозрюють про свою хворобу.

При цьому часто, щоб уникнути цукрового діабету, достатньо просто змінити свої звички та відкоригувати стиль життя.

Причини діабету

Коли ми їмо, наш організм переробляє вуглеводи, що містяться в їжі, на цукор (глюкозу). За його засвоєння відповідає інсулін - гормон підшлункової залози, який дає клітинам сигнал поглинати розчинену в крові глюкозу та використовувати її як джерело енергії.

Діабет виникає тоді, коли виробництво інсуліну припиняється або гормон не може нормально виконувати свою функцію, внаслідок чого цукор починає накопичуватися в крові.

Типи діабету

Цукровий діабет буває кількох типів:

При діабеті 1 типу підшлункова залоза припиняє виробляти інсулін і цукор починає накопичуватися в крові.

Найчастіше це трапляється досить рано - у дитячому чи підлітковому віці.

Вчені досі не знають, з якої саме причини це відбувається, однак, вважають, що тут свою роль може відігравати генетична схильність або вірусна інфекція, що пошкоджує клітини підшлункової, відповідальні за виробництво інсуліну.

Приблизно 10% діабетиків страждають саме на діабет 1 типу.

При діабеті 2 типу виробництво інсуліну не припиняється повністю, однак його недостатньо, або щось заважає йому ефективно працювати. Це зазвичай відбувається в середньому віці або ближче до старості, однак діабет другого типу зустрічається і в молодих, якщо вони страждають на ожиріння чи ведуть малорухливий спосіб життя.

Розрізняють і так званий предіабет - підвищений рівень глюкози у крові, що також може призвести до розвитку повноцінного захворювання.

Симптоми діабету

  • постійна спрага та відчуття голоду

  • часте сечовипускання, особливо в нічний час

  • підвищена втомлюваність

  • втрата ваги без причини

  • погіршення зору,затуманений зір

  • порізи і подряпини, які довго загоюються

  • оніміння кінцівок,поколювання в руках та ногах

Ці симптоми є узагальненими. Якщо ви довгий час спостерігаєте такі зміни в організмі, звертайтеся до сімейного лікаря для подальшої діагностики.

Часто симптоми є прихованими,особливо це стосується діабету 2 типу і людина може не здогадуватися про свій діагноз. Тому важливо контролювати рівень глюкози в крові регулярно.

Поради з профілактики діабету:

1. Збільшіть фізичну активність

Регулярні фізичні навантаження допоможуть вам позбавитися зайвої ваги, знизити рівень цукру в крові, підвищити чутливість до інсуліну. Це можуть бути вправи на свіжому повітрі, фітнес-програма тощо.

2. Дотримуйтеся здорового харчування

Дієти, що ґрунтуються на відмові від конкретних продуктів, допомагають схуднути, проте вони можуть позбавити вас від необхідних нутрієнтів. При виборі типу харчування для профілактики або при діабеті потрібно проконсультуватися зі спеціалістом та враховувати ваші індивідуальні особливості, щоби не зашкодити організму.

3. Споживайте більше клітковини та цільнозернових продуктів

Клітковина допомагає: зменшити ризик діабету, покращити контроль рівня цукру в крові, знизити ризик серцевих захворювань. У цьому також допомагають цільнозернові. Їжте більше овочів, фруктів, горіхів, крупи.

4. Стежте за вагою

Якщо у вас ожиріння чи надмірна вага, ризик захворіти на діабет зростає. Доведено, що втрата надмірної ваги сприяє поліпшенню здоров’я. Завдяки заняттям спортом та втраті зайвої ваги, ризик діабету зменшується на понад 50%.

5. Утримуйтеся від куріння та зловживання алкоголем

Куріння може призвести до підвищення цукру та резистентності до інсуліну. Чим більше ви курите, тим більший ризик діабету. Надмірна кількість алкоголю також впливає на ризик розвитку хвороби.

Які ускладнення дає діабет?

Високий рівень цукру в крові може дуже пошкодити судини. Коли кров густішає, їй стає важче рухатися тілом - до деяких клітин вона може не доходити зовсім, що підвищує ризик ушкодження нервів (це призводить до втрати чутливості й больових відчуттів), втрати зору та розвитку інфекційних захворювань ступнів. Зниження кровотоку через уражені судини в поєднанні з ураженням нервових закінчень значно підвищує ризик виникнення виразок на ногах, їх інфікування та в кінцевому результаті – ампутації.

За даними ВООЗ, цукровий діабет є однією з основних причин розвитку сліпоти, ниркової недостатності, інфаркту, інсульту та гангрени нижніх кінцівок, що призводить до ампутації ніг.

Не потрібно боятися. Пам’ятайте, ви можете керувати своїм станом здоров’я! Здоровий спосіб життя, фізичні вправи, правильне харчування дозволить вам жити повноцінно.

 Завідувач відділення епіднагляду (спостереження)

та профілактики неінфекційних захворювань 

Богородчанського відділу

Івано-Франківського районного відділу     Лілія Концур



09.11.2023 року

Всесвітній день боротьби з пневмонією

Всесвітній день боротьби з пневмонією (World Pneumonia Day), який щороку відзначається 12 листопада, з’явився в календарі завдяки Глобальній коаліції проти дитячої пневмонії, в яку об’єдналися більше ніж 100 організацій. У 2009 році Всесвітня організація охорони здоров’я спільно з ЮНІСЕФ оголосили «Глобальний план дій по профілактиці пневмонії і боротьбі з нею». Мета цього плану - активізація боротьби з пневмонією за допомогою комбінованих заходів щодо захисту дітей, профілактики та лікування хвороби.

Пневмонія - це хвороба з характерними симптомами (кашель, часто з відкашлюванням гнійного мокротиння, гарячка, озноб, пітливість, біль у грудній клітці та ін.), яка давно відома медицині. Відповідну до сучасних спостережень клінічну картину пневмонії наводили у своїх працях лікарі стародавніх часів, наприклад, Гіппократ. Однак довго причина хвороби залишалася нерозгадана.

Завдяки розвитку бактеріології в ХІХ столітті було виявлено багато патогенних мікроорганізмів. Винахідником у цій галузі був Луї Пастер, яким у 1880 році культивована з мокротиння бактерія, що викликала пневмонію.

Проте, в ХІХ столітті запалення легень часто закінчувалось летально, оскільки ефективних ліків від нього не було. Проривом у лікуванні захворювань, спричинених бактеріями, включаючи пневмонії, стало відкриття у 1938 році пеніциліну групою з трьох вчених, серед яких був Александер Флемінг. Назва лікарського засобу походить від назви плісняви роду Penicillium. Під час Другої світової війни цей антибіотик врятував життя багатьом солдатам, а його відкривачі в 1945 році були удостоєні Нобелівської премії.

За даними ВООЗ, пневмонія щороку забирає життя близько 1,4 мільйонів дітей віком до 5 років – це більше, ніж СНІД, малярія та кір разом узяті. В Україні щорічно реєструється близько 90 тисяч випадків пневмонії серед дітей віком від 0 до 17 років.

Пневмонія – це інфекційно-запальне захворювання легень, яке може бути спричинене різними патогенами, включаючи віруси, бактерії та грибки. Один з найпоширеніших бактеріальних агентів, що спричиняють пневмонію, є стрептокок (Streptococcuspneumoniae).

У розвитку запалення легень значну роль відіграють вірусні інфекції. Пневмонія розвивається на тлі відсутності належного лікування при зараженні парагрипом, грипом А, В, С, аденовірусами, коронавірусами та ін.

Пневмонія, що виникає внаслідок зараження вірусом COVID-19, може бути особливо небезпечною і супроводжуватися серйозними порушеннями функції легень. За даними науковців, COVID-19 вражає судинну систему та може спричинити мікротромбування в різних органах, включаючи легені, нирки, селезінку, печінку та кишківник.

Якщо у вас або вашої дитини виникли симптоми пневмонії:

  • підвищення температури тіла (38–39 °C, рідше - 37,2–37,4 °C), лихоманка;

  • кашель із виділенням слизово-гнійного (зеленкуватого) мокротиння, інколи може бути «сухе» покашлювання;

  • відчуття браку повітря, зниження апетиту;

  • втома, сонливість, пітливість;

  • задишка після фізичного навантаження, інколи біль за грудиною;

  • втягнення грудної клітки — під час вдихання западає її нижня частина (у здорової людини грудна клітка розширюється під час вдихання);

  • свистячі хрипи під час дихання (частіше за вірусних інфекцій)

 В такому випадку негайно звертайтеся до лікаря, адже можливий розвиток ускладнень та погіршення стану.

Фактори ризику розвитку пневмонії серед дорослого населення:

  • хронічна обструктивна хвороба легень;

  • захворювання серця і кровоносної системи;

  • порушення функції травного тракту;

  • зловживання снодійними;

  • епілепсія; травми мозку;

  • алкогольна інтоксикація; куріння;

У всіх перерахованих випадках може статися аспірація вмісту ротоглотки й травного тракту, в якому міститься велика кількість різної мікрофлори.

Підвищують ймовірність розвитку захворювання різке похолодання в теплу пору, холодні сезони року, похилий вік, післяопераційний період. Часто запалення легень розвивається у пацієнтів, які перебувають на штучній вентиляції легень більше 24 годин.

Профілактика пневмонії є одним із основних елементів стратегії зниження рівня дитячої смертності у всьому світі. Планова вакцинація проти Hib-інфекції (гемофільної палички типу Б), пневмококової інфекції, кору та кашлюку визнана найбільш ефективним методом профілактики пневмонії.

Згідно календаря профілактичних щеплень проводиться вона тричі: у віці 2, 4 місяці та в 1 рік.

Важливо вчасно вакцинувати дітей та дорослих від грипу та інших інфекцій, які можуть призвести до пневмонії. Щеплення від пневмококової інфекції бажане людям із хронічними хворобами легень та курцям.

Здоровий спосіб життя, збалансована дієта, адекватне лікування вірусних захворювань і бактеріальних інфекцій, фізична активність сприяють зміцненню імунітету та зменшують ризик захворювання.

Дотримання респіраторної гігієни, якісне прибирання житла, миття рук та фізичне дистанціювання допомагають запобігти зараженню.

Памятайте! Хворобу легше попередити, ніж лікувати.

Лікар з загальної гігієни

Богородчанського відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Орест ГЛУШКО



07.11.2023 року

Всесвітній тиждень правильного використання антибіотиків.

Кожного року в другій декаді листопада проводиться Всесвітній тиждень правильного використання антибіотиків (World Antidiotic Awareness Week), метою якого є підвищення обізнаності громадян щодо проблеми стійкості до протимікробних препаратів.

Антибіотики – це ліки, що використовуються для профілактики та лікування бактеріальних інфекцій, проти вірусних захворювань вони не діють.

Стійкість до антибіотиків (резистентність) виникає внаслідок змін бактерій у відповідь на використання цих ліків. Важливо пам’ятати, що саме бактерії, а не людина стають стійкими до антибіотиків.

Резистентність до антибіотиків є однією з найбільших загроз у сфері охорони здоров’я в усьому світі, оскільки призводить до збільшення медичних витрат, тривалої госпіталізації та збільшення смертності.

Вживаючи антибіотики без вагомих причин (тобто, без призначення лікаря), ви наближаєте ймовірну ситуацію, коли ліки від таких небезпечних захворювань, як туберкульоз, холера, сифіліс та інших, будуть неефективні. Вже сьогодні велику загрозу для людства становлять мультирезистентні форми туберкульозу.

За даними ВООЗ, у світі щорічно від резистентних до антибіотиків інфекцій помирає близько 700 тисяч людей. А вже до 2050 року це число може збільшитися до 10 мільйонів смертей щороку.

ПРИЧИНИ СТІЙКОСТІ ДО АНТИБІОТИКІВ:

• Неконтрольоване використання антибіотиків.

• Порушення курсу лікування захворювань.

• Надмірне використання антибіотиків у тваринництві і рибництві.

• Недотримання стандартних операційних процедур (СОП) щодо інфекційного контролю в лікарнях .

• Неналежна гігієна і санітарія.

ПРОФІЛАКТИКА АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНОСТІ:

ЩО МОЖЕ ЗРОБИТИ КОЖЕН

• Не займайтесь самолікуванням.

• Приймайте лише ті антибіотики, які призначив лікар.

• Не переривайте лікування. Завжди завершуйте курс антибіотиків, навіть якщо вам стало краще.

• Не продовжуйте курс лікування без відома лікаря.

• Ніколи не використовуйте антибіотики, які залишилися після курсу прийому

• Не консультуйте друзів, родичів, знайомих та не призначайте їм лікування

• Ніколи не діліться антибіотиками з іншими.

• Регулярно мийте руки, уникайте контакту із хворими людьми і вчасно робіть щеплення.

Пам’ятайте, найкраща профілактика хвороб – це збалансоване харчування, заняття спортом, повноцінний сон, вакцинація та регулярні візити до вашого сімейного лікаря.

Дбайте про власне здоров’я!

Мікробіологічна лабораторія Богородчанського відділу ДУ «Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб» проводить комплекс досліджень, серед яких визначення чутливості до антибіотиків:

Бакпосів виділень з зіву, носа, вух, очей на мікрофлору, гриби + антибіотикограма;

Дослідження слизу із зіва та носа на носійство патогенного стафілокока з профілактичною метою + антибіотикограма;

Бактеріологічне дослідження сечі на стерильність + антибіотикограма;

Бакпосів виділень ран, випотів та пунктатів + антибіотикограма;

Бакпосів крові на стерильність (аеробні мікроорганізми) + антибіотикограма;

Бакпосів грудного молока на мікрофлору + антибіотикограма;

Бакпосів випорожнень на кишковий дисбактеріоз + антибіотикограма;

*антибіотикограма – визначення чутливості виділених збудників до антибіотиків;

Дослідження бажано проводити до початку лікування антимікробними, протигрибковими, імунобіологічними препаратами або не раніше ніж через 7 днів після закінчення прийому препаратів.

Якщо пацієнт вже приймає антибіотики або антимікотики і припинити прийом препаратів неможливо, то матеріал відбирається безпосередньо перед черговим введенням або прийомом лікарського засобу.

Біоматеріал слід доставити в лабораторію не пізніше 2 годин після забору.

Вартість дослідження залежить від виділеного збудника (від 200 до 350 грн.).

За консультацією можна звернутися за адресою:

смт.Богородчани вул.Петраша,8 кон.тел. (067)7082601

Завідувач мікробіологічної лабораторії

Богородчанського відділу

Іванео-Франківського районного відділу

ДУ « Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Лілія ЛАПКО



02.11.2023 року

3 листопада - Всесвітній день єдиного здоров’я

Офіційно відзначається у всьому світі з 2016 року.

Єдине здоров’я (One Health) – це підхід, який визнає, що здоров’я людей тісно пов’язане зі здоров’ям тварин та навколишнім середовищем.

Функціонує велика європейська програма One Health EJP , яка об’єднує 44 партнери: науково-дослідні установи, університети та лабораторії, які виконують дослідження у сфері «Єдиного здоров’я» з метою впливу на формування політики ЄС в цій сфері.

Відповідно до завдань Стратегії забезпечення біологічної безпеки та біологічного захисту за принципом “єдине здоров’я” на період до 2025 року, яка схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 р. № 1416-р, Україна взяла на себе зобов’язання щодо охорони життя і здоров’я людей та тварин, запобігання поширенню на територію держави небезпечних інфекційних захворювань, вчасного реагування на спалахи небезпечних інфекційних хвороб.

Такі стратегії повинні координуватися між системами контролю за здоров’ям людей і системами контролю за здоров’ям тварин та застосовуватися на національному, регіональному та глобальному рівнях.

16 листопада 2022 р. відбулася Міжнародна конференція «Єдине здоров’я: соціальний вимір» в рамках реалізації проекту ЄС Еразмус і модуля Жана Море «Інтеграція політики та засад Єдиного здоров’я ЄС в Україні», яка мала на меті надати актуальну інформацію про міжнародну та Європейську політику щодо Єдиного здоров’я, в т.ч. визначити проблеми та завдання, які постають перед науковою спільнотою України.

Цікавим є досвід FAO (Food und Agriculture Organization), якою розроблений План швидкого реагування для України ( березень-грудень 2022) для дотримання критично чутливих до часу термінів в сільському господарстві при виробництві та зборі врожаю, а також для забезпечення функціонування ринку та доступу для вразливих груп населення.

Українською лабораторією якості і безпеки АПК розроблено «Спільний план дій з Єдиного здоров’я (2022-2026).

Серед нагальних проблем охорони здоров’я в контексті «людина- тварина-довкілля» є вивчення європейського досвіду управління ризиками поширення зоонозів (бруцельоз, туберкульоз, сибірська виразка та інші), грибкових панзоонозів, а також особливості дикої фауни, яка є невід’ємним компонентом Єдиного здоров’я.

Отже, рух One Health — це спільні зусилля фахівців різних напрямів охорони здоров’я та їхніх установ, що працюють на місцевому, національному та глобальному рівнях, для поліпшення здоров’я людей, домашніх тварин, дикої природи, рослин як складових навколишнього середовища, які можуть допомогти впоратися з багатьма загрозами для громадського здоров’я, зокрема:

- зоонозні та трансмісивні інфекції;

- неінфекційні захворювання;

- безпека харчових продуктів;

- проблема антимікробної резистентності.

Основні проблеми в різних сферах діяльності людини, які призводять до появи мікроорганізмів, стійких до дії антимікробних препаратів:

  • Використання антибіотиків для стимуляції росту тварин.

  • Неналежні умови утримування тварин, що призводить до підвищення ризиків їх захворювання, і відповідно використання антимікробних препаратів.

  • Нераціональне використання антимікробних препаратів в медицині та ветеринарії.

  • Використання пестицидів та інших антимікробних препаратів у рослинництві.

  • Безконтрольне потрапляння антимікробних препаратів до навколишнього середовища з відходами, каналізаційними водами тощо.

Якщо не змінити принципи споживання антимікробних препаратів - їх надмірного та нераціонального використання як у медицині, так і у ветеринарії та сільському господарстві, смертність від захворювань, спричинених мікроорганізмами з антимікробною резистентністю вже до 2050 року може досягти 10 млн на рік.

День єдиного здоров’я проводиться з метою допомогти сформувати суспільну думку та підвищити обізнаність населення щодо проблем глобального здоров’я.

Богородчанський відділ

Івано-Франківського районного відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦ КПХМОЗ»



30.10.2023 року

Небезпечний вірусний гепатит


За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 25% населення постійно ризикує захворіти хворобами, пов'язаними із споживанням недоброякісної питної води.До таких хвороб належать інфекційні захворювання (вірусний гепатит А, черевний тиф, дизентерія, холера, ротавірусні інфекції, лептоспіроз тощо) і хвороби, що пов’язані з хімічним забрудненням води (водно-нітратна метгемоглобінемія, флюорози тощо). На жаль, всі перелічені хвороби трапляються і в Україні.

Найчастіше «водні» спалахи пов'язані з незадовільним санітарно-технічним станом водопровідно-каналізаційних мереж та надходженням до споживача питної води, забрудненої збудниками, при споживанні продуктів, помитих неякісною водою, недотриманні правил особистої гігієни.

Нещодавно Міністерство охорони здоров’я повідомило про спалах вірусного гепатиту у Вінницькій області: 24 жовтня госпіталізували 60 людей, а вже 26 жовтня кількість хворих зросла до 122.

За останніми офіційними даними від ДУ «Вінницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», госпіталізовано 151 пацієнт. На підставі проведених епідрозслідувань, встановлено щонайменше чотири можливих фактори, які вказують на джерело інфекції. Обстежено більш як 100 людей, робота яких пов'язана зі сферою послуг, водопостачанням та продуктами харчування, які могли стати джерелом інфекції.

Які симптоми захворювання? Як воно передається?

Гепатит А — це вірусна хвороба. Механізм передачі — так званий фекально-оральний, шлях передачі, в основномуводний, але може передаватися і через харчові продукти.

Характерно для цієї хвороби те, що вона поширена тільки серед людей, і джерелом інфекції є хвора людина. Небезпека в тому, що людина є заразна, коли в неї ще немає перших проявів. Тобто інкубаційний період - час, від зараження до проявівхвороби, триває в середньому 30 днів, від 14 до 50. Але виділяти збудника, навіть без симптомів, людина починає через 14 днів від зараження. Тому людина начебто ходить повністю здорова, але вона вже може виділяти збудник та інфікувати інших людей.

Така специфічність вірусного гепатиту: хвороба має в'ялий початок, але коли вже досягає свого піку в інкубаційному періоді, через 30-50 днів, тоді вже кількість людей, яка хворіє одночасно, значно збільшується.

Які характерні симптоми захворювання?

  • виражена загальна слабкість та підвищена втомлюваність;

  • підвищення температури тіла;

  • втрата апетиту;

  • діарея;блювота;

  • неприємні відчуття в животі;

  • важкість у правому підребер’ї;

  • потемніння сечі;

  • жовтяниця (пожовтіння склер та шкіри) – буває у 70% дорослих людей.

Чим небезпечнийвірусний гепатит А?

У разі пізнього звернення та невідповідного лікування хвороба призводить до тяжких ускладнень(атрофія печінки, цироз, печінкова кома).

Тому потрібні профілактичні заходи. Які саме заходи? Чи існують вакцини?

- Вакцинапроти гепатиту А є і будь хто може вакцинуватися зараз. На жаль, щеплення не відносяться до обов'язкових в календарі щеплень, а до рекомендованих. І є визначена група людей, яким рекомендується робити ці щеплення. Це персонал установ громадського харчування, працівники каналізаційних очисних споруд, водоканалів, військовослужбовці.

Що може стати причиною забруднення води, 

в т.ч. і збудниками інфекційних захворювань?

Це - порушення вимог технічної експлуатації водопроводів, забруднення джерел водопостачання стічними водами, відсутність відповідної очистки та знезараження води, проблема якості дезинфікуючих засобів, які використовуються власниками. Ці фактори неодноразово ставали причиною спалахів інфекційних захворювань. У військовий час проблема ще більше актуальна.

Вода, якою ми користуємося, повинна бути безпечна в епідемічному відношенні. Гарантію якості води може дати тільки лабораторне дослідження акредитованою лабораторією.

За статистикою в Івано-Франківській області щороку в середньому реєструється 80-120 випадків гострих гепатитів. В останні роки реєструються спорадичні випадки захворювання вірусного гепатиту А, в інфекційних осередках проводяться протиепідемічні заходи, щоб запобігти поширенню захворювання.

У 2023 р. на території обслуговування Богородчанського відділу (10 ТГ) виявлено 2 випадки захворювання на вірусний гепатит А: у Дзвиняцькій та Загвіздянській громадах. Джерело інфекції не встановлено.

Як уникнути зараження вірусом гепатиту А :

- для пиття використовувати лише перекип`ячену воду (воду кип’ятити не менше 10 хв.);

- перед споживанням овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, для споживання дітьми – обдати окропом;

- не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання;

- при неорганізованому відпочинку для пиття та приготування їжі мати з собою запас питної води (краще бутильовану);

- суворо дотримуватись правил особистої гігієни – обов`язково мити руки з милом перед приготуванням та вживанням їжі, після кожного відвідування туалету;

- не займатись самолікуванням. При появі перших ознак захворювання терміново звернутись до лікаря.

Богородчанський відділ Івано-Франківського районного відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХМОЗ»



26.10.2023 року

Профілактика ІНСУЛЬТу- здорове харчування! 

29 жовтня відзначаємо Всесвітній день боротьби з інсультом.

На жаль, інсульти стали не просто часто зустрічатися і знайомі майже кожному з нас через друзів чи близьких, які зіткнулися з цією проблемою. Проблема боротьби з інсультом набула світового значення, адже є однією з головних причин смертності.

Інсульт – захворювання 21 століття. І, якщо раніше вважалося, що до захворювання більше схильні люди похилого віку, сьогоднішня статистика переконує у протилежному. Молоде покоління також страждає на інсульт.

Малорухливий спосіб життя, неправильне харчування, стресові ситуації, нестача сну та відпочинку, надмірне вживання алкоголю, куріння стають основними причинами захворювання.

Інсульт недаремно називають ударом. Він відбувається різко і зовсім несподівано. При цьому в зону ризику потрапляють практично всі. Особливо якщо є гіпертонія, аритмія, серцева недостатність, апное уві сні, підвищений холестерин, цукровий діабет. Тому якщо ви розумієте, що потрапляєте в зону ризику, почніть піклуватися про себе вже сьогодні.

Профілактика інсульту, насамперед, має на увазі корекцію свого способу життя для виключення факторів, що негативно впливають на організм. Результати численних досліджень підтверджують - за дотримання простих правил ризик інсульту знижується в рази.

Що входить у профілактику інсульту?

-контроль за артеріальним тиском;

-контроль холестерину ;

-контроль цукру в крові;

-конроль ваги;

-виключення шкідливих звичок;

-регулярні фізичні навантаження,прогулянки на свіжому повітрі; 

Хочу детальніше зупинитись на збалансованому харчуванні як важливому моменті для запобігання інсультів та інших серцево-судинних захворювань.

Що можна зробити, щоб їжа була більш здоровою, а харчування – повноцінним?

Їжте більше фруктів та овочів

  • Фрукти та овочі є важливими джерелами вітамінів та мінералів. Необхідно прагнути їсти п'ять порцій фруктів та овочів кожного дня (400-600 г).

Їжте більше клітковини

  • Продукти з високим вмістом клітковини допомагають знизити рівень холестерину в крові, тому при виборі крохмалистих продуктів віддавайте перевагу цільнозерновим пластівцям та макаронам, коричневому рису або обирайте гречку, просо, вівсянку, кускус із цільної пшениці тощо.

Їжте здоровий білок

  • Вживання жирного м’яса може підвищити рівень холестерину. Щоб зменшити кількість насичених жирів, що споживаються, намагайтеся їсти нежирні шматки м'яса. Ви можете використовувати боби або сочевицю, щоб замінити частину м'яса у своїх стравах.

  • Скоротіть споживання червоного м’яса (яловичина, свинина, баранина), надавайте перевагу білому м’ясу (птиця). Дослідження показали, що регулярне споживання червоного м’яса може підвищити ризики ішемічної хвороби серця та інсульту.

  • Рекомендується з'їдати дві порції риби щотижня, особливо жирної риби: скумбрія, сардини, оселедець або лосось, оскільки вони містять омега-3 жирні кислоти, які можуть запобігти утворенню тромбів і знизити кров'яний тиск.

Скоротіть споживання жиру та цукру

  • Оброблене м'ясо, ковбасні вироби, жирний сир, торти та печиво промислового виробництва містять багато насичених жирів, тому спробуйте обмежити їх кількість у своєму раціоні.

  • Високий рівень цукру в багатьох безалкогольних напоях, готових стравах та фаст-фуді може призвести до збільшення ваги. Вживання домашніх страв та закусок може допомогти скоротити кількість цукру у вашому раціоні.

Скоротіть споживання солі

  • Доросла людина має протягом дня з’їдати не більш як 5 г солі (1 чайна ложка без верху). Надмірне споживання солі призвести до підвищення кров'яного тиску.

  • Більшість солі, яку ми їмо, «захована» в оброблених харчових продуктах: готових стравах, чіпсах, солоних горіхах, переробленому м'ясі.

  • Приберіть сільничку зі столу. Натомість спробуйте використовувати свіжий імбир, лимонний сік і чилі або інші спеції, щоб підкреслити смак їжі.

  • Намагайтеся обирати готові продукти з низьким вмістом солі, щоб скоротити споживання цього продукту.

Питний режим

  • Пийте достатньо чистої води. Важливо на протязі дня випивати до двох літрів рідини, з яких чиста вода повинна складати дві третіх.

  • Якщо не маєте протипоказів, можете споживати натуральну каву та чай, їх пов'язують зі зниженням ризику інсульту.

Спробуйте нові способи приготування

  • Готуйте їжу на пару, тушкуйте та варіть її. Готування на грилі корисніше, ніж смаження, яке передбачає додавання жиру.

Пам’ятайте, що смажена їжа, хлібобулочні вироби, крекери, чіпси містять транс-жири, які надзвичайно шкідливі для ващого організму!

Знаючи про профілактичні заходи та виконуючи їх, ви знижуєте ризик захворювання на інсульт у рази.

Подбайте про себе і будьте здорові!

Завідувач відділення епідеміологічного

нагляду (спостереження) та профілактики

неінфекційних захворювань

Богородчанського відділу Лілія КОНЦУР



4.10.2023 року

Стань на варті свого серця.

Вплив алкоголю, нікотину, нездоровий спосіб життя низька фізична активність, незбалансований режим харчування призводять до серйозних захворювань серцево-судинної системи - артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, інфаркту, інсульту тощо.

Серцево-судинні захворювання - причина №1 передчасної смертності в Україні. Саме вони є причиною 64% усіх летальних випадків, а це близько 450 тисяч втрачених життів щороку.

40% хворих на артеріальну гіпертензію не підозрюють у себе недугу, бо часто ця хвороба має безсимптомний перебіг, а підвищення тиску неможливо відчути фізично.

Що таке артеріальна гіпертензія? У народі її ще звуть гіпертонією - це хронічне захворювання, при якому кров надмірно тисне на стінки артерій зсередини. Без належного лікування може розвинутися інфаркт, інсульт, серцева недостатність, погіршення зору та інші ускладнення.

На ранніх стадіях захворювання може проявлятись головним болем, запамороченням, болем у ділянці серця. Також можливі носові кровотечі, відчуття оніміння лівої руки.

Найбільш дієвий спосіб профілактики гіпертонічної хвороби регулярно вимірювати артеріальний тиск!

Рівні артеріального тиску:

- оптимальний тиск, при якому верхній тиск становить не більше 120 мм рт. ст., а діастолічний — менше 80 мм рт. ст.;

- нормальний артеріальний тиск - це тиск в діапазоні 120-129 мм рт. ст. (систолічний) і 80-84 мм рт. ст. (діастолічний);

- високий нормальний тиск - систолічний тиск становить 130-139 мм рт. ст., а діастолічний — 85-89 мм рт. ст.

Артеріальну гіпертензію можуть спричинити такі фактори, як стать, вік, генетична схильність. Та все ж значна частка залежить від способу життя.

46% смертей серед українців є наслідком ішемічної хвороби серця, гострим проявом якої є інфаркт міокарда. Причому “вік” інфаркту молодшає - і нині його жертвами стає все більше людей, молодших 30 років.

Як виникає інфаркт або серцевий напад?

При блокуванні однієї чи декількох артерій серце не отримує достатньо крові, що супроводжується пошкодженням та відмиранням тканин серцевого м’яза.

Час - ось що найважливіше при інфаркті, адже він викликає незворотні зміни в серцевому м’язі та може спричинити зупинку серця. Тому, чим швидше буде надано першу допомогу, то менш серйозними будуть наслідки захворювання.

Викликайте швидку за номером 103!

А до її приїзду варто:

- Відчинити вхідні двері помешкання для бригади медичної допомоги.

- Сісти або лягти так, щоб верхня частина тіла була припіднятою. Можна покласти подушку під голову та плечі. Ноги зігнути в колінах.

- Коли тиск підвищений, за відсутності протипоказань прийняти таблетку аспірину та нітрогліцерину.

- Послабити одяг та звільнити грудну клітку, щоб полегшити хворому дихання.

- Відчинити вікна та провітрити приміщення.

- Не панікувати!

Як запобігти інфаркту?

Головна рекомендація: при перших “дзвіночках” хвороб серця зверніться до свого сімейного лікаря.

Інсульт — це гостре порушення мозкового кровообігу, внаслідок якого виникає пошкодження частини головного мозку. У результаті його клітини гинуть, спричиняючи незворотні процеси в організмі людини.

Симптоми інсульту є досить очевидними – запам’ятайте їх, аби не розгубитися у потрібний момент. При інсульті рахунок йде на хвилини.

Характерні озна